Постанова

від 10.11.2015 по справі 817/1783/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1783/15

10 листопада 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 виробничий кооператив "Чаква"

до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про визнання дій неправомірними та скасування розрахунку , - ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 виробничий кооператив "Чаква" (далі - СВК "Чаква") звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про:

визнання неправомірними дій щодо складання та надсилання розрахунків №151/02 від 14.01.2015 та №128/02 від 17.01.2015 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року;

скасування розрахунків №151/02 від 14.01.2015 та №128/02 від 17.01.2015 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

В обґрунтування позову зазначає, що відносно СВК "Чаква" прийнято рішення про ліквідацію без правонаступника, а також відкрита ліквідаційна процедура. У зв'язку з чим, відповідно до п.6.8 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 підприємству розрахунки фактичних витрат не повинні направлятись. Таким чином, дії відповідача по здійсненню та надсиланню оспорюваних розрахунків є неправомірними. Крім того, зазначає, що відповідачем порушена процедура надсилання розрахунків визначена п.6.4 вищевказаної інструкції. Вказує, що розрахунок №128/02 отриманий уповноваженою особою підприємства 21.01.2015, а розрахунок №151/02 не був надісланий підприємству у строк визначений Законом, а саме до 20.01.2015 та пізніше. Про наявність розрахунку №151/02 позивачу стало відомо з інших адміністративних справ. На підставі викладеного просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причини не прибуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов'язкова участь представника позивача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідач управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.26-28). В письмовому запереченні зазначає, що відповідно до відомостей відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі за СВК "Чаква" рахується 12 пенсіонерів, які працювали на даному підприємстві та яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В оскаржуваному розрахунку з 2015 року, який направлено 17.01.2015 супровідним листом № 128/02 вказано 10 осіб. Вказаний розрахунок отриманий підприємством нарочно, що підтверджується підписом про отримання на розрахунку фактичних витрат. 19.01.2015 супровідним листом за №151/02 для СВК "Чаква" надіслано розрахунок на 2 особи, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції. Вказаний лист до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі не повертався. Крім того, зазначає, що законодавством передбачено лише надсилання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до 20 числа, а не отримання їх підприємством до вказаної дати.

Також, зазначає, що юридичну особу СВК "Чаква" на даний час не ліквідовано, в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних записів не внесено, а тому підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та письмове заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 виробничий кооператив "Чаква" зареєстрований як юридична особа; вид діяльності за КВЕД: розведення великої рогатої худоби.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 виробничий кооператив "Чаква" в стані припинення, голова комісії з припинення або ліквідатор - ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до частин 1, 3 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.9 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації органами доходів і зборів та/або Пенсійного фонду України надсилаються державному реєстраторові в електронній формі або на паперовому носії із зазначенням обґрунтованих обставин, які підтверджують проведення перевірки або неможливість її проведення, наявність грошових зобов'язань або заборгованості із сплати податків, зборів та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або наявність інших обставин, за яких юридичну особу не може бути припинено (ч.9).

З матеріалів справи встановлено, що 29.04.2015 до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі надійшло повідомлення про припинення діяльності СВК "Чаква", а 07.05.2015 внесено повідомлення до СМІ.

07.05.2015 управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі надіслало до Реєстраційної служби Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (а.с.29).

На обґрунтування позовних вимог щодо протиправності надіслання спірних розрахунків позивач покликається на п.6.3 та п.6.8 Інструкції №21-1, відповідно до яких у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства не направляється.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на момент формування та надіслання оскаржуваних розрахунків СВК "Чаква" зареєстроване як юридична особа, до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи не внесено. А тому, позивач є платником податків та загальнообов'язкових платежів, в тому числі зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Щодо строків надіслання оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що СВК "Чаква" до 01.01.2015 було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" щодо податкової реформи", яким було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Отже, до 01.01.2015 суб'єкти господарювання - платники фіксованого сільськогосподарського податку мали пільги з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, однак, з 01.01.2015 такий вид податку виключено.

Відтак, платники, які у 2014 році перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції №21-1 (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За даними позивача для 12 працівників (громадян), які працювали на підприємстві відповідача призначена і виплачується пільгова пенсія.

Судом встановлено, що 17.01.2015 супровідним листом за №128/02 управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі для СВК "Чаква" надіслано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року для десяти працівників підприємства, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та ОСОБА_12 (а.с.32,35). Вказаний розрахунок отриманий підприємством 21.01.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Крім того, судом встановлено, що 19.01.2015 супровідним листом за №151/02 управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі для СВК "Чаква" надіслано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року ще для двох працівників підприємства, а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.30,31).

Надіслання для СВК "Чаква" вказаних розрахунків підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі (а.с.33-34).

Направлені позивачу розрахунки за формою та змістом відповідають типовому розрахунку зазначеному в додатку №7 до Інструкції № 21-1. Відтак, пенсійний орган, складаючи спірні розрахунки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З огляду на вищенаведене, пенсійним органом правомірно було складено та надіслано позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім того, суд зазначає, що до 20 січня орган Пенсійного фонду зобов'язаний надіслати розрахунок фактичних витрат, а не вручити його для підприємства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду адміністративної справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні та надісланні для СВК "Чаква" розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Доводи позивача не свідчать про протиправність дій відповідача, не спростовують правомірності спірних розрахунків та не дають суду підстав для їх скасування. Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з адміністративним позовом) що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 73,08 грн. за подання адміністративного позову немайнового характеру та в розмірі 182,70 грн. - 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

За таких обставин з СВК "Чаква" слід стягнути недоплачений судовий збір в розмірі 1644,30 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Чаква" (код ЄДРПОУ 00855629) на користь Державного бюджету недоплачений судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.