Ухвала

від 19.10.2015 по справі 2а/0270/5573/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/24414/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.03.2012

у справі №2а/0270/5573/11

за позовом Приватного підприємства «Грандзернотранс»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.03.2012, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 14.10.2011 №0002282310, №0002302310.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2008 по 30.06.2011, за результатами якої було складено акт від 23.09.2011 №3874/2301/35445786.

За висновками акта перевірки відповідачем встановлено порушення п.1.32, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 на загальну суму 358886,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2008 року в сумі 30175,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 35208,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 49500,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 13645,00 грн, за 4 квартал 2009 року в сумі 26432,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 62337,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 9298,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 34250,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 55906,00 грн. та за 1 квартал 2011 року в сумі 42135,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1006171,00 грн., у т.ч.за 1 квартал 2011 року в сумі 1006171,00 грн.

Також виявлено порушення позивачем порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 171723,00 грн., в т. ч. за лютий 2009 року в сумі 4918,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 16184,00 грн., за травень 2009 року в сумі 17836,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 8,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 7985,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 13160,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 9326,00 грн., за червень 2010 року в сумі 5039,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 25000,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 24519,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 17806,00 грн. та за березень 2011 року в сумі 29942,00 грн.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно завищено валові витрати по придбанню автотранспортних послуг від ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, TOB «Контракт-Центр Груп», TOB «Компані Стріт», послуг по перевезенню багажу від ФОП ОСОБА_5, інформаційно-консультативних послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_6, TOB «Старжвін», ПП «Агробудснаб-2», посередницьких послуг від TOB «Колос», придбанню пшениці в ПП «Агроера-2009», придбанню палива та транспортних послуг в TOB «Дюв-Ойл ЛТД , такі висновки зроблено відповідачем на підставі того, що вказані правочини є нікчемними, посилаючись при цьому, на відсутність товарно-транспортних накладних, а також про наявність в «базі даних» станом на дату проведення перевірки записів по деяких постачальниках про відсутність їх за місцезнаходженням, оголошення банкрутами, чи неможливістю провести податковим органом за місцем реєстрації постачальника зустрічної звірки.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 №0002282310 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 358886,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову санкцію) в розмірі 79188,00 грн., №0002302310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 171723,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 35446,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт надання автотранспортних послуг ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Контракт-Центр Груп», ТОВ «Компані Стріт» та спожиття і оприбуткування цих послуг ТОВ «Поділля Кабель», послуг по перевезенню багажу ФОП ОСОБА_5, інформаційно-консультативних послуг ФОП ОСОБА_6, TOB «Старжвін», ПП «Агробудснаб-2», посередницьких послуг TOB «Колос», придбання пшениці в ПП «Агроера-2009», придбання палива та транспортних послуг в TOB «Дюв-Ойл ЛТД» і оприбуткування цих послуг ПП «Грандзернотранс» підтверджується укладеними договорами, актами виконаних робіт, відомостями виконаних робіт, документами про оплату.

Крім того, завдяки посередницьким послугам в торгівлі зерновими культурами, наданих TOB «Колос» позивачем були здійснені операції по закупці та продажу зернових культур, а саме закуплено ячменя в AT ЗАТ «КАРГІЛЛ» - 1284,166 т., в СТОВ «Обруч» - 160,420т. Реалізовано TOB «Гранд-Зерно» - 1343,320 т., що дало можливість отримати дохід, який окупив витрати, пов'язані з наданням послуг TOB «Колос».

Оскільки, на ПП «Грандзернотранс» відсутній головний бухгалтер, TOB «Агробудснаб», надавались послуги з питань бухгалтерського обліку, аудиту на тему нового законодавства, вивчення нового податкового кодексу, ознайомлення з новими статтями доходів та витрат, переведення бухгалтерії на нові стандарти та вимоги законодавства. Надавались послуги у сфері інформатизації та комерційної діяльності, що було необхідно для діяльності підприємства, а саме: своєчасне та вірне подання податкової та статистичної звітності, переведення на без документальну (електронну) форму документообігу та податкової звітності. Проведення семінарів з питань ефективного управління персоналом.

Наявні первинні бухгалтерські документи підтверджують реальність вищезазначених господарських операцій.

Також, завдяки наданих консультаційних послуг TOB «Старжвін», позивачем було здійснено закупки жита, зерна гречихи, пшениці, що значно покращило результат дохідної частини підприємства у 2010 році.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Не можуть бути підставою для інших висновків доводи відповідача про нікчемність правочину, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій не спростовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду 14.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун