Постанова

від 09.11.2015 по справі 925/1638/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р. Справа№ 925/1638/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Дружба» на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року

у справі № 925/1638/14 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний

Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс

«Максимум»

до селянського (фермерського) господарства «Дружба»

про стягнення 20 811,34 грн.

та за зустрічним позовом селянського (фермерського) господарства «Дружба»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум»

в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум»

про стягнення 12 431,19 грн.

Представники сторін в судові засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» до селянського (фермерського) господарства «Дружба» про стягнення 20 811,34 грн. - задоволено частково. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «Дружба» на користь ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» 14 645,38 грн. основного боргу, 965,58 грн. пені, 443,24 грн. 3% річних, 2 074,42 грн. інфляційних втрат та 1 591,49 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, селянське (фермерське) господарство «Дружба» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року по справі № 925/1638/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» за первісним позовом та задовольнити повністю позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «Дружба» за зустрічним позовом, стягнувши з ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» на користь селянського (фермерського) господарства «Дружба» завданих матеріальних збитків у сумі 12 341,19 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року у складі колегії суддів: головуючого судді Синиці О.Ф. суддів Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції склад колегії неодноразово змінювався.

Так ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у складі колегії суддів: головуючого судді Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. справу № 925/1638/14 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом вважає подану апеляційну скаргу СФГ «Дружба» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року.

Під час розгляду справи у складі колегії суддів: головуючого судді Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. представники сторін у судові засідання ані 12.10.2015 року, ані 28.10.2015 року, ані 09.11.2015 року не з'явились. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, про отримання сторонами копії ухвали про відкладення розгляду справи на 28.10.2015 року свідчить роздруківка з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштової кореспонденції. Повторно направлені копії ухвали про відкладення розгляду справи на 09.11.2015 року з повідомленням про вручення поштового відправлення, на час розгляду справи не повернулися до суду.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, як ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» так і СФГ «Дружба» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні 09.11.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» (надалі - постачальник) та СФГ «Дружба» (надалі - покупець) було укладено договори поставки №1419 від 02.01.2013 року та від 15.10.2013 року без номеру.

За своїм змістом вищевказані договори є ідентичними за виключенням строку розрахунку за поставлений товар.

Так, відповідно до п. 1.1договорів, постачальник зобов'язується передати згідно визначених умов товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його у встановлений строк та на умовах визначених в цьому договорі.

Відповідно до 4.1 договорів датою одержання товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.2 договору від 15.10.2013 року покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або через касу постачальника в готівковому порядку протягом 315 календарних днів з моменту отримання товару за алкогольну продукцію та 315 календарних днів за продукти харчування.

У відповідності до п. 6.1, 6.2 за невиконання або не належне виконання договорів, сторони несуть відповідальність згідно договору та чинного законодавства України. Сторони несуть повну майнову відповідальність за прямі дійсні збитки, а також за не отриманий прибуток, що сталися внаслідок невиконання або часткового невиконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 6.3 договорів за прострочення платежу покупець сплачує за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що є чинною у період нарахування такої пені за кожен день прострочення платежу, крім цього покупець відшкодовує збитки від інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України. У разі необґрунтованої відмови від прийняття замовленого товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості товару, а також відшкодовує транспортні витрати, понесені постачальником в зв'язку з цим.

Як зазначає постачальник, в період з 15.10.2013 року по 25.11.2013 року ним було поставлено покупцю товар на загальну суму 34645,38, що підтверджується видатковими накладними: №ОМ-1015068 від 15.10.2013 року, №ОМ-1015070 від 15.10.2013 року, №ОМ-1015071 від 15.10.2013 року, №ОМ-1125189 від 25.11.2013 року, №ОМ-1125192 від 25.11.2013 року.

У відповідності до банківських виписок від 19.11.2013 року, 13.12.2013 року, 15.07.2014 року, станом на 28.08.2014 року заборгованість СФГ «Дружба» перед ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» становить 14645,38 грн., тобто покупцем була частково погашена заборгованість у розмірі 20000,00 грн.

Так, у вересні 2014 року ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до СФГ «Дружба» про стягнення заборгованості по вказаному договору поставки, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило стягнути 14645,38 грн. заборгованість, 2729,46 грн. пені, 498,27 грн. 3 % річних та 2938,23 грн. інфляційних втрат.

В свою чергу, СФГ «Дружба» звернулось до місцевого господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» про стягнення 12431,19 грн. збитків.

В обґрунтування зустрічного позову СФГ «Дружба» посилається на те, що згідно умов договору поставки, постачальником поставлено на адресу магазину покупця алкогольні напої в асортименті виробництва ПАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка».

14.11.2013 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: вул. Соборна, 128 б, м. Тальне, Черкаської області, де здійснює господарську діяльність СФГ «Дружба» і до якого 15.10.2013 року поставлено алкогольні напої.

За результатами перевірки складено акт №34/23-00-21-03/30190865 від 14.11.2013 року, яким встановлено зберігання алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», які марковані марками акцизного збору з ознаками підроблення та арештовано 74 пляшки вищезазначених алкогольних напоїв.

18.11.2013 року марки акцизного збору відправлено на експертизу до Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності. За результатами проведеної експертизи зроблено висновок, що надані марки акцизного збору є підробленими, про що викладено в акті експертизи №319-11-13 від 03.12.2013 року.

На підставі акту перевірки №34/23-00-21-03/30190865 від 14.11.2013 року та акту експертизи №319-11-13 від 03.12.2013 року в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 50/2314 від 19.12.2013 року, яким до СФГ «Дружба» на підставі абзацу 15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 8500,00 грн.

Вищевказане рішення про застосування фінансових санкцій оскаржено до Черкаського окружного адміністративного суду. 05.03.2014 року судом у справі №823/76/14 винесено постанову, якою визнано правомірними дії посадових осіб Головного управління Міндоходів у Черкаській області стосовно накладення на СФГ «Дружба» фінансових санкцій у розмірі 8500,00 грн. Крім того, відповідно до постанови від 05.03.2014 року з СФГ «Дружба» стягнено на користь державного бюджету 8500,00 грн. фінансових санкцій та 1827,00 грн. судового збору.

Посилаючись на ст.ст. 655, 656, 673, 675, 678, 679, 712 ЦК України, п.п. 2.1.2, 6.1, 6.2 договору, ст.ст. 20, 147, 216, 218, 219, 224 ГК України, ст.ст. 14,32, 37 Закону України «Про фермерські господарства» СФГ «Дружба» просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом понесені матеріальні збитки у сумі 12431,19 грн., з яких: 1939,80 грн. вартість знятої з реалізації та конфіскованої алкогольної продукції, 8500,00 грн. фінансові санкції, 1827,00 грн. судовий збір та 164,39 грн. виконавчий збір.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» до селянського (фермерського) господарства «Дружба» про стягнення 20 811,34 грн. - задоволено частково. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «Дружба» на користь ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» 14 645,38 грн. основного боргу, 965,58 грн. пені, 443,24 грн. 3% річних, 2 074,42 грн. інфляційних втрат та 1 591,49 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, договір поставки №1419 від 02.01.2013 року та договір поставки від 15.10.2013 року за своїм змістом є ідентичними за виключенням строку розрахунку за поставлений товар. З видаткових накладних вбачається, що постачальник поставив покупцю товар 15.10.2013 року та 25.10.2013 року, тобто після укладення договору поставки від 15.10.2013 року. Тому, як правильно зазначив місцевий господарський суд, сторони повинні керуватись положеннями договору від 15.10.2013 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд при розрахунку боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат вірно врахував саме договір поставки від 15.10.2013 року.

Що стосується первісних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» про стягнення заборгованості за поставлений товар, судова колегія зазначає наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, в п. 1.7 постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

В той же час, при укладенні договору поставки від 15.10.2013 року його сторони визначили, що покупець проводить розрахунок за отриману алкогольну продукцію протягом 315 календарних днів з моменту отримання товару. Таким чином строк розрахунку за отримані алкогольні напої визначається датою 26.08.2013 року (п. 5 договору від 15.10.2013 року).

Таким чином, оскільки відповідач за первісним позовом прийняв замовлені ним товари, та в обумовлені строки не своєчасно здійснював оплату, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що борг у сумі 14645,38 грн. який існує у СФГ «Дружба» перед ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» за договором належить стягнути на користь позивача за первісним позовом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема з видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, позивач за первісним позовом поставив СФГ «Дружба» товар загальною вартістю 34645,38 грн., який покупець прийняв та розрахувався лише частково у сумі 20000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок. Так у зв'язку з частковою оплатою у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість у розмірі 14645,38 грн.

Доказів повної оплати за поставлений товар СФГ «Дружба», ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано, а тому, враховуючи строки оплати встановлені договором, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом існує заборгованість у розмірі 14645,38 грн., яка не погашена.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що сума заборгованості відповідача за первісним позовом у розмірі 14645,38 грн. виникла по договору від 15.10.2013 року. Зазначена заборгованість відповідає фактичним обставинам та підтверджена матеріалами справи а тому, підлягає стягненню.

Крім основного боргу, позивач за первісним позовом також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2729,46 грн. у відповідності до п.6.3 договору, 498,27 грн. 3% річних та 2938,23 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Так, пунктом 6.3 договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що є чинною у період нарахування такої пені за кожен день прострочення платежу, крім цього покупець відшкодовує збитки від інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України.

Оскільки відповідно до п.5 договору відповідач проводить розрахунок за отриману алкогольну продукцію протягом 315 календарних днів з моменту отримання товару, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк розрахунку за отримані алкогольні напої визначається датою 26.08.2013 року.

Так, здійснивши перевірку розрахунку пені за період з 26.08.2013 року по 26.02.2014 року що був зроблений місцевим господарським судом, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 965,58 грн., а не 2729,46 грн. як просив позивач за первісним позовом.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування та розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період з 26.08.2013 року по 28.08.2014 року, що був зроблений місцевим господарським судом, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача за первісним позов 443,24 грн. 3% річних та 2074,42 грн. інфляційних втрат, а не 498,27 грн. 3% річних та 2938,23 грн. інфляційних втрат як просив позивач за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення щодо часткового задоволення первісного позову дійшов правильного висновку по справі. Позивачем за первісним позовом, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Однак, що стосується висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову СФГ «Дружба» до ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» про стягнення 12431,19 грн. збитків, судова колегія апеляційного господарського суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Черкаській області14.11.2013 року було проведено перевірку магазину відповідача за первісним позовом, який знаходиться за адресою: вул. Соборна, 128 б, м. Тальне, Черкаської області.

В ході перевірки виявлено 74 пляшки алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» маркованих марками акцизного збору з ознаками підроблення. Факт підроблення марок акцизного збору підтверджено актом експертизи №319-11-13 від 03.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №34/23-00-21-03/30190865 від 14.11.2013 року, яким встановлено зберігання алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», які марковані марками акцизного збору з ознаками підроблення та арештовано 74 пляшки вищезазначених алкогольних напоїв.

Крім того, в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято рішення від 19.12.2013 року №50/2314 про застосування стосовно відповідача фінансових санкцій у сумі 8500,00 грн.

Законність застосування фінансових санкцій підтверджена постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі №823/76/14. Так, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вказаної вище постанови з СФГ «Дружба» стягнено на користь державного бюджету 8500,00 грн. фінансових санкцій та 1827,00 грн. судового збору.

Як зазначає СФГ «Дружба» (позивач за зустрічним позовом), з вини ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум» (відповідача за зустрічним позовом) спричинено СФГ «Дружба» збитки у сумі 12431,19 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами СФГ «Дружба» що сплачуючи штраф у сумі 8500 грн. та конфісковуючи 74 пляшки алкогольної продукції (1939,80 грн.) СФГ «Дружба» понесло збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1209 ЦК України виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий у договірних відносинах з винною особою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1209 ЦК України підлягає відшкодуванню майнова шкода, завдана фізичній або юридичній особі. Підставами відповідальності за завдану шкоду є: наявність шкоди, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що СФГ «Дружба» (позивач за зустрічним позовом) доведено наявність шкоди заподіяної йому виявленими алкогольними напоями, маркованими підробними марками акцизного збору.

За загальним правилом, обов'язок довести наявність недоліку внаслідок якого виникла шкода, покладається на потерпілого. Необхідною підставою відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів, є встановлення зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою особи, яка поставила (продала) товар з недоліками.

Факт поставки позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» підтверджується видатковою накладною №1015068 від 15.10.2013 року. Зберігання у магазині СФГ «Дружба» розташованого за адресою: вул. Соборна, 128 б, м. Тальне, Черкаської області алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» з підробними марками акцизного збору доведено актом експертизи №319-11-13 від 03.12.2013 року.

Стаття 226 Податкового кодексу України передбачає виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

226.1. У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

226.2. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

226.3. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

226.5. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

226.6. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

226.9. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку.

226.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у пункті 227.4 статті 227 цього Кодексу.

У відповідності до п.19 положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У відповідності до п. 20 вказаного положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Аналізуючи вказані норми, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що виключно завод-виробник має право на закупівлю марок акцизного збору, і виключно завод-виробник зобов'язаний перед продажем своєї продукції здійснити маркування пляшок алкогольних напоїв марками акцизного збору.

Зазначеними нормами законодавства України унеможливлено надходження у роздрібну торгівлю горілчаної продукції, виробленої заводом-виробником, без акцизної марки встановлено зразка.

Під час проведення перевірки діяльності магазина скаржника, працівниками фіскальної служби не було встановлено факту підробки самої горілчаної продукції, підробленими виявились тільки наклеєні на них марки акцизного збору. В зв'язку із цим і були вилучені 74 пляшки алкогольних напоїв вартістю 1939,80 грн.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідач за зустрічним позовом під час розгляду справи у суді першої інстанції не виконав вимог суду щодо надання доказів по справі, зокрема результати перевірки проведеної органами податкової служби наявної на складах алкогольної продукції за період з жовтня 2013 року по даний час. Таких доказів не було надано й апеляційному господарському суду.

Крім того, відповідачем за зустрічним позовом не було надано суду для порівняння та проведення судової експертизи алкогольні напої виробництва ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» що знаходилися на складі у Черкаській філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум».

Натомість, матеріалами справи підтверджено, а саме, у відповідності до накладної від 15.10.2013 року № 1015068 й податкової накладної від 31.10.2013 року № 2536/5 горілку «МАХІМUM Gold» місткістю 0,5 куб. дм (літра) та горілку «МАХІМUM Silver» місткістю 0,25 куб. дм (літра) було поставлено до СФГ «Дружба» саме постачальником - Черкаською філією ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум». Зазначені алкогольні напої вказані і в додатку до акта перевірки діяльності магазину СФГ «Дружба» №34/23-00-21-03/30190865 від 14.11.2013 року.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати що вказані алкогольні напої з підробленими акцизними марками були поставлені СФГ «Дружба» іншим постачальником ніж Черкаською філією ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум», а тому понесені збитки позивача за зустрічним позовом (сплата штрафу у сумі 8500 грн. та конфісковані 74 пляшки алкогольної продукції на суму 1939,80 грн.) підлягають відшкодуванню за рахунок постачальника вказаної продукції - відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Стаття 225 ГК України, визначає що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні зустрічного позову. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Черкаською філією ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум», були спричинені збитки СФГ «Дружба» на суму 10439,80 грн. з яких 8500 грн. сплата штрафу та 1939,80 грн. конфісковані 74 пляшки алкогольної продукції. Вказані збитки є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Заявлені СФГ «Дружба» до стягнення 1827 грн. та 164,39 грн. сплачених ним судового та виконавчого збору задоволенню не підлягають оскільки не є збитками у розумінні ст.224 Господарського кодексу України.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було вірно задоволено частково первісний позов Черкаської філії ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум», при цьому помилково відмовлено в повному обсязі у задоволенні зустрічного позову СФГ «Дружба» про стягнення збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу СФГ «Дружба» на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 слід задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 - скасувати частково в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. В цій частині прийняти нове рішення суду яким зустрічний позов СФГ «Дружба» про стягнення збитків задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» на користь селянського фермерського господарства «Дружба» 10439,80 грн. збитків. В іншій частині зустрічного позову відмовити. В частині розгляду первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» до селянського фермерського господарства «Дружба» про стягнення боргу, рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 залишити без змін.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Дружба» на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 - скасувати частково в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

3. В цій частині прийняти нове рішення суду яким зустрічний позов селянського фермерського господарства «Дружба» про стягнення збитків задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» (19604, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Чигиринське шосе, 24, код ЄДРПОУ 38443967) на користь селянського фермерського господарства «Дружба» (20454, Черкаська обл., Тальнівський район, с. Павлівка Перша, вул. Довжука, буд.105, код ЄДРПОУ 30190865) 10439 (десять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. збитків.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

6. В частині розгляду первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» до селянського фермерського господарства «Дружба» про стягнення боргу, рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 року у справі № 925/1638/14 залишити без змін.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» в особі Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Альянс «Максимум» (19604, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Чигиринське шосе, 24, код ЄДРПОУ 38443967) на користь селянського фермерського господарства «Дружба» (20454, Черкаська обл., Тальнівський район, с. Павлівка Перша, вул. Довжука, буд.105, код ЄДРПОУ 30190865) 1574 (одну тисячу п'ятсот сімдесят чотири) грн. 64 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 17 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог по зустрічному позову.

8. Видачу судових наказів доручити господарському суду Черкаської області.

9. Матеріали справи № 925/1638/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 16.11.2015 року