КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
про прийняття апеляційної скарги до провадження
"16" листопада 2015 р. Справа №910/24847/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015
у справі № 910/24847/14 (суддя: Гумега О.В.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1) Київської міської ради,
2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2) Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
3) Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва",
4) Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м. Києва",
5) Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" комунальної корпорації "Київавтодор",
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Торг 2011"
про визнання недійсним розпорядження та договору,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 (повний текст рішення складено 15.09.2015) в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2015 первинно подану апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва було повернуто на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
03.11.2015 (згідно штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті), Заступник прокурора міста Києва повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/24847/14 передано для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Коротун О.М.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 для розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/24847/14 сформовано колегію суддів, включаючи суддів постійної колегії, до якої входить суддя доповідач, у складі: головуючий суддя - О.М. Коротун, судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, з 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесли зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо розміру ставок судового збору.
Стаття 4 названого Закону (в редакції, яка набрала чинності з 01.09.2015) встановлює, що за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Разом з цим, статтею 4 названого Закону (в редакції, яка діяла до набрання чинності Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору") було передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору складав 1 розмір мінімальної заробітної плати. Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" (станом на подання позовної заяви), розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є дві немайнові вимоги.
Враховуючи викладене, а також, той факт, що позивач звернувся до суду апеляційної інстанції 03.11.2015 (тобто вже під час дії чинної редакції ЗУ "Про судовий збір" від 01.09.2015) та враховуючи, що останнім оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі, судовий збір за подання даної апеляційної скарги складає 2679,60 грн. ((1218х2)х110%).
Проте, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість, в апеляційній скарзі останнім порушено клопотання про відстрочку від сплати судового збору до вирішення справи по суті в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з тим, що на підставі Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, органи прокуратури позбавлено пільг при сплаті судового збору. Водночас, Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» видатки на сплату прокурорами судового збору не передбачено і відповідне фінансування органами прокуратури з такою метою не здійснювалося та на даний час питання щодо поновлення органам прокуратури пільг на судовий збір законодавчо не врегульовано.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).
Так, в обґрунтування заявленого скаржником клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, апелянтом надано лист ГУ ДКС України у м. Києві № 16-08/863-13594 від 30.10.2015 відповідно в якому зазначено, що видатки на сплату судового збору повинні здійснюватися за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки». Разом з цим, згідно кошторису прокуратури м. Києва за КЕКВ 2800 кошторисні призначення за коштами загального та спеціального фондів державного бюджету відсутні. Вказані доводи скаржника приймаються судом апеляційної інстанції, як обґрунтовані.
Таким чином, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а при відмові у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач буде позбавлений права на апеляційне оскарження, встановлене статтею 129 Конституції України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання сторони по справі.
Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, оскільки останній виконав вимоги суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими.
Таким чином, суддя-доповідач, розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги дійшов висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а також те, що скаржником невідкладно були усуненні вказані судом недоліки, а тому клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.
Київський апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, визнав подані матеріали достатніми для порушення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, 98 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відновити Заступнику прокурора міста Києва пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/24847/14.
2. Прийняти апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/24847/14 до провадження.
3. Відстрочити Заступнику прокурора міста Києва сплату судового збору до винесення постанови у даній справі.
4. Розгляд справи № 910/24847/14 призначити на 15.12.2015 року о 10 год. 45 хв. в приміщенні Київського апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал судового засідання № 7).
5. Зобов'язати сторони надати на огляд колегії суддів оригінали документів, пов'язаних з предметом спору.
6. Запропонувати позивачам та відповідачам надати суду нормативно обґрунтовані письмові пояснення (відзив) щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі, з доданням необхідних документів в підтвердження своїх доводів.
7. Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
8. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2015 |
Оприлюднено | 19.11.2015 |
Номер документу | 53489423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коротун О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні