Рішення

від 09.11.2015 по справі 19/5025/1092/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2015 р.Справа № 19/5025/1092/12

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів Гладія С. В. (головуючий), Заверухи С. В., Субботіної Л. О. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» в особі ліквідатора Нікітенко Микити Олександровича

до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління»

до закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод» в особі арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича

про визнання недійсними пунктів 1, 4, 5 іпотечного договору № UAN/201-1 від 25.04.2005р.

про визнання недійсним п. 3 Договору застави № UAN/201-2 від 25.04.2005р .

та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод»

про звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р.

про звернення стягнення на предмет застави - основні засоби та обладнання згідно додатку № 1 до договору застави № UАН/201-2 від 25.04.2005р. шляхом визнання права власності за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р.

про звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» приміщення спірного комплексу

Представники сторін:

від позивача: Жданкіна Л. К. - за довіреністю № 17 від 01.08.2012р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Вікторов О. І. - за довіреністю № 3-243110/18041 від 23.09.2015р.

від відповідача 3: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати недійсними пункти 1, 4, 5 іпотечного договору № UAN/201-1 від 25.04.2005р. про визнання недійсним п. 3 Договору застави № UAN/201-2 від 25.04.2005р . та пункт 3 Договору застави № UAN/201-2 від 25.04.2005р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що право власності позивача на нерухоме майно цілісного майнового комплексу виникло на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011 року у справі № 2/13/85-Б, якою затверджено мирову угоду від 16.06.2011 року, укладену між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Іващука Валентина Анатолійовича та кредитором - ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод", позивач позбавлений права розпоряджатись таким майном, оскільки існують обтяження.

Зазначає, що мирова угода, затверджена ухвалою суду, є правовстановлюючим документом на підставі якого проводиться реєстрація права власності

Посилається також на те, що іпотека не зберегла дійсність для теперішнього власника майна, оскільки він набув майно не від іпотекодавця.

Відповідач (ПАТ Банк „Фінанси та кредит" в особі філії Запорізьке РУ) проти первісного позову заперечує посилаючись на те, що між ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" та банком були виконані всі вимоги щодо укладення договору іпотеки від 25.04.2005 року, оскільки вони були укладені повноважними представниками, оформлені із дотриманням вимог чинного законодавства України щодо форми, змісту його укладення, містять всі необхідні умови для такого типу договорів та були належним чином зареєстровані у відповідних державних реєстрах.

Зазначає, що на момент укладення договору іпотеки та договору застави жодних судових спорів щодо незаконності набуття права власності на майно, що є предметом договору застави та іпотечного договору не було.

На підставі викладеного просить в первісному позові відмовити та задоволити зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ „Банк „Фінанси та Кредит" в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р., про звернення стягнення на предмет застави - основні засоби та обладнання згідно додатку № 1 до договору застави № UАН/201-2 від 25.04.2005р. шляхом визнання права власності за АТ „Банк „Фінанси та Кредит" в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р., а також про звільнення ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" приміщення спірного комплексу.

Інші відповідачі в судові засідання не з'явились, письмових відзивів на позов не надали.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.05.2002 року порушено провадження у справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" за заявою керівника боржника. В період ліквідаційної процедури, 01.03.2004р., товарною біржею «Подільська» проведено цільовий аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" (протокол №2 від 01.03.2004р.), переможцем якого визнано ВАТ „Чернівцісільмаш".

Відповідно до акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" від 07.04.2004 року, ліквідатор Синишин О. А. передав, а представник ВАТ „Чернівцісільмаш" прийняв майно цілісного майнового комплексу, загальною вартістю 1810000 грн. згідно з переліком. З вказаного переліку вбачається, що до переданого цілісного майнового комплексу ввійшли як об'єкти нерухомого, так і рухомого майна.

Між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" та ВАТ „Чернівцісільмаш" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 20.05.2004р., згідно умов якого ВАТ „Чернівцісільмаш" придбало комплекс ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", що розташований у м. Дунаївці по вул. Леніна, 13, а саме адміністративно-побутовий комплекс; заводоуправління; МЦС; заготовча дільниця; ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів; КНС; котельня; ковальсько-пресовий цех; автогараж; мазутосховище; механічний цех; розчинний вузол; ливарний цех; трансформаторна підстанція; компресорна; всього загальною площею 17260,3 кв. м.

Спостережною радою ВАТ „Чернівцісільмаш" 28.05.2004р. прийнято рішення виступити засновником ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" та передати до статутного фонду створеного товариства цілісний майновий комплекс, загальною вартістю 1368854,92 грн., що розташований в м. Дунаївці, вул. Леніна, 13. На підставі рішення загальних зборів учасників (протокол №1/04 від 29.05.2004р.) створено ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" із статутним фондом 1368854,92 грн.

На виконання рішення загальних зборів від 29.05.2004 року, згідно з актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 04.06.2004р., ВАТ «Чернівцісільмаш» передало, а ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" прийняло об'єкти нерухомого та рухомого майна загальною вартістю 1368854,92 грн. з метою формування цілісного майнового комплексу згідно з переліком (додаток №1 та додаток №2).

Згідно розділу 4 статуту ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод", для забезпечення діяльності товариства утворено статутний капітал у розмірі 1368854,92 грн. виключно за рахунок вкладу ВАТ „Чернівцісільмаш" у вигляді цілісного майнового комплексу, що розташований в м. Дунаївці, вул. Леніна, 13.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004 року у справі № 11/16/83-Н, визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", які відбулися 01.03.2004р. згідно протоколу № 2.

25.04.2005 року між ТОВ „Банк „Фінанси і Кредит", правонаступником якого є ПАТ „Банк „Фінанси і Кредит" та ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" укладений договір поновлювальної кредитної лінії № 201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн. В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між Банком та ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" укладено іпотечний договір № UAH/201-1 від 25.04.2005 року, предметом якого є майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Дунаївці, вул. Леніна, 13 (Красінських, 13) з переліком майна згідно додатку, та договір застави рухомого майна № UAH/201-2 від 25.04.2005 року. Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку переданий комплекс будівель та споруд загальною площею 17106,5 кв. м., а саме: адміністративно-побутовий комплекс, заводоуправління, МЦС, заготовча дільниця, ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів, КНС, котельня, ковальсько-пресовий цех, автогараж, мазутосховище, механічний цех, розчинний вузол, ливарний цех, трансформаторна підстанція, компресорна, що знаходиться в м. Дунаївці, вул. Леніна, 13.

Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. В день посвідчення договорів приватний нотаріус наклав заборону на відчуження зазначеної в договорі нерухомості до припинення дії цього іпотечного договору.

Постановою від 03.10.2005р., Житомирський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2004р. у справі № 11/16/83-Н, яким визнано недійсними торги з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", які відбулися 01.03.2004р. і оформлені протоколом № 2.

Ухвалою від 22.12.2005р. у справі № 13/85-Б про банкрутство ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" господарським судом Хмельницької області затверджено поданий ліквідатором - арбітражним керуючим Синишиним О. А. звіт і ліквідаційний баланс, ліквідувавши боржника. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. дана ухвала від 22.12.2005р. скасована, а справу № 13/85-Б передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 14.09.2006р. у справі про банкрутство ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" замінив арбітражного керуючого Синишина О. А. і призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Іващука В. А.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 920843 від 04.10.2012р. - ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" є правонаступником ТОВ Банк „Фінанси та Кредит", а Філія „Запорізьке регіональне управління" ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит".

Між ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", в особі ліквідатора Іващука В. А.- продавець та ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" - покупець 08.02.2011р. укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, за умовами якого покупець за 1328489 грн. придбав рухоме майно цілісного майнового комплексу „Дунаєвецького арматурного заводу" із кінцевим строком оплати до 05.03.2011р.

16.06.2011р. у справі № 2/13/85-Б про банкрутство було укладено мирову угоду, яку господарський суд Хмельницької області затвердив ухвалою від 23.06.2011 року.

За умовами мирової угоди, ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" передав, а ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" - прийняв в рахунок погашення грошових вимог кредиторів об'єкти нерухомості, загальною площею 17107,4 кв. м. Також пунктом 6 мирової угоди визначено, що інші зобов'язання ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" перед ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на суму 1132303,52 грн. обмінюються на зобов'язання ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" перед ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", що виникло на підставі договору купівлі-продажу рухомого майна від 08.02.2011р. в сумі 1128489 грн. та у зв'язку з укладенням даної мирової угоди вважаються виконаними в повному обсязі.

Постановою Дунаєвецького районного суду від 23.09.2011р. у справі № 2-А-5614/2011р. зобов'язано Комунальне підприємство „Інвентар бюро" Дунаєвецької районної ради провести державну реєстрацію права власності ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на нерухоме майно-комплекс, що розташований в м. Дунаївці по вул. Красинських, 13.

На виконання даної постанови за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" 06.10.2011р. зареєстровано право власності на вищевказаний комплекс.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 2-а-5614/2206 зазначену вище постанову Дунаєвецького районного суду від 23.09.2011 року скасовано.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі №822/83/14 визнані протиправними та скасовані рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" та відповідно скасовані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Постановами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014р. та від 30.09.2014р. зазначена вище постанова залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2012 року у справі 9/19/2075, відмовлено ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" у визнанні за ним права власності на майновий комплекс розташований за адресою м. Дунаївці, вул. Красинських (колишня Леніна), 13, оскільки це право було позивачем поновлене з 09.08.2009 року внаслідок визнання недійсними торгів, а тому не потребує повторної реєстрації.

Крім того, постановою від 17.07.2012 року у справі № 12/13/11/662-10, Вищий господарський суд України відмовив ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" у визнанні недійсними вищезазначених договорів іпотеки та застави з мотивів, що позивач не є ні власником майна, оскільки воно перейшло до ТОВ «Дунаєвецький ливарно-механічний завод»», ні стороною кредитного договору.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року у справі № 822/4369/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 року визнано неправомірним та скасовано рішення державного реєстратора комунального бюро „Інвентар бюро" Дунаєвецької районної ради про державну реєстрацію за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" права власності на комплекс за адресою Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Красінських, 13.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 822/3739/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року зобов'язано комунальне підприємство „Інвентар бюро" Дунаєвецької районної ради скасувати запис № 23 в книзі № 2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" та відновити запис № 23 в книзі № 2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод".

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд враховує наступне:

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, де одним із способів захисту такого цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Спірні договори іпотеки №UAН/201-1 та застави №UAН/201-2 з переліком нерухомого майна були укладені між Банком „Фінанси і Кредит" в особі філії банку „Фінанси та Кредит" у Запорізькій області та ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" в забезпечення Договору про відновлювальну кредитну лінію № 201-04-05 від 25 квітня 2005 року, оформлені в письмовій формі та нотаріально посвідчені.

За вимогою приписів ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою та іпотекою.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняються у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Приписами ст. 572, ст. 1 Закону України „Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави також може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Частина 1 ст. 575 ЦК України визначає іпотеку, як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна при умові, що: - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; - нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; - нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути об'єкти незавершеного будівництва, майнові права на них, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Предметом іпотеки також може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна.

З аналізу предмету (переліку майна) оспорюваних договорів (як іпотечного договору так і застави), вбачається, що він співпадає з тим переліком майна, яке за Актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" від 07 квітня 2004 року передавалось до ВАТ „Чернівцісільмаш" за результатами проведеного аукціону на товарній біржі „Подільська" та фактично ідентичний з переліком нерухомого майна нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 20 травня 2004 року і переліком майна, яке, за постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року, визнано власністю ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод".

Судовими рішеннями у справі № 11/16/83-Н від 22 жовтня 2004 року, визнано недійсними торги від 01 березня 2004 року з продажу майна цілісного майнового комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод", у справі № 19/7244 від 05 квітня 2006 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2004 року комплексу ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" та у справі № 9/19/2075 від 03 серпня 2007 року, визнано не дійсним правочин за яким ВАТ „Чернівцісільмаш" стало власником спірного майна та як власник передало його ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод", та визнано за ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" право власності на комплекс, який розташований у м. Дунаївці, по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13.

Зазначені судові рішення набули законної сили та є чинними.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, право на звернення з позовом визнати недійсним оспорюваний правочин надано як стороні такого правочину, так і заінтересованій особі.

Згідно з листом Вищого господарського суду України № 01-8/211 „Поро деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008 року, ЦК України не дає визначення поняття „заінтересована особа", тому, коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з оспорюваного Договору іпотеки № UAН/201-1 та Договору застави № UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року позивач не є стороною даних договорів та не являється учасником кредитних відносин, в забезпечення яких укладені дані договори.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто, суб'єктом звернення а захистом порушеного права може виступати також власник майна, на яке накладено обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2011р. у справі № 2/13/85-Б про банкрутство було укладено мирову угоду, яку господарський суд Хмельницької області затвердив ухвалою від 23.06.2011р., згідно умов якої нерухоме майно, а саме: адміністративно-побутовий комплекс, площею 4803,9 кв. м.; заводоуправління, площею 1344,8 кв. м; МСЦ, площею 3994,3 кв. м; заготівельну дільницю, площею 84,2 кв. м.; ГРП, площею 39,6 кв. м.; прохідну складу сипучих матеріалів, площею 29,0 кв. м; КНС, площею 35,0 кв. м.; котельню, площею 473,5 кв. м; ковальсько-пресовий цех, площею 442,2 кв. м.; автогараж, площею 139,1 кв. м; мазутосховище, площею 97,4 кв. м; механічний цех, площею 1753,9 кв. м; розчинний вузол, площею 17,8 кв. м; ливарний цех, площею 3360,9 кв. м.; трансформаторну підстанцію, площею 133,4 кв. м; компресорну, площею 354,5 кв. м; а всього площею 17106,5 кв. м., що знаходиться по вул. Красінських (колишня вул. Леніна), 13 в м. Дунаївці Хмельницької області, вартістю 1368545,00 грн., що співпадає з предметом спірного Договору іпотеки № UAН/201-1 від 25 квітня 2005 року, передано у власність ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод".

Дана мирова угода, 23 червня 2011 року була затверджена ухвалою господарського Хмельницької області (справа №2/13/85-Б), яка набула законної сили та є чинною на даний час.

Відповідно до абзацу 7 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 25.05.2011р.), з дати прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Зазначена норма Закону дає можливість ліквідатору після відкриття ліквідаційної процедури без будь-яких обмежень проводити дії щодо майна банкрута, що відноситься до ліквідаційної маси, з метою повного або часткового задоволення визнаних грошових вимог кредиторів. Будь-які обмеження щодо такого майна (арешт, податкова чи інша цивільно-правова застава) втрачають чинність саме на підставі даної норми.

На підставі даної норми, відповідно до ст. ст. 182, 210 ЦК України, позивачем було здійснено державну реєстрацію зазначеного нерухомого майна за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (реєстровий № 3029179).

Крім того, згідно Договору купівлі-продажу рухомого майна від 08 лютого 2011 року та даної ухвали господарського Хмельницької області від 23.06.2011 року (справа № 2/13/85-Б), 08.02.2011 року ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" також стало власником усього рухомого майна ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" загальною вартістю 1128489,0 грн., на підставі укладеного між ними Договору купівлі-продажу рухомого майна та Акту прийому передачі від 14.02.2011 року, яке співпадає з предметом спірного Договору застави № UAН/201-2 від 25 квітня 2005 року. Договір купівлі-продажу не оскаржувався і не визнавався судом недійсним.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Станом на час здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на комплекс , реєстраційний номер 3029179, відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулювались Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV, в редакції Закону України від 11.02.2010 року № 1878-VI та Тимчасовим положенням № 7/5 в редакції від 28.07.2011 року.

За змістом ст. 2 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року у справі № 822/4369/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 року визнано неправомірним та скасовано рішення державного реєстратора комунального бюро „Інвентар бюро" Дунаєвецької районної ради про державну реєстрацію за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" права власності на комплекс за адресою Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Красінських, 13.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 822/3739/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року зобов'язано комунальне підприємство „Інвентар бюро" Дунаєвецької районної ради скасувати запис № 23 в книзі № 2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" та відновити запис № 23 в книзі № 2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод".

З наведеного слідує, що хоча позивачем і було набуто право власності на спірне майно згідно затвердженої господарським судом Хмельницької області мирової угоди від 23.06.2011 року у справі № 2/13/85-Б, яка набула законної сили та є чинною на даний час, однак у встановленому законом порядок дане право не зареєстроване, що підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року у справі № 822/4369/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 року та Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 822/3739/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Таким чином, на момент розгляду справи та прийняття рішення позивачем не доведено порушення його суб'єктивного права чи законного інтересу, а відтак відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

З врахуванням вищенаведеного (абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 25.05.2011р.), постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року у справі № 822/4369/13-а, залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 року та Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі № 822/3739/13-а, залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року) не підлягають і задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом, оскільки з дати прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Будь-які обмеження щодо такого майна (арешт, податкова чи інша цивільно-правова застава) втрачають чинність саме на підставі даної норми. Крім того, на момент розгляду справи та прийняття рішення позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його суб'єктивного права чи законного інтересу, оскільки, державна реєстрація права власності на спірне майно відновлено за ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", а відтак відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4-5, 12, 13, 33, 34, 43-49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький арматурний завод» в особі ліквідатора Нікітенко Микити Олександровича; до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління»; до закритого акціонерного товариства «Дунаєвецький арматурний завод» в особі арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про визнання недійсними пунктів 1, 4, 5 іпотечного договору № UAN/201-1 від 25.04.2005р. про визнання недійсним п. 3 Договору застави № UAN/201-2 від 25.04.2005р . відмовити.

В зустрічному позові публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» про звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р.; про звернення стягнення на предмет застави - основні засоби та обладнання згідно додатку № 1 до договору застави № UАН/201-2 від 25.04.2005р. шляхом визнання права власності за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення 3643918,64 грн. кредитної заборгованості ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод» за кредитним договором № 201-04-05 від 25.04.2005р.; про звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» приміщення спірного комплексу відмовити.

Повне рішення складено та підписано 16.11.2015р.

Головуючий суддя С. В. Гладій

Суддя Л. О. Субботіна

Суддя С. В. Заверуха

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - товариству з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод",(м. Дунаївці, Хмельницької обл.., вул.. Красинських,13)

3 - товариству з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький арматурний завод" (м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Доківська, 3); (прост.)

4 - ліквідатору ТОВ „Дунаєвецький арматурний завод" Нікітенко Микиті Олександровичу (69037, м. Запоріжжя, а/с 411),(прост.)

5 - публічному акціонерному товариству „Банк „Фінанси та Кредит",(м. Київ, вул.. Артема,60)

6 - закритому акціонерному товариству „Дунаєвецький арматурний завод" в особі арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 13/1, кв. 92). (прост.)

7- ЗАТ „Дунаєвецький арматурний завод" (м. Дунаївці, Хмельницької обл., вул. Красинських,13-Б); (прост.)