Ухвала

від 28.05.2015 по справі 915/476/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 травня 2015 року Справа № 915/476/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт. Березанка, Миколаївська область, 57400

в інтересах держави

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації, вул. Леніна, 33, с.м.т. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВезувійВ» , вул. Комінтерна, 34, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Державне підприємство В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» , вул. Леніна, 10, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

вул. Лісна, 6, с. Василівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57555

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: старший прокурор відділу ОСОБА_3, службове посвідчення № 030726, видане 01.10.2014 року, дійсне 01.10.2019 року;

від відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації: представник не з’явився;

від відповідача ТОВ В«Везувій: представник не з’явився;

від третьої особи ДП В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» : ОСОБА_4, довіреність №196 від 07.05.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації та до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВезувійВ» про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 71 від 21.01.2005 року;

- визнання недійсним договору оренди землі від 21.01.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВезувійВ» , зареєстрованого 21.01.2005 року у ОСОБА_1 районному секторі Миколаївської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» за № 040500700107.

- зобов’язання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ВезувійВ» (код ЄДРПОУ 32507996) повернути державі в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 040556693) із постійним користуванням Державного підприємства В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» (код ЄДРПОУ 00993567) земельну ділянку площею 2,99 га, вартістю 9 287 726, 37 грн. (кадастровий номер 4820982200:09:000:0286), в межах села Коблево Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні 21.04.2015 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації - Державне підприємство В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 року продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 28.05.2015 року.

25.05.2015 року на адресу господарського суду Миколаївської області від Прокуратури Березанського району Миколаївської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд:

- заборонити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Везувій» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки загальною площею 2,99 га (кадастровий номер 4820982200:09:000:0286), розташованої в межах с. Коблево Березанського району Миколаївської області, виконувати на ній будівельні роботи, а також реєструвати в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області будь-які документи дозвільного та декларативного характеру щодо здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці.

- заборонити реєстраційній службі ОСОБА_1 районного управління юстиції у Миколаївській області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об’єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 2, 99 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0286, у с. Коблево Березанського району Миколаївської області.

В обґрунтування вказаних заходів до забезпечення позову прокурором зазначено, що в матеріалах справи наявна інформація Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 04.03.2015 року, відповідно до якої ТзОВ «Везувій» 21.07.2009 року отримало дозвіл на початок виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці. Вказаним дозволом передбачено будівництво готельного комплексу на 600 місць в зоні відпочину «Коблево». Крім того, прокурор зазначає, що згідно з актом обстеження на спірній земельній ділянці розташовані дві чотирьохповерхові споруди. Зазначені об’єкти не введені в експлуатацію та право власності на них не зареєстровано.

Зазначене призведе до обтяження зобов'язаннями спірних земельних ділянок, а також зробить неможливим виконання рішення суду. ТзОВ «Везувій» може продовжити проведення на земельній ділянці будівельних робіт та вжити заходи до реєстрації права власності на об’єкт. Реєстрація декларації про готовність об’єкту «Готельний комплекс на 600 місць в зоні відпочинку «Коблево» с. Коблево Березанського району Миколаївської області», розташованого на спірній земельній ділянці площею 2, 99 га, викличе необхідність пред’явлення нового позову або зміну предмету даного позову та його позовних вимог. А також унеможливить виконання рішення суду. З метою запобігання реєстрації будівель, які знаходяться на спірній земельній ділянці, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та із посиланням на приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України прокурор просить вжити заходів до забезпечення позову.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Розглянувши подану суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення учасників процесу в судовому засіданні 28.05.2015 року, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову .

Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Предметом спору є земельні правовідносини, спірна земельна ділянка належить до комунальної форми власності.

Прокурором не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачу та іншим особам будь-яких дій щодо земельної ділянки, виконання будівельних робіт, реєстрації документів дозвільного характеру, а також здійснення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомості. Не подано доказів необхідності їх застосування. Посилання прокурора на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду ґрунтується на припущеннях. Крім того, прокурором не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, оскільки предметом спору є вимога про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки (без вимоги про демонтаж, знесення тощо). Ймовірність пред’явлення нового позову або зміну предмету даного позову не є в розумінні ст. 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Заява ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними та допустимими доказами. В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви заступника прокурора Березанського району Миколаївьскої області про вжиття заходів забезпечення позову вх. № 9252/15 від 25.05.2015 року.

Суддя Е. М. Олейняш