Рішення

від 02.11.2011 по справі 19/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/173 02.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Незалежна Страхова компанія»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетплан»

Про компенсацію страхового відшкодування 11 252,44 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача не з»явився

від відповідача 1 не з»явився

від відповідача 2 не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Незалежна страхова компанія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетплан»про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 11 252,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року порушено провадження у справі № 19/173 та призначено її розгляд на 28.09.2011 року.

28.09.2011 року представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення по справі та документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2011 року подав відзив на позовну заява, згідно відзиву просили частково відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. . 77 ГПК України на 12.10.2011 року.

В судовому засіданні 12.10.2011 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних. В заяві позивач просить стягнути з ВАТ «НАСК «ОРАНТА»суму страхового відшкодування в розмірі 10 210,44 грн., та стягнути з ТОВ «Нетплан»суму в розмірі 1 042,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2011 р., розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 02.11.2011 р. в зв'язку з повторною неявкою представника відповідача 2.

Представник Позивача у судовому засіданні 02.11.2011 року не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обгрнутованих заяв та клопотань не подано.

Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 в судове засідання 02.11.2011 року не з»явились, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи в не подано, про поважні причини неявки суд не повідомлено.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача 2, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач 2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.25008 року між ВАТ СК «Правекс -Страхування»(26.11.2008 року ВАТ СК «Правекс-Страхування»змінило назву на ВАТ «Незалежна Страхова компанія», 06.04.2011 року -ПАТ «Незалежна Страхова компанія») та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу серії ТЗО № 802166, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

04.01.2009 р. в м. Харкові, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ТОВ «Нетплан», під керуванням Гхош Прангшу, та автомобіля «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ № 52/1-501 від 28.02.2009 року.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля L»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр.. Гхош Прангшу вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2009 року

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу марки «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у ТОВ «УНП»«Декра Експерт». Згідно звіту № 1991/01/09 від 29.01.2009 р. експертного авто товарознавчого дослідження розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 10 465,44 грн.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем визначена сума в розмірі 10 877,44 грн.

Позивач страховим актом № 14034 від 08.04.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 10 877,44 грн., виплатило вартість ремонту, що підтверджується розпорядженням на оплату страхового відшкодування від 07.04.2009 року та платіжним дорученням № 1664 від 08.04.2009 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6700760.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

11.02.2010 року позивачем на адресу відповідача була направлений лист за № 712 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу з проханням відшкодувати вказану шкоду в добровільному порядку.

Відповідно до статті 37 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.

Відповідно до ст.. 1188 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

П. 3 ст. 1188 ЦК України передбачено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було задано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача розмір шкоди у розмірі 10 210.44 грн.

Як вбачається, з матеріалів справи, транспортний засіб - » (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким спричинено ДТП, що потягнуло настання шкоди автомобілю «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) належить на праві приватної власності ТОВ «НЕТПЛАН».

Частиною першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин тощо. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, ренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми,у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить ТОВ «Нетплан»та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ТОВ «Нетплан» є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля EL»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) - ТОВ «Нетплан»- за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь -якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у ВАТ НАСК «ОРАНТА»на підставі полісу № ВА/6700760.

Відповідно до зазначеного Полісу ВАТ НАСК Т»ОРАНТА»взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобілю »(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ТОВ «НЕТПЛАН». Вказаним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн, франшиза - 255 грн. (п. 2 Полісу).

За таких обставин справи позов до відповідача - 2 підлягає задоволенню у межах тієї частини шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховою компанією відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,а до відповідача - 1 у решті суми, яка не покривається відшкодуванням відповідачем - 2, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Абзацами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 В«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкодиВ»передбачено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.

Як убачається із звіту № 1991/01/09 від 29.01.2009 р. загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) складає 11 033,24 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу 10 465,44 грн.

Таким чином, реальні збитки власника автомобіля «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) склали суму 11 033,24 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, заподіяного власнику автомобіля «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), підтверджений Звітом автотоварознавчого дослідження та складає 11 033,24 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України В«Про страхуванняВ» франшизою визначається частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи зазначене ВАТ НАСК «ОРАНТА»повинно виплатити позивачу страхове відшкодування у сумі 10 210,44 грн. (11033,24 грн. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу ) - 510 грн. (франшиза)).

Отже, позовні вимоги до ВАТ НАСК «ОРАНТА»визнаються судом законними та обґрунтованими саме у зазначеній сумі, і, відповідно, у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.

Відтак, враховуючи положення статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» та статті 993 ЦК України, Товариство зобов'язано сплатити ПАТ «Незалежна Страхова компанія»1 042 грн. (10 877,44 грн. (сума виплачена позивачем) - 10 465,44 грн. (сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті ВАТ ОСОБА_3) + 255 грн - франшиза за Полісом) у якості відшкодування збитків.

Зазначена сума складається з 255 грн. передбаченої Полісом № ВА/6700760суми франшизи 375,00 грн. решти суми збитків не покритих страховим відшкодуванням.

Таким чином, позовні вимоги до Товариства підлягають задоволенню в сумі 1 042,00 грн. відшкодування збитків (шкоди).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідачі не довели факт того, що шкоду автомобілю «HYUNDAI ACCENT»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна Страхова компанія»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; р/р 2650600004267 в ПАТ КБ «Правекс-банк», код ЄДРПОУ 20036721, МФО 321983) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 10 210 (десять тисяч двісті десять) грн. 44 коп. та 56 (п'ятдесят шість) грн. 26 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нетплан»(01015, м. Київ, вул.. Старонаводницька, 13; код ЄДРПОУ 33545849) на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна Страхова компанія»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; р/р 2650600004267 в ПАТ КБ «Правекс-банк», код ЄДРПОУ 20036721, МФО 321983) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн. 00 коп. та 56 (п'ятдесят шість) грн. 26 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складено : 07.11.2011 року