Ухвала

від 31.01.2017 по справі 826/21404/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21404/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом спільного Україно-Білоруського підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Атлант-Україна до Державної податкової інспекції у дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне Україно-Білоруське підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Атлант-Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 №0002922202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку спільного Україно-Білоруського підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Атлант-Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2014 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 1019/26-53-22-02/14344743 від 21.08.2015, на підставі якого 28.08.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002922202, яким позивачу за порушення п.п. 14.1.202, 14.1.228, 14.1.257, 135.1, 135.2, 135.5.4, 137.10, 138.2, 138.4 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств всього в сумі 3 023 543 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 2 015 968 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 007 848 грн.

Не погоджуючись із такими діями та висновками податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено наявності належних доказів неправомірного формування позивачем доходу та витрат, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того судом зазначено, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованим платниками податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Згідно норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2012 між позивачем (продавець) і ТОВ Ариал (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 65, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Поставка товару покупцю згідно з даним договором здійснюється шляхом його надання уповноваженому представнику покупця на складі продавця у м. Києві, за адресою вул. Червоноткацька, 88.

Товар надходить у власність покупця у момент його надання уповноваженому представнику покупця.

Поставка товару за даним договором підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та податковими накладними, які містять в собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Александров Б.А. , слід зазначити наступне.

11.03.2013 між позивачем (продавець) і ТОВ Александров Б.А. укладено договір купівлі-продажу № 11031301, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару..

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Кепітал Хауз , слід зазначити наступне.

05.11.2013 між позивачем (продавець) і ТОВ Кепітал Хауз укладено договір № 05111301, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Ухд-Воля , слід зазначити наступне.

30.09.2013 між позивачем (продавець) і ТОВ Ухд-Воля укладено договір купівлі-продажу № 30091302, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Комсервіс Плюс , слід зазначити наступне.

07.11.2013 між позивачем (продавець) і ТОВ Комсервіс Плюс укладено договір купівлі-продажу № 07111302, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Мілленіум Білд , слід зазначити наступне.

04.02.2014 між позивачем (продавець) і ТОВ Мілленіум Білд укладено договір купівлі-продажу № 04021401, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити у власність покупцю холодильники, морозильні камери, пральні машини АТЛАНТ та інші товари побутової техніки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Найменування, кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який надається згідно з даним договором, сторони фіксують у видаткових накладних, сума яких буде складати суму даного договору.

Виконання даного договору підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, які містять і собі інформацію про постачальника, одержувача, підставу поставки, умови оплати, номенклатуру товару, прізвища, ім'я, по-батькові та посади осіб, відповідальних за поставку і отримання товару.

Відповідно до змісту вказаних вище договорів, умови поставки є ідентичними і визначені сторонами наступним чином: поставка товару покупцю здійснюється шляхом його надання уповноваженому представнику покупця на складі продавця.

Оплата за реалізований товар підтверджується копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи.

За таких обставин посилання контролюючого органу на безтоварність господарських операцій та отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що позивачем надано суду належні первинні бухгалтерські та інші документи, що підтверджують факти дійсного вчинення спірних господарських операцій, а також безпосередню їх пов'язаність зі звичайною для сторін відповідних угод господарською діяльністю, і достатність основних засобів для їх здійснення.

Під час податкової перевірки та розгляду адміністративної справи відповідач не заперечував відповідність первинних документів, що були складені між позивачем і його контрагентом, вимогам частини другої ст.. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкових накладних - приписам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. І невідповідностей зазначених документів вимогам закону судом не встановлено.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстрованими платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати цей податок та складати податкові накладні на кожну поставку товару.

Отже, спірні господарські операції відбулись між правосуб'єктними платниками податків, в рамках звичайної для них господарської діяльності, безпосередньо пов'язані з нею та підтверджуються документально, що свідчить про їх реальність.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.