АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Справа № 219/8565/15-к 1-кп/219/727/2015

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2015 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря Азямової О.В.

прокурора Головка А.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Артемівську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050150002158 від 15 липня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пологи Низ Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, 2000 року народження, не працюючого, з повною середньою освітою, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Кустолово Новосанжарського району Полтавської області, українки, громадянки України, незаміжньої, не працюючої, з повною середньою освітою, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2015 року у вечірній час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вирішили перевозити продукти харчування на територію АТО в Донецькій області на мікроавтобусі марки «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, який ОСОБА_2 орендувала для заняття волонтерською діяльністю без офіційної реєстрації такої діяльності або співпраці з зареєстрованими у встановленому законом порядку волонтерськими організаціями.

В цей же день у денний період часу ОСОБА_1, знаходячись в одному із селищ Артемівського району Донецької області (точну назву селища встановити не представилось можливим), діючи умисно, з метою придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, не маючи відповідного дозволу, придбав у невстановленої особи в камуфляжній формі дві гранати типу Ф-1 та РГД-5 з залпами до них. Після чого, усвідомлюючи приналежність гранати до вибухових речовин, та з метою подальшого зберігання переніс та поклав її до своєї сумки в чохол з-під термосу, яку в подальшому поклав під переднє пасажирське сидіння зазначеного автомобіля.

14 липня 2015 року у вечірній період часу ОСОБА_1 з ОСОБА_2, знаходячись у зазначеному автомобілі, на території Донецької області в Артемівському районі на блокпосту автомобільної дороги сполученням «Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка», неподалік від каналу «Сіверський Донець Донбас», в напрямку м. Часів Яр Артемівської міськради Донецької області, були зупинені співробітниками міліції для перевірки документів. В цей же день в період часу з 19 години 55 хвилин до 22 години 00 хвилин слідчим СВ спільно з оперативними робітниками Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області в ході огляду місця події та за добровільною згодою ОСОБА_2 в салоні мікроавтобуса марки «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, під переднім пасажирським сидінням в чохлі з-під термосу було виявлено та вилучено: корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, виготовлений промисловим (заводським) способом; корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5, виготовлений промисловим (заводським) способом; засіб підриву, уніфікований запалом ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ; засіб підриву, уніфікований запалом ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УРЗГ-2, які у своїй сукупності є оборонною ручною осколковою гранатою типу Ф-1, що відноситься до категорії бойових припасів, які для здійснення вибуху штатним способом придатні, та наступальною ручною осколковою гранатою типу РГД-5, що відноситься до категорії бойових припасів, які для здійснення вибуху штатним способом придатні.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, який виразився в незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

23 лютого 2015 року у денний період часу (точний час встановити не представилось можливим) ОСОБА_2, знаходячись на автодорозі в смт. Миронівський Артемівського району Донецької області, знайшла одну гранату типу РГО з запалом та діючи умисно, з метою придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, не маючи відповідного дозволу, та з метою подальшого зберігання перенесла її за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2.

Так, як було зазначено раніше, 13 липня 2015 року у вечірній час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вирішили перевозити продукти харчування на територію АТО в Донецькій області на мікроавтобусі марки «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, який ОСОБА_2 орендувала для заняття волонтерською діяльністю без офіційної реєстрації такої діяльності або співпраці з зареєстрованими у встановленому законом порядку волонтерськими організаціями. З метою особистої безпеки ОСОБА_2 вирішила покласти до кишень жіночої куртки, в якій була одягнена, знайдену нею гранату типу РГО та запал до неї.

14 липня 2015 року у вечірній період часу ОСОБА_1 з ОСОБА_2, знаходячись у зазначеному автомобілі, на території Донецької області в Артемівському районі на блокпосту автомобільної дороги сполученням «Красноармійськ-Артемівськ-Михайлівка», неподалік від каналу «Сіверський Донець Донбас» в напрямку м. Часів Яр Артемівської міськради Донецької області, були зупинені співробітниками міліції для перевірки документів. В цей же день в період часу з 19 години 55 хвилин до 22 години 00 хвилин слідчим СВ спільно з оперативними робітниками Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області в ході огляду місця події та за добровільною згодою ОСОБА_2 в салоні мікроавтобуса марки «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, на передньому пасажирському сидінні було виявлено та вилучено: корпус оборонної осколкової ручної гранати типу РГО, виготовлений промисловим (заводським) способом; засіб підриву (детонування) - ударно-дистанційний запал, виготовлений промисловим (заводським) способом, які у своїй сукупності є оборонною ручною осколковою гранатою типу РГО-5, що відноситься до категорії бойових припасів, які для здійснення вибуху штатним способом придатні.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, який виразився в незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

31 серпня 2015 року між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головко А.С. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, щодо узгодженого покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання, та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлене. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені слідством. При цьому пояснив, що будучи волонтером на добровільних засадах разом з ОСОБА_2 приїхали на територію проведення антитерористичної операції, при цьому для самозахисту раніше він придбав в незнайомої особи гранати оскільки до того вони вже попадали під обстріли з боку терористів в районі міста Дебальцеве.

Крім того, обвинувачений зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор Головко А.С. в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

31 серпня 2015 року між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченою ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головко А.С. та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, щодо узгодженого покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання, та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред'явлене. Визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в повному обсязі, щиро розкаялася, визнала фактичні обставини справи, встановлені слідством. При цьому пояснила, що дійсно на автомобілі ГАЗ, орендованому нею раніше, здійснювала добровільну волонтерську діяльність разом з ОСОБА_1 на території проведення антитерористичної операції в Донецькій області. На автодорозі поблизу смт. Миронівський Артемівського району Донецької області ОСОБА_2 знайшла гранату, яку вирішила зберігати з метою самозахисту, оскільки раніше під час їхньої поїздки до міста Дебальцеве вони попали під обстріли.

Крім того обвинувачена зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор Головко А.С. в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Крім показів обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх провина у скоєнні інкримінованих злочинів знайшла своє підтвердження також дослідженими судом письмовими доказами:

-протоколом огляду місця події від 14 липня 2015 року, відповідно до якого під час огляду автомобіля ГАЗ державний номер НОМЕР_1 виявлено та вилучено предмети, схожі на гранати, при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що гранати належать їм (а.с. 68-83);

-висновком експерта № 1309 від 19 серпня 2015 року, відповідно до якого у своїй сукупності корпуси гранат Ф-1, РГД-5, РГО та запали УЗРГМ, УЗРГМ-2, УДЗ є: оборонною ручною осколковою гранатою типу Ф-1, що відноситься до категорії бойових припасів; наступальною ручною осколковою гранатою типу РГД-5, що відносяться до категорії бойових припасів; оборонною ручною осколковою гранатою типу РГО, що відноситься до категорії бойових припасів; надані на експертизу ручні гранати для здійснення вибуху штатним способом придатні (а.с. 86-102).

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши письмові докази, перевіривши умови укладання угод про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачених про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили б ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодитися на підписання угод про визнання винуватості, характеру висунутих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачень, виду і розміру покарань та наслідків постановлення вироку на підставі угод про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надані угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2. пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 263 ч. 1 КК України, які, враховуючи положення ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України як незаконне придбання, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що останній офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Суд, в порядку ст. 474 КПК України , шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

А тому суд призначає покарання, що узгоджене сторонами та визначає тривалість іспитового строку, а також покладає на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 263 ч. 1 КК України як незаконне придбання, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно даних, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_2 судом встановлено, що остання офіційно не працевлаштована, раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Суд, в порядку ст. 474 КПК України , шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченою ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

А тому суд призначає покарання, що узгоджене сторонами та визначає тривалість іспитового строку, а також покладає на обвинувачену обов'язки, визначені ст. 76 КК України.

Відповідно до акту знищення досліджених вибухонебезпечних об'єктів № 1309 від 07 серпня 2015 року речові докази по справі знищено (а.с. 102).

Долю речових доказів в порядку п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином: картоні коробки, паперові згортки, які зберігаються в камері речових доказів Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області (а.с. 84-85) - знищити; на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України чохол з-під термосу в спецпакеті, який зберігається в камері речових доказів Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області - повернути законному володільцю ОСОБА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведенення судово-вибухотехнічної експертизи № 1309 від 19 серпня 2015 року у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 00 коп.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 374, 375, 474, 475 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Головком А.С. та обвинуваченою ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, поклавши на неї наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази, а саме:

-картоні коробки, паперові згортки, які зберігаються в камері речових доказів Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області - знищити;

-чохол з-під термосу в спецпакеті, який зберігається в камері речових доказів Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області - повернути законному володільцю ОСОБА_1

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держа ви судові витрати за проведенення судово-вибухотехнічної експертизи № 1309 від 19 серпня 2015 року у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, з урахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст. 473 КПК України, до апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги до Артемівського міськрайонного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. С.Конопленко

Дата ухвалення рішення 16.11.2015
Зареєстровано 16.11.2015
Оприлюднено 18.11.2015

Судовий реєстр по справі 219/8565/15-к

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Вирок від 16.11.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 04.11.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 29.10.2015 Апеляційний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 19.10.2015 Апеляційний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 09.10.2015 Апеляційний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 26.09.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 26.09.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області Кримінальне
Ухвала від 08.09.2015 Артемівський міськрайонний суд Донецької області Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону