Постанова

від 10.11.2015 по справі 31/215

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 31/215

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Майданевича А.Г.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 10.11.2015 року по справі № 31/215 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 22.06.2015 року) по справі № 31/215 (суддя - Гумега О.В.)

За позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю

"Будівельник"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд"

про стягнення 315 475,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" про стягнення коштів, необхідних для усунення недоліків будівництва у розмірі 315 475,60 грн., посилаючись на відступи та порушення відповідачем, як підрядником, виконання договірних зобов'язань за договором будівельного підряду № 03/07-2008 від 22.07.2008 року і не виправлення допущених недоліків відповідачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі № 31/215 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" 86 877,12 грн. для усунення недоліків будівництва на підставі договору будівельного підряду № 03/07-2008 від 22.07.2008 року, 870,22 грн. державного мита, 64,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" по справі № 31/215 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 31/215 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Сулім В.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року відновлено науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник" строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2015 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі № 31/215 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

У зв'язку з виходом судді Куксова В.В. з відпустки розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 31/215 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В. та Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року прийнято до провадження апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 22.06.2015 року) по справі № 31/215 зазначеною колегією.

У судовому засіданні призначеному на 15.09.2015 року оголошено перерву до 03.11.2015 року.

Оскільки, головуючий суддя Яковлєв М.Л. 03.11.2015 року повинен був перебувати на підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів України, то ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року розгляд справи призначено на 11.10.2015 року.

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 31/215 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року по справі № 31/215 прийнято апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" до провадження зазначеною колегією.

Представник позивача був присутнім в судових засіданнях надавав свої пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в його апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року по справі № 31/215 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.07.2008 року між науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" (підрядник, відповідач) укладено Договір будівельного підряду № 03/07-2008 (договір), об'єктом якого сторони визначили будівництво виробничо-складського ангару та влаштування покрівельного і стінового покриття на існуючому ангарі в с. Мостище Горинської сільської ради в Києво-Святошинськом р-ні Київської області (об'єкт).

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом даного договору визначено розробку підрядником (відповідачем) на підставі технічного завдання на проектування замовника (позивача) і вихідних даних замовника (затверджених технологічних рішень щодо цільового використання об'єкту, результатів геологічних і топогеодезичних вишукувань по Об'єкту), Технічної документації на будівництво Об'єкту (п.п. 1.1.1), а також виконання підрядником із своїх матеріалів, своїми силами та засобами або силами субпідрядних організацій повного комплексу будівельно-монтажних робіт по зведенню об'єкту у відповідності до Технічної документації, необхідного для здачі Об'єкта в експлуатацію (п.п. 1.1.2).

Згідно п. 1.2 договору сторони визначили, що комплекс будівельно-монтажних робіт по цьому договору включає:

- земляні роботи, пов'язані із зведенням фундаментів;

- влаштування фундаментів;

- виготовлення та монтаж металевої рами каркасу;

- ґрунтування металевої рами каркасу;

- влаштування зовнішнього стінового та покрівельного огородження

("холодний" варіант);

- монтаж вікон та воріт.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п. 1.3 договору сторони узгодили, що замовник приймає та оплачує виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.2 договору визначені обов'язки підрядника (відповідача), який зобов'язувався: розробити протягом п'ятнадцяти робочих днів Технічну документацію після надання затвердженого замовником ТЗ (технічне завдання та проектування), затверджені технологічні рішення щодо цільового використання об'єкту, результати геологічних і топогеодезичних вишукувань по об'єкту (п.п. 7.2.1); виконати роботи у встановлені терміни по цьому договору, відповідно до Технічної документації, будівельних норм та стандартів України та здати роботи по акту приймання-передачі замовнику (п.п. 7.2.2); за свій рахунок усунути дефекти та недоробки, допущені з його вини при виконанні робіт в термін, погоджений сторонами по акту виявлення дефектів в будівництві або відхилень від проектної документації (п.п. 7.2.3).

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що підрядник (відповідач) виконує будівельно-монтажні роботи у відповідності з Технічною документацією, ДБНУ, графіком виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як визначено в п. 14.1 Договору, робота по цьому Догоовру передається та приймається сторонами у відповідності із локальним кошторисом матеріалів і робіт по акту приймання-передачі по формі КБ-3.

Відповідно до п. 15.1 договору передбачено, що підрядник гарантує можливість нормальної експлуатації об'єкту протягом десяти років з моменту його прийняття замовником по акту, при умові нормальної експлуатації. Виявлені в цей період дефекти (недоліки), обумовлені виконанням будівельно-монтажних робіт із порушенням чинних норм і правил, відступами від Технічної документації або використанням неякісних матеріалів, оформлюються дефектним актом, який підписується сторонами із зазначенням терміну їх усунення. Включенню в дефектний акт підлягають тільки ті дефекти (недоліки), що виникли з вини підрядника.

Пунктом 15.2 договору передбачено, що підрядник усуває дефекти (недоліки), які виникли в гарантійний період, в обумовлений в дефектному акті термін за власний рахунок. При відмові підрядника від усунення недоліків, замовник може залучити для цієї роботи іншого виконавця за свій рахунок та пред'явити претензію підряднику на відшкодування цих витрат.

Як передбачено пунктом 15.3 договору, у випадку виникнення суперечки про причини появи дефекту призначається незалежна експертиза. Витрати по проведенню експертизи несе та сторона, з чиєї вини виникли дефекти (недоліки).

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" зверталось до товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" з численними листами, скаргами, претензіями, а також склав Дефектовочний акт № 1 від 30.04.2009 року щодо перевірки робіт, виконаних на об'єкті та надіслав його на розгляд відповідачу, проте належної, обґрунтованої та вмотивованої відповіді надано не було, відповідач не виконав свої гарантійні зобов'язання за договором.

У зв'язку з чим, науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітстальбуд" 312 975,60 грн. коштів, необхідних для усунення недоліків будівництва та 2500,00 грн. коштів, потрачених на проведення експертизи по виявленню недоліків будівництва.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано висновок № 5935/5936 експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2009 року, складений старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.В.Лемешко на замовлення позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає, зокрема, за недоліки збудованого об'єкта, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 884 ЦК України визначено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Як зазначено у ч. 4 ст. 884 ЦК України, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Як було відповдіачем протягом гарантійного строку недолікі виконаних робіт на об'єкті ну усунено, то позивачем було складено Дефектовочний акт № 1 від 30.04.2009 року.

Однак, він був складений без представників відповідача, а наявний в матеріалах справи висновок № 5935/5936 від 02.09.2009 року, був складений старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.В.Лемешко на замовлення позивача.

Враховуючи викладене, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2010 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З висновку № 4672/10-5 судової будівельно-технічної експертизи від 22.08.2011 року (а.с. 112-120 т. 2) вбачається, що:

- кількість використаних будівельних матеріалів та обсяги будівельно-монтажних робіт, виконаних при будівництві будівлі №2, які не є прихованими та які можливо визначити на підставі проведеного візуально-інструментального обстеження та наданої на дослідження проектної документації, а саме: загальні габаритні розміри будівлі, кількість колон, ферм даху, прольотів та їх розмірів, кількість встановлених віконних блоків та воріт, влаштування металевої огорожі з профнастілу, покрівлі та гідробар'єру відповідають обсягам та кількості будівельних матеріалів, що зазначені у актах Підрядника фактично виконаних будівельно-монтажних робіт за виключенням болтів М24, гайки М24, шайби М24;

- впритул до будівлі ангару №2 виконані роботи з влаштування конструкції бетонної рампи та бетонної прибудови по осі "А" у вісях "1-9". Також виконано роботи з благоустрою території, у складі яких виконано планування території, влаштування доріг і під'їздів з покриттям асфальтобетону.

- підрядником були допущені недоліки при виконанні будівельно-монтажних робіт. Перелік недоліків визначений у дослідний частині (а.с. 116-119 т. 2).

- згідно додаткової угоді № 1 від 23.10.2008 року до договору №03/07-2008 від 22.07.2008 року, вартість робіт складає 2 137 299,91 грн. з ПДВ (два мільйона сто тридцять сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять грн. 91 коп.). У відповідності до актів виконаних робіт, які підписано замовником та підрядником і скріплено печатками, та з урахуванням відсутності при монтажі болтів, гайок та шайб діаметром 24 мм, вартість складає 2 288 994,20 грн.

- вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в складських приміщеннях для усунення дефектів та недоліків складає 86 877,12 грн.

Порушень вимог відповідних нормативно-правових актів та методик при проведенні судової будівельно-технічної експертизи № 4672/10-15 не встановлено.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року призначено повторну та додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено державному підприємству "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій".

Як вбачається з експертного висновку від 14.12.2012 року, його було складено працівниками Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", а не судовими експертами, які не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, його було складено на підставі договору № 2013 на створення та передачу науково-технічної продукції від 27.04.2012 року, укладеного між ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" та позивачем.

Також з його висновків не вбачається жодних вмотивованих відповідей на поставлені питання суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо того, що експертний висновок від 14.12.2012 року та висновок № 5935/5936 експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2009 року, складеним старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз А.В.Лемешко на замовлення позивача не вважаються актами судової експертизи.

При таких даних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що саме висновок № 4672/10-5 судової будівельно-технічної експертизи від 22.08.2011 року обґрунтовано підтвердив той факт, що відповідачем були допущені недоліки при виконанні будівельно-монтажних робіт, які виконувались на підставі договору будівельного підряду № 03/07-2008 від 22.07.2008 року, а вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати в складських приміщеннях для усунення дефектів та недоліків складає 86 877,12 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 86 877,12 грн.

Щодо стягнення з відповідача 2500,00 грн. коштів, витрачених на проведення експертизи по виявленню недоліків будівництва, то вони задоволенню не підлягають, оскільки висновок № 5935/5936 експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2009 року, не вважається незалежною експертизою і цей висновок не був покладений в основу рішення.

Внаслідок цього, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі № 31/215 - залишається без змін.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 22.06.2015 року) по справі № 31/215 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі № 31/215 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 31/215 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

А.Г. Майданевич