Рішення

від 04.11.2015 по справі 505/2908/14-ц

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2908/14-ц

Провадження № 2/505/459/2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Вергопуло А.К.,

секретарів судового засідання - Чебан О. Г., Кушнір М. П.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2», стверджуючи, що є власником квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області. У квітні 2014 року позивачка зробила капітальний ремонт у квартирі. 20 квітня 2014 року позивачка звернулась до дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» з заявою про те, що у неї на стелі з'явилась мокра пляма та просила прислати спеціаліста для виявлення та усунення недоліків. Спеціаліст прибув та пообіцяв усунути недоліки, проте вказаного зроблено не було. 20 травня 2014 року через зливу і через те, що спеціалістами не було відремонтовано стічну трубу, було залито квартиру позивачки. Відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду. Також позивачка зазнала моральної шкоди, оскільки її квартиру було залито на останніх місяцях її вагітності, у неї стався нервовий зрив, цвіль у квартирі негативно впливає на її здоров'я та здоров'я її дитини.

Позивачка, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача у якості відшкодування матеріальної шкоди 27964,81 грн., у якості відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 830,00 грн., за виготовлення кошторисного розрахунку вартості капітального ремонту у розмірі 500,00 грн., за проведення експертизи 2656,80 грн., за проведення додаткової експертизи 811,80 грн., за приїзд експерта з м. Одеси до м. Котовськ 1659,20 грн., за послуги адвоката 3000,00 грн., за послуги банку 106,28 грн.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 О у судове засідання не з'явився, представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі. Стверджував, що при проведенні експертизи не було враховано технічного стану квартири позивачки станом на 19 травня 2014 року, позивачкою не було надано доказів, що б характеризували технічний стан її квартири на 19 травня 2014 року, а тому вартість ремонтно-будівельних робіт для приведення квартири позивачки до попереднього стану на 19 травня 2014 року не встановлена та стягнення на її користь матеріальної шкоди у розмірі 27964,81 грн. є необґрунтованим. Стосовно стягнення на користь позивачки моральної шкоди також необхідно відмовити, оскільки якщо не встановлений розмір матеріальної шкоди, тому і неможливо встановити розмір завданої моральної шкоди. Крім того, замість позивачки розмір моральної шкоди було визначено її представником, що не є обґрунтованим. Також необхідно відмовити у задоволення вимог позивачки щодо стягнення вартості виготовлення кошторису, оскільки здійснення капітального ремонту квартири не має підстав. Не підлягає задоволенню і вимога позивачки щодо стягнення вартості палива на приїзд експерта, оскільки у актах експерта не зазначено додаткових витрати на приїзд. Стягнення оплати витрат на проведення експертиз не підлягає задоволенню, оскільки висновки експерта не відповідають на поставленні питання на експертизу. Таким чином і витрати за послуги банку не підлягають задоволенню. Також стверджував, що наявний у матеріалах справи акт огляду комісії не містить інформації щодо вини відповідача у затопленні квартири позивачки. У зв'язку з вищенаведеним, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частини квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області. З нею у квартирі проживають її чоловік ОСОБА_5, та діти - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Іншим співвласником квартири є ОСОБА_8, який рішенням Котовського міського суду Одеської області від 21 лютого 2003 року визнаний безвісно відсутнім.

Даний будинок перебуває на балансі дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2».

Позивачка у квітні 2014 року зверталась до дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» із проханням прислати спеціаліста для виявлення та усунення причин появлення мокрої плями у неї на стелі, що не заперечується поясненнями представника відповідача та свідків.

21 травня 2014 року відбулося залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, що підтверджується актом обстеження технічного тану приміщень, яким комісія встановила наявність аварійного залиття квартири, яке сталося внаслідок того, що була знята ливнева труба на технічному поверху, в приміщенні виявлене намокання поверхні зовнішнього оздоблення стелі загальною площею 10,0 м2, зовнішнього оздоблення стін загальною площею 10,0 м2, на момент обстеження внутрішньо-квартирне електропостачання відімкнуто, силами дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» ливнева труба встановлена і найближчим часом буде загерметизована.

На час залиття квартири позивачка була вагітна та 01 червня 2014 року у неї народився син - ОСОБА_7.

Згідно висновку №6105 судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2015 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, складає 22853,00 грн.

Згідно висновку №3957 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 25 серпня 2015 року вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири №68 у житловому будинку №19 по вул. Ломоносова у м. Котовську Одеської області, складає 27964,81 грн.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є сусідками позивачки, у судовому засіданні вказали, що подружжя ОСОБА_7 зробили ремонт у квартирі перед затопленням, були свідками як зі стелі квартири позивачки лилась вода.

Свідок ОСОБА_12, яка є начальником відділу експлуатації, у судовому засіданні вказала, що за її участю складався акт обстеження квартири позивачки, на технічний поверх свідок не піднімалась, причиною залиття квартири був здвиг коліна ливневої труби.

Свідок ОСОБА_13, який є батьком позивачки, у судовому засіданні вказав, що йому зателефонувала донька та повідомила, що відбулося залиття її квартири. Свідок разом з комісією на робітником дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» піднімалися на технічний поверх будинку, де помітили, що труби були зібрані за винятком хомута, хтось розібрав систему.

Свідок ОСОБА_14, який є робітником дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2», у судовому засіданні вказав, що приїжджав на виклик позивачки до події залиття її квартири. Під час того він піднімався на технічний поверх будинку, на той час ливнева труба була у справному стані, хомут був на місці, хто саме розібрав ливневу трубу не знає.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи, поясненнями сторін, свідків.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Тобто з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу не позивач доводить наявність вини відповідача, а саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 червня 2014 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 19 Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п. п. 2, 5, 7, 10 ч. 2 ст. 21 Закону на експлуатуючій організації, як на виконавці послуг, лежить обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Рівень та якість надання відповідних послуг передбачено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 46(далі - Правила).

Відповідно до п. 2 Правил технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з п. 4.4.1 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність дефектів конструктивних елементів даху. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повинні знати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та устаткуванням, що проходить через покрівлю.

Відповідно до п. 2.4 Правил, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Водночас поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Згідно з п. 2.4.1 Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій. Неналежне виконання такими підрядними організаціями взятих на себе договірних зобов'язань є підставою цивільно-правової відповідальності, проте не звільняє виконавця послуг від власних зобов'язань.

Отже, саме до обов'язку відповідача належить слідкування за технічним станом будинку, якістю проведених робіт, що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача.

Поточний ремонт будинку повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Крім того, позивачкою викликався працівник дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» для усунення поламок на даху.

Таким чином, суд виходить із того, що залиття квартири позивачки сталося у зв'язку з зняття хомуту з ливневої труби на технічному поверсі, вказане підтверджується зібраними у справі доказами. Відповідачем не доведено, що шкода заподіяна позивачці внаслідок залиття її квартири сталася не з їх вини.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи, що матеріальна шкода, яка була завдана позивачці залиттям її квартири, сталася з вини відповідача внаслідок невиконання ним, як балансоутримувачем будинку, своїх обов'язків з утримання будинку та здійснення поточного ремонту будинку позивачки, при цьому суд враховував, що про неполадки на даху будинку було відомо відповідачу, а тому дійшов висновку, що невиконання відповідачем поточних ремонтів будинку позивача призвело до пошкодження квартири позивачки, а тому з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 27964,81 грн.

Представник відповідача вважав висновок експертизи необґрунтованим, оскільки у ньому не відображено стану квартири позивачки на 19 травня 2014 року. Проте суд не приймає до уваги вказані твердження, виходячи з наступного.

Свідки у судовому засіданні підтвердили, що позивачка перед залиттям квартири зробила ремонт у квартирі. Крім того, під час судових засідань, представником відповідача при призначенні експертизи не ставились вказані ним запитання.

Правильність даного висновку експерта у суду сумнівів не викликає, оскільки він є обґрунтований, узгоджується з іншими зібраними по справі доказами й представником відповідача не спростований.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої пошкодженням квартири, суд виходив з того, що позивачка на час залиття квартири була вагітна, тривалий час була позбавлена нормальних умов проживання та була вимушена змінити звичайний спосіб життя, її постійне хвилювання за своє життя та здоров'я дітей, а тому дійшов висновку, що такий розмір повинен становити 1000,00 грн.

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачені нею судові витрати, а саме: у розмірі 289,65 грн. пов'язані зі сплатою судового збору, 3468,60 грн. пов'язані з проведення експертизи.

Також, оскільки позивачка понесла судові витрати, пов'язані з отриманням висновку спеціаліста, що складають 500,00 грн., тому на підставі ст.ст. 86,88 ЦПК України вказані витрати відшкодовуються на користь позивача з відповідача.

Позивачка просила також стягнути на свою користь судові витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року, встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачкою та її представником надані суду розрахунок послуг адвоката та докази сплати позивачкою грошових коштів за вказані послуги.

З розрахунку наданих послуг адвокатом вбачається, що представник позивачки ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях: 07 липня 2015 року - 20 хв.=123 грн., 22 вересня 2015 року - 20 хв.=123 грн., 06 жовтня 2015 року - 1 год.=368,80 грн.

Проте, згідно журналу судового засідання, 22 вересня 2015 року судове засідання по вказаній цивільній справі не відбулось, у зв'язку з неявкою сторін.

Таким чином, враховуючи, що компенсація витрат на правову допомогу відшкодовується за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, розмір компенсації витрат на правову допомогу не перевищує 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, тому на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 491,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 86 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Суду не відомо яким транспортним засобом приїжджав експерт, не обґрунтовано чому експерт приїхав саме на автомобілі, а не на поїзді, що понесло б значно менше витрат. Крім того, у актах, складених експертом, додаткові витрати на приїзд експерта вказані не були. У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні витрат, пов'язаних з приїздом експерта.

Витрати на банківські послуги не відносяться до судових витрат, тому не підлягають стягненню на користь позивачки.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» у якості відшкодування матеріальної шкоди 27964,81 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» у якості відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 289,65 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» судові витрати, пов'язані з проведення експертизи у розмірі 3468,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» судові витрати, пов'язані з отриманням висновку спеціаліста у розмірі 500,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірнього підприємства «НА-ДОБРОБУТ-2» судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 491,80 грн.

В інших позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя