Ухвала

від 10.11.2015 по справі 826/1934/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/25612/15

К/800/26710/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Електронікс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 р.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р.

у справі № 826/1934/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Електронікс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар-Електронікс» (далі - позивач, ТОВ «Стар-Електронікс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: №146626552208 від 27.10.2014 p., №146726552208 від 27.10.2014 p., №146826552208 від 27.10.2014 p., №157126552204 від 23.11.2014 p.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 146826552208, 146726552208, 146626552208 від 27.10.2014 р. Прийнято нову постанову, якою в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

ТОВ «Стар-Електронікс» у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р., а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2015 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стар-Електронікс» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Альтис Трейд» за період з 01.01.2014 р. по 31.08.2014 р., за результатами якої складено акт №906/26-55-22-08/37401740 від 01.10.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем, зокрема: ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 та п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки) за І кв. 2014 р. на 51 109,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 229 497,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25 Декларації) на загальну суму 254 996,00 грн., у т.ч.: за лютий 2014 р. - на суму 39 241,00 грн.; за березень 2014 р. - на суму 178 691,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 9 356,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 27 708,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2014 р., а саме: за формою «П» №146826552208, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 51 109,00 грн. за І кв. 2014 р.; за формою «Р» №146726552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 318 745,00 грн. (з яких 254 996,00 грн. - за основним платежем та 63 749,00 грн. - за штрафними санкціями); за формою «Р» №146626552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 286 871,00 грн. (з яких 229 497,00 грн. - за основним платежем та 57 374,00 грн. - за штрафними санкціями).

Крім того, у період з 10.10.2014 р. по 16.10.2014 р. відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Стар-Електронікс» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Укрінтермаш», ТОВ «Тек-Комерс» та ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складено акт №1005/26-55-22-09/37401740 від 23.10.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.198.1 та п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 312 216,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №157126552209 від 13.11.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ на загальну суму 468 324,00 грн. (з яких 312 216,00 грн. - за основним платежем та 156 108,00 грн. - за штрафними санкціями).

Суд апеляційної інстанції визнав частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Що стосується господарських взаємовідносин ТОВ «Стар-Електронікс» з ТОВ «Укрінтермаш», ТОВ «Тек-Комерс» та ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА», колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснювалась господарська діяльність, пов'язана із торгівлею побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, на підставі укладених тотожних договорів поставки із контрагентами-продавцями, згідно із якими ТОВ «Укрінтермаш», ТОВ «Тек-Комерс» та ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА» (продавці) зобов'язуються передати у власність ТОВ «Стар-Електронікс» (покупець), а покупець зобов'язується прийняти аудіо-, відео-, побутову техніку, кондиціонер не обладнання, а також пристрої та устаткування для автомобілів (товар) і сплатити за нього на умовах цих договорів.

На виконання вказаних вище вимог продавцями на адресу ТОВ «Стар-Електронікс» були виписані видаткові накладні, а також рахунки на оплату до кожного із договорів поставки, а саме: від ТОВ «Тек-Комерс» - на загальну суму 250 003,59 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 667,26 грн.) за липень 2014 р.; від ТОВ «Укрінтермаш» - на загальну суму 1 503 257,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 250 542,85 грн.) за липень 2014 р.; від ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА» - на загальну суму 120 034,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 005,76 грн.) за липень 2014 р.

Поставка за укладеними договорами та виставлення рахунків на оплату здійснювалось продавцями на підставі попередньо поданих ТОВ «Стар-Електронікс» замовлень на поставку із визначенням найменувань товару та його кількості.

Крім того, судами встановлено наявність у позивача матеріально-технічної бази, які ТОВ «Стар-Електронікс» використовує у своїй господарській діяльності.

Як встановлено судами, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ «Укрінтермаш», ТОВ «Тек-Комерс» та ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА» були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому законодавством порядку.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Укрінтермаш», ТОВ «Тек-Комерс» та ТОВ «Юридична компанія «Фенікс ЮА», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Що стосується господарський взаємовідносин між ТОВ «Стар-Електронікс» та ТОВ «Альтис Трейд», колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у період з 01.02.2014 р. по 31.07.2014 р. позивач здійснював свою господарську діяльність, пов'язану із торгівлею побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, на підставі укладеного договору поставки №81 від 03.02.2014 р., із контрагентом-продавцем, згідно із якими ТОВ «Альтис Трейд» зобов'язується передати у власність ТОВ «Стар-Електронікс» (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти аудіо-, відео-, побутову техніку, а також пристрої та устаткування для автомобілів (товар) і сплатити за нього на умовах цього Договору. Відповідно до п.1.2 укладеного Договору поставки кількість, асортимент та ціна товару визначається товарними накладними, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно із витягом із кримінального провадження № 32014100000000051 від 21.03.2014 року відділом боротьби з формуванням незаконного податкового кредиту з ПДВ ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві зазначено, що за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, встановлено та допитано керівника ТОВ «Альтис Трейд», який повідомив що зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду в розмірі 4000 грн. без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання будь якого прибутку.

Відповідно до протоколу допита громадянина Матюши від 08.05.2014, останнім 15.10.2013 року було зареєстровано підприємство ТОВ «Альтис Трейд» за грошову винагороду, також надано пояснення, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Альтис Трейд» громадянин Матюша не має відношення, жодних документів ним не підписувалось, останній не подавав будь якої звітності до державних органів, йому невідоме фактичне і юридичне місцезнаходження підприємства, жодних документів ТОВ «Альтис Трейд» не бачив, не оформляв документи на отримання печатки підприємства та ніколи нею не користувався.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у позивача відсутні первинні документи, які б підтверджували рух коштів за результатами виконання господарських договорів поставки.

При цьому господарські операції між позивачем та ТОВ «Альтис Трейд» з поставки обладнання фактично не мали реального характеру, отримання такої продукції не підтверджено належним чином складеними первинними документи, та не доведено їх подальше використання в своїй господарській діяльності.

Отже, не вбачається підстав вважати, що між ТОВ «Стар-Електронікс» та ТОВ «Альтис Трейд» реально здійснені та фактично виконані господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційні скарги позивача та відповідача підлягають відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Електронікс» відхилити.

3.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун