Справа № 1-85/2011
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2011 року. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Роїк В.П.
при секретарі Козир О.П.
з участю прокурора Шуль І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ст.122 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в:
1 січня 2011 року о 10 год. в м. Славута по вул. Перемоги, 25 у квартирі №28 під час проведення новорічних свят між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка з неприязних відносин, яка в квартирі та в подальшому на подвір»ї будинку переросла в бійку. Під час сварки ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп»ягніння, умисно наніс удари руками в різні частини тіла ОСОБА_1, заподіявши потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що привело до тривалого розладу здоров»я.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю, розкаявся і пояснив, що дійсно 1 січня 2011 року під час святкування новорічних свят в квартирі АДРЕСА_1 між ним та потерпілим виникла бійка, в ході якої вони впали на підлогу. Під час бійки в квартирі та на вулиці біля будинку він наніс декілька ударів рукою в обличчя потерпілого. Причиною бійки стали негативні висловлювання потерпілого в адресу дівчини, з якою він в той час зустрічався і яка була присутня в квартирі.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що під час святкування Нового 2011 року в квартирі знайомої по вул. Перемоги,25 ОСОБА_2 з братами принижував його, намагався вдарити, однак він ухилився від удару і у відповідь наніс удар підсудному, від чого той впав. Він ухилився від удару брата підсудного ОСОБА_3 і у відповідь наніс і йому удар, від чого той впав. Після цього йому наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4, від якого він впав та на деякий час втратив свідомість. Коли він вийшов на вулицю, то підсудний продовжив наносити йому удари рукою в обличчя.
На даний час підсудний відшкодував йому завдані матеріальні та моральні збитки, претензій до ОСОБА_2 не має.
Однак покази потерпілого щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень суд прийняти до уваги не може, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.
Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ствердили, що бійка між підсудним та потерпілим виникла внаслідок того, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу негативно висловлювався в адресу присутньої ОСОБА_7 В ході бійки вони один одному наносили тілесні ушкодження в різні частини тіла і падали на підлогу, де продовжували нанесення ударів. При цьому потерпілого ніхто інший не бив, він не втрачав свідомості. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 лише намагалися припинити бійку і відтягували підсудного та потерпілого в різні сторони.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_4 дали аналогічні покази, доповнивши, що на подвір»ї будинку ОСОБА_8 декілька разів наносив удари рукою по обличчю ОСОБА_1 у відповідь на його намагання затіяти бійку.
Вина підсудного у вчиненому об»єктивно підтверджується і матеріалами справи, а саме даними висновків судово-медичної експертизи.
Так, із висновку експерта №27 від 20 січня 2011 року ОСОБА_1 було заподіяне середньої тяжкості тілесне ушкодження за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров»я у виді закритого перелому лівої скулової кістки та стінок правої гайморової пазухи. Інші виявлені у потерпілого тілесні ушкодження відносяться до категорії легких та легкого ступеня тяжкості, шо потягнули короткочасний розлад здоров»я.
Згідно висновку експерта № 28 від 20 січня 2011 року ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що потягнути короткочасний розлад здоров»я (а.с.44-45).
Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що вина ОСОБА_2 в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я доведена достатньо повно і його дії вірно кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного, обставини, що помВ»якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що помВ»якшують покарання підсудного є його щире каяття та відшкодування шкоди в добровільному порядку.
Обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони.
Враховуючи викладене, а також те, що підсудний вперше вчинив злочин середньої тяжкості, від якого не наступило тяжких наслідків, приймаючи до уваги обставини, що помВ»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахування особи винного, неправомірної поведінки потерпілого, яка спровокувала нанесення тілесних ушкоджень, суд вважає можливим у відповідності до ст. 69 КК України перейти до іншого, більш мВ»якого основного виду покарання, не зазначеного в санкції ст.122 ч.1 КК України, а саме штрафу.
Керуючись ст.323-324 КПК України, суд,
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним по ст.122 ч.1 КК України і з врахуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді 1000 грн. штрафу.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню-підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Роїк В. П.
Суд | Славутський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2011 |
Оприлюднено | 20.11.2015 |
Номер документу | 53523974 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області
Роїк В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні