Рішення

від 01.12.2010 по справі 2-1080/2010

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 2-1080/2010

Провадження № 2-1080/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Логвінової О.В.,

при секретарі - Отюговій О.І., Федорченко О.В., Терновій Н.В.

за участі позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі , стягнення середньомісячного заробітку та відшкодування моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі , стягнення середньомісячного заробітку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 28.01.2009 року був прийнятий на роботу електриком 4 розряду з 02.02.2009 року без укладання договору про повну матеріальну відповідальність з визначенням розміру заробітної плати 1 229 грн. 10 коп. до виплати. В липні 2009 року після виходу з лікарняного він був відсторонений від роботи та звинувачений у привласненні грошових коштів а на займану ним посаду була прийнята інша особа. Керівництво ВК ТОВ «Саланг» змушувало його написати заяву про звільнення за власним бажанням до того часу як останній пішов на лікарняний, але він не погодився і поштою направив відповідачеві заяву про звільнення за власним бажанням у зв'язку з порушенням стосовно нього умов трудового договору та законодавства про працю. Просить визнати його звільнення із займаної ним посади по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин незаконним та скасувати наказ про звільнення. Змінити формулювання причин звільнення з п.4 ст. 40 КЗпП України на звільнення в зв'язку з порушенням стосовно нього умов трудового договору та законодавства про працю по п.3 ст. 38 КЗпП України. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за червень 2009 року в розмірі 1229 грн. 10 коп., індексацію заробітної плати в розмірі 18 грн. 74 коп., вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 3 687 грн. 30 коп., зобов'язати провести оплату листка непрацездатності та стягнути суму заборгованості в розмірі 225 грн., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку прочинаючи з дня звільнення по час фактичного розрахунку, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки в розмірі 3 072 грн. 75 коп., моральну шкоду в розмірі 3 500 грн.

04.02.2010 року позивач звернувся до суд з заявою про зміну до позовних вимог, відповідно до змісту якої просить сьомий пункт первісного позову змінити та стягнути з відповідача за час затримки розрахунку при звільненні за 6 повних місяців в розмірі 7 374 грн. 60 коп., решту позовних вимог залишає без змін та просить задовольнити в повному обсязі.

24.03.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, відповідно до змісту якої просить змінити сьомий пункт первісного позову та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 8 повних місяців в розмірі 9 832 грн. 80 коп., пункт дев'ятий первісного позову змінити та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., решту позовних вимог залишає без змін та просить задовольнити в повному обсязі.

12.05.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог , відповідно до змісту якої просить змінити сьомий пункт первісного позову та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 11 місяців 18 днів в розмірі 14 870 грн. 10 коп., решту позовних вимог залишає без змін та просить задовольнити в повному обсязі.

31.08.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, відповідно до змісту якої просить змінити сьомий пункт первісного позову та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 13 місяців 28 днів в розмірі 17 125 грн. 46 коп., решту позовних вимог залишає без змін та просить задовольнити в повному обсязі.

19.11.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, відповідно до змісту якої просить змінити сьомий пункт первісного позову та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за 16 місяців 14 днів в розмірі 20 239 грн. 18 коп.

01.12.2010 року позивач надав суду заяву, відповідно до змісту якої відмовляється від змінених позовних вимог від 19.11.2010 року та просить суд визнати його звільнення із займаної ним посади по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин незаконним та скасувати наказ про звільнення. Змінити формулювання причин звільнення з п.4 ст. 40 КЗпП України на звільнення в зв'язку з порушенням стосовно нього умов трудового договору та законодавства про працю по п.3 ст. 38 КЗпП України. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за червень 2009 року в розмірі 1229 грн. 10 коп., індексацію заробітної плати в розмірі 18 грн. 74 коп., вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 3 687 грн. 30 коп., зобов'язати провести оплату листка непрацездатності та стягнути суму заборгованості в розмірі 225 грн., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку прочинаючи з дня звільнення по час фактичного розрахунку в розмірі 17 125 грн. 46 коп., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки в розмірі 3 072 грн. 75 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги та їх уточнення підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні заявлені позовні вимоги та їх уточнення підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомивши.

Суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів права та правовідносини сторін, а також відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи, вважає за можливе відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу без участі представника відповідача із постановленням заочного рішення по справі .

Заслухавши позивача. представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановленою, що позивач перебував у трудових відносинах з Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Саланг», де працював на посаді електрика 4 розряду з 02.02.2009 року відповідно до наказу від 28.01.2009 року за № 8.

На початку липня 2009 року ОСОБА_1 після виходу з лікарняного наказом

№ 27-Б від 05.06.2009 року останній був звільнений з посади електрика четвертого розряду за прогули згідно п.4 ст. 40 КЗпП України з 01.06.2009 року. Підставою для звільнення слугувала службова записка відповідальної за ведення табелю ОСОБА_2 від 05.06.2009 року із зазначенням про відсутність на робочому місці електрика четвертого розряду ОСОБА_1 з 02.06.2009 року по 05.06.2009 року без будь-яких підстав. З приводу відсутності на робочому місці 05.06.2009 року було складено акт про відсутність на робочому місці з восьмої години до сімнадцятої години весь робочий день з 2 по 5 червня 2009 року , при чому сам ОСОБА_1 свою відсутність на роботі ніяк не мотивував, на телефонні дзвінки не відповідав. ОСОБА_1 будучи ознайомленим з наказом про звільнення від підпису про ознайомлення з наказом відмовився про що було складено відповідний акт. 02.10.200 року за номером 65 на адресу позивача від імені директора ВК ТОВ «Саланг» ОСОБА_3 було направлено звернення з проханням з'явитися на роботу та отримати трудову книжку в зв'язку із звільненням, а також повідомлення за номером 64 з роз'ясненням, що при звільненні відповідно до вимог ст.. 116 КЗпП України йому була нарахована компенсація за невикористану відпустку за вісім календарних днів в сумі 421 грн. 05 коп., яка й була перерахована позивачеві за мінусом вирахунків на картковий рахунок 21.07.2009 року.

31.07.2009 року до Ленінського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області з прокуратури Ленінського району м. Полтави надійшла письмова заява від ОСОБА_3 директора ВК ТОВ «Саланг» про те, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду електрика ринку «Саланг» зловживаючи службовим становищем привласнив грошові кошти в розмірі 7 000 грн. В ході проведення перевірки обставин викладених в заяві ДІМ Ленінського РВ ПМУ ОСОБА_4 було винесено постанову від 31.07.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по п.2 ст. 6 КПК України. Дані обставини підтверджуються матеріалами відмовного матеріалу, що надійшли з ленінського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області № 1324 по факту привласнення грошових коштів ОСОБА_1

Крім того, як вбачається з посадової інструкції електрика затвердженої директором ВК ТОВ «Саланг» ОСОБА_3 04.02.2009 року до обов'язків електрика належить обслуговування електроустаткування , контроль за лічильниками приватних підприємців, з якими заключено договори оренди та зір оплати за спожиту електроенергію. При цьому договір про повну матеріальну відповідальність між сторонами не укладався.

Проте, як вбачається з матеріалів справи 2-1080\2010 року ОСОБА_1 після виходу на робоче місце з лікарняного та дізнавшись, що його відсторонено від виконання робочих обов'язків 15.07.2009 року звернувся до відповідача з заявою про звільнення в зв'язку з порушенням відносно нього трудового законодавства, що була направлена останнім поштою 15.07.2009 року ( а.с. 10).

12.08.2009 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника інспекції праці Полтавської області, відповідно до змісту якої просить допомогти у вирішенні питання його звільнення та виплати нарахованих сум та отримання трудової книжки із зазначенням порушень вимог трудового законодавства відносно нього (а.с.7). Дана заява була розглянута Територіальною державною інспекцією праці у Полтавській області та 30.09.2009 року на адресу позивача було направлено повідомлення за № 16-0637\01-71 із зазначенням, що в ході перевірки було встановлено, що при звільненні останнього із займаної ним посади було порушено вимоги ч.2 ст. 47 КЗпП України - не було видано копію наказу про звільнення в день звільнення та вимоги ст.. 116 КЗпП України в частині письмового повідомлення працівника про нараховані суми належні йому при звільненні перед їх виплатою. Порушено вимоги п.4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників щодо обов'язку власника надіслати працівнику поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки в разі відсутності його на роботі в день звільнення.

Відповідно до листа Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області від 22.03.2010 року за № 544\01-04\1 визначено, що при проведенні перевірки 29.09.2009 року державному інспектору праці був пред'явлений наказ про звільнення ОСОБА_1 з 01.06.2009 року по п.4 ст. 40 КЗпП України № 27- від 03.06.2009 року, який було направлено раніше ОСОБА_1 направлено без зазначення його номеру, що дає підстави вважати, що наказ був зареєстрований в книзі наказів при проведенні перевірки. Звертається увага суду на те, що в книзі обліку наказів для реєстрації наказів з категорією «А» відведені окремі сторінки, в тому числі і наказ про звільнення позивача № 27-А на окремій сторінці. На думку інспекції праці достовірність актів та службової записки ОСОБА_2 від 05.06.2009 року є сумнівною, оскільки ОСОБА_2 в службовій записці зазначила, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі з другого по п'яте червня 2009 року без будь-яких підстав. Два пред'явлених акта за підписами працівників підприємства засвідчують про відмову ОСОБА_1 від надавання письмових пояснень та відмову від підписування в наказі про звільнення, в той час як в акті про відсутність на робочому місці, складеному 05.06.2009 року о 15 год. 00 хв. зазначено, що 2-5 червня 2009 року позивач був відсутній на роботі з 8 до 17 години , весь робочий день і пари цьому на телефонні дзвінки не відповідав. Викладені обставини заперечують одне одну, оскільки не зрозумілим є яким чином ОСОБА_1 міг відмовитися від дачі пояснень та від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення при відсутності його на роботі. Для застосування дисциплінарного стягнення у відповідача згідно ст.. 148 КЗпП України є строк один місяць з дня його виявлення, проте звільнення позивача оформлено за один день і при цьому порушено вимоги ст.. 47 КЗпП України, а саме не вручена копія наказу про звільнення, а розрахункові кошти йому перераховані 21.07.2009 року на зарплатну картку у відділенні банку майже через два місяці і без індексації заробітної плати, тобто після його звернення про звільнення в зв'язку з порушенням вимог трудового законодавства про працю. Відсутні перешкоди для виплати працівникові індексації заробітної плати з боку відповідача, тоді як відповідно до виписки з банку 15.06.2009 року ОСОБА_1 була перерахована заробітна плата за минулий місяць в розмірі 1 229 грн. 10 коп. і при цьому остаточний розрахунок проведений не був. При проведенні перевірки було виявлено порушення вимог законодавства про працю щодо своєчасної виплати заробітної плати, не проведення індексації заробітної плати, що на думку інспекції праці дає підстави для розірвання трудового договору в ініціативи працівника по ч.3 ст. 38 КЗпП України в зв'язку з порушенням вимог законодавства про працю.

За таких обставин наказ № 27-Б від 05.06.2009 року про звільнення з посади електрика четвертого розряду ОСОБА_1 , за прогули без поважних причин по ст. 40 п. 4 КЗпП України є незаконним.

Враховуючи вищевикладене, підлягає зміні формулювання причин звільнення ОСОБА_1 із п. 4 ст. 40 КЗпП України на п. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст.. 47 КЗпПУ встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки зазначені ст.. 116 КЗпПУ.

Відповідно до зведеної відомості заробітної плати за квітень та травень 2009 року сума заробітної плати, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 1 229 грн. 10 коп., тоді як за червень 2009 року - 408 грн. 57 коп. в обґрунтування даних сум розрахунків суду надано табелі обліку робочого часу. Згідно банківської виписки позивачеві була виплачена заробітна плата за травень 2009 року шляхом перерахунку на зарплатну картку 1 229 грн. 10 коп. - 15.06.2009 року. Розрахунок був проведений лише частково на суму 408 грн. 51 коп. 21.07.2009 року.

Відповідно до ч.1 статті 60, ч.1 ст. 131 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення коштів судом приймаються до уваги розрахунки надані позивачем, оскільки відповідач будь-яких доказів які б спростовували розрахунок зазначених сум не надавалися.

За таких обставин стягненню із Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» підлягає :

-заробітна плата за червень 2009 року в розмірі 1229 грн. 10 коп.,

-індексація заробітної плати за травень-червень 2009 року, що становить 18 грн. 74 коп.,

-вихідна допомога в порядку ст.. 44 КЗпП України в розмірі 3 687 грн. 30 коп.,

-листок тимчасової непрацездатності з 01 по 03 липня 2009 року в розмірі 225 грн.,

-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку починаючи з дня звільнення по час фактичного розрахунку в розмірі 17 125 грн. 46 коп.,

-середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою у видачі трудової книжку в розмірі 3 072 грн.75 коп.

Враховуючи підстави спричинення моральної шкоди та докази, які позивач навів суду у підтвердження цих позовних вимог, суд вважає, що йому спричинена моральна шкода у розмірі 3 000 грн., яка підлягають стягненню з відповідача.

Підлягають до стягнення з відповідача користь держави державне мито у розмірі 51 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 40, 115, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60, 88,209,212,213,224,225,367 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати наказ № 27-Б від 05.06.2009 року про звільнення з посади електрика четвертого розряду ОСОБА_1 , за прогули без поважних причин по ст. 40 п. 4 КЗпП України незаконним.

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 із п. 4 ст. 40 КЗпП України на п. 3 ст. 38 КЗпП України

Стягнути із Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» ( м. Полтава, вул.. Привокзальна,1, код ЗКПО №23278420, р\р 260054888201 банк Фінанси та Кредит, МФО 331832) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3) заробітну плата за червень 2009 року в розмірі 1229 грн. 10 коп., індексацію заробітної плати за травень-червень 2009 року, що становить 18 грн. 74 коп., вихідну допомогу в порядку ст.. 44 КЗпП України в розмірі 3 687 грн. 30 коп., листок тимчасової непрацездатності з 01 по 03 липня 2009 року в розмірі 225 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку починаючи з дня звільнення по час фактичного розрахунку в розмірі 17 125 грн. 46 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою у видачі трудової книжку в розмірі 3 072 грн.75 коп., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а всього 28 358 грн. 35 коп.

Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Саланг» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий О.В. Логвінова