Рішення

від 13.11.2015 по справі 903/1081/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2015 р. Справа № 903/1081/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за дов. № б/н від 14.09.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за дов. №б/н від 29.07.2015 р.);

ОСОБА_3Д.(представник за дов. №31 від 26.01.2015 р.);

ОСОБА_4 (начальник Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, наказ №6-ос від 05.03.2015 р.);

від 3 особи (ОСОБА_5 агропромислового розвитку): ОСОБА_6 (представник за дов. № 1533/17/2-15 від 27.07.2015 р.);

від 3 особи (Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області): ОСОБА_7 (представник за дов. № 15-04/924-10684 від 05.01.2015 р.);

від 3 особи (ОСОБА_8 сільської ради): н/з;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 агропромислового розвитку, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, ОСОБА_8 сільська рада про стягнення 71652,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" звернулось в суд з позовом до Ратнівського міжрайонного управління водного господарства про стягнення 71652,94 грн.

Позов мотивовано тим, що згідно укладеного між сторонами договору № 6 субпідряду за 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" як субпідрядник виконало роботи із здійснення заходів щодо запобіганню підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території ОСОБА_8 сільської ради. Відповідно до укладеного договору генеральним підрядником за даним договором є Ратнівське міжрайонне управління водного господарства.

У відповідності до підписаної довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. виконано роботи на загальну суму 39389,00 грн. На даний час без урахування вартості послуг генпідрядника заборгованість по даному договору становить 38601,00 грн., даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2015 р.

27.09.2015 р. з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за виконанні роботи. 24.09.2015 р. відповідач листом повідомив, що відповідно до п.4.1. договору субпідряду фінансування робіт здійснюється субпідрядником за рахунок коштів замовником після їх надходження від замовника.

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав, виконанні роботи позивач передав відповідачу, що підтверджується актом приймання виконаних робіт.

Беручи до уваги викладене, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем позивач просить суд стягнути з Ратнівського міжрайонного управління водного господарства 71652,94 грн. з них: 38601,00 грн. основного боргу, 28341,26 грн. інфляційних втрат, 2120,73 грн. 3% річних та 2589,95 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2015 р. до участі в справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 сільську раду Ратнівського району, Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, ОСОБА_5 агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні та в поданих поясненнях позовні вимоги не визнають.

Представники ОСОБА_5 агропромислового розвитку та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в судовому засіданні надавали пояснення стосовно заявленого позову, а саме підтвердили наявність боргу по спірному договору.

Представник ОСОБА_8 сільської ради в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника третьої особи ОСОБА_8 сільської ради, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації, ОСОБА_8 сільською радою та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території ОСОБА_8 сільської ради Ратнівського району Волинської області (а.с.37-39).

На виконання умов вищезазначеного договору між товариством з обмеженою відповідальністю «óдротех-ПлюсВ» та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства укладено договір субпідряду № 6 (а.с. 11-13).

У відповідності до умов договору підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: «Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території ОСОБА_8 сільської ради Ратнівського району Волинської області з матеріалів підрядника. Договірна ціна до договору встановлюється твердо і складає 39389,00 грн. виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт.

Згідно по. 4.3. даного договору підрядник здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) формує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому, представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

На виконання умов договору № 6 за 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «óдротех-ПлюсВ» виконало передбачені договорами роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території ОСОБА_8 сільської ради Ратнівського району Волинської області на загальну суму 38 601,00 грн. що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми №КБ-3 (а.с.14) та актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013р. (а.с.15-16), які підписані сторонами та скріплені печатками.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав щодо оплати робіт по договору №4, а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 38601,00 грн.

У відповідності до п. 4.5. договору вартість підрядних послуг з управління, організацією та обслуговування будівельного процесу складає 2 % від загальної вартості виконаних робіт. Договірна ціна договору складає 39 389,00 грн., а 2% від загальної вартості договору становить 787,78 грн. Тобто, заборгованість по договору становить 38 601,22 грн.

Заборгованість Ратнівського міжрайонного управління водного господарства підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2015 р., який підписаний сторонами та скріплений відтисками круглих печаток юридичних осіб (а.с. 19).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 175 ГГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України, статті 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Згідно статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Твердження відповідача про те, що заборгованість в сумі 38601,00 грн. виникла не з вини Ратнівського міжрайонного управлінням водного господарства, а з вини ОСОБА_5 агропромислового розвитку облдержадміністрації у зв'язку з тим, що останній є замовником відповідно до умов договору №10/13/40 від 02.10.2013 р. (а.с.27-29) до уваги суду не взято, з огляду на нищевикладене.

Відсутність бюджетних коштів не є достатньою підставою для звільнення від виконання зобов'язання з огляду на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", яка підлягає обов'язковому врахуванню в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 903/344/14.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України В«Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підрядуВ» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., в якому передбачено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011 р.).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договору, в останнього виникла заборгованість в сумі 38601,00 грн. Дана сума підставна та підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.

У зв'язку із невиконанням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 2120,73 грн. та 28341,26 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Методика та періоди нарахування перевірені судом та підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.

Що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2589,95 грн. слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996.р) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Оскільки в даному випадку конкретний розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати відповідачем наданих послуг укладеним договором або чинним законодавством не визначений, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2589,95 грн. - задоволенню не підлягають, а приписи ч. 6 ст. 231 ГК, на які посилається позивач, регулюють лише порядок обчислення штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не неналежне виконання відповідачем умов договору, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення частково в розмірі 69062,99 грн. з них: 38601,00 грн. основного боргу, 28341,26 грн. інфляційних втрат та 2120,73 3% річних.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 1173,97 грн. (69062,99*1218,00/71652,94) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36 код ЄДРПОУ 05430343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) 69062,99 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістдесят гривень дев'яносто дев'ять копійок) з них: (38601,00 грн. основного боргу, 28341,26 грн. інфляційних втрат та 2120,73 3% річних) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1173,97 грн. (одна тисяча сто сімдесят три гривні дев'яносто сім копійок).

В стягненні 2589,95 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 17.11.2015

Суддя І. О. Гарбар