Рішення

від 20.07.2006 по справі 2/155-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/155-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"20" липня 2006 р.                                                               Справа № 2/155-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Малого приватного підприємства "Базіс",м.Луганськ смт.Ювілейне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин", м.Нова Каховка Херсонської області   

про  стягнення 80 000,00 грн.

за участю представників сторін:  

від  позивача   - Кириченко О.Л., довіреність від 18.05.2006р. № 7

від  відповідача   - Верещак К.В., довіреність від 01.03.2006 року № 4

в с т а н о в и в:

Мале приватне підприємство "Базіс" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин" про стягнення 80 000,00 грн. заборгованості по договірним зобов'язанням устаткування для дозування продуктів (а.с.1-2).

У ході розгляду справи позивач надав суду додаткову заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути на його користь з ТзОВ "Південмлин" крім основного боргу в сумі 80 000,00 грн., також 5538,63 грн. пені, 1600,00 грн. інфляційних збитків, 874,52 грн. - 3% річних, а також судові витрати по справі: 880,13 грн. по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав позов МПП "Базіс" з посиланням на матеріали справи та надані докази. Позовні вимоги обґрунтовуються наявністю договору № 1 від 04.01.2006 року, за умовами якого ТзОВ "Південмлин" отримало обладнання вартістю 130 000,00 грн., сплативши лише частину його ціни, а саме - 50 000,00 грн., не здійснивши повний розрахунок в обумовлені угодою строки.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову. Не оспорюючи того факту, що МПП "Базіс" дійсно було поставлено устаткування за довіреністю ЯЛУ № 474974 від 20.01.2006 року та видатковою  накладною  № 2 від 27.01.2006 року на суму 130 000,00 грн., відповідач вважає договір № 1 від 04.01.2006 року неукладеним, оскільки на його думку сторони в належній формі не досягли усіх істотних умов та не визначили умови поставки відповідно до положень "Інкотермс".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши  надані докази, правовідносини сторін та умови їх договірних зобов'язань, заслухавши представників  сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно договору № 1 від 04.01.2006 року мале приватне підприємство "Базіс" зробило постачання устаткування товариству з обмеженою відповідальністю "Південмлин" на суму 130 000,00 грн., яким є комплекс для  пакування та фасування продуктів АРМ-2.

Вищезазначене обладнання було отримано відповідачем через свого представника на підставі довіреності ЯЛУ № 474974 від 20.01.2006 року за видатковою накладною № 2 від 27.01.2006 року. (а.с.10, 11).

За умовами пункту 2.3.1 Договору, відповідач здійснив попередню оплату в розмірі 50 000,00 грн. і зобов'язався здійснити остаточний розрахунок на протязі 20 календарних днів з моменту виваження устаткування, що відповідає положенням того ж договору (п.2.3.2.).

Постачання ТзОВ "Південмлин" від МПП "Базіс" комплексу для пакування та фасування продуктів АРМ-2 було здійснено 27.01.2006 року, але  своїх зобов'язань за договором відносно остаточного розрахунку відповідач не виконав. Дебіторська заборгованість за відвантажене устаткування складає 80 000,00 грн., яка до даного часу не погашена та підтверджується Актом звірки від 01.03.2006 року. (а.с.12).

У зв'язку з такими порушеннями договору зі сторони ТзОВ "Південмлин" позивач, маючи недолік  оборотних коштів для виробництва, зрив замовлень по виготовленню устаткування для клієнтів, вимушений був звернутися за захистом свої прав та порушених інтересів до суду.

Оскільки у відповідності до пункту 5.4. Договору сторони узгодили, що вони несуть взаємну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, то з урахуванням  умов цієї угоди, норм чинного законодавства, статей 173, 193 ГК України. 509, 611 ЦК України, сторони повинні були виконувати договірні господарські зобов'язання належним чином, з підстав передбачених Господарським кодексом України, в силу яких один суб'єкт (зобов'язанна сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського  характеру (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.174 ГК України господарські зобов'язання у ТзОВ "Південмлин" виникли безпосередньо з господарського договору № 1 від 04.01.2006 року.

На підставі ст.174, 193, 198 ГК України, 530 ЦК України, пункту 2.3.2. укладеного договору, накладній № 2 від 27.01.2006 року, оскільки у зобов'язанні (договорі) був встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки за умовами договору (п.2.3.2.) кінцевий розрахунок повинен був здійснений відповідачем на протязі  20 календарних днів з дати відвантаження обладнання, а 27.01.2006 року він його фактично отримав, то кінцевий строк для розрахунку у ТзОВ “Південмлин” був (27.01.2006р. + 20 днів = 17.02.2006р.) 17 лютого 2006 року.

Таким чином, відповідач починаючи з 17.02.2006 року має прострочення у виконанні зобов'язання  по сплаті 80 000,00 грн.

Договірними зобов'язаннями передбачено, що у разі порушення строків оплати, встановлених договором, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми даного договору за кожен  день прострочення (п.5.5 договору), та позивачем наданий розрахунок цієї пені, на стягненні якої наполягає його представник (а.с.42).

При цьому суд звертає увагу на те, що пеня як вид неустойки, згідно до ч.3 ст.549 ЦК України, обчислюється у відсотках не від всієї ціни вартості товару за договором, а від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, і не більше ніж як за 6 місяців, як то передбачено частиною 6 ст.232 ГК України.

З урахуванням цієї помилки позивача, а також помилки у розрахунках пені наданих МПП “Базіс”, суд самостійно розраховує  пеню за договірними зобов'язаннями  сторін, яку визначає у сумі 5492,61 грн., на підставі наступного.

Кількість днів –133, з 17.02.2006 року до 29.06.2006 року (12 - лютий, 31 - березень, 30 –квітень, 31 –травень, 29 червень).

Облікова ставка НБУ до 09.06.2006 року –9,5%, з 09.06.2006р. –8,5%.

80 000,00 х 9,5% х 2 : 365 х 113 (до 09.06.2006р.) = 4747,40 грн.

80 000,00 х 8,5% х 2 : 365 х 20 (з 09.06.2006р. –до 29.06.2006р.) = 745,21 грн.

4747,40 грн. + 745,21 грн. = 5492,61 грн.

Згідно абз.2 п.2 ст.232 Господарського кодексу України, законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Індекси інфляції на 2006 рік становлять: лютий –101,8; березень –99,7; квітень –99,6; травень 100,5, а  інфляційні збитки позивача відповідно: 80 000,00 х 1,02 = 81 600,00 –80 000,00 = 1600,00 грн.

Три процента річних від суми невиконаних зобов'язань становлять відповідно: 80 000,00 х 3% = 2400 : 365 х 133 = 874,52 грн.

Разом з задоволенням позовних вимог суд стягує з відповідача судові витрати по справі, оскільки з вини останнього спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст..ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

в с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Південмлин", 74900 Херсонська область м.Нова Каховка, вул.Піонерська, 19, ЄДРПОУ 22751273, р/р 260002040097001 у філії ХДАТ "Індекс-банк", МФО 352703, ІПН 227512721029, св-во № 30421323 на користь Малого приватного підприємства "Базіс", 91493 м.Луганськ смт.Ювілейний, пров.Дачний, 2, ЄДРПОУ 24198870, р/р.26009001894001 у Луганській філії АТ "Укринбанк" м.Луганська, МФО 304836, ІПН 241988712338 - 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 5492,61 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дві грн. 61 коп.) пені, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) інфляційних збитків, 874,52 грн. (вісімсот сімдесят чотири грн. 52 коп.) 3% річних, 879,67 грн. (вісімсот сімдесят дев'ять грн.  67 коп.) по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

Суддя                                                                  С.В.Скобєлкін

Дата    оформлення    рішення

відповідно до ст.84 Господарського

процесуального   кодексу   України                               26.07.2006  року