Ухвала

від 12.11.2015 по справі 826/7160/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7160/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА ФІРМА» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА ФІРМА» (далі по тексту ТОВ «»ПЕРША БУДІВЕЛЬНА ФІРМА, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.01.2015 р. № 0000272202, від 03.03.2015 р. № 0000772202, від 03.04.2015 р. № 0001242202, № 0001252202. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення - рішення від 26.01.2015 р. № 0000272202, від 03.03.2015 р. № 0000772202, від 03.04.2015 р. № 0001242202, № 0001252202.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 22.12.2014 р. № 1863, 1864 та згідно наказу від 19.12.2014 р. № 263 та згідно з п.п. 78.1.1 статті 78 ПК Україниу зв'язку з відмовою платника надати пояснення та документальне підтвердження на направлений запит від 30.10.2014р. №22862/10/26-53-22-04, відповідачем проведено перевірку ТОВ «ПЕРША БУДІВЕЛЬНА ФІРМА» за результатами якої 30.12.2014р. складено акт №3275/26-53-22-02-21-34426851 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Родас-ЛТД» (код ЄДРПОУ 38698703), ТОВ «Кай Вест» (код ЄДРПОУ 38698200), ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «Глобалхолдинг» (код ЄДРПОУ 38956428) за період з 01.08.2014р. по 30.09.2014р. (далі по тексту - Акт перевірки-1).

Актом перевірки - 1 встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в загальній сумі 1 641 835, 00грн., а саме: серпень 2014 року - на суму ПДВ 1 029 748,00грн. та вересень 2014 року - 612 087, 00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 26.01.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 462 753,00 грн., у тому числі основний платіж - 1 641 835грн. та штрафні санкції - 820 918,00грн.

В подальшому, відповідачем на підставі направлень від 03.02.2015 р. № 103, 104 та згідно наказу від 30.01.2015 р. № 141, згідно з п.п. 78.1.1 статті 78 ПК України у зв'язку з відмовою платника надати пояснення та документальне підтвердження на направлений запит від 23.09.2014 р. № 20266/10/26-53-22-04, проведено перевірку позивача за результатами якої 14.02.2015 р. складено акт № 178/26-53-22-02-21-34426851 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. (далі по тексту - Акт перевірки-2).

Актом перевірки - 2 встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 416 667, 00 грн. за липень 2014 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 03.03.2015 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000772202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 625 001, 00 грн., у тому числі основний платіж - 416 667, 00 грн. та штрафні санкції - 208 334, 00 грн.

Відповідачем також на підставі направлень від 02.03.2015 р. № 2015, 2016 та згідно наказу від 02.03.2015 р. № 355, згідно п.п. 78.1.4 статті78 ПК України у зв'язку з відмовою платника надати пояснення та документальне підтвердження на направленні запити від 16.01.2015 р. №689/10/26-53-22-05-11 та від 03.02.2015 р. №2420/10/26-53-22-05-11, проведена перевірка позивача за результатами якої 17.03.2015 р. складено акт № 328/26-53-22-05-21-34426851 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960), ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «Вертикаль-Монтаж» (код ЄДРПОУ 32829219) за період з 01.10.2014р. по 31.10.2014р. та з ТОВ «ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Промбуд» (код ЄДРПОУ 32739969), ТОВ «Укр Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39123362), ТОВ «Смарт-Буд» (код ЄДРПОУ 38807295), ПП «Гідро-Трейд» (код ЄДРПОУ 38672418) за період з 01.11.2014 р. по 31.12.2014 р. (далі по тексту - Акт перевірки - 3).

Актом перевірки - 3 встановлено порушення п. 138.2, 138.4 статті 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 1 635 345, 00 грн. та порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у загальній сумі 1 817 050, 00 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2014 року - 263 119, 00 грн., листопад 2014 року - 1 498 699, 00 грн. та грудень 2014 року - 55 232, 00 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 03.04.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001242202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 044 181грн., у тому числі основний платіж - 1 635 345, 00 грн. та штрафні санкції - 408 836, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001252202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 725 575, 00 грн., у тому числі основний платіж - 1 817 050, 00 грн. та штрафні санкції - 908 525, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинас справи слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормамиПодаткового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Також встановлено, що підставою для збільшення ТОВ «Перша Будівельна Фірма» податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств було те, що останній мав фінансово-господарській взаємовідносини з ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «Глобалхолдинг» (код ЄДРПОУ 38956428), ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) та ТОВ «Укр Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39123362).

Як вбачається з Актів перевірки - 1 та 3 основним порушенням позивачем норм чинного законодавства при взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб» було те, що постачальником товару для ПП «Пром-Тех-Снаб» було ТОВ «Трейдбор» (код ЄДРПОУ 38124130).

Так, актом ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.12.2014р. №1760/26-59-22-08/38124130 встановлено, що ТОВ «Трейдбор» (код ЄДРПОУ 38124130) виписано податкові накладні на користь контрагентів в один день в сумі ПДВ до 10000,0грн., відображено в податковій звітності та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна кількість таких накладних за серпень 2014 року становить 1 872 податкових накладних на загальну суму ПДВ - 18 035 471грн., що на думку податкового органу є транзитним фінансовим потоком, спрямованим на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проаналізовано дані податкової звітності ПП «Пром-Тех-Снаб» та встановлено, що в період з 01.08.2014р. - 30.09.2014р. засновником підприємства значився ОСОБА_2, який одночасно був директором ТОВ «Перша Будівельна Фірма».

Крім того, ПП «Пром-Тех-Снаб» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

З Акту перевірки - 1 також вбачається, що контрагентом ТОВ «Глобалхолдинг» було ПП «Адітум Маркет» (код ЄДРПОУ 33558727), щодо якого складено акт від 21.08.2014р. №434/22-03/33558727 за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р., яким встановлено, що відповідно до інформації від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Київській області з урахуванням матеріалів кримінального провадження №32014050000000009 порушеного 21.01.2014р. за ст. 205 ч. 1 КК України та з урахуванням протоколу допиту попереднього засновника «Адітум Маркет» гр. ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка повідомила про непричетність до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства. Зустрічну звірку підприємства не можливо провести у зв'язку з тим, що підприємство за податковою адресою не знаходиться.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що контрагенти позивача - ТОВ «Глобалхолдинг» та ПП «Пром-Тех-Снаб» здійснювали безтоварні операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям, крім того і позивачу, які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємствам, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Як вбачається з Акту перевірки - 3, контрагентом позивача - ТОВ «Укр Сервіс Груп» не залучалися треті особи для виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті: будівництво житлового комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями адміністративного і громадського призначення по вул. Григорів Андрющенка 4 у Шевченківському районі м. Києва та на об'єкті Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по вул. Маршала Рибалка, 3-А у Шевченківському районі м. Києва.

Крім того, не встановлено наявність у підприємства виробничих потужностей, складських, офісних, виробничих приміщень, транспортних засобів, людських ресурсів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності.

Як вбачається з Акту перевірки - 2 основним порушенням позивачем норм чинного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) було те, що вказаним контрагентом не залучалися треті особи для виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті: житловий будинок (з усіма обладнаннями, інструментами, підсобними та допоміжними будівлями, внутрішніми інженерними мережами); будівництво якого здійснюється на Будівельному майданчику за єдиною проектною документацією «Комплекс будівель житлового та соціально - культурного призначення з вбудовано - прибудованими торгівельно - офісними приміщеннями та паркінгом по вул. Воскресенська, 7у Дніпровському районі м. Києва. Крім того не встановлено наявність на підприємстві виробничих потужностей, складських, офісних, виробничих приміщень, транспортних засобів, людських ресурсів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності.

Крім того, встановлено, що директором ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) був ОСОБА_5, який в той же час був значився засновником ПП «Пром-Тех-Снаб».

На думку відповідача ТОВ «Брокбудкепітал» здійснювало безтоварні операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям, зокрема і ТОВ «Перша Будівельна Фірма», які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємствам, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

У той же час, надаючи оцінку висновкам контролюючого органу, слід звернути увагу на наступне.

Встановлего, що позивачем було надано первинну документацію по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами, а саме: на виконання умов договору поставки, укладеного з ПП «Пром-Тех-Снаб» від 17.07.2014р. №170714, податкові накладні: від 29.08.2014р. №№1202, 1203, 1204, 1205, 1206, 1207, 1208, від 29.09.2014р. №№ 1359, 1360, 1361, від 30.09.2014р. №1362, на суму ПДВ 960 677грн.; видаткові накладні: від 29.08.2014р. №№120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, від 29.09.2014р. №№354, 355, 353, від 30.09.2014р. №356; на виконання умов договору підряду №АП2208-14 від 22.08.2014р. ПП «Пром-Тех-Снаб» податкові накладні: №678 від 31.10.2014р. та акт приймання виконаних будівельних робіт №1; на виконання умов договору поставки від 01.04.2014р. №084, укладеного з ТОВ «Глобалхолдинг» (код ЄДРПОУ 38956428) податкові накладні: від 12.08.2014р. №№205, 206, від 14.08.2014р. №№258, 259, від 19.08.2014р. №№356, 355, 357, від 01.09.2014р. №№11, 12, 13, від 09.09.2014р. №№231, 230, 232, 233, від 16.09.2014р. №№385, 386, 387, від 23.09.2014р. №№528, 529, 530 та видаткові накладні: від 19.08.2014р. №№80355, 80357, від 01.09.2014р. №90012, 90013, 90011, від 09.09.2014р. №№90250, 90232, 90233, 90231, від 16.09.2014р. №90385, 90387, 90386, від 23.09.2014р. №90528, 90530, 90529, від 14.08.2014р. №80258, 80259, від 12.08.2014р. №80206, 80205; на виконання умов договору підряду №ВВ260514 від 26.05.2014р., укладеного з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960), податкові накладні: №1466 та №1467 від 31.07.2014р. на суму ПДВ 2 500 000грн. та акти приймання виконаних будівельних робіт: №1 та №2 на суму 2 500 000грн.; на виконання умов договір підряду укладеного з ТОВ «Укр Сервіс Груп» №АУ906-14 акти приймання виконаних будівельних робіт - №1, 2, 3, 4 від 09.05.2014р.; податкові накладні - №183, 184, 185, 186 від 30.11.2014р. та від 31.12.2014р. №249.

Сліз звернути увагу на ту обставину, що доводи контролюючого органу про відсутність виробничих потужностей, складських, офісних, виробничих приміщень, транспортних засобів, людських ресурсів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності, а також не залучення до виконання робіт третіх осіб, не можуть свідчити про неможливість здійснення відповідних господарських операцій, оскільки відповідні взаємозвірки з вказаними контрагентами під час проведення перевірок не проводилися.

Також у в матеріалах справи письмові пояснення директорів ПП «Пром-Тех-Снаб» від 11.06.2015р. №33, ТОВ «Брокбудкепітал» від 11.06.2015р. №28/33 та ТОВ «Укр Сервіс Груп» від 11.06.2015р. №11/06/15-2, яким підтверджується факт здійснення господарських операцій за вказаними вище договорами.

Окрім цього, слід зазначити, що чинним законодавством не заборонено бути учасником (засновником) посадовим особам суб'єктів господарювання інших товариств, з якими вони мають фінансово - господарські відносини, а відтак, такі обставини не можуть бути прийняті судом до уваги, як доказ нікчемності правочинів.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вирішуючи даний спір не приймав до уваги посилання представника відповідача на дані податкових інформацій контрагентів позивача.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені нормами чинного законодавства обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними на момент розгляду вказаної справи - відсутні.

Встановлено та не заперечувалося відповідачем, на момент складання податкових накладних, ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «Глобалхолдинг» (код ЄДРПОУ 38956428), ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) та ТОВ «Укр Сервіс Груп» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому вказані контрагенти мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України.

Таким чином, слід прийти до висновку про вчинення позивачем в перевіряємому періоді фінансово-господарської діяльності в рамках звичайної господарської діяльності.

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не є доведеними належними доказами.

Відсутність доведення фактів правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Також слід враховувати рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю його контрагентів з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 5 813 329, 00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 044 181, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 26.01.2015 р. № 0000272202, від 03.03.2015 р. № 0000772202, від 03.04.2015 р. № 0001242202, № 0001252202 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 5 359, 20 грн, який належить стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві ( адреса: 02094, бульвар Верховної Ради, 24 - б, м. Київ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 359, 20 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 листопада 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 12 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.