Ухвала

від 21.10.2015 по справі 2а-6902/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Львів № 9104/178372/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Костіва М.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представник апелянта: ОСОБА_1

представників апелянта: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Добромиль-Яворів» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

06.08.2012 року позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Добромиль-Яворів» (надалі ТзОВ «Добромиль-Яворів») звернувся в суд із позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 28.04.2012 року та № НОМЕР_4 від 27.02.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року з врахуванням ухвали про виправлення описки позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 27.02.2012 року та № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 28.04.2012 року.

Не погодившись із даною постановою, апелянт Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року скасувати, та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянт ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, податковий орган провів планову виїзну перевірку ТзОВ «Добромиль-Яворів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 209/23-2/30665382 від 10.02.2012 р. з врахуванням внесених виправлень від 15.02.2012 р. за № 489/10/23-2 яким встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.10 року за № 2756-VI із змінами та доповненнями (далі -ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 778 132,00 грн., у тому числі за III квартал 2010 року в сумі 246 438,00 грн., за IV квартал 2010 року в сумі 362 396,00 грн. за I квартал 2011 року в сумі 110 521,00 грн., за II квартал 2011 року в сумі 56 815,00 грн., за III квартал 2011 року в сумі 1 962,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), п.п. 195.1.3 п.195.1 ст. 195 ПК України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 157 819,00 грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 47 360,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 13 230,00 грн., за січень 2011 року в сумі 14 971,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 16 782,00 грн., за травень 2011 року в сумі 49 586,00 грн., за червень 2011 року в сумі 15 890,00 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість всього у сумі 85 507,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 85 507,00 грн.;

- п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст.162, п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п.п. 164.1.1, п. 167.1 ст. 167, п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 176.2 ст. 176 ПК України, внаслідок чого підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сум 282,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням податковий орган прийняв:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 28.04.2012 р. яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі - 15682 грн.

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28.04.2012 р. яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 157083 грн. ( в тому числі 141975 грн. основного платежу і 15108,00 штрафних санкцій ).

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі - 930341, 50 грн. в тому числі - 778132 основного платежу і 152209, 50 штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 27.02.2012 р. яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі - 85507 грн.

Колегія суддів вважає, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та заниження доходу що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. в частині суми - 62553 грн. є безпідставним.

Як видно з матеріалів справи, податковий орган встановив протерміновану кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, що на кінець перевірки рахується на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагентах: СПД ФОП «ОСОБА_6 в сумі - 19000,00 що виникла в червні 2008; ПП «Рост» в сумі 35023,00 грн., що виникла в червні 2008 р., СПД ФОП Фещенко в сумі - 8530,00 грн. що виникла у серпні 2008 р.

Відповідно до абз «а» пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податку, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як видно з укладених договорів між позивачем та СПД ФОП «ОСОБА_6, ПП «Рост», СПД ФОП Фещенко, відсутній строк виконання зобов'язання боржником тому, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час і боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від пред'явлення вимоги. (ст. 530 Цивільного кодексу України ).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач не порушив п. 135.1, п.п.135,5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та заниження доходу що враховується при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. на суму - 62553 грн. оскільки, вимога кредитора на адресу ТзОВ «Добромиль-Яворів» не надходила та відсутні підстави вважати дану кредиторську заборгованість протермінованою.

Крім того, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. що враховуються при визначені об'єкту оподаткування помилковими виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відніс до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 р., вартість юридичних послуг отриманих від ФОП ОСОБА_7 на загальну суму - 13 880 грн.; у 4 кварталі 2010 р. вартість послуг по пошуку сірки меленої та участь у переговорах, що надавались СПД ФО ОСОБА_8, СПДФО Єфімова на загальну суму - 256715 грн.; у 4 кварталі 2010 році вартість вантажно-розважувальних робіт отриманих від ПП «Твердиня» на загальну суму - 85560,00 грн.; у 2 кварталі 2011 р. вартість консультаційних послуг одержаних від ТзОВ «УПК «Добромиль» на загальну суму - 193000 грн.; в 1-3 кварталі 2010 р. вартість транспортно-експедиційних послуг придбаних у ТзОВ «КСТ Груп Україна» на загальну суму - 2519811 грн.; суму в розмірі 1456 грн. на придбання піддонів у ТзОВ «Екопласт-Львів».

В п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості ( робіт, послуг ) які придбаваються ( виготовляються ) таким платником податку для подальшого їх використання у власній господарській діяльності.

З статуту ТзОВ «Добромил-Яворів» видно, що основними видами діяльності підприємства є : добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва добрив, оптова торгівля хімічними продуктами, монтаж металевих конструкцій.

Отже, придбання транспортно-експедиторських послуг з транспортування та експедирування сировини для виробництва сірки меленої, вантажно-розвантажувальних робіт сировини та матеріалів, що використовуються для виробництва сірки меленої, послуг з пошуку нових покупців сірки меленої, що виробляється позивачем, та сприяння в укладенні договорів з новими покупцями, придбання юридичних послуг з підготовки установчих документів у зв'язку з зміною організаційної форми та складу учасників, з підготовки проектів договорів поставки, переробки продукції, ведення претензійної роботи з врахуванням того факту, що на підприємстві посада юриста штатним розписом не передбачена, придбання консультаційних послуг бухгалтерського характеру є витратами, без яких здійснення власної господарської діяльності з виробництва та продажу сірки меленої та отримання доходу не є можливим. Тому, висновки податкового органу про відсутність фактів щодо використання придбаних робіт ( послуг ) у власній господарській діяльності є припущенням.

На підтвердження фактичного надання робіт ( послуг ) ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8, ФОП Єфімова, ТОВ «УПК «Добромиль», ПП «Твердиня», ТОВ «КСТ Груп України» та використання у власній господарській діяльності позивач надав податковому органу належним чином оформлені договори, акти виконаних робіт, акти-прийому передачі документів.

Виконання договору на траспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 4-Де від 23.02.2010 р. який укладений між позивачем та ТзОВ «КСТ Груп» підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, перевізні накладні.

В п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів встановлених розділом 2 Податкового кодексу України.

Згідно п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг ) не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що надані відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Платник податку на додану вартість ( покупець товару ) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу протиправну діяльність будь-кого з контрагентів.

Отже, платник податків, який придбав товар в особи та отримав послуги в контрагента, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватись до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами по наданню послуг, отримання товарно-матеріальних цінностей та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту та донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року у справі за № 2а-6902/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

ОСОБА_10