ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2015Справа №910/23101/14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , суддів - Любченко М.О., Нечая О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства «Українська геологічна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т»
про стягнення 76 030 грн. 31 коп.
Представники:
від Позивача: Зеленська Т.В. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 76 030 грн. 31 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 06.04.2012 року між Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Замовник» (Замовник) було укладено Договір на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконувати геологорозвідувальні роботи на ділянці торфового родовища «Тетерівське», перелік та вартість робіт зазначається сторонами у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, надавши Замовнику відповідні матеріли, передбачені умовами Договору, проте останній в порушення умов Договору не повернув один підписаний примірник Акту приймання - передачі та не здійснив остаточну оплату за виконані й прийняті роботи. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Державним підприємством «Українська геологічна компанія» становить 50 032 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т» 3% річних у розмірі 3 228 грн. 07 коп., інфляційні у розмірі 6 254 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 16 516 грн. 24 коп.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року порушено провадження у справі №910/23101/14 та призначено справу до розгляду на 17.11.2014 р.
В судовому засіданні 17.11.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, втім 17.11.2014 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року відкладено розгляд справи на 01.12.2014 р. В судовому засіданні 01.12.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, втім 28.11.2014 через відділ діловодства суду подав клопотання в якому просить провести розгляд справи без участі представника, з урахуванням викладеного у відзиві.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року відкладено розгляд справи на 09.12.2014 р. з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
08.12.2014 року позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про витребування доказів у ДПІ Оболонського району м. Києва в порядку ст. 38 ГПК України.
Відповідач в судове засідання 09.12.2014 року своїх представників не направив, втім 28.11.2014 через відділ діловодства суду подав клопотання в якому просить провести розгляд справи без участі представника, з урахуванням викладеного у відзиві.
В судовому засіданні 09.12.2014 року представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів.
Розглянувши в судовому засіданні 09.12.2014 року подане позивачем клопотання про витребування доказів, суд з метою повного та об'єктивного розгляду справи, вирішив його задовольнити.
В судовому засіданні 09.12.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2014 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.01.2015 р.
В судовому засіданні 12.01.2015 року, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.01.2015 року призначено колегіальний розгляд справи №910/23101/14 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 справу №910/23101/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.03.2015 справу №910/23101/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Васильченко Т.В., судді Нечай О.В., Любченко М.О., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2015 справу №910/23101/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Нечай О.В., Любченко М.О.
Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Як зазначає позивач, ним належним чином виконано узгоджені роботи на загальну суму 155032,00 грн. на виконання умов договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища №07.04-12 від 06.04.2012. В свою чергу, відповідач заперечує проти факту виконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму, у відповідності до умов зазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2015 року з метою встановлення фактичних обсягів виконаних робіт та їх вартості, що має суттєве значення для прийняття рішення у даній справі, призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) з правом залучення до її проведення крім судових експертів також інших фахівців з відповідних галузей знань, а провадження у справі №910/23101/14 зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України до надання висновків судової експертизи.
На адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 06.04.2015 р. № 6094/15-45 разом з Клопотанням про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати в розпорядження експерта первинні та бухгалтерські документи Державного підприємства "Українська геологічна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т", що стосуються виконання умов Договору №07.04-12 від 06.04.2012 року в повному обсязі.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/23101/14, у зв'язку із закінченням повноважень судді Васильченко Т.В.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/23101/14 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
09.04.2015 року Господарським судом міста Києва з метою розгляду вказаного клопотання у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз витребувано матеріали справи.
21.04.2015 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 17.04.2015 р. № 6093/15-42 про надання переліку експертів або спеціалістів, що мають відповідні знання у галузі геологорозвідування та можуть бути залучені до проведення експертизи, а також вирішити питання з оплатою їх роботи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 року прийнято справу № 910/23101/14 до провадження колегією суддів у складі: Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Любченко М.О., Нечай О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року поновлено провадження по справі №910/23101/14, зобов'язано сторін надати первинні та бухгалтерські документи Державного підприємства "Українська геологічна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т", що стосуються виконання умов Договору №07.04-12 від 06.04.2012 року в повному обсязі, судове засідання призначено на 04.06.2015 року.
04.06.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 269.05.2015 року не виконали.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, зокрема листом експертної установи від 17.04.2015 року за №6093/15-42 про пропозицію надання інституту переліку експертів або спеціалістів, що мають відповідні знання в галузі геологорозвідування та можуть бути залучені до проведення експертизи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати сторін надати перелік експертів або спеціалістів ( із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові), що мають відповідні знання в галузі геологорозвідування та можуть бути залучені до проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 року відкладено розгляд справи на 17.06.2015 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
10.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 04.06.2015 року.
17.06.2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.
Суд зазначає, що клопотання Позивача про відкладення розгляду справи фактично є задоволеним, оскільки в судовому засіданні 04.06.2015 року розгляд справи відкладено на 17.06.2015 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 23.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.
18.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про призначення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з пізнім отриманням ухвали суду від 04.06.2015 р.
18.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2015 року.
18.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2015 року.
23.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові документи на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2015 року.
В судовому засіданні 23.06.2015 року представник не заперечував проти задоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи. В судове засідання представник Відповідача, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/23101/14.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2015 року задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи №6094/15-45 від 06.04.2015 року у справі №910/23101/14; зобов"язано сторін надати первинні та бухгалтерські документи Державного підприємства "Українська геологічна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т", що стосуються виконання умов Договору №07.04-12 від 06.04.2012 року в повному обсязі; задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання пропозиції переліку експертів або спеціалістів, що мають відповідні знання в галузі геологорозвідування та можуть бути залучені до проведення експертизи по справі №910/23101/14; надано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз перелік спеціалістів, що мають відповідні знання в галузі геологорозвідування та можуть бути залучені до проведення експертизи:
- ОСОБА_3, пенсіонер, спеціаліст відділу твердих горючих корисних копалин Державної геологічної служби;
- ОСОБА_4, спеціаліст ДК "Укрторф";
- ОСОБА_5, спеціаліст ДК "Укрторф";
- ОСОБА_6, доцент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності Національного університету водного господарства та природокористування, Віце - президент Українського торфового товариства, спеціаліст в галузі торфової справи. Також, провадження у справі № 910/23101/14 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
19.10.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №6093/15-42 від 12.10.2015 року про залишення ухвали суду без виконання у зв'язку з ненадходженням на адресу інституту відповіді щодо підтвердження участі спеціалістів у проведенні експертизи та неможливістю проведення судової будівельно - технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2015 року поновлено провадження у справі №910/23101/14, призначено судове засідання на 11.11.2015 року.
В судовому засіданні 11 листопада 2015 року представник Позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви, просив Суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року у справі № 910/23101/14. Як вбачається з інформації, розміщеної на веб - сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», відправлення за номером 0103036191710 вручене за довіреністю 09.11.2015 об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 50 з індексом 04050.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 11 листопада 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ
06.04.2012 року між Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Замовник» (Замовник) було укладено Договір на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконувати геологорозвідувальні роботи на ділянці торфового родовища «Тетерівське», перелік та вартість робіт зазначається сторонами у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 1.3 Договору строк виконання робіт згідно цього договору становить 90 днів після перерахування замовником авансового платежу згідно п.2.2 договору, та визначається програмою робіт (додаток №3 до договору).
Згідно з п.1.4 Договору після виконання робіт Виконавець надає Замовнику наступні документи: протокол підрахунку балансових запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», звіт про якісну характеристику торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», висновок про наявність на ділянці торфового родовища «Тетерівське» запасів торфу, які можливо використовувати в якості палива для котелень та теплоелектростанцій.
Загальна вартість робіт за цим договором становить 155032 грн. 00 коп. з ПДВ і визначається протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2 до договору) (п. 2.1 Договору).
Згідно з п.2.2 Договору аванс в розмірі 50% вартості робіт, що становить 77516 грн. 00 коп. з ПДВ. Замовник сплачує виконавцю протягом п'яти робочих днів після підписання сторонами цього договору.
У п. 2.3 Договору передбачено, що залишок в розмірі 50% вартості робіт, що становить 77 516 грн. 00 коп. з ПДВ. Замовник сплачує виконавцю потягом п'яти робочих днів після отримання документів, зазначених у п.1.4 цього Договору та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що роботи вважаються виконаними виконавцем та прийняті замовником після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Відповідно до п.3.3 Договору Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання Акта виконаних робіт зобов'язаний підписати та направити Виконавцю підписаний Акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання. При не підписанні Акту у встановлені строки, та не надання мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються прийнятими Замовником у повному обсязі та без зауважень.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати вартості робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
Строк дії цього Договору розпочинає свій перебіг з моменту підписання договору сторонами та скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань (п. 5.1 Договору).
Додатком №2 до Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року Сторони узгодили договірну ціну, яка становить 155 032 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року Позивач 31.05.2012 року виконав польові роботи та проектування з метою підрахунку запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання - передачі виконаних робіт на суму 55 000 грн. 00 коп., а також були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 105 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача (09.04.2012 р. - 55 000 грн. 00 коп., 27.07.2012 р. - 50 000 грн. 00 коп.)
Крім того, на виконання Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року Позивачем були виконані польові, лабораторні і камеральні роботи та проектування з метою підрахунку запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське» й супровідним листом №1-685 від 10.07.2012 р. були надіслані на адресу Відповідача: звіт - 1 книга, графічні матеріали - 4 арк., протокол засідання НТР ДП «Українська геологічна компанія» №42 від 02.07.20112 р. - 3 арк., акт приймання - передачі виконаних робіт - 2 арк.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не повернув один підписаний примірник Акту приймання - передачі та не здійснив остаточну оплату за виконані й прийняті роботи. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Державним підприємством «Українська геологічна компанія» становить 50 032 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т» 3% річних у розмірі 3 228 грн. 07 коп., інфляційні у розмірі 6 254 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 16 516 грн. 24 коп.
13.06.2014 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №1-598 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 50 032 грн. 00 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 18.06.2014 року поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача, проте залишена без відповіді і виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Українська геологічна компанія» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,
переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року Позивач 31.05.2012 року виконав польові роботи та проектування з метою підрахунку запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актом приймання - передачі виконаних робіт на суму 55 000 грн. 00 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Відповідачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 105 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача (09.04.2012 р. - 55 000 грн. 00 коп., 27.07.2012 р. - 50 000 грн. 00 коп.)
Крім того, на виконання Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року Позивачем були виконані польові, лабораторні і камеральні роботи та проектування з метою підрахунку запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське» й супровідним листом №1-685 від 10.07.2012 р. були надіслані на адресу Відповідача: звіт - 1 книга, графічні матеріали - 4 арк., протокол засідання НТР ДП «Українська геологічна компанія» №42 від 02.07.20112 р. - 3 арк., акт приймання - передачі виконаних робіт - 2 арк. На вказаному супровідному листі наявні вхідний №155 від 10.07.2012 р. й копія візитівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т» ОСОБА_7 (головний аналітик, маркетолог).
У п. 2.3 Договору передбачено, що залишок в розмірі 50% вартості робіт, що становить 77 516 грн. 00 коп. з ПДВ. Замовник сплачує виконавцю потягом п'яти робочих днів після отримання документів, зазначених у п.1.4 цього Договору та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно з п.1.4 Договору після виконання робіт Виконавець надає Замовнику наступні документи: протокол підрахунку балансових запасів торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», звіт про якісну характеристику торфу на ділянці торфового родовища «Тетерівське», висновок про наявність на ділянці торфового родовища «Тетерівське» запасів торфу, які можливо використовувати в якості палива для котелень та теплоелектростанцій.
Судом розглянуті та відхилені доводи Відповідача щодо ненадання Позивачем документів, передбачених пунктом 1.4 Договору, оскільки Суд приймає до уваги лист Державного підприємства «Українська геологічна компанія» за вих. №1-685 від 10.07.2012 року, який містить вхідний №155 від 10.07.2012 року про його отримання із зазначенням прізвища, ім'я особи, яка його прийняла, у вигляді візитівки ОСОБА_7 (головний аналітик, маркетолог) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т».
Крім того, відповідно до п.3.3 Договору Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання Акта виконаних робіт зобов'язаний підписати та направити Виконавцю підписаний Акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання. При не підписанні Акту у встановлені строки, та не надання мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються прийнятими Замовником у повному обсязі та без зауважень.
Суд зазначає, що Відповідачем не надано жодних обґрунтованих заперечень з посиланням на належні докази щодо невиконання або неналежного виконання Позивачем умов Договору на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року, а також мотивованої відмови від підписання Акту виконаних робіт, а тому роботи на суму 155 032 грн. 00 коп. вважаються прийнятими Замовником у повному обсязі без заперечень та без зауважень.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Державному підприємству «Українська геологічна компанія» в розмірі 50 032 грн. 00 коп. (155 032 грн. 00 коп. загальна вартість робіт - 105 000 грн. 00 коп. сплаченої вартості робіт Відповідачем).
Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості виконаних та прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 50 032 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 18.07.2012 р. по 01.09.2014 р. у розмірі 3 228 грн. 07 коп. та інфляційні у розмірі 6 254 грн. 00 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані роботи за Договором на виконання геологорозвідувальних робіт на ділянці торфового родовища «Тетерівське» №07.04-12 від 06.04.2012 року за загальний період прострочки з 18.07.2012 р. по 01.09.2014 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 3 164 грн. 59 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 18.07.2012 року по 01.09.2014 року.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 6 254 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному розмірі.
Також Позивач просив Суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочки з 18.07.2012 р. по 01.09.2014 р. у розмірі 16 147 грн. 27 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати вартості робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
22.12.2014 року Відповідачем надано до суду заяву про застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року)
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 23.10.2014 р. (згідно з вхідним штампом канцелярії Господарського суду міста Києва), а тому до вимог про стягнення пені за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 18.07.2012 р. по 01.09.2014 р. слід застосувати спеціальні строки позовної давності за заявою Відповідача.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв»язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку прострочки Відповідача та застосування шестимісячного періоду нарахування пені, а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня лише в розмірі 1 603 грн. 22 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 21.04.2014 року по 30.09.2014 року.
Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача пені за загальний період прострочки з 18.07.2012 р. по 01.09.2014 р. у розмірі 16 147 грн. 27 коп. задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені, про що заявлено Відповідачем у справі.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена енергія Т» на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 50 032 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3 164 грн. 59 коп. та інфляційні у розмірі 6 254 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорцій но задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. Позов Державного підприємства «Українська геологічна компанія» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Енергія Т» (04074, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШАХТАРСЬКА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37445374) на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, м.Київ, ПРОВУЛОК ГЕОФІЗИКІВ, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 38078094) заборгованість у розмірі 50 032 (п'ятдесят тисяч тридцять дві) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3 164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 6 254 (шість тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 428 (одна тисяча чотириста двадцять вісім) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 листопада 2015 року.
Головуючий суддя О.В. Чинчин
Суддя М.О. Любченко
Суддя О.В. Нечай
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2015 |
Оприлюднено | 20.11.2015 |
Номер документу | 53526015 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні