Постанова

від 10.11.2015 по справі 816/3456/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3456/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" (далі - ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 №0004162201/75 та №0004172201/76.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу про заниження ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" податку на додану вартість в сумі 4180806,00 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 454548,00 грн не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються належним чином оформленими податковими накладними і первинними документами бухгалтерського обліку, наданими ревізорам-інспекторам Кременчуцької ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, а також долученими до матеріалів справи.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, посилався на обставини, встановлені документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, викладені в акті перевірки від 27.07.2015 №873/16-03-22-01-08/31059651.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримували та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав та мотивів, наведених у письмовому запереченні Кременчуцької ОДПІ (том 4 а.с. 22-24), наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 31059651). Позивач з 07.09.2000 перебуває на обліку в Глобинському відділенні Кременчуцької ОДПІ як платник податків та з 01.11.2009 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (том 1 а.с. 192).

Ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ у періоди з 08.06.2015 по 06.07.2015 та з 07.07.2015 по 20.07.2015 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 27.07.2015 №873/16-03-22-01-08/31059651 (том 1 а.с. 36-123) , в якому, зокрема, вказано на порушення платником податків вимог:

- ст.185, ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 4180806,00 грн, а саме: по сільськогосподарських деклараціях в сумі 3779446,00 грн, у тому числі за грудень 2013 року - 1484342,00 грн, травень 2014 року - 23332,00 грн, серпень 2014 року - 10250,00 грн, жовтень 2014 року - 1156309,00 грн, листопад 2014 року - 1105213,00 грн та по загальних деклараціях в сумі 401360,00 грн, у тому числі за жовтень 2013 року - 83168,00 грн, листопад 2013 року - 212476,00 грн, грудень 2013 року - 35833,00 грн, вересень 2014 року - 69883,00 грн;

- ст.185, ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 454548,00 грн, у тому числі по сільськогосподарській декларації за грудень 2014 року - 31114,00 грн та по загальних деклараціях в сумі 423434,00 грн, у тому числі за жовтень 2014 року - 94730,00 грн, листопад 2014 року - 328704,00 грн.

На вказаний акт перевірки позивач 31.07.2015 за вих. №482 подав заперечення, відповідь про відхилення яких надано 10.08.2015 за вих. №1543/10/16-03-22-02 (том 1 а.с. 173-191).

На підставі зазначеного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 12.08.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004162201/75, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в загальному розмірі 6271209,00 грн, у тому числі 4180806,00 грн - за основним платежем та 2090403,00грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 124-125);

- №0004172201/76, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 454548,00 грн (том 1 а.с. 126-127).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ, ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, у серпні та вересні 2014 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкового кредиту скороченої декларації ПДВ у загальному розмірі 3381,00 грн, в тому числі: за серпень 2014 року в сумі 2050,00 грн, за вересень 2014 року в сумі 1331,00 грн, в результаті господарських операцій з придбання у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" (продавець) запасних частин для тепловоза (електропневматичний клапан, вінець зубчастий) на загальну суму 20286,00 грн згідно договору купівлі-продажу №20/08/14 від 06.08.2014 (том 2 а.с. 90-91).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" запасних частин для тепловоза, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткових накладних №СВ-0000111 від 19.08.2014, №СВ-0000141 від 16.09.2014 та податкових накладних №30 від 12.08.2014, №23 від 09.09.2014 (том 2 а.с. 92, 95-96, 99).

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" за придбані товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №С8-8520 від 12.08.2014 та №С8-9971 від 09.09.2014 (том 161 а.с. 111-112).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" на адресу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" підтверджується наявними у матеріалах справи: товарно-транспортними накладними №107 від 19.08.2014 та №131 від 16.09.2014 (том 2 а.с. 93-94, 98) ; договором перевезення та експедирування вантажів автомобільним транспортом №14/801 від 01.08.2014, укладеним між ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" (замовник) та ПП "Промтранспоставка" (перевізник-експедитор) (том 161 а.с. 109-110).

Судом встановлено, що придбані у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" запасні частини використані у господарській діяльності позивача, а саме, для проведення ремонту тепловоза, який знаходиться у користуванні ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі договору оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012, укладеного з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини" (том 2 а.с. 115-117). За умовами вказаного договору позивач серед іншої техніки одержав у тимчасове платне користування два тепловози. Передача тепловозів від ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини" до ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі №2 до договору оренди майна №02/03-ЦЗ від 01.03.2012 (том 2 а.с. 118-119).

На підтвердження списання позивачем використаних у ремонті тепловозу запасних частин позивачем до матеріалів справи долучені акт списання товарно-матеріальних цінностей №41224 від 30.09.2014 (списано клапан електропневматичний) та акт списання товарно-матеріальних цінностей №52365 від 31.10.2014 (списано вінець зубчастий) (том 2 а.с. 112, том 7 а.с. 73).

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучений лист від 18.08.2015 вих.№564 за підписом директора ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" ОСОБА_4, в якому останній підтвердив реальність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", які відбувалися у 2013 та 2014 роках (том 2 а.с. 126).

В обґрунтування своєї позиції щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" перевіряючі у акті посилаються на те, що від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області отримано акти позапланових невиїзних перевірок ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" (код 32335642) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ханон Плюс" (код 35476175) за червень-липень 2014 року та з ТОВ "ТБ "Імператив" (код 33288502) за серпень 2014 року та з урахуванням ст.198 Податкового кодексу України за вересень 2014 року /акт №5705/20-30-22-03/32335642 від 08.12.2014 (том 160 а.с. 234-251) /, а також щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "ТБ "Імператив" за вересень 2014 року та з урахуванням ст.198 Податкового кодексу України за жовтень 2014 року /акт №147/20-30-22-03/32335642 від 21.01.2015 (том 164 а.с. 240-248) / , згідно з якими перевірками встановлені порушення ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" вимог податкового законодавства.

Судом такі посилання оцінюються критично, оскільки ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як добросовісний платник податків, не може відповідати за взаємовідносини його контрагента - ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" з іншими суб'єктами господарювання, а покладення на позивача відповідальності за порушення, вчинені третіми особами, суперечить принципу індивідуальної юридичної відповідальності, який закріплений у статті 61 Конституції України.

Що стосується сертифікатів/паспортів якості на придбані позивачем у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" товарно-матеріальні цінності, про відсутність яких зазначається в акті перевірки, то ні сертифікати виробника, ні паспорти якості не є первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, а отже не повинні зберігатися на підприємстві і надаватися при проведенні перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ" з придбання товарно-матеріальних цінностей у серпні-вересні 2014 року, а відтак вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту серпня-вересня 2014 року податок на додану вартість в загальному розмірі 3381,00 грн.

По фінансово-господарських операціях ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Генерал Транс" судом встановлено таке.

Матеріалами справи підтверджується, що в вересні та жовтні 2014 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) ПДВ у загальному розмірі 92140,66 грн, в тому числі: за вересень 2014 року в сумі 44387,94 грн, за жовтень 2014 року в сумі 47752,72 грн, в результаті господарських операцій з придбання у ТОВ "Генерал Транс" послуг з навантаження цукрового буряка на загальну суму 552843,96 грн згідно договору №01-УСЛ від 26.08.2014 надання послуг (том 3 а.с. 10-11).

Так, відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Генерал Транс" (виконавець) виконує послуги по навантаженню цукрового буряка навантажувачем Ropa Maus; мінімальний об'єм цукрового буряка, який має надати ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (замовник) для навантаження - 100000 тонн.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції представником ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні (том 3 а.с. 12-27).

Дослідивши вказані документи, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, оскільки з них можливо встановити: адресу місцезнаходження покупця та продавця; ціну продажу послуг; дату складання документів; відомості щодо уповноважених осіб, якими вони складені; який об'єм робіт/послуг/ виконано, тощо.

Посилання перевіряючих у акті перевірки на допущення порушень при складанні актів здачі-прийняття робіт з огляду на не зазначення в реквізитах від постачальника посади та прізвища відповідальної за здійснення господарської операції особи, судом відхиляються, оскільки у кожному з актів здачі-прийняття робіт зазначено посаду та прізвище відповідальної особи, яка підписала акти від імені ТОВ "Генерал Транс", а саме - директора ТОВ "Генерал Транс" ОСОБА_5

До актів здачі-прийняття робіт додані довідки про виконання робіт, які підписані уповноваженими представниками ТОВ "Генерал Транс" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", в яких обсяги навантаженого цукрового буряка відповідають обсягам цукрового буряка, відображених у актах здачі-прийняття робіт (том 3 а.с. 31-36) .

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Генерал Транс" за надані послуги з навантаження цукрового буряка проведені в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (том 3 а.с. 54-62) , що не заперечується відповідачем.

Факт надання позивачем дизельного палива для заправки буряконавантажувача Ropa Maus підтверджується лімітно-забірними картками, копії яких долучені представником позивача до матеріалів справи (том 163 а.с. 80-85).

Згідно довідки ТОВ "Генерал Транс" від 17.09.2015 №29 буряконавантажувач Ropa Maus, який надавав послуги з навантаження цукрових буряків ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", після завершення сезону збирання цукрових буряків 2013 року і до початку переробки цукрових буряків 2014 року знаходився за адресою: Полтавська область, с. Великі Кринки, вул. Мічуріна, 1 - за місцем проживання комбайнера ОСОБА_6 (том 163 а.с. 91).

За доцільне відмітити, що відповідно до роздруківки з офіційного сайту виробника навантажувачів Ropa, навантажувачі даної марки є самохідними, тобто здатні самостійно пересуватися з невеликою (до 25 км/год) швидкістю між полями (том 163 а.с. 78-79).

Обґрунтовуючи відсутність у позивача права на податковий кредит щодо сум податку, сплаченого при придбанні у ТОВ "Генерал Транс" послуг з навантаження цукрового буряка, відповідач посилається на отриману від ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову інформацію (том 4 а.с. 43-45), згідно з якою телефонний зв'язок з керівництвом ТОВ "Генерал Транс" відсутній, відсутня технічна можливість направлення запиту поштою на адресу товариства та здійснення виходу на його юридичну адресу - м. Донецьк, вул. Бессарабська, буд. 15.

Суд відхиляє як необґрунтовані вказані доводи, оскільки факту визнання недійсним або анулювання ТОВ "Генерал Транс" свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ станом на момент здійснення спірних господарських операцій не встановлено. Висновок про відсутність реальності господарських операцій зроблений виключно на підставі аналізу звітності контрагента, виходячи з відсутності у ТОВ "Генерал Транс" основних засобів та недостатності працюючих, без проведення зустрічної звірки з ТОВ "Генерал Транс".

З огляду на викладене, суд доходить висновку про правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних періодів (вересень-жовтень 2014 року) суми ПДВ в загальному розмірі 92140,66 грн за наслідками проведення господарських операцій з надання ТОВ "Генерал Транс" на користь позивача послуг з навантаження цукрового буряка навантажувачем Ropa Maus.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Гут" судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 24.10.2014 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (поклажодавець) та ТОВ "Гут" (зберігач) укладено договір зберігання №59/10/14, відповідно до умов якого зберігач бере на себе зобов'язання приймати від поклажодавця на зберігання цукор-пісок в мішках згідно ДСТУ 4623:2006, в кількості 2000 тонн +/- 5%, зберігати його в орендованих зберігачем складських приміщеннях протягом строку, встановленого даним договором і повернути його в схоронності поклажодавцю (том 3 а.с. 73-74).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 договору зберігання №59/10/14 від 24.10.2014, вартість зберігання 1 тонни товару в місяць складає 15,00 грн, в тому числі ПДВ - 2,50 грн. Першим днем зберігання являється день підписання акта приймання-передачі товару на зберігання. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при прийнятті товару на зберігання складає 22,50 грн/тн, в тому числі ПДВ - 3,75 грн. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при видачі товару на зберігання складає 22,50 грн/тн, в тому числі ПДВ - 3,75 грн. Додаткові збори по подачі/прибиранню вагонів на залізничні під'їзні колії до орендованих складів зберігача складають 7,00 грн/тн, в тому числі ПДВ - 1,17 грн.

В рамках виконання договору зберігання ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді 2014 року придбано у ТОВ "Гут" вантажно-розвантажувальні роботи, послуги з подачі/прибирання вагонів та зберігання цукру на загальну суму 47217,52 грн, в тому числі ПДВ - 7869,60 грн, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 3 а.с. 79-99).

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ "Гут" проводилися у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (том 163 а.с. 74-77).

Як пояснив представник позивача, придбання послуг зі зберігання, навантаження і розвантаження цукру на складі у м. Одеса по вул. Ізвєстковій, 87/1 зумовлене тим, що вироблений ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" цукор-пісок реалізовувався покупцям, що територіально знаходяться у південному регіоні України. Транспортування цукру до м.Одеси здійснювалося залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними, у кожній з яких позивач вказаний у якості відправника (том 162 а.с. 73-89). Зазначення у залізничних накладних в якості одержувача вантажу ТОВ "Продовольча компанія" пов'язане з тим, що складське приміщення за адресою: вул. Ізвєсткова, 87/1, м. Одеса орендується ТОВ "Гут" саме у вказаного підприємства (том 162 а.с. 70-72). Реалізація цукру ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" здійснювалася:

1) через комісіонера - ТОВ "Цукорагропром" згідно договору комісії №4ЦА/1012/09 від 22.10.2012, що підтверджується звітами комісіонера до договору комісії, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, договорами поставки (том 4 а.с. 79-93, том 162 а.с. 90-260);

2) безпосередньо - ТОВ "Вітмарк-Україна", про що свідчать наявні у матеріалах справи договір поставки №41/03/15 від 17.03.2015 з додатком №1 до нього, видаткові накладні та податкові накладні, з урахуванням розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (том 163 а.с. 7-67).

З викладеного слідує, що реалізовані ТОВ "Гут" на користь позивача вантажно-розвантажувальні роботи, послуги з подачі/прибирання вагонів та зберігання цукру використані останнім у його господарській діяльності, а їх придбання направлене на одержання доходу від подальшої реалізації продукції власного виробництва, а саме, цукру-піску.

У акті перевірки перевіряючі вказують на те, що акти виконаних робіт оформлені з порушенням - в реквізитах від постачальника не зазначено підпис відповідального за здійснення господарських операцій.

Таке зауваження не відповідає дійсним обставинам справи, так як у кожному з актів здачі-прийняття робіт (том 3 а.с. 79, 81, 82а, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98) міститься не тільки підпис уповноваженої особи постачальника, яка є відповідальною за здійснення спірних господарських операцій, а й зазначено прізвище, ініціали та посаду такої особи /акти здачі-прийняття робіт від постачальника підписані директором ТОВ "Гут" ОСОБА_7М./.

Поряд з цим, перевіряючі у акті перевірки, вказуючи про нереальність спірних господарських операцій між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ТОВ "Гут", посилаються на відсутність у останнього основних фондів для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, відсутність в податковому кредиті постачальників залізничних послуг та територіальних об'єднань Укрзалізниці, що не підтверджує факту подачі/прибирання вагонів.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що перевіряючі у акті не конкретизують, відсутність яких саме основних фондів свідчить про нереальність господарських операцій з реалізації ТОВ "Гут" на користь позивача вантажно-розвантажувальних робіт, адже навантаження може здійснюватися не лише за допомогою навантажувально-розвантажувальної техніки, а й з використанням виключно людського ресурсу. Водночас, у акті перевірки не заперечується те, що згідно поданого ТОВ "Гут" звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2014 рік у ТОВ "Гут" у 2014 році рахувалось в середньому 20 працівників.

На запит ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" його контрагентом - ТОВ "Гут" надано копію довідки від 18.06.2015 №4273/15-53-22-05/36675024 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "ГУТ", код ЄДРПОУ 36675024 щодо фінансово-господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2014 року", складеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (том 163 а.с. 69-72). У зазначеній довідці наведено аналіз господарських відносин за договором №59/10/14 від 24.10.2014, укладеним між позивачем і ТОВ "Гут", та підтверджено реальність таких господарських відносин.

За викладених обставин суд доходить висновку про реальність фінансово-господарських операцій між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ТОВ "Гут" у листопаді 2014 року, а відтак і про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту листопада 2014 року (спеціальний режим оподаткування) ПДВ у розмірі 7869,60 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Транс-Газ Бюро" судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 10.11.2014 між позивачем (споживач) та ТОВ "Транс-Газ Бюро" (постачальник) укладено договір поставки природного газу №10/136-ПГ, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачеві природний газ українського видобутку, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору (том 2 а.с. 127-129).

28.11.2014 між сторонами підписано додаткову угоду №1 про внесення змін до договору поставки природного газу №10/136-ПГ від 10.11.2014, згідно з якою сторони домовилися продовжити дію договору до 31.12.2014 та встановили об'єм поставки природного газу по цій додатковій угоді в період грудня 2014 року в обсязі до 100,00 тис. куб.м., а також домовилися про зміну ціни на природний газ до 01 грудня 2014 року (том 2 а.с. 130).

В рамках виконання договору поставки природного газу №10/136-ПГ від 10.11.2014 ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді та грудні 2014 року придбано у ТОВ "Транс-Газ Бюро" природний газ об'ємом 526,680 тис. куб.м. на загальну суму 3244135,40 грн, в тому числі ПДВ - 540689,23 грн.

Факт одержання природного газу за договором №10/136-ПГ від 10.11.2014 підтверджується первинними документами, а саме: двосторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2014 №936 та 31.12.2014 №1027, підписаними представниками позивача і ТОВ "Транс-Газ Бюро" (том 2 а.с. 131-132).

Податковий кредит за договором №10/136-ПГ від 10.11.2014 сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних від 17.11.2014 №235, від 28.11.2014 №412, від 30.11.2014 №465, від 09.12.2014 №42, від 30.12.2014 №241 (том 2 а.с. 133-137, том 161 а.с. 114-118).

Надані суду документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не мають дефектів форми, змісту або походження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості. Відтак, вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану у платника податків.

Так, з матеріалів справи слідує, що розрахунки з ТОВ "Транс-Газ Бюро" здійснені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 161 а.с. 119-123).

Таким чином, здійснення оплати позивачем за придбаний у вказаного контрагента природний газ згідно з платіжними дорученнями засвідчує факт вибуття із власності позивача коштів, а отже - рух активів.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу станом на момент здійснення спірних фінансово-господарських операцій регулювалися Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.18 ч.1 ст.1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Матеріалами справи підтверджено, що постачальник природного газу, з яким у позивача укладено договір поставки природного газу №10/136-ПГ від 10.11.2014 - ТОВ "Транс-Газ Бюро" одержало ліцензію на постачання природного газу, яка була чинна протягом всього часу дії договору (том 2 а.с. 190).

Згідно з п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 №10, ліцензіат не має права здійснювати господарську діяльність, зокрема, із зберігання газу, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними трубопроводами, а також транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ розподільними трубопроводами.

Стаття 16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" передбачала відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.

Так, газотранспортне підприємство не може провадити діяльність з видобування та постачання природного газу, а газорозподільне підприємство не може провадити діяльність з видобування, постачання, зберігання і транспортування природного газу.

З вказаного випливає, що до процесу постачання природного газу обов'язково залучається декілька господарюючих суб'єктів: постачальник, газотранспортне і газорозподільне підприємство.

У п. 4.1 договору №10/136-ПГ від 10.11.2014 зазначено, що постачальник передає природний газ споживачу на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України.

Наступний етап - транспортування придбаного природного газу магістральним трубопроводом.

Згідно з умовами типового договору на транспортування природного газу магістральним трубопроводом №08-50140/12-Ц від 01.08.2012 /з урахуванням додаткових угод до нього/, укладеного позивачем з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", одержаний від постачальника природний газ магістральними трубопроводами транспортувався від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (том 2 а.с. 161-168).

Факт надання послуг з транспортування підтверджується двосторонніми актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами від 30.11.2014 та від 31.12.2014, підписаними представниками позивача і ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (том 2 а.с. 169-170).

Обсяг природного газу, транспортованого згідно з вказаними актами, перевищує обсяги природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ "Транс-Газ Бюро", оскільки включає в себе транспортування природного газу, одержаного позивачем від інших контрагентів.

З метою одержання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами безпосередньо до об'єктів, що належать позивачу, укладено договір на розподіл природного газу №1-02/05/13 з ПАТ "Полтавагаз" від 01.01.2013 (том 2 а.с. 171-180).

Згідно з пунктом 11.1 вказаний договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2013. Цей договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

На підтвердження пролонгації дії вказаного договору та узгодження між сторонами планових договірних обсягів транспортування природного газу газорозподільними мережами (ГРМ) на 2014 рік позивачем долучено до матеріалів справи додаток №2 до договору на розподіл природного газу №1-02/05/13 від 01.01.2013 "Договірні обсяги транспортування природного газу Замовника ГРМ на 2014 рік" (том 165 а.с. 41).

Фактичне надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами підтверджується двосторонніми актами від 30.11.2014 №У0000038747 та від 31.12.2014 №У0000044436 (том 2 а.с. 181-182).

Подальше транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів позивача також підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2014 №11/10-136-ПГ та від 31.12.2014 №12/10-136-ПГ, підписаними представниками позивача, ТОВ "Транс-Газ Бюро" і Кобеляцького УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" (том 2 а.с. 152-153).

ОСОБА_8 підрозділом "Глобинський цукровий завод" за кожен місяць використання природного газу, придбаного у ТОВ "Транс-Газ Бюро", складався звіт про вироблення теплоенергії та електроенергії по ТЕЦ ВП "Глобинський ц/з". У звітах за листопад та грудень 2014 року відображені напрямки та обсяги використання природного газу на виробництві (том 2 а.с. 138-141, 146-151). Обсяги використання підтверджуються також показниками вузла обліку природного газу (обчислювач ОЕ-22ДМ), копії відомостей споживання природного газу за відповідні періоди якого наявні у справі (том 2 а.с. 142-145).

Щомісячне списання природного газу оформлене актами списання ТМЦ від 30.11.2014 №60955 та від 31.12.2014 №670 (том 2 а.с. 183-184).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що придбаний у ТОВ "Транс-Газ Бюро" природний газ в обсязі 526,680 тис. куб.м. позивачем використано у власній господарській діяльності для виробництва теплової та електричної енергії в сезон цукрового виробництва.

В акті перевірки (стор. 35-36 акту) відповідач також відобразив процес одержання ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" природного газу від ТОВ "Транс-Газ Бюро" і визнав, що придбаний газ використано у власній господарській діяльності позивача.

При цьому перевіряючі в акті посилаються на ненадання позивачем до перевірки паспортів якості/сертифікатів виробника, обов'язок по веденню яких передбачений у Інструкціях про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затвердженими постановами Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7. На сторінці 37 акту вказано на порядок оформлення актів приймання-передачі товарів, що надійшли у вагонах, контейнерах чи автофургонах.

Посилаючись на вказані обставини, перевіряючими взагалі не враховано, що являє собою природний газ і яким чином відбувається його транспортування споживачам.

Окрім цього, перевіряючі в акті перевірки в якості недоліків двосторонніх актів прийому-передачі природного газу між постачальником та споживачем вказують на відсутність у них відтиску печатки газотранспортної організації, що передбачено умовами договору.

Проте, в ході розгляду справи судом встановлено, що в договорі №10/136-ПГ від 10.11.2014 передбачено оформлення актів прийому-передачі природного газу між постачальником, споживачем та газорозподільними, а не газотранспортними, підприємствами (пункт 4.2 договору №10/136-ПГ від 10.11.2014, том 2 а.с. 127 зі звороту).

Вказана умова договору щодо оформлення актів прийому-передачі між постачальником, споживачем та газорозподільною організацією, виконана шляхом складання трьохсторонніх актів прийому-передачі природного газу №11/10-136-ПГ від 30.11.2014 та №12/10-136-ПГ від 31.12.2014 (том 2 а.с. 152-153) .

Посилання відповідача на лист Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Транс-Газ Бюро" (том 160 а.с. 229-233) в обґрунтування висновків про безтоварність операції, у якому зазначається про відсутність у ТОВ "Транс-Газ Бюро" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період жовтень, листопад, грудень 2014 року, в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у листопаді 2014 року на суму ПДВ 509,6 тис.грн, у грудні 2014 року на суму ПДВ 31,1 тис.грн, судом відхиляються, оскільки будь-яких документальних перевірок господарської діяльності ТОВ "Транс-Газ Бюро" за листопад-грудень 2014 року, в рамках проведеннях яких досліджувалися б первинні бухгалтерські документи останнього по його взаємовідносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не проводила та податкових повідомлень-рішень за їх результатами не приймала.

Разом з тим, як додаткове підтвердження реальності господарських операцій з придбання природного газу у ТОВ "Транс-Газ Бюро" позивачем до матеріалів справи представлено довідку від 08.09.2015 №512, одержану від вказаного контрагента, у якій останній підтверджує обсяг поставки природного газу на користь ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", а також факт видачі останньому належним чином зареєстрованих податкових накладних (том 161 а.с. 113).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Транс-Газ Бюро" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, що зумовлює хибність висновків контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту скороченої декларації з ПДВ сум ПДВ за жовтень 2014 року в розмірі 392117,96 грн, за грудень 2014 року в розмірі 31114,23 грн, та до загальної декларації з ПДВ суми ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 117457,04 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Торговий дім "Інтерагротек" судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 15.07.2015 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (покупець) та ТОВ "Торговий дім "Інтерагротек" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23/07/14, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити грошові кошти за запасні частини до ґрунтообробної техніки, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість яких буде визначено у рахунках, видаткових накладних та/або в додаткових угодах на умовах даного договору (том 2 а.с. 196-197).

На виконання умов вказаного договору позивачем у вересні 2014 року в ТОВ "ТД "Інтерагротек" придбані запасні частини до ґрунтообробної техніки, а саме: вилка колеса, палець, втулка підшипника на загальну суму 70292,40 грн, в тому числі ПДВ - 11715,40 грн.

З метою підтвердження господарських операцій з придбання у ТОВ "ТД "Інтерагротек" вказаних товарно-матеріальних цінностей, позивачем до матеріалів справи долучені: видаткові накладні від 14.10.2014 №709, від 05.09.2014 №560 та податкові накладні від 16.09.2014 №2038, від 04.09.2014 №1965 (том 2 а.с. 198-199, 208-209).

На підставі складених ТОВ "ТД "Інтерагротек" податкових накладних позивачем за першою подією - фактом оплати вартості ТМЦ сума ПДВ у розмірі 11715,40 грн включена до податкового кредиту за жовтень 2014 року до скороченої декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТД "Інтерагротек" за придбані товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення від 04.09.2014 №СВ-9729 та від 16.09.2014 №СВ-10279 (том 2 а.с. 216, 217). При цьому, суд зауважує, що товарно-матеріальні цінності оплачені на підставі рахунків ВІ000000565 від 28.08.2014 та ВІ000000621 від 08.09.2014 (том 161 а.с. 124-125). Саме на вказані рахунки маються посилання у податкових накладних від 16.09.2014 №2038, від 04.09.2014 №1965.

Транспортування ТМЦ відбувалося власними силами позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи подорожніми листами від 11.09.2014 №1700 та від 14.10.2014 №524 (том 161 а.с. 126).

Суд зауважує, що господарські відносини з ТОВ "ТД "Інтерагротек" тривали протягом періоду більшого, ніж охоплений перевіркою. Поставка і оплата товару відбувалася з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно (том 2 а.с. 198-211, 214-218) , при цьому, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Інтерагротек" відповідачем заперечується лише за вересень 2014 року.

Як пояснила представник позивача в судовому засіданні, одержані на підставі видаткових накладних від 14.10.2014 №709, від 05.09.2014 №560 товарно-матеріальні цінності використані позивачем для ремонту плугів "НЕКТОR" ПО-7 (інвентарні номери 024305000038, 022305000031), які обліковуються на балансі підприємства. Наявність на балансі підприємства вказаних плугів підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 20.08.2015 (том 2 а.с. 212).

Списання товару підтверджується наявними у матеріалах справи лімітно-забірними картками на отримання запасних частин за вересень 2014 року №250 та за жовтень 2014 року №362 (том 2 а.с. 200, 210).

Вказуючи про нереальність спірних господарських операцій, перевіряючі в акті посилаються на те, що позивачем до перевірки не надані сертифікати/паспорти якості на запасні частини, а також акти приймання-передачі ТМЦ.

Як вказано вище, ні паспорти якості, ні сертифікати відповідності не являються первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, а відтак у платника податку відсутній обов'язок зберігати такі документи та підприємстві. Що стосується відсутності актів приймання-передачі, то вона зумовлена тим, що договором поставки передбачено складання іншого первинного документу - видаткової накладної.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включено до складу податкового кредиту жовтня 2014 року ПДВ у розмірі 11715,40 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Шелеш" судом встановлено таке.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2013 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкового кредиту /скорочена декларація з ПДВ за грудень 2013 року/ суму ПДВ у розмірі 1192,03 грн в результаті господарської операції з придбання у листопаді 2013 року у ТОВ "Шелеш" товарно-матеріальних цінностей (стабілізатор в зборі "Атлант", базовий комплект вишки-тури з колесами, комплект нарощування вишки-тури, діагональ об'ємна вишки-тури) на загальну суму 7152,18 грн згідно договору поставки №424 від 12.11.2013, з урахуванням специфікації до нього (том 2 а.с. 34-36).

Для підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи належним чином оформлені видаткову накладну №1406 від 26.11.2013 та податкову накладну №105 від 26.11.2013 (том 2 а.с. 37-38).

Оплата товару здійснена через розрахунковий рахунок, заборгованість відсутня, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №01-1414 від 26.11.2013 (том 161 а.с. 102).

Придбаний у ТОВ "Шелеш" товар транспортувався власними силами позивача, що підтверджується подорожнім лист вантажного автомобіля від 28.11.2013 №450, реєстром виданих довіреностей по ВП Глобинський цукровий завод (том 161 а.с. 99, 100).

Придбані у ТОВ "Шелеш" ТМЦ використовувалися ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у власній господарській діяльності для проведення висотних будівельно-монтажних робіт. Так, зі стабілізатора в зборі "Атлант", базового комплекту вишки-тури з колесами, комплекту нарощування вишки-тури та діагоналі об'ємної вишки-тури зібрані будівельні ліса, які як основний засіб прийняті в експлуатацію, про що свідчить акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2013 №ПЗП00000432 (том 2 а.с. 55).

Згідно відомості обліку (том 2 а.с. 56) "ОСОБА_9 будівельні" у період з 2013 року по 2015 рік рахуються на балансі ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" як основний засіб.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що в ході судового розгляду позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту грудня 2013 року ПДВ у розмірі 1192,03 грн.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Шелеш" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку, акт перевірки не містить.

Єдиною підставою для висновку відповідача про нереальність спірної господарської операції є акт ДПІ у м. Дніпродзержинську №3430/150/04-03-22-01/35236940 від 08.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Шелеш" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 по 31.12.2013" (том 4 а.с. 29-31).

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження контролюючого органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

З огляду на викладене, посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача є безпідставними.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Амідас" судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкового кредиту грудня 2013 року /скорочена декларація з ПДВ за грудень 2013 року/ суму ПДВ у розмірі 3330,00 грн в результаті господарської операції з придбання у грудні 2013 року в ТОВ "Амідас" запасних частин (пневмовентель, паливопровід, гумова прокладка, лампа, палець) загальною вартістю 19980,00 грн згідно договору поставки №05/12/13 від 04.12.2013, з урахуванням додатку №1 до нього (том 1 а.с. 216-217).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Амідас" вказаного товару, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії податкової накладної №57 від 11.12.2013 та видаткової накладної №131201 від 13.12.2013 (том 1 а.с. 218-219). Проведення оплати підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №01-1506 від 11.12.2013 (том 165 а.с. 4).

Згідно наданих представником ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" пояснень, придбаний у ТОВ "Амідас" товар підготовлено до відправлення на користь позивача напередодні вихідних днів, про що свідчить дата складання видаткової накладної 13.12.2013 - п'ятниця. У найближчий робочий день - понеділок 16.12.2015 товар відправлено позивачу кур'єрською службою ТОВ "Нова Пошта".

Факт доставки товару кур'єрською службою ТОВ "Нова Пошта" підтверджується наявними у справі товарно-транспортною накладною №59000037902153 від 16.12.2013 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2013 (том 161 а.с. 95-96). При цьому суд зауважує, що вказана у товарно-транспортній накладній приблизна вага транспортованого товару відповідає вазі товару, придбання якого оформлене видатковою накладною №131201 від 13.12.2013 /згідно пояснюючої записки працівника ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" ОСОБА_10 загальна вага отриманих запасних частин складає близько 28700 грам (том 161 а.с. 97-98)/.

Придбані запасні частини використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" для ремонту тепловоза, що знаходиться у користуванні останнього на підставі договору оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012, укладеного з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", та додатків до нього (том 1 а.с. 228-232).

Списання запасних частин, використаних для ремонту тепловоза, підтверджується наявним у матеріалах справи актом списання ТМЦ №41939 від 25.12.2013 (том 1 а.с. 233).

Доводи Кременчуцької ОДПІ з приводу непредставлення позивачем на перевірку паспортів якості/сертифікатів відповідності, судом оцінюються критично, оскільки ні сертифікати виробника, ні паспорти якості не є первинними документами, на підставі яких здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, а відтак останні не повинні зберігатися на підприємстві після списання ТМЦ, щодо яких вони були видані.

Посилання відповідача на виявлення відхилення між сумою податкового кредиту ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" за грудень 2013 року у розмірі 3330,00 грн та сумою податкового зобов'язання ТОВ "Амідас" за вказаний період судом відхиляються як безпідставні, оскільки ставлячи право сумлінного платника податків у залежність від того, яким чином його контрагент звітується перед відповідним органом державної фіскальної служби по своїх зобов'язаннях з бюджетом, контролюючий орган перекладає на платника податків власні повноваження (взагалі повноваження органу державної фіскальної служби) щодо контролю за повнотою та своєчасністю виконання обов'язку по сплаті податків та зборів, що є виключно компетенцією ДФС України. Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Також суд відхиляє посилання відповідача на висновки акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.2014 №2314/20-30-22-01/36456872 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Амідас" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Еккоплюс" (код 38876264) за період грудень 2013 року - січень 2014 року та покупцями даних товарів, робіт, послуг" (том 4 а.с. 26-28) , оскільки сам по собі акт перевірки, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючих. В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів прийняття за висновками акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.06.2014 №2314/20-30-22-01/36456872 податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "Амідас" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

За викладених обставин, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Амідас" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з придбання у грудні 2013 року запасних частин. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року суму податку на додану вартість в розмірі 3330,00 грн.

Що стосується фінансово-господарських відносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Укртрансоіл-2009" судом встановлено слідуюче.

Як слідує з матеріалів справи, 23.08.2013 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (покупець) та ТОВ "Укртрансоіл-2009" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №211/10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати в узгоджені терміни, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у договорі та/або додаткових угодах, та/або рахунках-фактурах до нього нафтопродукти; номенклатура товару, його кількість і ціна встановлюються сторонами за погодженням на підставі заявки покупця і вказуються: при постачанні залізницею - в додаткових угодах, при поставках автомобільним транспортом - в рахунках-фактурах; а також у розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних, актах прийому-передачі) на товар, які є специфікацією у розумінні ст.266 Господарського кодексу України та становлять невід'ємну частину цього договору (том 2 а.с. 57-60).

В рамках виконання умов даного договору позивачем у вересні 2013 року в ТОВ "Укртрансоіл-2009" придбано бензин автомобільний А-92 євро в кількості 113,858 тн.

Реальність придбання зазначеного бензину підтверджується долученими представником позивача до матеріалів справи видатковими накладними №907002 від 07.09.2013, №914003 від 14.09.2013 та податковими накладними №907002 від 07.09.2013, №914003 від 14.09.2013 (том 2 а.с. 65-68).

На підставі вказаних податкових накладних позивачем включено до податкового кредиту скороченої декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року суму ПДВ у загальному розмірі 242327,80 грн.

Розрахунки за придбаний бензин проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №02-6107 від 19.09.2013, №02-6090 від 19.09.2013, №02-6157 від 01.10.2013, №02-0229 від 23.01.2014 (том 2 а.с. 70-73).

Якість придбаного палива підтверджується долученим до матеріалів справи сертифікатом відповідності терміном дії з 05.03.2013 по 05.03.2014 (том 2 а.с. 63-64), чим спростовуються доводи Кременчуцької ОДПІ щодо неможливості встановлення походження придбаних товарів у зв'язку з непредставленням на перевірку сертифікатів /паспортів якості.

Транспортування нафтопродуктів від постачальника до ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" відбувалося залізничним транспортом, про свідчать наявні у справі залізничні накладні (том 2 а.с. 61-62).

Отриманий позивачем бензин зберігався у резервуарах для зберігання паливно-мастильних матеріалів, частина з яких перебуває у користуванні, а частина є власністю ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт". Наявність у позивача орендованих та власних резервуарів для зберігання ПММ, а також орендованих складів паливно-мастильних матеріалів, де розміщені резервуари, підтверджується долученими до матеріалів справи:

1) оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 103 (том 161 а.с. 103);

2) договором №01/05-ЦЗ найму (оренди) нерухомого майна від 15.05.2012, укладеного між позивачем та ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", відповідно до якого у користування позивача передано 152 об'єкти нерухомого майна, перелік якого міститься у додатку №1 до договору (том 165 а.с. 5-11);

3) актом прийому-передачі до договору №01/05-ЦЗ від 15.05.2012, що фіксує та підтверджує факт передачі нерухомого майна в оренду, серед переданого в оренду майна - 51 резервуар для зберігання паливно-мастильних матеріалів /позиції 87-128 акту/, а також два склади паливно-мастильних матеріалів /позиції 139-140 акту/ (том 165 а.с. 12-15).

У бухгалтерському обліку позивача орендовані резервуари для зберігання ПММ і склади ПММ обліковуються на позабалансовому рахунку, про що свідчить долучена копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 012 (том 165 а.с. 17-21).

Також у власності ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" знаходиться заправний пункт, про що свідчать наявні у матеріалах справи свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.08.2010 і технічний паспорт на громадський будинок розташований за адресою: Полтавська область, Глобинський район, с. Пустовітово, вул. Маяковського, буд. 42-А (том 161 а.с. 104-108).

Придбані позивачем у ТОВ "Укртрансоіл-2009" нафтопродукти (бензин А-92 євро) використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" у власній господарській діяльності для забезпечення функціонування автотранспорту, який експлуатується останнім. Вказана обставина підтверджується наявними у справі накладними внутрішнього призначення (том 2 а.с. 74-83, том 8 а.с. 224, том 9 а.с. 1-3, 51-55) та лімітно-забірними картками, згідно з якими здійснювалося списання нафтопродуктів (том 7 а.с. 75-250, том 8 а.с. 1-223, 225-250, том 9 а.с. 4-50, 56-250, том 10 а.с. 1-77).

Доводи відповідача з приводу не надання позивачем на перевірку документів, які б містили підписи газотранспортної організації та підтверджували реальність поставки нафтопродуктів суд вважає безпідставними, оскільки предметом постачання у спірному випадку був бензин марки А-92 євро, а не газ, а відтак газотранспортна організація не могла брати участь у даних господарських операціях.

Також в акті перевірки як на підставу, що свідчить про нереальність спірних господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Укртрансоіл-2009" бензину А-92 євро, контролюючий орган посилається на висновки акту ДПІ у Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.10.2014 №2808/10-16-22-01/38274072 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Укртрансоіл-2009"…." (том 4 а.с. 32-39).

Разом з тим, суд вважає, що сам по собі акт перевірки, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючи, при цьому, матеріали справи не містять жодних доказів прийняття за висновками акту ДПІ у Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.10.2014 №2808/10-16-22-01/38274072 податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "Укртрансоіл-2009" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 242327,80 грн до складу податкового кредиту за вересень 2013 року.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ТОВ "Спецхімпостачання" судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкового кредиту серпня 2014 року /скорочена декларація з ПДВ за серпень 2014 року/ суму ПДВ у розмірі 8200,00 грн в результаті господарських операцій з придбання у серпні 2014 року в ТОВ "Спецхімпостачання" 12 тонн соди кальцинованої технічної марки Б загальною вартістю 49200,00 грн згідно договору поставки №150814/2 від 15.08.2014 з урахуванням додатку №1 до нього (том 163 а.с. 135-140).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткової накладної №РН-0000186 від 29.08.2014, податкової накладної №233 від 29.08.2014, паспорту якості №939 від 15.08.2014 (том 2 а.с. 244, 246, 247) , платіжне доручення №С8-10199 від 16.09.2014 (том 3 а.с. 9).

Як свідчить наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна №88 від 29.08.2014 (том 2 а.с. 245) , транспортування придбаної соди на користь позивача здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ "Спецхімпостачання". Водночас, судом критично оцінюються посилання перевіряючих у акті перевірки з приводу недоліків у оформленні вказаної товарно-транспортної накладної (відсутній відтиск печатки перевізника, підпис водія ОСОБА_11А.), оскільки виходячи з положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а відтак недоліки у їх оформленні або взагалі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу ТМЦ.

Як пояснив суду представник ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", придбану в ТОВ "Спецхімпостачання" соду кальциновану технічної марки Б використано у господарській діяльності підприємства, а саме, для мийки внутрішнього устаткування (агрегатів) на цукровому заводі.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" є виробником цукру (том 7 а.с. 68-69).

26.12.2008 зборами учасників ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" прийняте рішення, яке оформлене протоколом №7 від 26.12.2008, про створення дев'яти виробничих підрозділів, серед яких - ВП Глобинський цукровий завод, та затверджено положення про створені виробничі підрозділи, у тому числі про ВП Глобинський цукровий завод (том 163 а.с. 122-124). До матеріалів справи позивачем також долучено Положення про виробничий підрозділ Глобинський цукровий завод ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (том 163 а.с. 125-129).

Наявність у складі позивача ОСОБА_8 підрозділу Глобинський цукровий завод, який займається виробництвом цукру, підтверджується також наказами Міністерства агропромислової політики від 17.04.2013 №266 та від 21.03.2014 №102, згідно з якими ВП Глобинський цукровий завод включено до квоти "А" з виробництва та поставки цукру на періоди з 01.09.2013 по 01.09.2014 та з 01.09.2014 по 01.09.2015 відповідно (том 163 а.с. 130-134).

Також у користуванні позивача знаходиться цілісний майновий комплекс з переробки цукрових буряків, виробництва цукру, про що свідчать наявні у матеріалах справи договір найму (оренди) нерухомого майна №94/04-14-ЦЗ від 01.04.2014, укладений з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", додаток №1 до вказаного договору та акт прийому-передачі до договору (том 4 а.с. 218-226).

Відповідно до пояснюючої записки головного технолога ВП "Глобинський переробний завод" ОСОБА_9 від 20.08.2014 (том 3 а.с. 7) , сода кальцинована використовується для виварки (очистки хімічним методом) поверхні нагріву випарної станції від накипу солей кальцію. Виварка поверхні нагріву випарної станції проводиться один раз на рік після сезону виробництва цукру.

Наявність у користуванні ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" випарної станції підтверджується договором оренди №02/03-ЦЗ від 01.03.2012, укладеним з ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини", з урахуванням додатку №1 до нього (том 163 а.с. 141-178). Відповідно до умов вказаного договору позивач одержав у користування обладнання, що використовується у виробництві цукру, серед якого - випарні апарати. Реальність передачі обладнання підтверджується актом №1 прийому-передачі до договору оренди №02/03-ЦЗ, датованим 01.03.2012 (том 163 а.с. 183-184). У бухгалтерському обліку ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" орендовані у ТОВ Агропромислове об'єднання "Цукровик Полтавщини" випарні апарати обліковуються на позабалансовому рахунку 012 "Одержані в оренду основні засоби", про що свідчить долучена позивачем до матеріалів справи оборотно-сальдова відомість рах.012 за листопад 2014 року (том 163 а.с. 215).

Наявність випарювальної установки відображена також у короткому технічному паспорті цукрового заводу станом на 01.01.2014 та на 01.01.2015 (том 164 а.с. 1-226).

Списання використаної соди оформлене актом списання ТМЦ №58157 від 26.11.2014 (том 2 а.с. 250).

Таким чином, викладене свідчить про те, що придбана сода використана для очищення устаткування цукрового виробництва, яке використовується позивачем для переробки цукрових буряків і виробництва цукру з метою подальшої реалізації одержаної продукції і одержання доходу від такої діяльності.

Щодо контрагента позивача - ТОВ "Спецхімпостачання" судом зазначається, що факту визнання недійсним або анулювання його свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ не встановлено.

Зі змісту акту перевірки слідує, що висновок про нереальність спірної господарської операції перевіряючими зроблений виключно на підставі того, що ТОВ "Спецхімпостачання" сформувало власний податковий кредит по операціях, які мають ознаки сумнівності, в тому числі за рахунок податкового кредиту щодо придбання соди у ПАТ "Кримський содовий завод". При цьому, матеріали справи не містять доказів проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецхімпостачання" по його взаємовідносинах з іншими контрагентами.

Доводи перевіряючих з приводу непредставлення на перевірку актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей суд вважає необґрунтованими, оскільки в даному спірному випадку передача товару оформлена видатковою накладною, яка являється первинним документом, що фіксує господарську операцію з купівлі-продажу соди кальцинованої і містить всі передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язкові реквізити.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірної господарської операції та як наслідок про правомірність включення суми податку на додану вартість в розмірі 8200,00 грн до складу податкового кредиту за серпень 2014 року.

Щодо фінансово-господарських відносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з ТОВ "Атаман Авто" судом встановлено слідуюче.

У перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Атаман Авто" на підставі договорів про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) №1-ПР від 28.08.2013 /з рахуванням додаткових угод та додатків до нього/ та №1-ПР від 28.07.2014 /з рахуванням додаткових угод та додатків до нього/ (том 3 а.с. 106-122, 133-136, том 165 а.с. 22-37) .

За умовами кожного з вказаних договорів виконавець (ТОВ "Атаман Авто") зобов'язувався доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником (ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт") вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов'язувався сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов зазначених договорів позивачем у періоди з вересня по грудень 2013 року та з вересня по листопад 2014 року були придбані у ТОВ "Атаман Авто" послуги по перевезенню цукрового буряку на загальну суму 22207058,74 грн, в тому числі ПДВ - 3701176,46 грн.

Реальність наданих ТОВ "Атаман Авто" на користь позивача послуг з перевезення цукрових буряків підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт та податковими накладними, перелік та реквізити яких відповідають переліку та реквізитам актів та накладних, зазначених перевіряючими на сторінці 26 акту перевірки (том 3 а.с. 137-168, том 4 а.с. 248, том 5 а.с. 3, 6-17, том 15 а.с. 69) .

Представники сторін не заперечували включення на підставі виписаних ТОВ "Атаман Авто" податкових накладних суми ПДВ до податкового кредиту відповідних податкових декларацій з ПДВ:

1) до податкових декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) за вересень 2013 року включено суму ПДВ 82986,14 грн; за жовтень 2013 року суму ПДВ 258947,14 грн; за листопад 2013 року суму ПДВ 739051,71 грн; за грудень 2013 року суму ПДВ 156507,00грн; за вересень 2014 року суму ПДВ 231338,42 грн; за жовтень 2014 року суму ПДВ 819782,38 грн; за листопад 2014 року суму ПДВ 705225,70 грн;

2) до податкових декларації з ПДВ (загальний режим оподаткування) за жовтень 2013року включено суму ПДВ 83168,27 грн; за листопад 2013 року суму ПДВ 212476,24 грн; за грудень 2013 рік суму ПДВ 35832,94 грн; за вересень 2014 року суму ПДВ 69883,48 грн; за жовтень 2014 року суму ПДВ 94730,09 грн; за листопад 2014 року суму ПДВ 211246,95 грн.

Розрахунки за надані ТОВ "Атаман Авто" послуги з перевезення цукрових буряків позивачем проведені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 162 а.с.1-69) .

Фактичне надання послуг по перевезенню цукрового буряка підтверджується також долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та реєстрами товарно-транспортних накладних (том 4 а.с. 249-250, том 5 а.с. 1-2, 4-5, 19-250, том 6 а.с. 1-250, том 7 а.с. 1-66, том 15 а.с. 70-250, томи 16-159, том 160 а.с. 1-218).

В ході розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо обставин, які зумовили необхідність придбання позивачем в ТОВ "Атаман Авто" послуг по перевезенню цукрового буряка.

Так, судом встановлено, що позивач займається вирощуванням цукрових буряків, що підтверджується звітами по посіву сільськогосподарських культур за 2013 рік, за 2014 рік, підсумками збору врожаю у 2013 році, у 2014 році, довідками щодо оренди земельних ділянок (том 4 а.с. 112-201) .

Як пояснив представник позивача, крім цукрового буряку, вирощеного безпосередньо ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на землях, які ним обробляються, певна кількість цукрового буряку перевозилася також з полів третіх осіб, з якими у позивача укладено господарські договори переробки цукрових буряків на давальницьких умовах, умови яких передбачають можливість вивезення сировини (цукрових буряків) з полів господарств. В середньому відсоток перевезеної за рахунок позивача давальницької сировини становить 40-55% від всієї кількості цукрового буряку, переданого відповідним контрагентом у переробку. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі: договорами переробки цукрових буряків /враховуючи додатки до них/; графіками перевезення цукрового буряку на сезон виробництва; зведеними звітами по прийманню цукрового буряку на переробку; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0222 (том 161 а.с. 127-234) .

В якості додаткового доказу правомірності формування позивачем податкового кредиту в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ "Атаман Авто" судом приймається до уваги лист ТОВ "Атаман Авто" від 22.12.2014 №135, згідно з яким останнє підтвердило реальність надання на користь ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" робіт по перевезенню цукрового буряку, зазначивши при цьому, що для виконання таких робіт товариством залучалися субпідрядники, серед яких ТОВ "Компанія "Укрпромторг", ТОВ "Баріола", ТОВ "Діас-Агро" та інші (том 165 а.с. 38-39) .

Перевіряючі в акті перевірки посилаються на висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.03.2015 №956/20-34-22-03/37578684 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атаман Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Атіс-Торг", ТОВ "Софтпро-Трейдінг", ПМП "Домінанта" за період серпень-жовтень 2014 року, ТОВ "Олівія-Інвест", ТОВ "Мелана", ТОВ "Аледор-Торг", ТОВ "Діас-Агро" за період вересень-жовтень 2014 року, ТОВ "Баріола", ТОВ "Техкомплект" за період жовтень 2014 року та подальшої участі придбаних ТМЦ, робіт (послуг) у господарській діяльності підприємства (том 4 а.с. 70-76) , згідно з якими встановлено ризиковість операцій по послугах, одержаних від ПМП "Домінанта", ТОВ "Софтпро-Трейдінг" за період серпень-жовтень 2014 року та ТОВ "Діас-Агро" за період вересень-жовтень 2014 року по ланцюгу постачання.

Втім, на думку суду, належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків безтоварного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду у кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтями 191 та 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду відносно посадових (службових) осіб позивача або його контрагента за викладеними у акті фактами діяльності, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Натомість, у матеріалах справи мається постанова про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №412014220000000704 від 10.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 366 КК України, оскільки в ході досудового розслідування не знайшов свого об'єктивного підтвердження факт внесення службовими особами ТОВ "Атаман Авто" завідомо неправдивих відомостей до податкових декларацій з ПДВ підприємства за вересень-грудень 2013 року в частині віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми 2253078,63 грн за отримані від ТОВ "Компанія "Укрпромторг" послуги перевезення (том 4 а.с. 6-7) .

Отримання Кременчуцькою ОДПІ від ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області листа-застереження (том 160 а.с 252-255) щодо діяльності ТОВ "Атаман Авто", доведеного на відпрацювання ДФС України у якості "ймовірного вигодонабувача" по деклараціях за листопад-грудень 2014 року, згідно з якою господарська діяльність ТОВ "Атаман Авто" по взаємовідносинах з ТОВ "Баріола", ТОВ "Аледор-Торг", ТОВ "Мелана", ТОВ "Діас-Агро", ТОВ "Олівія Інвест" не має ознак реальності здійснення, суд не вважає належною та допустимою підставою для висновків щодо нереальності спірних господарських операцій, які мали місце у вересні-грудні 2013 року та вересні-листопаді 2014 року між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт".

Окрім цього, в акті перевірки від 27.07.2015 №873/16-03-22-01-08/31059651 контролюючим органом зазначається про надходження на його адресу службової записки від ВПМ Кременчуцької ОДПІ від 02.06.2015 №359/16-03-09, за змістом якої слідчим управлінням фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014170090000052 від 03.12.2014 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" під час здійснення господарської діяльності по придбанню транспортних послуг у ТОВ "Атаман Авто". В рамках здійснення вказаного досудового розслідування постановою слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 17.04.2015 призначено судово-почеркознавчу експертизу за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄДР за №32014170090000052 від 03.12.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України. Результати експертизи оформлені висновком №438 від 01.04.2015 судово-почеркознавчої експертизи по матеріалах кримінального провадження №3201417009000052 (том 164 а.с. 234-239) .

За висновками проведеної експертизи встановлено, що:

1) підписи від імені ОСОБА_12 у графі "С.Б. Брянчик" на першій та четвертій сторінках договору №1-ПР від 28.07.2014 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" виконані громадянином ОСОБА_12;

2) підписи від імені ОСОБА_12 у графі "С.Б. Брянчик" у документах: договорі №1-ПР від 28.08.2013 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", на другій та третій сторінках договору №1-ПР від 28.07.2014, податковій накладній №1 від 10.10.2014, податковій накладній №3 від 30.09.2013, податковій накладній №2 від 10.10.2013, податковій накладній №21 від 31.10.2013, податковій накладній №4 від 22.09.2014, податковій накладній №7 від 30.09.2014, податковій накладній №6 від 25.09.2014, податковій накладній №1 від 10.09.2014, податковій накладній №14 від 21.11.2013, податковій накладній №7 від 16.12.2013, податковій накладній №2 від 06.12.2013, податковій накладній №6 від 13.12.2013, податковій накладній №1 від 03.12.2013, податковій накладній №18 від 31.10.2013 виконані не громадянином ОСОБА_12.

З огляду на це, перевіряючими зроблено висновок, що податкові накладні виписані ТОВ "Атаман Авто" в адресу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" підписані не директором ТОВ "Атаман Авто" ОСОБА_12, а іншою особою, та не дають права на формування податкового кредиту.

Судом такі доводи відповідача оцінюються критично з огляду на наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Так, згідно з пп.1.3 зазначених Рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Підпунктами 1.6, 1.7 визначено, що відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

З наведеної на сторінці 3 висновку №438 від 01.04.2015 інформації слідує, що при проведенні судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄДР за №32014170090000052 від 03.12.2014, експериментальні зразки підпису ОСОБА_12 не використовувались.

У пп. 1.8 Рекомендацій зазначено, що як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Проте вимоги вказаного пункту при проведенні експертного дослідження також не додержані, оскільки, як зазначено у висновку №438 від 01.04.2015, експертом використано всього 4 вільні зразки підпису, один з яких взагалі зроблений у 2006 році, а саме, вільні зразки підписів та почерку ОСОБА_12 у заяві ОСОБА_12 на вступ до Полтавської державної аграрної академії від 18.12.2014, на титульній сторінці письмової роботи ОСОБА_12. від 25.12.2014 форми №Н-1.08, на титульній сторінці письмової роботи ОСОБА_12 від 22.12.2014 форми №Н-1.08, на копії паспорту ОСОБА_12 серії КО 687101, виданому 19.12.2006 Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області.

Отже, висновок експерта складено за результатами дослідження, проведеного з порушенням вимог, встановлених для порядку проведення почеркознавчої експертизи, а відтак посилання контролюючого органу на такий висновок у акті суд вважає необґрунтованими.

В ході розгляду даної справи в якості свідка судом допитаний директор Полтавської філії ТОВ "Атаман Авто" ОСОБА_12 Останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, підтвердив фактичне здійснення спірних господарських операцій, які мали місце у вересні-грудні 2013 року та вересні-листопаді 2014року між ТОВ "Атаман Авто" та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", пояснив обставини, при яких позивачу надавалися послуги з перевезення цукрового буряка. ОСОБА_12 вказав суду, що експериментальні зразки його підпису експертом не відбирались, про проведену судову почеркознавчу експертизу йому не відомо. ОСОБА_12 підтвердив підписання договорів про надання послуг з перевезення вантажів №1-ПР від 28.08.2013, №1-ПР від 28.07.2014 та податкових накладних, які вказані у висновку почеркознавчої експертизи, та в судовому засіданні пред'явлені йому для огляду.

Оцінюючи свідчення ОСОБА_12 суд відмічає послідовність та деталізованість свідчень, свідчення повністю узгоджуються із фактично встановленими судом обставинами справи, а тому в суду відсутні підстави сумніватися в об'єктивності таких свідчень.

Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 3701176,46 грн до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" з контрагентом ПП "Техавтосервіс 2012" судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, у період квітень-травень 2014 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" віднесено до податкового кредиту скорочених декларацій ПДВ у загальному розмірі 28453,21 грн, в тому числі: у квітні 2014 року - 14587,68 грн, у травні 2014 року - 13865,53 грн, в результаті господарських операцій з придбання у квітні-травні 2014 року в ПП "Техавтосервіс 2012" автозапчастин та робіт з ремонту на загальну суму 170719,19 грн згідно з договором постачання №04/14 від 04.04.2014 (том 1 а.с. 234), договором №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014 (том 165 а.с. 47-48), договором №02/14 про виконання робіт від 20.03.2014 (том 165 а.с. 42-43) .

Так, за умовами договору постачання №04/14 від 04.04.2014 постачальник (ПП "Техавтосервіс 2012") зобов'язувався в строки дії даного договору передати покупцю (позивачу) товари - запасні частини до транспортних засобів, витратні матеріали за цінами, в асортименті, кількості, які узгоджуються сторонами в накладних.

Предметом договору №02/14 про виконання робіт від 20.03.2014 є здійснення ПП "Техавтосервіс 2012" за завданням ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" робіт з ремонту приводного редуктора крана "ДІЄР", їх прийняття та оплата замовником.

За умовами ж договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014 ПП "Техавтосервіс 2012" зобов'язувалось виконувати за завданнями позивача роботи з ремонту вузлів та агрегатів, а також устаткування та обладнання на автомобілях замовника, в свою чергу останній зобов'язувався прийняти виконані роботи (результат праці виконавця) та сплатити вартість таких робіт на умовах даного договору.

З огляду на викладене, господарські відносини позивача з ПП "Техавтосервіс 2012" у квітні-травні 2014 року ґрунтувалися на трьох договорах. Разом з цим, проводячи опис фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП "Техавтосервіс 2012", перевіряючі в акті перевірки посилаються лише на один договір постачання №04/14 від 04.04.2014 та первинні документи, які складені на виконання всіх трьох договорів, не вірно зазначаючи їх реквізити, найменування товарів, послуг, суми ПДВ.

З метою підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання у ПП "Техавтосервіс 2012" автозапчастин та робіт з ремонту, ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до матеріалів справи надані належним чином завірені копії:

- видаткових накладних №5 від 22.04.2014, №6 від 23.04.2014, №7 від 12.05.2014, №8 від 12.05.2014, №9 від 12.05.2014, №10 від 12.05.2014, №11 від 21.05.2014 (том 1 а.с. 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247) ;

- податкових накладних №8 від 18.04.2014, №9 від 22.04.2014, №13 від 06.05.2014, №14 від 06.05.2014, №15 від 06.05.2014, №16 від 06.05.2014, №17 від 21.05.2014, №4 від 08.04.2014, №6 від 15.04.2014, №10 від 22.04.2014, №11 від 22.04.2014, №18 від 27.05.2014, №12 від 06.05.2014, №19 від 27.05.2014 (том 1 а.с. 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, том 165 а.с. 45, 50, 52, 54, 56, 58, 60) ;

- актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) №4 від 09.04.2014, №5 від 16.04.2014, №7 від 22.04.2014, №8 від 23.04.2014, №12 від 27.05.2014, №9 від 08.05.2014, №13 від 27.05.2014 (том 165 а.с. 44, 49, 51, 53, 55, 57, 59) .

Оплата за поставлені товари та надані роботи проведена позивачем на користь ПП "Техавтосервіс 2012" в повному обсязі згідно платіжних доручень №2767 від 08.04.2014, №3110 від 15.04.2014, №С8-3243 від 18.04.2014, №С8-3294 від 22.04.2014, №С8-4775 від 27.05.2014, №С8-3852 від 06.05.2014, №С8-3857 від 06.05.2014, №С8-3858 від 06.05.2014, №С8-4630 від 27.05.2014 та №С8-4622 від 27.05.2014 (том 165 а.с. 61-70) .

Судом встановлено, що придбані у ПП "Техавтосервіс 2012" згідно договору постачання №04/14 від 04.04.2014 автозапчастини використані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" для ремонту транспортних засобів, які експлуатуються останнім при здійсненні господарської діяльності. Такий ремонт проводився як власними силами товариства, так і з використанням послуг ПП "Техавтосервіс 2012" на підставі договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014. У випадку коли проведення ремонту транспортних засобів позивача відбувалося саме ПП "Техавтосервіс 2012" на його території, переміщення запасних частин у просторі від продавця до покупця не здійснювалось - транспортні засоби позивача самостійно приїзджали на територію ПП "Техавтосервіс 2012", де останнім проводився їх ремонт з використанням відповідних автозапчастин. Коли ж ремонт транспортних засобів здійснювався власними силами ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", запасні частини транспортувалися останнім від ПП "Техавтосервіс 2012" самостійно. Після проведення ремонту транспортних засобів, відбувалося списання автозапчастини, використаних для його проведення. На підтвердження зазначених обставин позивачем до матеріалів справи долучені: накладні, лімітно-забірні картки на отримання запасних частин, акти списання ТМЦ за рахунок витрат підприємства; подорожні листи (том 1 а.с. 249-250, том 2 а.с. 1-3, 15-20, 22, том 161 а.с. 63-68, 73-81) .

Також судом встановлено, що на виконання умов договору №03/14 про виконання робіт від 04.04.2014, ПП "Техавтосервіс 2012" здійснило на користь позивача ремонт таких транспортних засобів як автобуса КАВЗ-3271 ВІ5915АЕ, автомобілів КАМАЗ-55102 16754СН та КАМАЗ-45143-012-15 ВІ4790ВВ, автобуса Ікарус, трактора Т-150. В рамках виконання умов договору №02/14 про виконання робіт від 20.03.2014 ПП "Техавтосервіс 2012" провело для позивача ремонт крану РДК ДІЄР-160-2.

Наявність у ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" вказаних транспортних засобів (техніки) підтверджується долученими до матеріалів справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 105 та 012 (том 2 а.с. 14, 17, том 165 а.с. 46, 74-76) .

Суд зауважує, що в ході розгляду справи не встановлено фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП "Техавтосервіс 2012", а також свідоцтва про реєстрацію останнього в якості платника ПДВ.

Перевіряючі в акті перевірки зазначають лише про проведення відносно контрагента позивача - ПП "Техавтосервіс 2012" позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої встановлені порушення останнім вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Мірра-Торг" (акт Кременчцької ОДПІ від 07.08.2014 №1969/16-03-15-01/38052631 /том 4 а.с. 77-78/ ), що, на їх думку, впливає на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ПП "Техавтосервіс 2012".

Проте, суд вважає, що з огляду на індивідуальну відповідальність платників податків висновки акту від 07.08.2014 №1969/16-03-15-01/38052631 матимуть негативні наслідки лише для діяльності ПП "Техавтосервіс 2012". Водночас, чинним законодавством України, при оформленні цивільно-правової угоди на сторону такої угоди, яка є платником податків, в даному випадку на позивача, не покладено обов'язку перевіряти відповідність законодавству установчих документів постачальника товару чи робіт (послуг), дотримання ним вимог податкового законодавства, а також не зобов'язано досліджувати ланцюги постачання свого контрагента.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення суми ПДВ у загальному розмірі 28453,21 грн до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів (квітня та травня 2014 року).

Окрім доведення реальності спірних господарських операцій, позивач обґрунтовує безпідставність та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ тим, що товариство знаходиться на спеціальному режимі оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, перевіряючі не мали законодавчо визначених підстав для висновку про заниження товариством сум податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки суми, зафіксовані останнім до нарахування та перерахування на спеціальний (власний) рахунок платника податку в деклараціях з ПДВ з позначкою "спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" не можуть визначатися як податкове зобов'язання в розумінні Податкового кодексу України.

Суд погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Так, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За визначенням підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України).

За визначенням пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.10 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарське підприємство реєструється як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість.

У реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених для реєстрації платників податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та дата внесення запису про такі види діяльності.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством- суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу (пункт 209.13 статті 209 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (том 1 а.с. 192) .

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що позивачем суми ПДВ по спірних фінансово-господарських операціях з його контрагентами ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Союз СВ", ТОВ "Генерал Транс", ТОВ "Гут", ТОВ "Транс-Газ Бюро", ТОВ "Торговий дім "Інтерагротек", ТОВ "Шелеш", ТОВ "Амідас", ТОВ "Укртрансоіл-2009", ТОВ "Спецхімпостачання", ТОВ "Атаман Авто", ПП "Техавтосервіс 2012" включалися, зокрема, до складу податкового кредиту скорочених податкових декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування) відповідних періодів.

Виходячи зі змісту норм Податкового кодексу України, платники зі спеціальним режимом оподаткування не сплачують до бюджету суму ПДВ з вартості поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), а відтак, вказана сума ПДВ (як і суми її заниження) не є податковим зобов'язанням такого платника податку, що підлягає сплаті до бюджету, на неї не може бути виставлене податкове повідомлення-рішення та нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Аналогічна правова позиція висловлена Харківським апеляційним адміністративним судом в постанові від 20.07.2015 у справі №816/971/15-а та ухвалі від 11.06.2015 у справі №816/840/15 (том 161 а.с. 29-62), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.04.2013 у справі 2а-5178/11/2170 (том 161 а.с. 22-28).

Таким чином, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що Кременчуцька ОДПІ при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 №0004162201/75 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 6271209,00 грн, у тому числі 4180806,00 грн - за основним платежем та 2090403,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0004172201/76 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 454548,00 грн, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а отже наявні підстави для визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

За викладених обставин, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт".

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 12 серпня 2015 року №0004162201/75, від 12 серпня 2015 року №0004172201/76.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39780421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" (ідентифікаційний код 31059651) судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава