Постанова

від 12.11.2015 по справі 825/3385/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3385/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Гайдука С.В.,

представників позивача Чернікової О.С., Пархомова Ю.О.,

представників відповідача Бисикало Т.А., Кучер О.В., Астапенка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.10.2014 звернувся до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області та просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.09.2015: № 0000902201/301, № 0000892201/302, № 0000872201/303, № 0000862201/304, від 0000882201/305.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в період з 01.04.2014 по 31.12.2014 ТОВ «Прилуцький нафтоналив» формувало витати та податковий облік з податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України. Відсутність у позивача наказів на відрядження директора пояснює наступним чином. Відповідно до норм діючого законодавства відсутність наказу на відрядження директора для підписання договору не є підставою для визнання такого договору недійсним, оскільки жодних обов'язкових приписів щодо того, що підписання договору має відбуватися тільки у вказаних містах не має. Також на сьогоднішній день не існує обмежень щодо підписання договору шляхом надсилання його поштою іншій стороні договору. Тобто, позивачем не були порушені умови укладання договорів і на цій підставі їх не може бути визнано нікчемними. Щодо помилок в заповненні видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, зазначив, що вказані документи не є єдиними, котрі супроводжують господарську операцію (можуть бути договір, податкова накладна тощо), а тому помилки в їх заповненні також не можуть бути підставою для визнання господарської операції недійсною.

Що стосується відсутності записів у журналі реєстрації довіреностей по видатковим накладним пояснив, що довіреності на отримання матеріальних цінностей на директора позивача Товстопята Владислава Миколайовича не виписувались тому, що відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (Наказ\Інструкція, Мінфін, від 16.05.1996, №99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей"): «При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей». Директор товариства є матеріально відповідальною особою, яка має право підпису на документах, який затверджується шляхом проставлення оригінальної печатки товариства. Для отримання товару від контрагентів не має необхідності надавати довіреності, оскільки підписанні директором позивача видаткові накладні та скріпленні оригінальною печаткою є підставою для отримання товару.

Що стосується відсутності актів приймання нафтопродуктів по якості на отриманий товар по формі № 14-НК, повідомив, що у п. 6.1-6.1.28 «Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» № 271/121 від 04.06.2007 (Наказ\Інструкція, Міністерство палива та енергетики, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 04.06.2007, № 271/121 "Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України") зазначено, що лише у разі встановлення невідповідності якості нафти або нафтопродуктів, вантажоодержувач зобов'язаний забезпечити умови збереження, викликати представника виробника (постачальника), зробити випробування і за даними результатів скласти акт за формою № 14-НК. У ТОВ «Прилуцький нафтоналив» підстави для складання такого акту відсутні, так як претензій до постачальників по якості придбаного товару не було.

Що стосується транспортування мазуту від продавця до покупця та наявних залізничних накладних, то транспортування товару від продавця до покупця передбачає передачу права власності на товар, а до процесу транспортування можуть залучатися особи, які здійснюючи операції по транспортуванню, не набувають прав власності на товар, а лише передають його від одного власника до іншого. Відсутність запису у залізничній накладній про те, що відправником товару є ПП «Терстар», а не ТОВ «Юніоіл» або ТОВ «НАФТЕК» не означає того, що саме ці компанії виступають власниками даного товару. ТОВ «Юніоіл» та ТОВ «НАФТЕК» є виробниками товару, який був проданий ПП «Терстар» позивачу, та який перевозився залізничним транспортом, відповідно вони являються відправниками товару, але власником його є ПП «Терстар». Для транспортування товару залізничною дорогою відправник товару повинен бути акредитований у регіональних відділеннях «Укрзалізниці». В зв'язку з тим, що ПП «Терстар» не має такої акредитації то відправлення товару здійснював виробник мазуту, а саме ТОВ «НАФТЕК» та ТОВ «Юніоіл», які мають таку акредитацію. Позивачем в ході перевірки були надані належним чином оформленні видані: ТОВ «НАФТЕК» - сертифікат відповідності, крім того, надавався паспорт, та ТОВ «Юніоіл» - сертифікат відповідності на мазут паливний-100 сірчистий, які відповідали усім вимогам необхідним для підтвердження якості мазуту. ТОВ «Росукренергохолдінг» є також виробником мазуту, який був предметом договору між Позивачем та ПП «Терстар», відповідно він і видавав паспорти якості на мазут. В паспортах якості чітко прописаний виробник мазуту, назва продукту, дата виробництва, місце виробництва, дата видачі паспорта, кому виданий паспорт, відповідно до якого протоколу здійснювалося випробовування - ДП УКР НДІНП «МАСМА», отримані показники мазуту згідно ГОСТів.

Стосовно змішування пояснив, що у всьому світі відбувається змішування (Блендінг) нафти з прямогонним мазутом та іншими нафтопродуктами вторинної переробки включаючи навіть відпрацьовані мастила. Позивачем використовуються тільки прямогонні мазути, отримані після переробки нафти на міні-заводах та Шебелинському ГПЗ, які і придбанні у ТОВ «Росукренергохолдинг», ТОВ» Укртрансоіл-2009», ПП «Терстар», ТОВ «Тергас». Прямогонні мазути містять в собі до 60% світлих нафтопродуктів, а це дизпаливо і вакуумний газойль. Тому, при змішуванні мазуту з нафтою якість нафти не погіршується, а відповідає ГОСТу - 9965-76 по всім показникам, а саме: вміст солі, механічних домішок, масової частки води, сірки і тиску насичених парів.

Параметри нафти, а саме відсоток нафти і мазуту, які необхідні покупцям для подальшого використання в господарській діяльності, згідно договорів поставки нафтопродуктів, надаються замовниками позивачу у листах заявках, в яких замовник просить відвантажити нафту з відповідним відсотком мазуту (копія типового листа заявки додається). Отримана нафта проходить лабораторні випробування, видається паспорт якості, нафта відвантажується замовникам. У світовій практиці також і в Україні нафтопереробні заводи спроектовані і побудовані так, що одні заводи можуть переробляти газовий конденсат, легку нафту, а інші тільки важку нафту, тому товариство задовольняє заявки різних нафтопереробників. Претензій або рекламацій за останні 10 років на якість нафти від споживачів до позивача не надходило. В зв'язку з вищевикладеним відповідачем в акті перевірки зроблені хибні висновки, що змішування нафти з мазутом позивачем здійснюється тільки для зменшення ціни на нафту, яка реалізується пов'язаним з позивачем юридичним особам.

Документальне оформлення змішування мазуту відбувається шляхом складання акту, в якому зазначається дата, кількість мазуту і у який резервуар злито та змішано з сирою нафтою через систему ковататорів і насосних установок на протязі 8-12 годин до молекулярного стану. Потім робиться лабораторний аналіз на якість. При необхідності в цей резервуар зливається ще мазут і далі проходить процес змішування. Кожен день знімаються і фіксуються оперативні данні залишків нафти по резервуарам, і оператор бачить скільки треба додати мазуту у резервуар для отримання потрібної замовникам якості нафти. Даний порядок списання передбачено наказом про облікову політику ТОВ «Прилуцький нафтоналив». Перелічені вище документи надавались позивачем до перевірки.

Крім того, на момент проведення господарських операцій контрагентами, вони були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і платниками ПДВ, мали діюче свідоцтво ПДВ, тому позивачем правомірно були включені до податкової звітності господарські операції з ними.

Також, 30.04.2015 позивачем до Прилуцької ОДПІ надано звіт про контрольовані операції за 2014 рік. Звіт був поданий вчасно, однак в ньому не було задекларовано господарські операції по взаємовідносинам з AO GFF AG (Швейцарія), у зв'язку з тим, що вони не є контрольованими. Так, в зв'язку з тим, що AO GFF AG (Швейцарія) не є пов'язаною особою - нерезидентом та тим, що AO GFF AG (Швейцарія) не зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні, чи у державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), позивачем подана довідка (її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану AO GFF AG (Швейцарія) ставку податку на прибуток (корпоративного податку), та те що, в державі реєстрації нерезидента встановлено дві ставки податку. Саме тому, приписи п.п. 39.2.1.4. Податкового кодексу України не є підставою вважати операції по контракту з вказаним контрагентом позивача (нерезидентом) контрольованими. Одночасно зазначили, що відповідно до п.п. 39.5.2.7 п. 39.5 Податкового кодексу України під час проведення перевірки контрольованих операцій не допускається здійснення перевірки додержання інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, виявивши контрольовані операції відповідач повинен був проінформувати позивача про виявлені контрольовані операції, потім - зробити запит на надання документів по контрольованим операціям, а тільки після цих дій призначити окрему від перевірки дотримання інших вимог законодавства, перевірку контрольованих операцій, чого не було зроблено Прилуцькою ОДПІ.

Крім того, висновки по акту перевірки ТОВ «Прилуцький нафтоналив» також сформовані, згідно актів перевірок контрагентів ТОВ «Росукренергохолдинг» (код 37142650), ТОВ «Укртрансоіл-2009» (код 38274072), ПП «Терстар» (код 38216801), ТОВ «Тергас» (код 37797522).

Таким чином, перевірка ТОВ «Прилуцкий нафтоналив» була проведена без перевірки фізичних, технічних та технологічних можливості нашого підприємства до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення та виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, а тому позовні виоги є обґрунтованим та мають бути задоволені.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Прилуцький нафтоналив» за період з 01.04.2012 по 31.12.2014. В ході проведення перевірки позивачем не надано накази на відрядження директора до міст, де відбувалося укладання договорів з контрагентами. Також в журналі реєстрації довіреностей ТОВ «Прилуцький нафтоналив» відсутні записи щодо реєстрації довіреностей на отримання товару контрагентів. Транспортування мазуту відбувалося залізницею, що підтверджують залізничні накладні. В той же час, в даних накладних в графі «Відправник» - продавці не зазначаються. В ході проведення перевірки не надано актів приймання нафтопродуктів по якості на товар отриманий від постачальників.

Стосовно транспортування мазуту автомобільним транспортом, то воно здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_7, однак, вказаний в наданих товарно-транспортних накладних водій - ОСОБА_8 згідно із звітом форми 1-ДФ є найманим працівником ФОП ОСОБА_9, тобто іншого суб'єкта господарської діяльності.

Також, в ході проведення перевірки, згідно первинних бухгалтерських документів встановлено, що мазут, придбаний у контрагентів, було злито в резервуар РВС№2 та змішаний з сирою нафтою. Однак, підприємством не надано письмових пояснень та документів щодо доцільності проведення такого змішування нафти з мазутом, економічного ефекту тощо. Крім того, при змішуванні мазуту з нафтою зменшується ціна нафти, що підтверджується в наданому ТОВ «Прилуцький нафтоналив» обґрунтуванні відповідності договірних цін в здійснених контрольованих операціях рівню звичайних цін, наданої позивачем. В ході проведення перевірки ТОВ «Прилуцький нафтоналив» не надано жодних документів щодо кількості та якості нафти, яка зміщувалась в перевіряємому періоді.

Крім того, при проведенні перевірки відповідачем використовувалась податкова інформація, отримана з ІС «Податковий блок», підсистема «Аналітична система автоматизованого результату співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та дані, отримані від інших податкових органів.

Так, стосовно наявних даних, рахується розбіжність між податковим зобов'язанням ТОВ «Укртрансоіл-2009» та податковим кредитом ТОВ «Прилуцький нафтоналив» за грудень 2013 року в сумі 25622,50 грн. ТОВ "Укртрансоіл-2009» зменшено податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «Прилуцький нафтоналив» згідно акту від 14.02.2015 № 340/10-16-22-01/38274072 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укртрансоіл-2009», за грудень 2014 року в сумі 63193,671 грн. ТОВ «Укртрансоіл - 2009» зменшено податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «Прилуцький нафтоналив» згідно акту від 18.05.2015 № 1052/10-16-22-02/38274072 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укртрансоіл-2009»:

- згідно акту від 14.02.2015 № 340/10-16-22-01/38274072 ДПІ в Обухівському районі ДФС у Київській області «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укртрансоіл-2009», встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 106027960,00 грн. за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року, а також відсутність податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даний період на загальну суму 116314173,00 грн.

- згідно акту від 18.05.2015 № 1052/10-16-22-02/38274072 ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укртрансоіл-2009», за період жовтень 2014 року - лютий 2015 року встановлено заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 188017067,57 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 37603414,00 грн., завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 573045426,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 566221591,00 грн., заниження екологічного податку за 4 квартал 2014 року на загальну суму 4030500,76 грн.

До ДПІ в Обухівському районі м. Києва направлено запит від 09.07.2015 № 8478/7/25- 16-22-02 на проведення зустрічної звірки. Листом від 12.08.2015 № 902/7/10-16-22-04 отримано відповідь з інформацією про проведені дві попередні перевірки. Крім того, згідно листа ОУ ДПІ у м. Чернігові від 07.09.2015 № 3758/7/25-07-014/30 надано ОУ лист Білоцерківської ОДПІ від 27.08.2015 № 2165/7/20-02-07-04 відповідно до якого, СУ ФР ГУ ДФС у Київській області перебуває кримінальне провадження №32015000000000117 від 10.06.2015 за ч. 3 ст. 212 ККУ за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Укртрансоіл - 2009».

Також, відповідно поданого звіту про контрольовані операції за 2014 рік ТОВ «Прилуцький нафтоналив» задекларовано здійснення контрольованих операцій у 2014 році з нерезидентом AO GFF AG (Швейцарія). ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було отримано від AO GFF AG (Швейцарія) довідку, згідно якої нерезидент сплачує податок на прибуток за ставкою вищою, ніж в Україні. Враховуючи вищевикладене, господарські операції з даним контрагентом не відносяться до контрольованих і не увійшли до складу звітності про контрольовані операції. Однак, в отриманих додатках наведена інформація про встановлений податок з кантону та федеральний податок. Будь які посилання на суб'єкта господарювання у вказаних документах відсутні.

На підставі викладеного Прилуцька ОДПІ вважає, що позовні вимоги є безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 12.12.2001, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку (а.с. 129 Т.4). Крім того, позивач взятий на податковий облік в Прилуцькій ОДПІ 21.12.2001 за № 1432, відповідно до довідки від 11.02.2004 № 13, та є платником податку на додану вартість з 18.02.2004 (свідоцтво платника ПДВ № 33698845) (а.с. 132, 133 Т.4).

Згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с. 130 Т.4), видами діяльності ТОВ «Прилуцький нафтоналив» за КВЕД-2010 є:

46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

19.20 виробництво продуктів нафтоперероблення;

52.10 складське господарство;

68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

52.24 транспортне оброблення вантажів.

На підставі направлень від 30.06.2015 № 390, № 389, № 391, № 392, від 15.07.2015 № 416, виданих Прилуцькою ОДПІ, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка на II квартал 2015 року, працівниками податкового органу проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірку проведено з 30.06.2015 по 01.09.2015 з відома директора товариства т в присутності головного бухгалтера. Термін проведення перевірки продовжувався з 11.08.2015 по 01.09.2015 згідно наказу Прилуцької ОДПІ № 495 від 10.08.2015.

За результатами перевірки складено акт від 08.09.2015 № 397/22-31758032 (а.с. 65-92 Т.1).

В ході проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ встановлено порушення позивачем:

- п.п. 138.1.1, п.138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 3637291,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 1968144,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 721641,00 грн., 2 квартал 2013 року в сумі 144667,00 грн., 3 квартал 2013 року в сумі 84754,00 грн., 4 квартал 2013 року в сумі 256993,00 грн., за 1 квартал 2014 року 256543,00 грн., 2 квартал 2014 року в сумі 68249,00 грн., за 3 квартал 2014 року в сумі 79426,00 грн., за 4 квартал 2014 року в сумі 56874,00 грн.;

- п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 1213 від 28.09.2011, в результаті чого занижено значення рядка 34 « Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року по Декларації з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 38424,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 108.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Прилуцький нафтоналив» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 2993995,00 грн., в тому числі: за вересень 2012 року на 1559494,00 грн., за листопад 2012 року на 687277,00 грн., за червень 2013 року на 152281,00 грн., за липень 2013 року на 44484,00 грн., за серпень 2013 року на 44732,00 грн., за жовтень 2013 року на 25579,00 грн., за листопад 2013 року на 122248,00 грн., за грудень 2013 року на 122692,00 грн., за квітень 2014 року на 120954,00 грн., за травень 2014 року на 51060,00 грн., за грудень 2014 року на 63194,00 грн., завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 592047,00 грн., в тому числі за серпень 2012 року в сумі 314929,00 грн., за лютий 2014 року в сумі 188867,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 88251,00 грн.;

- п.п. 39.2.1.2, п.п. 39.2.1.3, п.п. 39.2.1.4, п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, в частині не включення за звітний період 2014 року ТОВ «Прилуцький нафтоналив» контрольованих операцій з AO GFF AG (Швейцарія) на загальну суму 74955010,17 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у вказаному акті перевірки, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с. 93-99 Т.1), однак, відповідно до відповіді Прилуцької ОДПІ від 21.09.2015 № 11417/10/22-306, скарга ТОВ «Прилуцький нафтоналив» залишена без задоволення, а акт - без змін (а.с. 100-114 Т.1).

На підставі висновку акта перевірки Прилуцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21.09.2015 № 0000902201/301, яким позивачу нараховано адміністративні штрафи та інші санкції в сум 365400,00 грн. (а.с. 55-56 Т.1);

- від 21.09.2015 № 0000892201/302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 278180,00 грн. (230544,00 грн. - за основним платежем та 57636,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 57-58 Т.1);

- від 21.09.2015 № 0000872201/303, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3742493,75 грн. (в т.ч. основний платіж - 2993995,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 748498,75 грн.) (а.с. 59-60 Т.1);

- від 21.09.2015 № 0000862201/304, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4546613,75 грн. (в т.ч. основного платежу - 3637291,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 909322,75 грн.) (а.с. 61-62 Т.1);

- від 21.09.2015 № 0000882201/305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 592047,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 148011,75 грн. (а.с. 63-64 Т.1).

Судом встановлено, що в період який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Росукренергохолдинг», ТОВ «Укртрансоіл - 2009», ПП «Терстар», ТОВ «Тергас» та нерезидентом AO GFF AG (Швейцарія).

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Росукренергохолдинг» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «Росукренергохолдинг» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів від 17.06.2013 № 417-04, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками товариств (а.с. 119-123 Т.1).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема мазут М 100 (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі. Асортимент, кількість та ціна товару наводяться у додатках, додаткових угодах до цього договору, заявках, рахунках, видаткових накладних та актах приймання - передачі товару (п. 1.1, 1.2 Договору).

Обсяг та ціна кожної партії товару визначаються сторонами у заявках, рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, відповідно до поданих заявок на поставку. Якість товару повинна відповідати ГОСТам, ТУ, ДСТУ і підтверджуватися сертифікатами відповідності виробника та/або паспортом якості (п. 2.3, 2.4 Договору).

Постачальник здійснює поставку товару партіями у кількості та асортименті згідно заявки покупця, за ціною відповідно до виставленого рахунку фактури. Покупець подає до постачальника письмову заявку, в якій визначається найменування, кількість товару, спосіб і місце доставки товару відповідно до п. 3.3 цього Договору. У разі вивезення товару транспортними засобами покупця, в заявці також вказується графік та порядок подачі транспортних засобів в межах строку поставки. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується місце розвантаження транспортного засобу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 Договору).

Поставка товару здійснюються на умовах, згідно умов визначених міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам даного договору і додаткам до нього, впродовж строку їх чинності на території України, а саме:

ЕХІ - нафтобаза, вказана у відповідному додатку до даного договору;

СРТ - станція або пункт призначення, вказані у відповідному додатку до даного договору

DАР - поставка в місці призначення, вказане у відповідному додатку до даного договору. (п. 3.3 Договору).

Відвантаження товару в місці завантаження, здійснюється силами та засобами постачальника (п. 3.4 Договору).

Згідно умов цього договору покупець отримує товар згідно товаросупровідних документів, а саме на підставі видаткових накладних, та/або актів приймання - передачі, які підписуються повноважними представниками сторін. Покупець, на момент отримання товару, зобов'язаний забезпечити свого представника відповідною довіреністю на отримання товару (п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається згідно встановлених постачальником цін на відповідні товари на день виставлення постачальником рахунку-фактури. Оплата товару здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку-фактури шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку-фактури, у безготівковому вигляді по банківським реквізитам постачальника, вказаним у рахунку-фактурі.

Факт передачі придбаного мазуту від постачальника до покупця підтверджується:

- видатковими накладними (а.с. 124, 128, 132, 166, 172, 178, 184, 193, 199, 204 Т.1);

- товарно-транспортним накладними (а.с. 126, 130, 134, 169, 174, 195, 201, 207 Т.1);

- подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 136, 171, 176, 198, 202 Т.1);

- актами зважування (а.с. 168, 196 Т.1)

На суму податкових зобов'язань ТОВ «Росукренергохолдинг» виписано позивачу податкові накладні (а.с. 138-147 Т.1).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався відповідно до наданих рахунків-фактур (а.с. 125, 129, 133, 167, 173, 179, 180, 185, 191, 194, 200, 205 Т.1).

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» в повному обсязі, у безготівковій формі, оплачено придбаний мазут, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 208-220 Т.1).

Факт надходження придбаного позивачем товару до ТОВ «Прилуцький нафтоналив» підтверджується актами приймання нафтопродуктів по кількості (а.с. 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164 Т.1).

Поставка придбаного мазуту відбувалась і залізницею.

Так, листом, направленим на адресу ТОВ «Росукренергохолдинг» позивачем, контрагента було проінформовано, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» має можливість прийняти мазут М-100 в двох залізничних цистернах, та вказано реквізити місця отримання (а.с. 189 Т.1).

Судом встановлено, що виробником мазуту, який перевозився автотранспортом, є ТОВ «Росукренергохолдінг», а який перевозився залізничним транспортом, - ТОВ «НАФТЕК».

ТОВ «НАФТЕК» та ТОВ «Росукренергохолдинг» видали позивачу паспорти та сертифікати відповідності на мазут паливний 100 сірчистий (а.с. 127, 131, 135, 175, 207, 182-183, 187-188 Т.1).

Оскільки для транспортування товару залізничною дорогою відправник товару повинен бути акредитований у регіональних відділеннях «Укрзалізниці», а ТОВ «Росукренергохолдінг» не має такої акредитації, то відправлення товару здійснював виробник мазуту, а саме ТОВ «НАФТЕК», який має таку акредитацію.

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» листами від ТОВ «Росукренергохолдінг» (від 28.06.2013 № 52/13) та ТОВ «НАФТЕК» (від 09.07.2013 № 91) повідомлено, що мазут, в залізничних цистернах є власністю контрагента позивача (а.с. 190, 192 Т.1).

Вищевказане підтверджується залізничними накладними (а.с. 181, 186 Т.1).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «УкрТрансОіл-2009» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів від 06.11.2013 № 06/11/13, підписаний повноважними представниками товариств та скріплений печатками (а.с. 221-225 Т.1).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема мазут М 100 (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі. Асортимент, кількість та ціна товару наводяться у додатках, додаткових угодах до цього договору, заявках, рахунках, видаткових накладних та актах приймання - передачі товару (п. 1.1, 1.2 Договору).

Обсяг та ціна кожної партії товару визначаються сторонами у заявках, рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, відповідно до поданих заявок на поставку. Якість товару повинна відповідати ГОСТам, ТУ, ДСТУ і підтверджуватися сертифікатами відповідності виробника та/або паспортом якості (п. 2.3, 2.4 Договору).

Постачальник здійснює поставку товару партіями у кількості та асортименті згідно заявки покупця, за ціною відповідно до виставленого рахунку фактури. Покупець подає до постачальника письмову заявку, в якій визначається найменування, кількість товару, спосіб і місце доставки товару відповідно до п. 3.3 цього Договору. У разі вивезення товару транспортними засобами покупця, в заявці також вказується графік та порядок подачі транспортних засобів в межах строку поставки. У разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується місце розвантаження транспортного засобу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 Договору).

Поставка товару здійснюються на умовах, згідно умов визначених міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам даного договору і додаткам до нього, впродовж строку їх чинності на території України, а саме:

ЕХІ - нафтобаза, вказана у відповідному додатку до даного договору;

СРТ - станція або пункт призначення, вказані у відповідному додатку до даного договору

DАР - поставка в місці призначення, вказане у відповідному додатку до даного договору. (п. 3.3 Договору).

Відвантаження товару в місці завантаження, здійснюється силами та засобами постачальника (п. 3.4 Договору)..

Згідно умов цього договору покупець отримує товар згідно товаросупровідних документів, а саме на підставі видаткових накладних, та/або актів приймання - передачі, які підписуються повноважними представниками сторін. Покупець, на момент отримання товару, зобов'язаний забезпечити свого представника відповідною довіреністю на отримання товару (п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається згідно встановлених постачальником цін на відповідні товари на день виставлення постачальником рахунку-фактури. Оплата товару здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку-фактури шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку-фактури, у безготівковому вигляді по банківським реквізитам постачальника, вказаним у рахунку-фактурі.

Факт передачі придбаного мазуту від постачальника до покупця підтверджується:

- видатковими накладними (а.с. 231, 237, 244, 250 Т.1; 7, 13, 20, 26, 32, 38, 44, 51, 56, 63, 69, 76, 81, 85, 93, 99, 105, 111, 118, 124, 136, 142, 148, 154, 158, 197 Т.2);

- товарно-транспортними накладними (а.с. 232-233, 239-240, 245-246 Т.1; 1-2, 8-9, 14-15, 21-22, 27-28, 33-34, 39-40, 45-46, 52-53, 58, 64, 70-71, 77-78, 82, 88-89, 94-95, 100-101, 106, 112, 119, 125, 131, 137, 143, 149, 155, 159 Т.2);

- подорожніми листами (а.с. 59, 65, 72, 107, 113-114, 120, 126, 132, 138, 144, 150 Т.2)

- актами зважування (а.с. 229, 235, 242, 248 Т.; 4, 11, 17, 24, 30, 36, 42, 48, 55, 61, 67, 74, 83, 91, 97, 103, 109, 116, 122, 128, 134, 140, 146, 152, 156 Т.2).

На суму податкових зобов'язань ТОВ «УкрТрансОіл-2009» виписано позивачу податкові накладні (а.с. 167-196 Т.2).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався відповідно до наданих рахунків на оплату (а.с. 230, 236, 243, 249 Т.1; 6, 12, 19, 25, 31, 37, 43, 50, 56, 62, 68, 75, 80, 84, 92, 98, 104, 110, 117, 123, 129, 135, 141, 147, 153, 157 Т.2).

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» в повному обсязі, у безготівковій формі, оплачено придбаний мазут, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 8-54 Т.3).

Крім того, між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків та підтверджено відсутність заборгованості між ними, що підтверджується відповідними актами (а.с. 226-228 Т.1).

Також, на виконання умов договору контрагентом позивача надано паспорти якості на мазут паливний 100 зольний сірчистий (а.с. 5, 18, 49, 160, 161, 162-166 Т.2).

Факт надходження придбаного позивачем товару до ТОВ «Прилуцький нафтоналив» підтверджується актами приймання нафтопродуктів по кількості (а.с. 198, 200, 202, 205, 206, 208, 211, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250 Т.2; 2, 4, 6 Т.3).

Судом також встановлено, що постачальники ПММ позивача, зокрема ТОВ «УкрТрансОіл-2009» та ТОВ «Росукренергохолдинг», не забезпечені відповідним транспортом для доставки придбаного у них товару ТОВ «Прилуцький нафтоналив».

У зв'язку з наведеним, між вказаними вище контрагентами та ФОП ОСОБА_9 були укладені договори на перевезення вантажів:

- від 01.09.2012 № 11 укладеного між ТОВ «Росукренергохолдинг» (замовник) та ФОП ОСОБА_9 (перевізник) (а.с. 116-118 Т.1);

- від 01.11.2013 № 16 укладеного між ТОВ «УкрТрансОіл-2009» (замовник) та ФОП ОСОБА_9 (перевізник) та додаткова угода від 01.11.2013 № 1 (а.с. 34-36, 37 Т.4).

Відповідно до п.п. 3.2.1 Договорів перевізник зобов'язаний виконувати взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажів, як самостійно, так і з залученням третіх осіб.

Саме тому, в подальшому, між ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 було укладено договори від 01.01.2012 № 1/01 та від 01.01.2014 № 2/01, відповідно до яких перевезення товару, придбаного ТОВ «Прилуцький нафтоналив», здійснювалось також і ФОП ОСОБА_7 (а.с. 32, 33 Т.4).

ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_9 мають дозвіл на внутрішнє перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, що підтверджується ліцензіями від 21.04.2011 та строк дії яких необмежений (а.с. 191, 192 Т.4).

Згідно із наданими до суду свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, підтверджено наявність у перевізників відповідних автомобілів (а.с. 234, 241 Т.1, 86 Т.2). Крім того, автоцистерна, якою здійснювалось перевезення, пройшла перевірку та відповідно до свідоцтва від 03.05.2013 (чинного до 03.04.2014) № 93 РО визнана придатною і допускається до застосування (а.с. 86 Т.2).

Перевезення вантажів здійснювалось водіями - працівниками ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 (ОСОБА_10 та ОСОБА_8.), що не заперечувалось і представниками відповідача, які відповідно до наданих посвідчень водіїв мають на це відповідний дозвіл (категорію) (а.с. 137, 197, 238, 247 Т.1; 3, 10, 16, 23, 29, 41, 47, 54, 60, 66, 73, 79, 90, 96, 102, 108, 115, 121, 127, 133, 139, 145, 151 Т.2).

Листами, направленими на адресу ОУ ДПІ у Чернігівському районі, вказаними перевізниками підтверджено факт надання послуг з перевезення ТОВ «Росукренергохолдинг» та ТОВ «УкрТрансОіл-2009» для доставки мазуту до ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (а.с. 189, 190 Т.4).

Між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ПП «Терстар» (постачальник) було укладено договір поставки товару від 01.09.2012 № 0109, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками суб'єктів господарської діяльності (а.с. 55-56 Т.3).

Відповідно до умов договору продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує вартість мазуту паливного М-100, мазуту М-40, залишку кубового, нафти сирої, газового конденсату та ін. ПММ (товар) в кількості, згідно додатку до цього договору, виставленого в рахунку-фактурі, видаткових накладних, на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Ціна однієї тонни товару, загальна вартість і об'єми товару вказуються у видаткових накладних і рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору. Видаткові накладні і рахунки фактури оформляються на кожну окрему партію товару (п. 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 постачальник передає товар по кількості і якості відповідно до видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Згідно із п. 3.2 товар вважається переданим після підписання сторонами видаткової накладної.

Умова поставки товару: доставка товару здійснюється автоперевезенням, залізничним транспортом до місця знаходження покупця, а саме м. Прилуки, Чернігівська обл. (п. 3.4 Договору).

Покупець здійснює оплату товару за цим договором та додаткам до нього або згідно виставленого постачальником рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, остаточний розрахунок - на протязі не більше 2-х банківських днів, з моменту передачі (відгрузки) товару (п. 5.2 Договору).

Контрагентом позивача на суму податкових зобов'язань ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було виписано податкові накладні (а.с. 124-143 Т.3)

На виконання умов договору сторонами було підписано видаткові накладні (а.с. 58, 61, 66, 69, 73, 77, 80, 83, 86, 90, 94, 98, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 121 Т.3).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався відповідно до наданих рахунків-фактур (а.с. 57, 60, 65, 68, 72, 76, 79, 82, 85, 89, 93, 97, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 120 Т.3).

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» в повному обсязі, у безготівковій формі, оплачено придбаний мазут, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 144-174 Т.3).

Крім того, між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків та підтверджено відсутність заборгованості між ними, що підтверджується відповідними актами (а.с. 175-179 Т.3).

Поставка придбаного товару відбувалась залізницею.

Оскільки для транспортування товару залізничною дорогою відправник товару повинен бути акредитований у регіональних відділеннях «Укрзалізниці», а ТОВ «УкрТрансОіл-2009» не має такої акредитації, то відправлення товару здійснювали інші виробники мазуту, які мають таку акредитацію, що підтверджується відповідними накладними (а.с. 59, 62, 67, 70, 74, 78, 81, 84, 87, 91, 95, 99, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 122 Т.3).

На підтвердження якості товару, постачальниками надано позивачу паспорти та сертифікати відповідності на мазут паливний 100 сірчистий (а.с. 63, 64, 71, 75, 88, 92, 96, 100, 119, 123 Т.3).

Факт надходження придбаного позивачем товару до ТОВ «Прилуцький нафтоналив» підтверджується актами приймання нафтопродуктів по кількості (а.с. 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212 Т.3).

Також, між ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (покупець) та ТОВ «Тергас» (продавець) було укладено договір поставки товару від 01.03.2012 № 0103, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с. 214-215 Т.3).

Відповідно до умов договору продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує вартість мазуту, залишку кубового, нафти сирої, газового конденсату та ін. ПММ (товар) в кількості, згідно виставленого рахунку-фактурі та видаткових накладних, на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Ціна однієї тонни товару, загальна вартість і об'єми товару вказуються у видаткових накладних і рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору. Видаткові накладні і рахунки фактури оформляються на кожну окрему партію товару (п. 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 постачальник передає товар по кількості і якості відповідно до видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Згідно із п. 3.2 товар вважається переданим після підписання сторонами видаткової накладної.

Умова постачання товару: доставка товару здійснюється автоперевезенням, залізничним транспортом до місця знаходження покупця, а саме м. Прилуки, Чернігівська обл. (п. 3.4 Договору).

Покупець здійснює оплату товару за цим договором та додаткам до нього або згідно виставленого постачальником рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, остаточний розрахунок - на протязі не більше 3-х банківських днів, з моменту передачі (відгрузки) товару (п. 5.2 Договору).

Контрагентом позивача на суму податкових зобов'язань ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було виписано податкові накладні (а.с. 247-250 Т.3; 1-4 Т.4).

На виконання умов договору сторонами було підписано видаткові накладні (а.с. 220, 225, 232, 236, 239, 240, 244 Т.3).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався відповідно до наданих рахунків-фактур (а.с. 216, 221, 226, 235, 237, 241, 245 Т.3).

ТОВ «Прилуцький нафтоналив» в повному обсязі, у безготівковій формі, оплачено придбаний мазут, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-31 Т.4).

Поставка придбаного товару відбувалась залізницею.

Оскільки для транспортування товару залізничною дорогою відправник товару повинен бути акредитований у регіональних відділеннях «Укрзалізниці», а ТОВ «Тергас» не має такої акредитації, то відправлення товару здійснювали інші виробники мазуту, які мають таку акредитацію, що підтверджується відповідними накладними (а.с. 217, 222-223, 227-228, 230-231, 233-234, 238, 242-243, 246 Т.3).

На підтвердження якості товару, постачальниками надано позивачу паспорти та сертифікати відповідності на мазут паливний 100 сірчистий (а.с. 218, 219, 224 Т.3).

Факт надходження придбаного позивачем товару до ТОВ «Прилуцький нафтоналив» підтверджується актами приймання нафтопродуктів по кількості (а.с. 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19 Т.4).

Крім того, судом встановлено, що для виконання господарської діяльності позивачем була побудована промислова зона загальна площа якої складає 3350 кв.м. Промислова зона розташована за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 16. Для виконання господарської діяльності використовуються власні залізничні колії, залізничні цистерни, наливна естакада, вузол обліку, трубопровід наливу нафти, ємкості/резервуари для зберігання товарів підземні та наземні, два «земні проміжні технологічні вертикальні резервуари РВС-3000 м3 та довжина технічного трубопроводу L=500м: 325Х9мм., три сталеві наземні вертикальні резервуари РВС-3000 №№ 3,4,5 для зберігання товарної нафти, пожежна водойма з огорожею, об'ємом 18000 м.3, переобладнання вузла обліку нафти, змішування нафти, будівництво складу засувок, улаштування мобільної будівлі (вагончика) перебування операторів, навісів та покриття під'їзної дороги, та має у власності інші основні засоби, які знаходяться на балансі підприємства.

Право власності на збудовані об'єкти підтверджуються актами Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію та відповідними додатками до них (а.с. 109-134 Т.5).

Всі вище перераховані збудовані об'єкти розташовані на земельній ділянці, яка належить ТОВ «Прилуцький нафтоналив» на підставі договорів оренди, укладених згідно вимог чинного законодавства між Прилуцькою міською радою та позивачем.

На підтвердження вказаного позивачем надано договори оренди земельної ділянки для обслуговування проміжних резервуарів зберігання нафти та під'їзної залізничної колії, також оренди земельної ділянки для обслуговування пункту наливу нафти; резервуарів в Південній промзоні по вул. Дружби народів, 16.: від 06.12.2013, від 05.11.2013. Термін дії договорів оренди земельної ділянки складає 5 років та закінчується 05 листопада 2018 року з першочерговим правом на переважне подовження терміну дії договору оренди. Крім того, позивачем надано акти приймання-передачі земельної ділянки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, інші підтверджуючі право передачі та оренди земельної ділянки документи (а.с. 223-250 Т.4; 1-108 Т.5)

Придбані ТОВ «Прилуцький нафтоналив» ПММ були використані товариством у власній господарській діяльності, для підтвердження чого представниками позивача було надано докази вибірково у зв'язку з їх великою кількістю за перевіряємий період.

Так, відвантаження нафти позивачем відбувалось згідно заявок покупців в яких вказана кількість нафти, яку необхідно відвантажити, якість нафти, а саме кренінг (відсоткова температура за якою відбувається найбільший вихід світлої нафти), станція доставки, отримувач вантажу і т.д.

Свідоцтвами про атестацію, виданими Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики ДП «Чернігівстандартметрологія» підтверджено, що хіміко-аналітична лабораторія ТОВ «Прилуцький нафтоналив» відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду (а.с. 41-44 Т.4).

Отримавши заявку від покупців, ТОВ «Прилуцький нафтоналив» на своїх виробничих потужностях проводив змішування (блендінг) нафти та мазуту до необхідних параметрів, встановлених державним стандартом 9965-76 (а.с. 46-50, 52 Т.4). При взятті проб нафти, лаборанти позивача, робили лабораторні дослідження та виписували паспорти якості нафти (а.с. 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165 Т.1; 199, 201, 203, 204, 207, 209, 210, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249 Т.2; 1, 3, 5, 7, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213 Т.3; 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20 Т.4).

На підтвердження наведеного позивачем надано заявки покупців, акти прийому-передачі нафти, акти про надання послуг по наливу в цистерни для перевезення залізницею, паспорти якості, накладна на нафту яку відвантажується (а.с. 51, 53 Т.4; 137-205 Т.5).

Також, на товаристві ведуться журнали реєстрації паспортів якості в яких зазначається наступна інформація: порядковий номер проби, дата надходження проби в лабораторію, час відбору проби, номер резервуару (РВС), дата виписки паспорта, температура продукту при відборі проби, фактична густина продукту, густина продукту при 20С, масова частка води (у %), концентрація хлористих солей (у мг/л та у відсотках), вміст механічних домішок (у %), баласт, вміст сірки (у %), тиск насиченої пари (у мм.рт.стовп.), визначення за ГОСТОМ 9965-76, підпис особи, що проводила запис (а.с. 206-210 Т.5).

Щодо технологічного змішування нафти, представники позивача пояснили, що при прийманні прямогонного мазуту автотранспортом злив мазуту відбувається в підземні резервуари на технологічній схемі № 9, потім з підземних резервуарів мазут подається на насосну № 3 одночасно з РВС 1 подається нафта на насосну № 3, де знаходиться коветатор, в якому відбувається змішування нафти і мазуту ( 85:15%) до молекулярного стану; отримана нафта перекачується в РВС №2 (цей процес може повторюватися кілька разів залежно від заявки покупця). При отриманні нафти залізничними цистернами злив нафти відбувається на зливо-наливної естакаді і по трубопроводу подається в РВС №3, потім нафта з РВС №1 і мазут з РВС № 3 подаються на насосну №4, на якій відбувається аналогічне змішування через коветатор. Вказане підтверджується копією технологічної схеми та актами змішування (а.с. 128-130 Т.6).

З метою контролю за наявними залишками, надходженням та відвантаженням нафтопродуктів у позивача ведуться журнали обліку, прошити, пронумеровані та вкінці скріплені печаткою товариства та підписом директора або відповідальної особи: Журнал обліку нафти, Журнал залишків нафти, Журнал «Поступаючі нафтопродукти», витяги з яких були надані в судове засідання (а.с. 210-252 Т.5; 1-30 Т.6).

Крім того, на початку кожного місяця бухгалтер товариства проводить звірку залишків нафти, враховуючи дані, що містяться у журналах, в актах руху нафти по резервуарному парку

Для визначення загального залишку нафти/нафтопродуктів надаються:

- акт зняття натурних залишків нафти в резервуарах і технологічному обладнанні, де міститься інформація про загальний залишок нафти в кожному окремому резервуарі, до цього акту додаються паспорта якості нафти на кожен окремий резервуар із зазначенням усіх якісних показників нафти;

- акт зняття натурних залишків нафти в підземних ємностях, до цього акту додаються паспорта якості нафти на кожну окрему ємкість із зазначенням усіх якісних показників нафти;

- акт зняття натурних залишків у трубопроводах, до якого також додається паспорт якості із зазначенням усіх якісних показників нафти;

- акти наявних на залізничних коліях цистернах, із зазначенням номерів цистерн, наявний об'єм та маси нафти у цих цистернах, до яких також додається паспорт якості із зазначенням усіх якісних показників нафти.

По загальному підсумку наявних даних складається акт, в якому зазначається залишок нафти в резервуарному парку та проведено розрахунок нормативних втрат, що відбуваються при зберіганні та транспортуванні. До акту додається розрахунок втрат.

Вищевказані документи вибірково були надані представниками позивача в судовому засіданні (а.с. 31-114 Т.6).

Також, судом встановлено, що на вимогу чинного законодавства ТОВ «Прилуцький нафтоналив» подано до Прилуцької ОДПІ звіт про контрольовані операції за 2014 рік, в якому задекларовано здійснення контрольованих операцій у 2014 році по наступним контрагентам: ТОВ «Кіровограднафтопереробка», ТОВ «ОТНП» (а.с. 54-72, 81-87 Т.4).

Одночасно, листом від 30.04.2015 за № 77 відповідача повідомлено, що ТОВ «Прилуцький нафтоналив» було також здійснено господарські операції з експорту з нерезидентом АО GFF AG (Швейцарія). Однак, з врахуванням вимог п.п. 39.2.1.3 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України вони не відносяться до контрольованих і не увійшли до складу звітності про контрольовані операції. На підтвердження вказаного позивачем до листа додано апостильовану довідку про суми сплачених податків контрагента з нотаріально завіреним перекладом (а.с. 73, 74-80 Т.4).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент здійснення господарської операції) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт поставки товару іншою особою та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

В судовому засіданні було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарської операції документів, а саме: видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури банківські виписки. В судовому засіданні не встановлено недоліків форми та змісту вказаних первинних бухгалтерських документів. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Тобто, вище перелічені документи повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Прилуцький нафто налив» та ТОВ «Росукренергохолдинг», ТОВ «УкрТрансОіл-2009», ПП «Терстар» та ТОВ «Тергас».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредит.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних було встановлено і під час проведення перевірки і під час судового засідання. Тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу четвертого п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

В судовому засіданні було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами (ТОВ «УкрТрансОіл-2009» та ТОВ «Росукренергохолдинг») на підставі висновків, викладених в акті ДПІ в Обухівському районі у Київській області:

- від 14.02.2015 № 340/10-16-22-01/38274072 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «УкрТрансОіл-2009» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Росукренергохолдинг» за 01.01.2013 по 31.12.2013 (а.с. 161-172 Т.4);

- від 18.05.2015 № 1052/10-16-22-02/3824072 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «УкрТрансОіл-2009» з питань правильності нарахування акцизного податку та інших податків і зборів при виготовленні, придбанні, реалізації нафтопродуктів та палива моторного альтернативного за період з 01.01.2014 по 28.02.2015 (а.с. 173-187 Т.4).

Також, відповідачем використано податкову інформацію отриману з ІС «Податковий блок», підсистеми «Аналітична система автоматизованого результату співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», листа ОУ ДПІ у м. Чернігові (а.с. 188 Т.4).

Проте, суд зазначає, що вказана податкова інформація, не є підставою для того щоб вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Крім того, в судовому засіданні встановлена наявність підтверджуючих документів, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій, рух активів та зміну стану зобов'язань суб'єкта господарювання.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (зокрема, податкових накладних) є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Щодо недоліків в змісті товарно-транспортних накладних в графі «Відправник», суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивач їх не складав, а отримував від контрагента. Крім того, помилки у оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльності мали місце.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит та валові витрати підприємства вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та ТОВ «Росукренергохолдинг», ТОВ «Укртрансоіл - 2009», ПП «Терстар», ТОВ «Тергас» створили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Прилуцький нафтоналив», а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Відповідно до п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» від 25.12.2013 №1042-р Швейцарська конфедерація включена до переліку держав, у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

В підпункті 39.2.1.3. пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу Україні викладені умови, за яких операції з нерезидентами, визначеними в п.п 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України не будуть контрольованими.

Так, у разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції (п.п. 39.2.1.3 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу Україні)

Представниками позивача відповідачу надавалась така апостильована довідка.

Додатково представниками позивача в судове засідання надано апостильоване свідоцтво про статус фірми з нотаріально засвідченим перекладом, відповідно до якого АО GFF AG повідомило, що підприємство зареєстроване як фірма-платник податків за номером 113375 у 2013 і 2014 фінансових роках, має зареєстровану офіційну адресу та зобов'язане сплачувати податок на прибуток кантону Граубюнден у розмірі 12,005% та федеральний податок (кантональний та федеральний) становить 20,505% (а.с. 134-135 Т.6).

Тобто, ставка податку в країні реєстрації нерезидента складає 20,50%, що є вищим на 1,505 відсоткових пунктів, ніж в Україні. Крім того, в державі, в якій зареєстрований нерезидент, встановлено дві ставки податку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновки відповідача стосовно віднесення операцій позивача з АО GFF AG (Швейцарія) до контрольованих є необґрунтованими, а застосовані штрафні санкції - незаконні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку суду, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2015 № 0000902201/301, № 000892201/302, № 0000872201/303, № 0000862201/304 та № 000088201/305. Оскільки відповідачем не доказана правомірність своїх дій, то позовні вимоги ТОВ «Прилуцький нафтоналив» про та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекціїГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 21.09.2015: № 0000902201/301, № 0000892201/302, № 0000872201/303, № 0000862201/304, № 0000882201/305.

Стягнути з Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Київська, 214, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 39483254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (код ЄДРПОУ 31758032), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в сумі 145 241,20 грн., відповідно до платіжного доручення від 30.09.2015 № 259.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна