ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
13 листопада 2015 року 15:20 № 826/21404/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Спільного Україно-Білоруського підприємства іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Атлант Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Спільне Україно-Білоруське підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Атлант-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 №0002922202.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми доходу та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до доходу та витрат. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовим клопотанням представників сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
28 серпня 2015 відповідачем на підставі акта перевірки № 1019/26-53-22-02/14344743 від 21.08.2015, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002922202, яким позивачу за порушення п.п. 14.1.202, 14.1.228, 14.1.257, 135.1, 135.2, 135.5.4, 137.10, 138.2, 138.4 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» всього в сумі 3 023 543 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 2 015 968 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 007 848 грн.
Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах відсутності об'єктів оподаткування по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Ариал», ТОВ «Александров Б.А.», ТОВ «УХД-Воля», ТОВ «Кепітал Хауз», ТОВ «Комсервіс Плюс», ТОВ «Мілленіум Білд».
Зазначені обставини встановлені відповідачем на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача та наявності у відповідача інформації про відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням.
Окрім посилань на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та відсутність контрагентів за місцезнаходженням, інших обставин неправомірної поведінки саме позивача, акт перевірки № 1019/26-53-22-02/14344743 в собі не місить.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
04 грудня 2012 між позивачем (продавець) і ТОВ «Ариал» (покупець) укладеного договір купівлі-продажу № 65, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Поставка товару покупцю згідно з даним договором здійснюється шляхом його надання уповноваженому представнику покупця на складі продавця у м. Києві, за адресою вул. Червоноткацька, 88.
Товар надходить у власність покупця у момент його надання уповноваженому представнику покупця.
Поставка товару за даним договором підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та податковими накладними (а.с. 87-118 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.
11 березня 2013 між позивачем (продавець) і ТОВ «Александров Б.А.» укладено договір купівлі-продажу № 11031301, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними (а.с. 121-142 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару..
05 листопада 2013 між позивачем (продавець) і ТОВ «Кепітал Хауз» укладено договір № 05111301, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними (а.с. 145-188 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.
30 вересня 2013 між позивачем (продавець) і ТОВ «Ухд-Воля» укладено договір купівлі-продажу № 30091302, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними (а.с. 191-202 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.
07 листопада 2013 між позивачем (продавець) і ТОВ «Комсервіс Плюс» укладено договір купівлі-продажу № 07111302, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними (а.с. 205-211 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.
04 лютого 2014 між позивачем (продавець) і ТОВ «Мілленіум Білд» укладено договір купівлі-продажу № 04021401, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини «АТЛАНТ» та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.
Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними (а.с. 216-219 Том І), які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.
Відповідно до змісту вказаних вище договорів, умови поставки є ідентичними і визначені сторонами наступним чином: поставка товару покупцю здійснюється шляхом його надання уповноваженому представнику покупця на складі продавця.
Оскільки, як встановлено судом, матеріали справи містять в собі копії належним чином оформлених видаткових накладних, то суд дійшов висновку про підтвердження факту поставки в межах досліджуваних правовідносин письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи. Відповідач зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не довів.
Оплата за реалізований товар підтверджується копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи (а.с. 6-140 Том ІІ).
За таких обставин посилання контролюючого органу на безтоварність господарських операцій та отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги є безпідставними.
До того ж, в підтвердження наявності товару на праві власності у позивача до моменту його продажу вказаним вище контрагентам, позивач надав до матеріалів справи: 1) копії митних декларації, згідно яких товар було завезено на територію України від ЗАТ «Атлант» (Мінськ) та отримано позивачем; 2) копії прибутковий накладних, на підставі яких холодильники, морозильники, тощо, були оприбутковані позивачем (а.с. 83-250 Том ІІІ).
Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що акт перевірки жодних зауважень до змісту та обсягу спірних господарських операцій в собі не містить. Не містить також в собі акт перевірки і жодних доказів невідповідності первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд вважає за можливе, в даному випадку, прийняти вказані документи в якості належних доказів наявності об'єктів оподаткування податком на прибуток по спірним господарським операціям, адже окрім посилань на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та відсутність контрагентів за місцезнаходженням (на час складання акта перевірки позивача), інших доводів стосовно неправомірної поведінки позивача акт перевірки № 1019/26-53-22-02/14344743 в собі не містить.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, внаслідок чого, на думку ДПІ, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до доходу та витрат.
При цьому, твердження суду про наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки контрагентів позивача ґрунтується на тому, що оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, якими б контрагентам позивача збільшувались суми грошових зобов'язань по ПДВ та податку на прибуток, то доводи, викладені в акті перевірки позивача та актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.
Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
У відповідності до п. «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Між тим, наявність податкових та видаткових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування показників податкової звітності, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на формування доходної та витратної частини за наслідками господарської операції, є реальність господарських операцій, на підставі яких (господарських операцій) сформовано суми доходів та витрати.
Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
За таких обставин, суд відхиляє посилання представника відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, в розумінні ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини можуть мати негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу доходу та витрат.
Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, що наявні в матеріалах справи.
До того ж, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на прибуток права на формування дохідної та витратної частин від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг).
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 13.01.2012 за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами відсутності об'єктів оподаткування/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.
Частиною 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платниками податку на прибуток.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками, покупцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів чи сприяння ухиленню покупцями товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань, може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено наявності належних доказів неправомірного формування позивачем доходу та витрат; матеріали справи аналогічних доказів в собі також не містять, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов спільного Україно-Білоруського підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Атлант-Україна» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28.08.2015 №0002922202.
3. Стягнути судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. на користь спільного Україно-Білоруського підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Атлант-Україна» (код ЄДРПОУ 14344743) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2015 |
Оприлюднено | 19.11.2015 |
Номер документу | 53495781 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кобилянський К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні