Постанова

від 12.11.2015 по справі 922/3015/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 922/3015/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 02.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду 12.08.2015 у справі господарського суду№ 922/3015/15 Харківської області за позовомПриватної промислово - торгівельної фірми "ЮСІ" доПублічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватна фірма "Данк " провизнання частково недійсними договорів та припинення зобов'язань та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" доПриватної промислово - торгівельної фірми "ЮСІ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Приватне підприємство "Єра " прозвернення стягнення на предмет застави за участю представників:

від позивача - Поддимай А.Б.

від відповідача - Рябінін С.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явилися

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі № 922/3015/15 (суддя Чистякова І.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (головуючий суддя Тарасова І. В., судді Білецька А.М, Істоміна О.А.), первісний позов Приватної промислово - торгівельної фірми "ЮСІ" (позивач) задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3.4 договору № 02/2-08-145 застави товарів в обороті від 30.12.2013, укладений між Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій". Визнано недійсним пункт 3.4 договору № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012, укладений між Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій". В задоволенні первісного позову в частині визнання припиненими зобов'язань за договором № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012 та за договором № 02/2-08-145 застави товарів в обороті від 30.12.2013, укладеними між Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій" - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" (відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно відмовлено. Стягнуто з ПАТ Банк "Меркурій" на користь ППТФ "ЮСІ" судовий збір у сумі 2 436,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі № 922/3015/15 та задовольнити клопотання АТ Банку "Меркурій" про витребування у ППТФ "ЮСі" доказів, а саме: облікових регістрів руху товарів (роздруківку з програми "1С:Бухгалтерія") за всіма субрахунками синтетичних рахунків 28 "Товари" у тому числі 281 (товари на складі), 282 (товари в торгівлі), 283 (товари на комісії), 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 68 "Розрахунки за іншими операціями" за період з 31.10.2012 по 30.06.2015; щоквартальної фінансової звітності та річної фінансової звітності з відмітками про їх приймання відповідними органами за період з 31.10.2012 по 30.06.2015. Скасувати частково рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі № 922/3015/15 і прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги АТ банку "Меркурій" задовольнити в повному обсязі, а саме, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Ера" перед ПАТ Банк "Меркурій" за договором № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29.10.2012 в розмірі 35 184 490,52 грн., звернути стягнення на предмет застави - товари в обороті вартістю 72 932 093,41 грн., згідно з договором № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012 року, що належить на праві власності ППТФ "ЮСІ". В іншій частині рішення залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Банк зазначає на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ПАТ банк "Меркурій" про витребування у ППТФ "ЮСІ" доказів на підтвердження наявності та руху товарів в обороті протягом дії договору застави та наявності товарів в обороті на останню звітну дату (30.06.2015), посилаючись на те, що саме факт відсутності товарів в обороті покладено в основу рішення про відмову ПАТ банк "Меркурій" у задоволенні його вимог, скаржник вважає, що задоволення клопотання про витребування доказів дозволило б встановити рух товарів в обороті ППТФ "ЮСІ" протягом дії договору застави. До того ж, вважає, що відсутність товарів в обороті на окремо визначену дату не є підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про звернення стягнення на заставне майно.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.10.2012 між Публічним акціонерним товариством Банком "Меркурій" та Приватною фірмою "Данк" укладено договір № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, відповідно до умов якого, встановлений ліміт кредитної лінії в розмірі 5 000 000,00 доларів США .

В забезпечення вимог ПАТ "Банк "Меркурій" по кредитному договору, між Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством "Банк Меркурій" укладено договори застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012 та № 02/2-08-145 від 30.12.2013.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3 договорів застави заставодавець передає заставодержателю у заставу товари в обороті, що належать йому на праві власності, склад яких визначається згідно додатків № 1 до договорів застави. Вартість заставленого майна за договором від 31.10.2012 становить 50 403 467,49 грн., за договором від 30.12.2013 - 3 005 716,52 грн.

Згідно з пунктом 2.3.5 договору заставодавець зобов'язується не рідше одного разу за квартал надавати заставодержателю у письмовому вигляді документальне підтвердження наявності майна. При відчуженні майна протягом кварталу замінити його іншим майном або іншими товарами, на які заставодавець має право власності та на вимогу заставодержателя підписати додатковий договір до цього договору. Майно, що передається на заміну заставленого майна, повинно бути такої ж ліквідності та вартості або більшої вартості.

Пунктами 3.4. договорів застави товарів в обороті встановлено, що у випадку, коли суми вирученої від продажу майна недостатньо для повного задоволення вимог, заставодержатель має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги з іншого майна заставодавця.

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством банком "Меркурій", Приватною фірмою "Данк" та Приватним підприємством "Ера" укладено договір про переведення боргу, згідно з яким частково зобов'язання ПФ "Данк" за кредитним договором в сумі 3 799 800,00 дол. США перейшли до ПП "Ера". Додатковою угодою від 28.12.2012 до кредитного договору заборгованість ПФ "Данк" за кредитним договором встановлювалась в сумі 2 000 000,00 дол. США, ПП "Ера" - в сумі 3 799 800,00 дол. США. Додатковою угодою до договору від 28.12.2012, переведено частину суми кредиту - 2 000 000,00 дол. США в гривневий еквівалент - 16 170 000,00 грн. станом на момент укладання додаткової угоди. Додатковою угодою № 10 від 18.10.2013 сторонами внесені зміни до п. 1.4 та п. 1.2 кредитного договору, якими визначили, що кінцевий термін повернення заборгованості - 16.10.2014 та встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 3 798 900,00 дол. США. 26.12.2013 між ПАТ Банк "Меркурій", ПФ "Данк" та ПП "Ера" укладений договір про переведення боргу, згідно з яким, зобов'язання ПП "Ера" по кредитному договору в сумі 225 000,00 дол. США частково перейшли до ПФ "Данк".

Додатковою угодою № 12 від 26.12.2013 до кредитного договору змінено термін повернення заборгованості та збільшено суму до 3 649 785,05 дол. США. Між ПАТ Банк "Меркурій", ПФ "Данк", ПП "Ера" укладено договір відступлення права вимоги від 11.01.2014. Заборгованість ПП "Ера" по кредиту перед ПАТ Банк "Меркурій" залишилась в сумі 2 748 996,86 дол. США.

28.12.2012 між Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством "Банк Меркурій" укладено додатковий договір до договору застави № 02/2-08-242, яким забезпечено вимоги, що виникають із кредитного договору № 02/1-25К-84, за яким позичальником є ПП "Ера" на суму 3 799 800 дол. США. Відповідно до додаткового договору від 30.12.2013 до договору № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012, предметом застави є товари в обороті вартістю 72 932 093,41грн., згідно з переліком товарів в обороті, що передаються в заставу.

За умовами пункту 2.3.5 договорів застави, заставодавець зобов'язаний при відчуженні майна протягом кварталу замінити його іншим майном або іншими товарами, на які заставодавець має право власності та на вимогу заставодержателя підписати додатковий договір до цього договору. Майно, що передається на заміну заставленого майна, повинно бути такої ж ліквідності та вартості або більшої вартості.

13.11.2014 представниками ПАТ банк "Меркурій" разом з представником ППТФ "ЮСІ" проведена документальна та фактична перевірка товарів в обороті, зокрема, відповідно до додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-242 та додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-145, за результатами якої складено акт про проведення перевірки наявності, стану та умов зберігання заставленого майна.

Актами від 13.11.2014 встановлено, що товари згідно додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-242 та товари згідно додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-145 у ППТФ "ЮСІ" відсутні, та відсутнє право власності на вказані товари.

Балансовою довідкою № 475 підтверджується, що товари зазначені в додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-242 та товари згідно додатку № 1 до договору застави № 02/2-08-145 на балансі ППТФ "ЮСІ" відсутні.

Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ" звернулась до суду з позовом про визнання недійсними пунктів 3.4. договорів застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012 і № 02/2-08-145 від 30.12.2013 та про визнання припиненими зобов'язання за даними договорами застави.

В свою чергу Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" звернулось з зустрічною позовною заявою, в який просило суд в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Ера" перед ПАТ Банк "Меркурій" в розмірі 35 184 490,52 грн., звернути стягнення на предмет застави - товари в обороті вартістю 72 932 093,41 грн., що належить на праві власності Приватній промислово - торговельній фірмі "ЮСІ".

Судами попередніх інстанцій задоволено первісний позов в частині визнання недійсним пунктів 3.4 договорів застави № 02/2-08-145 і № 02/2-08-242 та відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог про визнання припиненими зобов'язань за договорами № 02/2-08-242, договором № 02/2-08-145.

Судові рішення мотивовані тим, що вказані пункти договорів застави № 02/2-08-145, № 02/2-08-242 порушують права ППТФ "ЮСІ" та суперечать положенням статті 24 Закону України "Про заставу", частини 4 статті 591 Цивільного кодексу України. Що стосується вимоги позивача про визнання зобов'язань припиненими суди зазначають, що відсутність товарів в обороті (заставного майна) не є підставою для визнання зобов'язань за спірними договорами застави припиненими.

Судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено ПАТ Банк "Меркурій" в задоволенні зустрічного позову, оскільки відсутність можливості у заставодавця придбати нові товари є підставою, яка унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно згідно зі статтею 40-42 Закону України "Про заставу".

Колегія суддів погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частина 1 статті 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 591 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про заставу", у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

У пункті 4.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що умова про повну відповідальність заставодержателя (майнового поручителя) за зобов'язанням боржника по кредитному договору, викладена в пунктах 3.4 договорів застави № 02/2-08-145, № 02/2-08-242 суперечить нормам чинного законодавства, тому враховуючи приписи статей 215, 217 Цивільного кодексу України, наявні підстави для визнання недійсними вказаних пунктів договорів застави.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, в разі загибелі заставленого майна, в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно, в разі примусового продажу заставленого майна, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Судами правомірно відмовлено позивачеві в задоволенні вимог в частині визнання зобов'язань припиненими, оскільки відсутність товарів в обороті (заставного майна), у зв'язку з продажем вказаних товарів заставодавцем, не є підставою для визнання зобов'язань за спірними договорами застави припиненими.

Статтею 40 Закону України "Про заставу" встановлено, що предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Застава товарів в обороті не має однієї із основних речово-правових ознак застави - права слідування. І тому, коли майно вибуло із власності заставодавця, воно перестає бути предметом застави на відміну від загального правила, передбаченого статтею 27 Закону України "Про заставу".

Договір застави товарів у обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.(ст. 41 Закону України "Про заставу").

У статті 42 вказаного Закону передбачено, що при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до правил цього розділу.

Згідно зі статтею 43 вказаного Закону у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Статтею 587 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно.

Отже, в силу прямої вказівки закону у заставодавця виникає зобов'язання із заміни відчуженого предмета застави, товарів в обороті, на інші товари такої ж або більшої вартості.

Майно перестає бути предметом застави як тільки воно виходить з володіння заставодавця, а нове майно заставодавця, яке підпадає під родову характеристику предмета застави, що потрапляє у володіння заставодавця, стає предметом застави в рамках його вартості.

Тому момент реалізації і момент відновлення товарного запасу частіш за все не збігається. В період після відчуження заставлених товарів до моменту виконання боржником обов'язку відносно заміни відчужених товарів новими, застава фактично не існує, через відсутність об'єкта застави.

Між сторонами існує окрім забезпечувального зобов'язання ще додаткове зобов'язання - придбати нові тотожні товари і підвести їх під залишену фактично без будь-яких підстав таку ж заставу.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що при реалізації заставодавцем товару виникає проміжок часу, коли предмета застави немає, та є загроза, що заставодавець, реалізувавши заставлені товари, не матиме змоги придбати нові, на які поширювалися б заставні зобов'язання, а банк - заставодержатель втрачає всі переваги заставного кредитора та можливість реалізації права на звернення стягнення на заставне майно.

Якщо заставлені товари в обороті відчужені і не замінені іншими такої ж або більшої вартості, заставодержатель має право звернутись з позовом до заставодавця про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору застави товарів в обороті.

ПАТ Банк "Меркурій" просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі № 922/3015/15, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ банк "Меркурій" про витребування у ППТФ "Юсі" доказів, які на думку позивача за зустрічним позовом підтверджують наявність та рух товарів в обороті ППТФ "Юсі" протягом дії договору застави та наявності товарів в обороті на останню звітну дату (30.06.2015 року).

Відповідно до частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвала місцевого господарського суду про відмову у витребуванні доказів не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку. Частина 2 вказаної статті передбачає, що скаржник може викласти лише свої заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, які включаються до скарги на рішення суду.

Оскільки реалізовані товари перестали бути предметом застави і заставодержатель в разі їх відчуження не має права вимагати звернення стягнення на ці товари, що перейшли у власність іншого власника, у суду першої інстанції відсутні були підстави для задоволення клопотання про надання документів, які підтверджували б рух вказаних товарів в обороті.

Касаційною інстанцією не приймаються до уваги посилання позивача на норми статті 607 Цивільного кодексу України, оскільки у даному випадку має місце не припинення зобов'язань між сторонами, а особливий порядок виконання таких зобов'язань.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі № 922/3015/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Л. Іванова

Н. Кочерова