Справа №613/1874/14-ц Провадження № 2/613/69/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2015 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Кузіної Н.П., за участю секретаря Герасимюк Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок самовільного зайняття (користування) земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати ОСОБА_2 звільнити (повернути) земельну ділянку площею 3,5167 га з кадастровим номером 6320888800:01:001:0042, яка розташована на території Червононивської сільської ради Богодухівського району Харківської області; Стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду за самовільне зайняття (користування) земельної ділянки у розмірі 20139 грн. 30 коп. та стягнути з відповідача судові витрати по справі: судового збору 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу 1000 грн. Згодом уточнив свої позовні вимоги в яких ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача майнову шкоду за самовільне зайняття (користування) земельної ділянки за період часу з 2012 року по 2014 рік у розмірі орендної плати в сумі 20139 грн. 30 коп. та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,5167 га з кадастровим номером 6320888800:01:001:0042, яка розташована на території Червононивської сільської ради Богодухівського району Харківської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 181763 від 04 серпня 2010 року. На даній земельні ділянці розташовані плодові дерева.
Відповідач за період з 2012 року по поточний рік неправомірно використовував земельну ділянку, самовільно збираючи з неї врожай і завдаючи позивачеві збитків. Жодних договорів, які б надавали право користування даною ділянкою відповідачу, не укладали.
ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово за час самовільного користування пропонував відповідачу узаконити дане користування, уклавши договір оренди даної земельної ділянки. Відповідач давав порожні обіцянки по укладенню договору та по сплаті орендної плати, але ніяких договорів не було укладено та відповідач продовжував отримувати вигоду з самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом збирання врожаю з плодових дерев, які на них ростуть, а орендної плати не сплачував. У зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду для вирішення спірного питання.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з вищевикладених підстав.
Представник позивача підтримав позовні вимоги. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 є власником плодових дерев (яблунь), що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.05.2011 року, пайовим договором № 5 від 28.05.2011 року та сертифікатом паю № 5. Раніше вказані плодові дерева належали Споживчому товариству «Садівничий кооператив «Червона Нива». 28.05.2011 року ОСОБА_2 купив право на частку паю в майні СТ «Садівничий кооператив «Червона Нива» у ОСОБА_3 Зазначив, що він неодноразово пропонував укласти ОСОБА_1 договір оренди, про що останній відмовлявся. Належні йому плодові дерева розташовані на близько 20 земельних ділянках. До 2014 року відповідач врожай з дерев не збирав, оскільки вони були в занедбаному стані. Протягом 2014-2015 років він уклав договори оренди земельних ділянок зі всіма їх власниками, крім позивача. Відповідач вважає, що оскільки він є власником плодових дерев, то їх користування не може розглядатися як самовільне зайняття земельної ділянки. Оскільки він користується належними йому плодовими деревами, це означає, що позивачу збитків ОСОБА_2 не завдавав. Так як у його діях відсутні ознаки самовільного захоплення земельної ділянки, відповідач вважає позов ОСОБА_1 незаконним та необґрунтованим. Не заперечував, що тільки у 2014 році він приступив до використання вказаної земельної ділянки та зібрав урожай яблук.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 181763 від 04 серпня 2010 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5167 га, що розташована на території Червононивської сільської ради Богодухівського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно договору купівлі-продажу права на частку Паю в майні Споживчого товарства «Садівничий кооператив» Червона Нива», укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28 травня 2011 року, ОСОБА_4 купив право на частку паю в майні СТ «Садівничий кооператив «Червона Нива», згідно реєстру: багаторічні насадження (яблуні). Згідно плану використання земельних ділянок під багаторічними насадження Кооперативом, багаторічні насадження розташовані в 8, 9, 10, 3, 7-му кварталах.
Згідно п. 2.5 Пайового договору № 5 від 28 травня 2011 року, кооператив зобов'язувався укласти договори користування або оренди земельною ділянкою під багаторічними насадженнями з її власником або користувачем. Вжити усі заходи до збереження пая пайовика.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_3, який був на час укладання договору купівлі-продажу головою правління СТ «Садівничий кооператив «Червона Нива», що він неодноразово пропонував ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки, але ОСОБА_1 постійно відмовлявся так як його не влаштовував розмір орендної плати. У звязку з чим 28 травня 2011 року ним з ОСОБА_2 був укладений договір куплі-продажу багаторічних насаджень, які знаходяться на вказаній земельній ділянці. На даний час вказаний договір купівлі-продажу є чинним. Питання про розірвання вказаного договору-купівлі продажу сторони не ставили.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу Укарїни, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.
ч. 2 ст. 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, ч. 3 ст. 134 цього Кодексу.
В ст. 125 ЗК України зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст. 157 ЗК України, ч. 3 ст. 386 ЦК України, збитки, в тому числі неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, якою завдано шкоди.
Відмова відповідача звільнити земельну ділянку або укласти відповідний договір оренди згідно чинного законодавства обмежує законного власника в праві розпоряджатися нею та використовувати за своїм призначенням, чим завдається істотна шкода.
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, що він з 2012 року неодноразово пропонував ОСОБА_2 укласти договір оренди земельної ділянки. Також, позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору під час слухання справи в суді, але відповідач укласти договір оренди на його умовах відмовився.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
На підставі статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, суд вважає, що між сторонами виникли цивільні відносини з відшкодування збитків власнику землі на підставі Цивільного кодексу України. Позивач є власником спірної земельної ділянки. Використання землі в Україні є платним відповідно до ЗУ «Про плату за землю». Договір оренди земельної ділянки не укладено.
При цьому в судовому засіданні знайшов підтвердження період фактичного користування вказаною земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_2 на протязі 12 календарних місяців 2014 року.
Відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту населення - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Тому розмір завданих збитків позивачу складає 6713,10 грн. виходячи зі слідуючого: нормативна грошова оцінка зайнятої земельної ділянки ОСОБА_2 згідно довідки Богодухівського Відділу Держземагенства становить 223 770 грн. х 3% (мінімальний розмір орендної плати) х 1 рік користування, що становить 6713,10 грн.
Позивач не довів використання земельної ділянки відповідачем за період з 2012 року по 2013 року.
Тому на підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача належить стягнути 6713,10 грн. на користь позивача за використання землі за період 2014 року. В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.
Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
На підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України та ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі 1000 грн., що підтверджується квитанцією та договором про надання правової допомоги та судовий збір в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 125, 156, 157 ЗК України, ч. 3 ст. 386, ст. 1060, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди внаслідок самовільного зайняття (користування) земельної ділянки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: с-ще Пісочин, в'їзд Польовий, 5-А Харківського району Харківської області, на користь ОСОБА_1 6713,10 грн. (шість тисяч сімсот тринадцять гривень 10 копійок) майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок) судового збору та 1000 грн. (одна тисяча гривень) витрати на правову допомогу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Богодухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Суд | Богодухівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 19.11.2015 |
Номер документу | 53509812 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Луспеник Дмитро Дмитрович
Цивільне
Богодухівський районний суд Харківської області
Кузіна Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні