Ухвала

від 05.11.2015 по справі 804/4377/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 рокусправа № 804/4377/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Чередниченко В.Є.,

суддів:                     Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 804/4377/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державне підприємсво «Довжоцький спиртовий завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» (далі – ТОВ «ТПК «Укрхімекспорт») 25 березня 2015 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державне підприємсво «Довжоцький спиртовий завод», згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення за формою «В1» №0005141501 від 23 березня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №1270/151/25543463 від 16 березня 2015 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставне неврахування судом першої інстанції висновків викладених в акті перевірки.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач та третя особа посилаючись на її необґрунтованість просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення,перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ТПК «Укрхімекспорт» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень-вересень 2014 року за наслідками перевірок ДП «Довжоцький спиртовий завод», що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №1270/151/25543463 від 16 березня 2015 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ за липень 2014 року у розмірі 871957 грн., серпень 2014 року у розмірі 18908 грн., занижено позитивне значення податку на додану вартість (рядок 18 декларації) за вересень 2014 року у сумі 281361 грн., та як наслідок завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовану до бюджетного відшкодування у податковій звітності за серпень 2014 року у розмірі 871957 грн., за вересень 2014 року у розмірі 300269 грн. (т.1 а.с.17-47).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005141501 від 23 березня 2015 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 172226,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 586113,00 грн. (т.1 а.с.48).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6ст.198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач (замовник) у межах своєї господарської діяльності шляхом укладання у письмовій формі договору переробки давальницької сировини придбав у ДП «Довжоцький спиртовий завод» (виконавець) послуги з виготовлення дріжджів хлібопекарських пресованих у встановленому асортименті з наданої замовником давальницької сировини.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реальність вчинення зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують обставини надання послуг, а саме: договором переробки давальницької сировини №111-075-НJ06 від 31 грудня 2006 року з додатковими угодами та додатками до нього (т.1 а.с.50-55), платіжними дорученнями (т.1 а.с.158,169-175), актами надання послуг (т.1 а.с.159,161,176), актами приймання-передачі (т.1 а.с.160,162,177).

ДП «Довжоцький спиртовий завод» виписано позивачу податкові накладні за липень, вересень 2014 року (т.1 а.с.157,163-168).

Крім того обставини здійснення позивачем господарської діяльності підтверджуються також інші документами, що містяться в матеріалах справи, а саме: договорами зберігання та додатковими угодами і специфікаціями до них (т.1 а.с.178-180,193-195,197,219-220,222,239-241), договором про надання стоянки автомобілям (т.1 а.с.234-235), договором оренди та додатковими угодами до них (т.2 а.с.1-6), договорами про перевезення вантажу автомобільним засобом та додатковими угодами до них (т.2 а.с.28-32,221-223,46-248, т.3 а.с.33-38,95-97,129-131,135-137,206-208,213-214), договорами поставки меляси бурякової та додатковими угодами до них (т.2 а.с.141-143, т.3 а.с.83-85,219-224, т.4 а.с.1-3,16-19,27-28,34-35,44-45,48-49), податковими накладними (т.1 а.с.181,185,188,198,202,210,224, 226,228,236,242, т.2. а.с.7-10,13-16,23,34,38,40), видатковими накладними (т.2 а.с.39,41,144-145, т.3 а.с.86-94,225-244,т.4 а.с.4-13,20-23,29-31,36-38,46,80), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.146-220,227-245,249-251, т.3 а.с.1-32,43-82,101-128,141-205, т.4 а.с.32-33), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.183,186,199,203,214,225,227,232,243,т.2 а.с.20,22,27,224-226, т.3 а.с.98-101,132-134,138-140,209-212,216-218), актами приймання-передачі виконаних робіт(т.1 а.с.183-184,187,200-201,204-209,215-218,237,245-247, т.2 а.с.11-14,21,39,37, т.3 а.с.39-42), платіжними дорученнями (т.1 а.с.189-192,211-213,229-231, т.2 а.с.17-19,24-26,35-36,131-140, т.3 а.с.245-250, т.4 а.с.13-15,24-26,39-43,47,81), звітами (т.1 а.с.238), штатно-посадовим розписом (т.2 а.с.126), довідкою щодо аудиторської технологічної перевірки (т.2 а.с.129-130).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ДП «Довжоцький спиртовий завод», за наслідками яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість відповідного періоду та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу сформовані на підставі висновків довідки Камянець-Подільської ОДПІ від 03 листопада 2014 року №79/22-09-22-03/23841854 «Про результати зустрічної звіки ДП «Довжоцький спиртовий завод», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТПК «Укрхімекспорт», тобто сформовані на припущеннях.

Водночас, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та\або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих постачальників.

Висновки актів перевірки контрагентів позивача не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Посилання відповідача в акті перевірки на лист від 20 січня 2015 р. №655/7/22-09-22-03-114 отриманий від Камянець-Подільської ОДПІ, який містить інформацію про те що, за результатами зустрічної звірки ДП «Довжоцький спиртовий завод» не підтверджено відомостей, отриманих від осіб, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, та на довідку від 20 січня 2015 року №3/22-09-22-03/23841854 «Про результати зустрічної звірки ДП «Довжоцький спиртовий завод», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ТПК «Укрхімекспорт» за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року» також є необґрунтованим, оскільки з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Довжоцький спиртовий завод» за період з 01 січня 2012 року по 01 березня 2015 року від 20 квітня 2015 року №06-08/14, вбачається, що під час проведення ревізії факту порушення списання сировини (меляса покупна, меляса давальницька) на виробництво дріжджів хлібопекарських пресованих в двопродуктовому виробництві ДП «Довжоцький спиртзавод» за період 2011-2013 років та 9 місяців 2014 року відповідно до чинного законодавства не виявлено.

Крім того, доводи відповідача щодо не вірного відображення ДП «Довжоцький спиртовий завод» доходів від реалізації готової продукції, які будуть більшими за доходи від надання послуг по переробці на вартість сировини (меляси), витраченої на виготовлення готової продукції є необґрунтованими, оскільки порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення, не наведено достатніх обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 804/4377/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 10 листопада 2015 року.

Головуючий                                                                      В.Є. Чередниченко

           Суддя:                                                                      А.О. Коршун

           Суддя:                                                                      О.М. Панченко