Рішення

від 10.11.2015 по справі 921/854/15-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2015 р.Справа № 921/854/15-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота", в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", пр. Леніна, 36, м. Харків, 61200

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене", вул. Шевченка, 29, с. Устя-Зелене, Монастириський район, Тернопільська область, 48341

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Олексин Роман Михайлович, вул. Лебедіва, буд. 14, с. Бортники, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78033

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участі представників:

Позивача: Якубовського О.О. - уповноваженого, довіреність №40 від 08.12.2014 р.

Відповідача: не прибув

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду" та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 121 172 RD 46086.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер DR5FA1-00636.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота", в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота", м. Харків, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене", с. Устя-Зелене, Монастириський район, Тернопільська область, надалі - відповідач, про звернення стягнення не нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене" - будинок (магазин) площею 151,8 кв.м, що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18, в рахунок погашення заборгованості за Договором № 02/264Ф про надання споживчого кредиту від 10.01.2008 року за період з 10.01.2008 року по 27.07.2015р в розмірі 315 645 грн 80 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп- кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти, 16 800 грн 00 коп. - комісійна винагорода та 21 272 грн 99 коп. - пеня, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 10.01.2008 р., в реєстрі нотаріальних дій №1) Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36 код ЄДРОПУ 20015529), в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з укладенням від свого імені договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки даного майна суб'єктом оціночної діяльності станом на дату продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з отриманням витягу з Поземельної книги, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням АТ "Банк Золоті Ворота" всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу (з врахуванням прийнятої судом 02.11.2015 р. заяви позивача б/н від 28.10.2015 р.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Олексиним Романом Михайловичем (третьою особою у справі) визначених умовами Договору про надання споживчого кредиту № 02/264Ф від 10.01.2008 р. зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого у позивача, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного 10.01.2008 р. Договору іпотеки виникло право вимоги до відповідача, як Іпотекодавця позичальника за Договором про надання споживчого кредиту № 02/264Ф від 10.01.2008 р.

В підтвердження викладеного надано: Договір про надання споживчого кредиту № 02/2645Ф від 10.01.2008 р., Договір наступної іпотеки від 10.01.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. та зареєстрований в реєстрі за №1, заяву на видачу готівки № 52 від 10.01.2008р., меморіальний ордер № 1 від 10.01.2008р., банківські виписки, розрахунки заборгованості, а також інші документи, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2015р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні (з врахуванням ухвали суду від 23.09.2015 р.) на 09:50 год. 01.10.2015 р.; до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Олексина Романа Михайловича, вул. Лебедіва, буд. 14, с. Бортники, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78033 - Позичальника за договором про надання споживчого кредиту №02/264Ф від 10.01.2008 р.

Ухвалами суду від 01.10.2015 р., від 19.10.2015 р. та від 02.11.2015 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 11:45 год. 19.10.2015 р., на 15:30 год. 02.11.2015 р. та, відповідно, на 15:45 год. 10.11.2015 р., з викладених у них підстав. В судовому засіданні 10.11.2015 р., в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 17:15 год. 10.11.2015 р., що відображено у відповідному формулярі (протоколі) судового засідання.

Окрім того, ухвалами від 08.10.2015 р., від 19.10.2015 р. та від 02.11.2015 р. було задоволено клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні, призначеному на 11:45 год. 19.10.2015 року, на 15:30 год. 02.11.2015 р. та, відповідно, на 15:45 год. 10.11.2015 р. в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції здійснювалось господарським судом Івано - Франківської області (76018, м. Івано - Франківськ, вул. Шевченка, 16).

Строк вирішення спору було продовжено в передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України порядку, про що судом винесено відповідну ухвалу від 19.10.2015 р.

В судовому засіданні 10.11.2015 р. повноважний представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви б/н від 28.10.2015 р., підтримав в повному обсязі, з викладених у позові підстав та посилаючись на долучені до справи документи. На виконання вимог ухвали від 02.11.2015 р. надав витребовувані документи. Окрім того, просить суд встановити початкову ціну предмета іпотеки в розмірі 183 500 грн, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем С.М. Мороз станом на 05.11.2015р. у звіті про оцінку майна за № 13/11/15 від 06.11.2015р.

Відповідач та третя особа явки своїх уповноважених представників в судове засідання 10.11.2015 р. не забезпечили, витребовуваних ухвалою суду від 02.11.2015 р. документів не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Поряд із цим, ухвала суду про порушення провадження у справі від 26.08.2015 р., як і ухвали суду від 23.09.2015 р., від 01.10.2015 р., від 08.10.2015 р. та від 19.10.2015 р., надіслані судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві та яка значиться в ЄДР (сформований судом 29.09.2015 р. Спеціальний витяг - в матеріалах справи): вул. Шевченка, буд. 29, с. Устя-Зелене, Монастириський район, Тернопільська область, 48341 (адреса, на яку надсилалась і ухвала суду від 02.11.2015 р.), повернулись на адресу суду із відміткою пошти: "за зазначеною адресою не проживає".

Ухвали від 26.08.2015 р., від 23.09.2015 р., від 29.09.2015 р., від 01.10.2015 р., від 08.10.2015 р. та від 19.10.2015 р., надіслані судом на адресу третьої особи у справі - Олексина Р.М. (позичальника за кредитним договором) повернуто на адресу господарського суду Тернопільської області із відмітками пошти: "за відмовою адресати від одержання " та "за закінченням терміну зберігання ". Поряд із цим, надіслане судом 29.09.2015 р. електронне повідомлення останнім було отримано.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні відповідач та третя особа не скористались.

Таким чином, беручи до уваги, що явка відповідача та третьої особи не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважного представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

10 січня 2008 року між АКБ "Золоті ворота", правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "Банк Золоті Ворота", (надалі - Банк/позивач) та гр. Олексиним Романом Михайловичем (надалі - Позичальник/третя особа) укладено Договір про надання споживчого кредиту №02/264Ф (надалі - Кредитний договір) за умовами якого Банк зобов'язується 10 січня 2008 року надати Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) грн 00 копійок, на придбання продукції (товарів, робіт або послуг) шляхом видачі готівки через касу Банку з позичкового рахунку №22032501300417 в АКБ "Золоті ворота", а Позичальник зобов'язується на умовах, передбачених Договором, повернути кредит у терміни, встановлені Графіком платежів у розмірі сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань Позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору), але у будь-якому випадку в термін, не пізніше 25 грудня 2014 р., та сплатити проценти за користування ним за ставкою 16,3% річних (п. п. 1.1, 1.3 р. 1 Кредитного договору).

У відповідності до п. 2.1 р. 2 Договору, проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

За користування кредитом Банк нараховує проценти на рахунок №22087501300417, а Позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти Банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок №22087501300417. У випадку несплати нарахованих процентів у встановлений строк наступного робочого дня вони вважаються простроченими і відображаються Банком на рахунку прострочених процентів №2209*.

За користування кредитом після закінчення строку на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до Договору), проценти сплачуються Позичальником за ставкою, на 5 процентних пунктів вищою ніж та, яка визначена у п. 1.1 Договору. Банк нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту по день, який передує дню повного погашення кредитної заборгованості, застосовуючи при цьому згідно з вимогами чинного законодавства України метод "факт/факт" (п. п. 2.1-2.3, 2.5 р. 2 Кредитного договору).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.1 п. 3.2 р. 3 Кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальникові кредит в сумі, в строк та в порядку згідно з п. 1.1 Договору. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів, комісійних винагород в повному обсязі та на умовах, передбачених Договором.

У випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки (пп. 4.1.1 п. 4.1 р. 4 Кредитного договору).

Згідно п. 5.9 р. 5 Кредитного договору, сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю у три роки.

П. 5.2 р. 5 Кредитного договору встановлено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третьою особою у справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ч.1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом судового розгляду у даній справі є звернення стягнення не нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене" - будинок (магазин) площею 151,8 кв.м, що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 10.01.2008 р. в реєстрі нотаріальних дій №1) Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота", в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", в рахунок погашення заборгованості за Договором № 02/264Ф про надання споживчого кредиту від 10.01.2008 року за період з 10.01.2008 р. по 27.07.2015р. в розмірі 315 645 грн 80 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп- кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти, 16 800 грн 00 коп. - комісійна винагорода та 21 272 грн 99 коп. - пеня.

При вирішенні спорів про звернення стягнення на заставне майно у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором, необхідною умовою є встановлення факту невиконання позичальником основного зобов'язання та, відповідно, наявності та розміру вимог кредитора (правова позиція викладено у п. 4.4.4 р. 4.4 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Кредитного договору, 10.01.2008 р. Банком на підставі заяви Позичальника на видачу готівки №52 від 10.01.2008 р. видано грошові кошти в сумі 200 000 грн (належним чином засвідчена копія заяви №52 від 10.01.2008 р. та банківські виписки в матеріалах справи).

Окрім того, факт отримання Позичальником на підставі Договору про надання споживчого кредиту №02/264Ф від 10.01.2008 р. грошових коштів в сумі 200 000 грн встановлено вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.04.2014 р. у справі №0907/4092/2012.

Однак, як зазначає позивач, Позичальник взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення тіла кредиту в сумі 200 000 грн, сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 165 665,10 грн та комісійної винагороди в сумі 25 980 грн виконував неналежним чином.

Долучені позивачем до матеріалів справи банківські виписки з рахунку Позичальника підтверджують факт сплати останнім за період з 28.01.2008 р. по 12.05.2008 р. заборгованості по тілу кредиту в загальній сумі 16 666,65 грн, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 28.01.2008 р. по 28.02.20011 р. в сумі 16 654,88 грн та заборгованості по сплаті комісії за період з 10.01.2008 р. по 12.05.2008 р. в сумі 4 380 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що з метою отримання заборгованості за Кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р. Банк звертався до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з відповідним позовом до Олексина Р.М., ТзОВ "Устя-Зелене", Галюка В.С. про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 288 880 грн.

Так, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.02.2010 р. у справі №2-1135/2010, яке набрало законної сили 02.03.2010 р., позовні вимоги Банку задоволено та стягнуто з Олексина Р.М., ТзОВ "Устя-Зелене" та Галюка В.С. заборгованість за кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р. в розмірі 288 880 грн у солідарному порядку.

З долученої позивачем до матеріалів справи належним чином засвідченої копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеної Відділом ДВС Монастириського РУЮ 28.08.2014 р. у виконавчому провадженні №34681758, вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1135/2010, виданого 13.04.2010 р. Івано-Франківським міським судом, стягувачу згідно платіжного доручення №584 від 29.05.2013 р. перераховано отримані від реалізації заставленого майна (приміщень свиноферми під літ. "К", "Л", "М") кошти в сумі 61 829,45 грн. В судовому засіданні 10.11.2015 р. повноважний представник позивача пояснив, що оскільки виконавче провадження стосовно боржника - ТзОВ "Устя-Зелене" зведене, отримані від реалізації згаданого вище майна кошти були пропорційно зараховані в погашення заборгованості по всіх виконавчих документах, в т. ч. і по виконавчому листу №2-1135/2010 від 13.04.2010 р. Сума погашення врахована Банком при здійсненні розрахунку позовних вимог у даній справі. Зокрема, 24 444,40 грн зараховано в погашення заборгованості за кредитом по Договору №02/264Ф від 10.01.2008 р., 30 326,36 грн - в погашення заборгованості по відсоткам по Договору №02/264Ф, 4 800 грн - в погашення комісійної винагороди по Договору №02/264Ф від 10.01.2008 р. (належним чином засвідчені копії платіжних доручень, протоколів проведення прилюдних торгів - в матеріалах справи).

Таким чином, станом на 27.07.2015 р. заборгованість Олексина Р.М. за Кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р. становить 294 372 грн 81 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп. - кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти за користування кредитними коштами та 16 800 грн - комісія за РКО (докази часткового погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та сплати комісійної винагороди - платіжні доручення та банківські виписки, знаходяться в матеріалах справи).

Окрім того, зважаючи на допущені Позичальником порушення умов Кредитного договору, позивачем, на підставі вимог чинного законодавства та умов договору, нараховано пеню в загальній сумі 21 272 грн 99 коп., з якої: 9 661,91 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, нарахована за період з липня місяця 2012 р. по січень місяць 2013 р., 11 209,05 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, нарахована за період з липня місяця 2012 р. по січень місяць 2013 р. та 402,03 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії, нарахована за період з грудня місяця 2012 р. по січень місяць 2013 р.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності станом на 27.07.2015 р. заборгованості за Кредитним договором №02/264Ф у визначених позивачем сумах підтверджено долученими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку Позичальника - Олексина Р.М.

Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, не заперечили належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надали суду доказів своєчасного та повного повернення кредитних коштів.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N 254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за № 559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на наведене вище, додані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку позичальника за Кредитним договором (третьої особи у справі) є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Таким чином судом встановлено, що станом на день розгляду спору в суді заборгованість третьої особи за Кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р. станом на 27.07.2015 р. становить 315 645 грн 80 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп. - кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти та 16 800 грн - комісія за РКО та 21 272,99 грн - пеня.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

10 січня 2008 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №02/264 Ф від 10.01.2008 р., між АКБ "Золоті ворота", правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "Банк Золоті Ворота", як Іпотекодержателем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Устя Зелене", як Іпотекодавцем, з другої сторони, укладено Договір наступної іпотеки (надалі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1 р. 1 Іпотечного договору, останній забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №02/264 Ф від 10 січня 2008 року (надалі - Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть в майбутньому щодо змін умов основного зобов'язання - збільшення, зменшення відсотків, строку дії основного зобов'язання , зменшення, збільшення розміру кредиту у розмірі забезпечення за Договором та інш.), за умовами якого Позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 200 000 грн у строк до 25 грудня 2014 р. шляхом внесення готівки в касу Іпотекодержателя, сплати відсотків за користування кредитом за ставкою 16,3% річних щомісячно, за графіком або в іншому порядку згідно з умовами Кредитного договору, неустойки, та інших можливих витрат Іпотекодержателя, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

П. 1.2 р. 1 Іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: будинок (магазин), загальною площею 151,8 кв.м, що знаходиться в селі Устя Зелене Монастириського району Тернопільської області по вулиці Поштова, 18 (далі - предмет іпотеки). Вказаний будинок (магазин) належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.С. 07 листопада 2007 р. за реєстровим №1332.

Вартість предмету іпотеки за Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Монастириське районне бюро технічної інвентаризації" 10 січня 2008 р. за № 17318943, становить 38 500 грн. Ринкова вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 452 288,10 грн (п. п. 1.3-1.4 р. 1 Іпотечного договору).

Згідно пп. 2.1.2, 2.2.1 р. 2 Іпотечного договору, у випадку невиконання Позичальником у встановлений строк зобов'язань за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право самостійно: звернути стягнення на Майно та реалізувати його для погашення вказаних зобов'язань, залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок власних коштів, реалізувати предмет іпотеки третім особам на підставі договору купівлі-продажу для погашення заборгованості за Кредитним договором. Іпотекодавець має право у будь-який строк до моменту реалізації предмету іпотеки припинити звернення стягнення на нього виконанням забезпеченого іпотекою зобов'язання за Кредитним договором.

Звернення стягнення на майно та його продаж для погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, відповідно до ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку", або іншими способами, які не суперечать чинному законодавству України (п. 3.2 р. 3 Іпотечного договору).

П. п. 3.8-3.9 р. 3 Іпотечного договору сторони визначили, що зобов'язання за Кредитним договором вважаються виконаними, якщо відбулося погашення кредиту, відсотків, неустойки та інших можливих витрат, пов'язаних із неналежним виконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. У разі часткового виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором застава майна зберігається в початковому обсязі.

Згідно пп. 3.12.1 п. 3.12 р. 3 Іпотечного договору, у випадку невиконання Позичальником або Іпотекодавцем за Позичальника письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за Кредитним договором та/або Договором у встановлений Іпотекодержателем строк така вимога Іпотекодержателя задовольняється за рахунок предмету іпотеки. Це застереження визначає один із способів задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема, право Іпотекодерджателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі укладення між ними договору купівлі-продажу, який в свою чергу є документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на майно.

Іпотекодавець від свого імені доручає Іпотекодержателю на власний розсуд реалізувати предмет іпотеки для задоволення вимог Іпотекодержателя. До відносин сторін, передбачених цим пунктом не застосовуються положення цивільного законодавства про договір доручення (пп. 3.12.2 р. 3.12 р 3 Іпотечного договору).

Договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.01.2008 р. Договір наступної іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.С., зареєстрований в реєстрі за №1. На підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку із посвідченням цього договору іпотеки приватним нотаріусом накладено заборону відчуження зазначеного в договорі будинку (магазину), що знаходиться в селі Устя Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18 та належить ТзОВ "Устя Зелене", до припинення договору. Заборону зареєстровано в реєстрі за №2 (належним чином засвідчена копія витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №16436439 від 10.01.2008 р. - в матеріалах справи).

Статтею 575 ЦК України визначено, що Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу приписів ст. 13 Закону України "Про іпотеку", предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

З метою встановлення факту правомірної передачі іпотечного майна (будинку (магазину)) в наступну іпотеку, суд зобов'язував позивача надати, зокрема, належним чином оформлену згоду попереднього іпотекодержателя на передачу 10.01.2008р. в наступну іпотеку об'єкта нерухомості - нежитлового приміщення (будинок (магазин) площею 151,8 кв.м), що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18. З наданих позивачем додаткових пояснень б/н від 28.10.2015 р. вбачається, що попереднім іпотекодержателем нежитлового приміщення - будинку (магазину) площею 151,8 кв.м, що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18, згідно договору іпотеки від 25.12.2007 року є АТ "Банк Золоті Ворота". Попереднім договором іпотеки забезпечені зобов'язання позичальника Юхновського В.В. за кредитним договором №02/262Ф. У зв'язку із тим, що за даними проведеної внутрішньої оцінки ринкова вартість предмету іпотеки на той час була достатньою для забезпечення зобов'язань АТ "Банк золоті Ворота" було прийнято рішення про повторну іпотеку даного майна та укладено договір наступної іпотеки від 10.01.2008 р.

З наданого приватним нотаріусом Монастириського РНО Пивоварчук О.Є. письмового повідомлення за №02-16/215 від 10.11.2015 р. вбачається, що станом на дату посвідчення укладеного між ТОВ "Устя -Зелене" (іпотекодавець) та АКБ "Золоті Ворота" (іпотекодержатель) Договору іпотеки від 10.01.2008 р. в реєстрі нотаріальних дій №1, згода попереднього іпотекодержателя - АКБ "Золоті Ворота" (на даний час найменування змінено на АТ "Банк золоті Ворота") у вигляді письмового повідомлення була в наявності. Однак, у зв'язку із здійсненням компетентними органами досудового слідства у кримінальній справі №311868 по обвинуваченню Галюка В.С., Гриленка В.А. у вчиненні злочинних дій за ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 2 КК України відносно майна АТ "Банк Золоті Ворота", всі матеріали з архіву нотаріуса були вилучені слідством.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку").

Поряд із цим, в силу приписів ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця (ч. 5 ст. 38 Закону "Про іпотеку").

Положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права продажу предмету іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

За даних обставин, зважаючи на те, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду передбачений Іпотечним договором, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки від його імені будь-якій особі та будь-яким способом, в порядку встановленому статтею 38 цього Закону, є правомірною.

В силу приписів ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", визначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього (ч. 6 ст. 38).

З наявного в матеріалах справи Звіту про оцінку майна за №13/11/15 та висновку про вартість майна, виконаних суб'єктом оціночної діяльності Мороз С.М. вбачається, що ринкова вартість об'єкту оцінки: будинку (магазину), загальною площею 151,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Монастириський район, с. Устя-Зелене, вул. Поштова, буд. 18, станом на 05.11.2015 р. становить 183 500 грн, без ПДВ.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач та третя особа в судове засідання 10.11.2015 р. не прибули, не заперечили належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надали доказів належного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором №02/264 Ф від 10.01.2008 року та сплати заборгованості за ним.

В судовому засіданні також встановлено, що вироком Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014р. у справі №0907/4092/2012, який набрав законної сили з 09.10.2014р., задоволено цивільний позов ПАТ "Банк Золоті Ворота" та стягнуто з підсудних Галюка В.С. (який перебував на посаді директора філії акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота") та Гриленка В.А. (працював на посаді начальника відділу філії АКБ "Золоті ворота") в солідарному порядку 3 883 674,22 грн матеріальної шкоди, яка знайшла своє підтвердження дослідженими письмовими доказами в їх сукупності, зокрема, на суму 169 956,16 грн. по кредитному договору №02/264Ф (позичальник Олексин Р.М) за період з 27.08.2009 року по 25.04.2013 року.

З наданої позивачем Інформації про виконавче провадження від 29.10.2015 р. вбачається, що 18.02.2015 р. Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження №46573921 з примусового виконання рішення Івано-Франківського міського суду №0907/4092/2012 (виконавчий лист №0907/4092/2012 від 03.02.2015 р.) про стягнення з Галюка В.С. та Гриленка В.А. в солідарному порядку 3 883 674,22 грн матеріальних збитків на користь ПАТ "Банк Золоті Ворота". 19.02.2015 р. органом ДВС розпочато процедуру звернення стягнення на майно боржника, в межах якої винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про розшук майна боржника.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді рішення Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014р. у справі №0907/4092/2012 не виконане.

Слід зазначити, що чинне цивільне законодавство (ч.1 ст. 598, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості з одного чи декількох солідарних боржників не припиняє грошових зобов'язань решти солідарних боржників та не виключає їх відповідальності за порушення строків розрахунків.

Таким чином, подання кредитором цивільного позову до двох солідарних боржників в рамках кримінального провадження, як зокрема, і позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не є перешкодою для подання банком до господарського суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, оскільки з матеріалів справи не вбачається погашення заборгованості за кредитом жодним із солідарних боржників станом на дату розгляду даного спору в суді.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Пунктом 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За даних обставин, зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено: факт існування заборгованості за Кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р.; що станом на день розгляду спору в суді заборгованість за Кредитним договором №02/264Ф від 10.01.2008 р. не погашена; укладений між сторонами у справі Іпотечний договір містить застереження про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено, у томі числі, шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку"; сума заборгованості за Кредитним договором (315 645,80 грн) є співрозмірною вартості іпотечного майна (183 500 грн - станом на 05.11.2015 р. згідно звіту про оцінку майна від 06.11.2015 р.), суд визнає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення вимоги ПАТ "Банк Золоті Ворота" про звернення стягнення не нежитлове приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене" - будинок (магазин) площею 151,8 кв.м, що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18, в рахунок погашення заборгованості за Договором № 02/264Ф про надання споживчого кредиту від 10.01.2008 року за період з 10.01.2008 року по 27.07.2015р в розмірі 315 645 грн 80 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп- кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти, 16 800 грн 00 коп. - комісійна винагорода та 21 272 грн 99 коп. - пеня, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 10.01.2008 р. в реєстрі нотаріальних дій №1) Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота", в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з укладенням від свого імені договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем за визначеною суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем С.М. Мороз станом на 05.11.2015р. у звіті про оцінку майна № 13/11/15 від 06.11.2015р. початковою ціною в розмірі 183 500 грн, з отриманням витягу з Поземельної книги, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням АТ "Банк Золоті Ворота" всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 312 грн 92 коп. суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. В рахунок погашення заборгованості Олексина Романа Михайловича, вул. Лебедіва, буд. 14, с. Бортники, Тлумацький район, Івано-Франківська область за Договором № 02/264Ф про надання споживчого кредиту від 10.01.2008 року за період з 10.01.2008 року по 27.07.2015р в розмірі 315 645 грн 80 коп., з яких: 158 888 грн 95 коп- кредит, 118 683 грн 86 коп. - проценти, 16 800 грн 00 коп. - комісійна винагорода та 21 272 грн 99 коп. - пеня, звернути стягнення не предмет іпотеки - нежитлове приміщення (будинок (магазин) площею 151,8 кв.м), що знаходиться в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області по вул. Поштова, 18 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене", вул. Шевченка, 29, с. Устя-Зелене, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34040125, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі Договору Іпотеки від 10.01.2008 р. (в реєстрі нотаріальний дій № 1) Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота", пр. Леніна, 36, м. Харків, ідентифікаційний код 20015529, в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", з укладенням від імені Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" пр. Леніна, 36, м. Харків, ідентифікаційний код 20015529, договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем за визначеною суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем С.М. Мороз станом на 05.11.2015р. у звіті про оцінку майна № 13/11/15 від 06.11.2015р. початковою ціною в розмірі 183 500 грн, з отриманням витягу з Поземельної книги, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням АТ "Банк Золоті Ворота" всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Устя-Зелене", вул. Шевченка, 29, с. Устя-Зелене, Монастириський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34040125, в дохід державного бюджету України 6 312 грн 92 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 16.11.2015 р.

Суддя І.М. Гирила