Постанова
від 10.11.2015 по справі 925/1240/13
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 925/1240/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Мостепанюк В.І., довіреність № б/н від 05.10.2015,

відповідача: Онопко В.О., довіреність № б/н від 25.09.2013,

третьої особи: не з'явився,

ОСОБА_4: ОСОБА_5 довіреність № 9 від 19.01.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013

у справі №925/1240/13 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення 3 687 501,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про стягнення з відповідача 3 539 977,86 грн. в тому числі: 251 335,27 дол. США, що в еквіваленті становить 2 008 922,81 грн. заборгованості за кредитом, 241,78 дол. США, в еквіваленті - 1 932,52 грн. пені, 190 414,61 доларів США, в еквіваленті - 1 521 983,52 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 168,15 доларів США, в еквіваленті 1 344,04 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 5 788,66 грн. нарахованої комісії та 5,89 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії.

В процесі розгляду справи, заявою від 15.10.2013 позивач збільшив розмір позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 251 335,27 доларів США, що в еквіваленті становить 2 008 922,81 грн. заборгованості за кредитом, 253,30 доларів США, в еквіваленті 2 024,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 669 249,15 грн. заборгованості за процентами за кредитним договором, 188,99 доларів США, в еквіваленті 1 510,57 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 788,66 грн. комісії, 5,89 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, оскільки банк продовжує нараховувати проценти за користування кредитними коштами через порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати заборгованості за кредитом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 позов задоволено частково.

Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" (18003, м. Черкаси, вул. Різдвяна, буд. 175, код 30705409) на користь публічного акціонерного товариства публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код 34047020) - 2 682 520, 42 грн. заборгованості за кредитним договором, 50 063,99 грн. судового збору.

В частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне погашення процентів, пені за несвоєчасне погашення комісії, комісії позовні вимоги залишено без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської від 21.10.2013 у справі №925/1240/13 скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні його позовних вимог про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Логос" заборгованості у повному обсязі. При цьому, в своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено без всебічного дослідження доказів у справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити повністю, а саме в розмірі 3 687 501, 75 грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.02.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 зупинено апеляційне провадження у справі №925/1240/13 до закінчення розгляду господарським судом м. Києва справи №910/18824/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним Кредитного договору №11354266000 від 30.05.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 провадження у справі поновлено з урахуванням усунення обставин, що зумовили його зупинення. Розгляд справи призначено на 20.10.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 20.10.2015 оголошено перерву до 10.11.2015.

Через відділ документального забезпечення суду представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" подано письмове клопотання про заміну сторони правонаступником, в якому останній просить залучити до участі у справі №925/1240/13 правонаступника позивача - громадянку України ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що на підставі Договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" та громадянкою України ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованого в реєстрі за №1318, права вимоги за Кредитним договором №11354266000 від 30.08.2008р. перейшло до ОСОБА_4, яка стала новим кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос".

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила його відхилити, оскільки Договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між АТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОМІНІОН", за яким останнє набуло право вимоги виконання зобов'язання до ТОВ "Торговий дім "Логос" та в подальшому відступило своє право вимоги на користь громадянки України ОСОБА_4 був визнаний нікчемним в порядку передбаченому статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За таких обставин, підстави для здійснення процесуального правонаступництва на підставі договору про відступлення права вимоги від 08 грудня 2014 року укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" та громадянкою України ОСОБА_4, за яким остання набула право вимоги за кредитним договором від 30.08.2008р. №11354266000 відсутні.

10.11.2015 через відділ документального забезпечення суду представником позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подано письмове клопотання в якому останній просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила його відхилити, оскільки залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі №925/1240/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не впливає на суть вирішення спору у даній справі та не зачіпає його права та обов'язки щодо однієї із сторін.

10.11.2015 через відділ документального забезпечення суду представником позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подано письмове клопотання в якому останній просить здійснювати розгляд справи в закритому судовому засіданні. Подане клопотання обґрунтовано тим, що при розгляді справи №925/1240/13 досліджуються обставини, пов'язані із виявленням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадировим В.В., нікчемних правочинів, яким і є договір про відступлення прав вимоги від 08 грудня 2014 року, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОМІНІОН". В обґрунтування письмових пояснень АТ "Дельта Банк" на клопотання відповідача про заміну неналежного позивача - виникає необхідність у поданні до суду апеляційної інстанції для огляду та у дослідженні документів, котрі становлять банківську таємницю, зокрема: наказ АТ "Дельта Банк" №2650 від 03 листопада 2014 року "Щодо стабілізації діяльності банку" та постанова Правління Національного Банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Зазначені документи є підтвердженням факту нікчемності вищезазначеного правочину від 08 грудня 2014 року.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила його відхилити, оскільки судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про заміну позивача його правонаступником громадянкою України ОСОБА_4, а тому необхідності подання до суду апеляційної інстанції документів, котрі становлять банківську таємницю та їх дослідження немає. За таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

08 грудня 2014 року між АТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" було укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором №11354266000 від 30.08.2008р., укладеним з ТОВ "Торговий дім "Логос", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 1317, за умовами якого право вимоги належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН", який став новим кредитором по відношенню до ТОВ "Торговий дім "Логос".

В подальшому, 08 грудня 2014 року між ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" та громадянкою України ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 1318, за яким ОСОБА_4О набула право вимоги за кредитним договором від 30.08.2008р. №11354266000 зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, що підтверджується доданною до матеріалів справи копією договору та листом ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" від 27.02.2015р. №27/02/15-01.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк"", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 03.08.2015 року №147, строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Оскільки з 03.03.2015 року у АТ "Дельта Банк" введена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду, то спеціальним Законом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку (в тому числі, і АТ "Дельта Банк") і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч. 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов'язок з забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою тієї ж статті.

На виконання імперативних вимог спеціального Закону, згідно Наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" від 11.03.2015 р. №67 було створено комісію з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

Зокрема, в ході здійснення перевірки Договору відступлення права вимоги, оформленої протоколом від 11.08.2015 року №49, було виявлено ряд порушень законодавства та обмежень, встановленим Національним банком України, які в силу частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемними, оскільки банк уклавши Договір відступлення права вимоги від 08.12.2014, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата майже на 85% менша вартості майнових прав), що з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є ознакою нікчемності правочину. Крім того, за укладеним Договором відступлення права вимоги, Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором, що також стало однією з підстав його неплатоспроможності та неможливості виконання ним грошового зобов'язання перед кредиторами, що з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

Отже, Договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між АТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" був визнаний нікчемним у порядку передбаченому статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як вже зазначалось, 08 грудня 2014 року між ТОВ "Фінансова компанія "ДОМІНІОН" та громадянкою України ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 1318, за яким ОСОБА_4 набула право вимоги за кредитним договором від 30.08.2008р. №11354266000, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Торговий дім "Логос".

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права і обов'язки громадянки України ОСОБА_4, а тому вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.11.2015 представник позивача підтримав апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та просив суд її задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" представник позивача просив відмовити, а оскаржуване рішення скасувати.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.11.2015 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" та просив суд її задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" представник відповідача просив відмовити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник третьої особи в судове засідання, яке відбулось 10.11.2015 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на апеляційні скарги не надав.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні, яке відбулось 10.11.2015 надав пояснення щодо апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", банк, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" (позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір №11354266000 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 300 000,00 (триста тисяч) доларів США у порядку і на умовах, визначених цим договором; вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 455 600,00 (один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання цього договору (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до пунктів 1.2.1., 1.2.2. кредитного договору надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві позичальника (наданій банку за формою згідно додатку №1 до договору), але в будь-якому випадку не раніше 30.05.2008; позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №2), але в будь-якому випадку не пізніше 27.05.2011; позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739211354266 в АКІБ "УкрСиббанк", код Банку (МФО) 351005.

Додатками №1 та №2 до Кредитного договору сторони визначили додаткові умови видачі кредитних коштів та графік погашення кредиту.

Додатковою угодою б/н від 05.09.2008 до кредитного договору, сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення; такий розмір процентної ставки застосовується до всієї суми простроченої суми основного боргу позичальника за договором; нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у договорі.

Додатковою угодою №1 від 18.02.2009 сторони змінили п. 1.2. Договору, а саме кінцевий термін повернення кредиту - 27.05.2013.

У додатковій угоді №2 від 31.03.2009, сторони визначили, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом та визначили новий графік погашення кредиту.

25.09.2009 між сторонами кредитного договору було підписано додаткову угоду №3, за умовами якої графік погашення кредиту викладений у новій редакції.

Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав належним чином, на вимогу позичальника надавав останньому кредитні кошти у розмірі ліміту 300 000,00 доларів США.

08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (продавець, третя особа) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - договір купівлі прав вимоги), за умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець придбати права вимоги за кредитами та сплатити ціну купівлі; зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття (п.п. 2.1 (а), 2.3 (а).

Згідно умов вказаного договору, третя особа передала позивачу, в тому числі, право вимоги за кредитним договором, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос", про що зазначено у акті приймання-передачі прав вимоги. Згідно вказаного акту сторони зафіксували розмір заборгованості позичальника за кредитним договором, а саме: фактичний розмір заборгованості за кредитом (строкова заборгованість) 116 000,77 дол. США, фактичний розмір заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість) 135 334,50 дол. США (всього 351 335,27 дол. США); нараховані та несплачені відсотки, строкові - 2 410,73 дол. США., прострочені до 31 дня - 4 682,65 дол. США, прострочені понад 31 день - 75 186,28 дол. США;нараховані та несплачені комісії - 5 788,66 грн.

У зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу прав вимоги, ПАТ "Дельта Банк" 12.01.2012, 28.04.2012 направив боржнику повідомлення про заміну кредитора та про зобов'язання боржника сплачувати кредитні кошти та плату за їх користування новому кредитору.

Відповідач свої зобов'язання по кредитному договору новому кредитору не виконав, станом на 27.05.2013 суму кредиту та проценти за користування ними не сплатив, порушивши строки, встановлені графіками погашення кредиту.

Претензія позивача від 01.10.2012 про сплату заборгованості в розмірі 3 618 013,18 грн., (в тому числі проценти та штрафні санкції, які мають бути донараховані на дату погашення боргу), залишена без задоволення, у тридцяти-денний строк відповідач заборгованість не погасив.

Відповідно до розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 01.10.2013 заборгованість по кредитному договору становить 3 687 501,75 грн., з яких: 251 335,27 доларів США, що в еквіваленті становить 2 008 922,81 грн. заборгованості за кредитом, 253,30 доларів США, (2 024,60 грн.) - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 208 838,88 дол. США (1 669 249,15 грн.) - заборгованості за процентами, 188,99 доларів США (1 510,57 грн.) - пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 788,66 грн. комісії, 5,89 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №11354266000 від 30.05.2008 та договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

Відповідно до статті 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, на виконання умов Кредитного договору №11354266000 від 30.05.2008, укладеного між третьою особою та відповідачем, останньому було надано кредит у сумі 300 000,00 доларів США, із строком повернення до 27.05.2013, зі сплатою 14,5% процентів річних та погоджено графік повернення вказаних сум.

Судом не приймається заперечення відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження наданих позичальнику коштів, оскільки вказані заперечення спростовуються матеріалами справи, зокрема, копією меморіального валютного ордеру №0001376604/06 від 30.05.2008 на суму 300 000,00 дол. США, наданих представником позивача копій заяв позичальника про видачу траншів (кредитних коштів), які містяться в матеріалах справи та оригіналів платіжних доручень, які були оглянуті судом в засіданні.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку про належне виконання банком умов договору.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені у ст. 512 Цивільного Кодексу України, однією із яких є заміна кредитора у зобов'язанні передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

У зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та у відповідності до ст. 514 ЦК України, до позивача, як нового кредитора, перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач у справі набув усіх прав, які визначені у кредитному договорі, укладеному між відповідачем та третьою особою. Судом не приймаються заперечення відповідача щодо невідповідності номера кредитного договору, які полягають у відмінності останньої цифри номеру кредитного договору та дати кредитного договору - номеру договору, який зазначений у акті приймання-передачі до договору купівлі прав вимоги, оскільки відповідно до п.1.1 додаткової угоди №3 від 25.09.2009 до кредитного договору, сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме №11354266000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №11354266003, а дата відповідає даті укладення вищезазначеної додаткової угоди №3.

Як встановлено судом, умовами Кредитного договору було погоджено графік повернення кредитних коштів до дати 27.05.2013, проте позичальник порушуючи визначені у договорі строки повернення кредитних коштів припинив починаючи з 2009 року, заборгувавши банку 251 335,27 доларів США.

Крім того, у відповідності до п.п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору, за користування кредитними коштами з 30 травня 2008 року по 29 серпня 2008 року встановлюється процентна ставка у розмірі 14,5 річних; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29% річних; такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

За розрахунком позивача розмір процентів за користування кредитними коштами становить 208 838,88 дол. США, з яких 99 751,96 дол. США - відсотки за ставкою 14,5% (станом на 18.12.2011+ 87 279,66 за період з 19.12.2011 по 01.05.2013) та 109 086,92 за ставкою 29% за період з 19.12.2011 по 01.10.2013.

Суд перевіривши розрахунок нарахованих банком відсотків не погоджується з таким строком та розміром їх нарахування оскільки, як встановлено кредитним договором та додатковою угодою від 05.09.2008 до нього, подвійний розмір процентної ставки, а саме 29% застосовується у випадку користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, який відповідно до п.1.2. додаткової угоди №1 від 18.02.2009, встановлений до 27.05.20013. Таким чином, право на нарахування та стягнення з боржника відсотків у подвійному розмірі виникає у банку тільки з цієї дати.

Крім того, представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій останній просив застосувати строк позовної давності до заборгованості в сумі 51 008,28 доларів США, оскільки станом на 01.08.2010 прострочена заборгованість за кредитом становить 32 222,50 доларів США, заборгованість по процентам - 21 785,78 доларів США та нараховані проценти за період з 01.07.2010 по 31.07.2010 в сумі 3 473,06 доларів США, а позов подано до суду 01.08.2013.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Наслідки спливу позовної давності, визначені у ст. 267 Цивільного Кодексу України, згідно з якою сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання застосування позовної давності зазначене також у п.4.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", відповідно до якого у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинно бути виконане. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Крім того, відповідно до ст. 518 Цивільного Кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Таким чином, враховуючи зазначені положення Закону, кредитного договору, суд визначив, що оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 06.08.2013, то позовна давність повинна бути застосована судом саме з цієї дати. На підставі викладеного, враховуючи те, що після 2009 року позивальник перестав погашати основний борг та згідно встановленого додатковою угодою №3 графіку (згідно з яким сума заборгованості за тілом кредиту становить 251 335,24 дол. США), сума заборгованості відповідача із застосуванням позовної давності, становить 219 112,77 дол. США, яка і підлягає до стягнення. У задоволенні решти вимог про стягнення суми основного богу, суд відмовляє.

Щодо нарахування відсотків, суд перевіривши розрахунки позивача та контррозрахунок відповідача, визначив такі строки та розміри нарахованих відсотків за користування кредитним коштами, за відсотковою ставкою - 14,5% за період з 06.08.2010 по 27.05.2013 заборгованість становить 90 019,82 дол. США, за відсотковою ставкою - 29% за період з 28.05.2013 по 01.10.2012, заборгованість становить 26 476,12 дол. США. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків, суд відмовляє.

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів та/або комісій встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до сплати за кредит пеню з розрахунку 0,2% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

На підставі п. 7.1. Кредитного договору, позивач нарахував відповідачеві 253,30 доларів США, (2 024,60 грн.) - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 188,99 доларів США (1 510,57 грн.) - пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 788,66 грн. комісії, 5,89 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії.

Дослідивши розрахунок вказаних штрафних санкцій та розрахунок комісії, нарахованої позивачем, суд дійшов до висновку, що вказані розрахунки не відповідають положенням кредитного договору та Закону, разом з тим, суд вважає за неможливе перевірити вказані розрахунки самостійно, оскільки позивач не обґрунтував нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне погашення процентів, комісії, пені за несвоєчасне погашення комісії та не надав пояснення про порядок їх нарахування та з яких сум вказані розрахунки були проведені, а тому суд, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, залишає позов у цій частині без розгляду.

Станом на день подачі заяви про збільшення позовних вимог позивачем, офіційних курс долара становив 7,993 грн. за 1 дол. США.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню у розмірі 219 112,77 дол. США основної заборгованості за тілом кредиту (що в еквіваленті становить 1 751 368,37 грн.), 116 495,94 дол. США - відсотків за користування кредитом (що в еквіваленті становить 931 152,05 грн.).

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі №925/1240/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі №925/1240/13 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.11.2015
Оприлюднено20.11.2015
Номер документу53527317
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/1240/13

Ухвала від 27.11.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Буравльов С.І.

Ухвала від 03.01.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 03.01.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 27.12.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 19.12.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 13.12.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 13.12.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 28.11.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 09.11.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

Ухвала від 15.09.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Яковлєв М.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні