Рішення

від 10.11.2015 по справі 923/1716/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 923/1716/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН-СУДНОСЕРВІС", с. Саги Цюрупинського району Херсонської області

про стягнення 101808 грн. 95 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. від 22.10.2015 року;

від відповідача - Пастушенко Б.Ю., представник, дов. від 03.11.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН-СУДНОСЕРВІС" (відповідач), яким просить стягнути на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 року у розмірі 101808,95 грн., з яких: 89072,00 грн. - суму основного боргу, 12084,55 грн. - пені, 652,40 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 10, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.10.2015р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 27.10.2015 р. Ухвалою суду від 27.10.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому відповідач посилається, що позивач підрядні роботи по договору субпідряду виконав несвоєчасно та неякісно, у зв'язку з чим відповідач, як підрядник, сплатив замовнику штраф та вартість ремонтних робіт, а отже йому завдано збитки з вини позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

17.04.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛАГМАН- СУДНОСЕРВІС» (підрядник, боржник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (субпідрядник, кредитор) укладено договір субпідряду № 1, відповідно до умов якого субпідрядник (позивач) зобов'язався виконати роботи на т/х «М. ЛАЦИС», а саме виконати заміну металу та рихтування кришок ЛЗ, доводку кришок ВЗ, здачу кришок в роботі (п. 2.1 Договору), а підрядник (відповідач), відповідно до п. 1.1, 4.1 Договору, зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Попередньо сторонами узгоджена вартість робіт, яка відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 р. (п. 3.1) складає 240 000 гривень.

Сторони узгодили, що у ході робіт об'єми робіт можуть змінитись, остаточні об'єми вказуються у Акті виконаних робіт, згідно з яким відбувається остаточний розрахунок: субпідрядником (п. 3.4 Додаткової угоди № 2 до договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 р.).

Відповідно до п. 3.3 Додаткової угоди № 2 до Договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 р. відповідач зобов'язався здійснити попередню оплату вартості робіт, остаточний розрахунок здійснити на протязі тридцяти банківських днів після підписання Акту прийому-передач виконаних робіт та виставлення рахунку на оплату.

Позивач умови договору виконав належним чином, в період з 17.04.2015 р. по 09.06.2015 р. субпідрядником виконані роботи вартістю 295 992,00 грн., що підтверджується документально актами виконаних робіт № 1 від 29.05.2015 р. на суму 24 480,00 грн., № 2 від 09.06.2015 р. на суму 271 512,00 грн. (а.с. 18-19). Роботи прийняті відповідачем без зауважень.

Таким чином, відповідно до п. 3.4. Додаткової угоди № 2 до договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 р., сторонами визначено остаточні об'єми й вартість виконаних робіт на суму 295 992,00 грн.

Позивач належним чином виконував умови договору, проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався в повному обсязі за фактично надані послуги.

Так, в період з 28.04.2015 р. по 03.06.2015 р. відповідач виконував умови договору належним чином, здійснив попередню оплату вартості робіт на суму 111920 грн. В зазначений період, фактично виконані роботи вартістю 24480 грн., які відповідачем прийняті без зауважень станом на 03.06.2015 р. за даними бухгалтерського обліку позивача обліковувалася кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем на суму 87 440,00 грн., тобто існували зобов'язанні завершити виконання робіт.

09.06.2015 р. після остаточного прийняття відповідачем виконаних робіт на суму 271 512,00 грн. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи стала дорівнювати 184 072,00 грн.

Зазначений борг відповідачем сплачено частково. В період з 12.06.2015 р. по 25.09.2015 р відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 95 000,00 грн.

Отже, у відповідача існує заборгованість в сумі 89072,00 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з цим вимога про стягнення суми основного боргу - 89072 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт 652 грн. 40 коп. 3% річних.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 652 грн. 40 коп. 3% річних відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 6.4 Договору субпідряду №1 від 17.04.2015 р. сторонами погоджено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії даного договору винна сторона сплачує штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день затримки.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань 12084 грн. 55 коп. пені за період з 22.07.2015 року по 07.10.2015 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

Заперечення відповідача проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

Твердження відповідача про неякісне виконання позивачем підрядних робіт не підтверджено належними доказами.

Що стосується несвоєчасного виконання позивачем підрядних робіт, то відповідач не позбавлений права на стягнення з позивача штрафних санкцій у відповідності до умов договору субпідряду № 1 від 17.04.2015 р. та звернутися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків в окремому позовному провадженні в загальному порядку.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 89072 грн. основного боргу, 652 грн. 40 коп. 3% річних, 12084 грн. 55 коп. пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1527 грн. 13 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН-СУДНОСЕРВІС" (75108, Херсонська область, Цюрупинський район, с. Саги, вул. Молодіжна, буд. 33, ідентифікаційний код 39340549) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 89072 грн. основного боргу, 652 грн. 40 коп. 3% річних, 12084 грн. 55 коп. пені та 1527 грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова