Вирок

від 10.12.2010 по справі 1-317/10

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-317/10

Провадження № -

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2010 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Лешко С.М.

з секретарем Янковою Ю.Д.

з участю прокурора Палій Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростені кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою 8 класів, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 342 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

21.03.2010 року близько 9-ої години 30 хвилин на вул. Мельника м. Коростеня, на виконання постанови державного виконавця про арешт майна боржника, працівником Коростенської ДПС та АТІ при Коростенському МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2 був зупинений автомобіль "Mitsubishi Grandis 2,4 Comfort", 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 під керівництвом ОСОБА_1, якому він і належить на праві власності. На пропозицію ОСОБА_2 вони разом з ОСОБА_1 приїхали на вул. Жовтневу №3 м. Коростеня до приміщення ДАІ.

Бажаючи уникнути виконання постанови про накладення арешту на автомобіль, близько 10-ої години, ОСОБА_1 сів у свій автомобіль і зробив спробу втекти з місця зупинки, умисно не виконуючи вимоги працівника правоохоронного органу і чинячи йому опір. Перешкоджаючи втечі, інспектор ДПС та АТІ ОСОБА_2, схопився руками за металеві дуги, розташовані на даху автомобіля, а ОСОБА_1 умисно чинив йому опір під час виконання своїх службових обов'язків. Не зважаючи на законні вимоги зупинити автомобіль, виїхав на вул. Жовтневу м. Коростеня і разом з інспектором Манжосом, який продовжував триматись за дуги на даху автомобіля, проїхав близько двох кілометрів. Поблизу приміщення ВАТ "Завод шляхових машин "Жовтнева кузня", розташованого по вул. Горьгкого, після того, як ОСОБА_2 рукою розбив лобове скло в автомобілі та застосував слізогінний газ, ОСОБА_1 зупинив автомобіль.

Під час припинення злочинних дій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох саден в лобно-тімяній області зліва, на межі з початком росту волосся; численних саден по всій тильній поверхні правої китиці з переходом на зовнішні поверхні фаланг 2-5 пальців у всіх третях, в межі пальцевих проміжках та в проекції 2,3,4 і 5 пясно-фалангових суглобів; синця по передній поверхні правої гомілки в нижній та середній третях, садна на його фоні; синця по передній поверхні лівої гомілки в середині треті і садна на його фоні; синця по внутнішньо-передній поверхні лівого колінного суглобу в верхній частині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що дійсно вчинив все те, що зазначено в обвинувальному висновку. Це сталось через те, що він злякався за своє майно. Йому соромно за свої дії і він не може дивитись в очі потерпілому і взагалі соромиться виходити з дому. У вчиненому щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність у скоєнні інкримінованого йому злочину стверджується зібраними по справі письмовими доказами.

Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним, відсутність сумнівів у добровільності та істинності його позиції та правильне розуміння ним змісту ст. 299 КПК України, суд, керуючись вказаним законом, інші докази по справі не досліджує.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані за ст.342 ч.2 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину.

Як особа, Храпічук за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_3 хворіє на гіпертонічну хворобу.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин судом не встановлено.

Пом'якшуючими покарання підсудного обставинами суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і покарання йому слід обрати з застосуванням ст. 75 КК України, яке визнає достатнім для виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов про відшкодування 40000грн. моральної шкоди, заявлений потерпілим, який суд розглядає у його відсутності, підлягає частковому задоволенню з урахуванням всіх обставин справи і доведеності підстав і розміру цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 342 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, якщо протягом цього часу він не вчинить нового злочину, буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично зявлятись для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 ( п'ятнадцять тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в Житомирський апеляційний суд через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: