Ухвала

від 07.10.2015 по справі 825/940/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/44994/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 у справі №825/940/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль М» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби, Державної податкової служби у Чернігівській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль М» (далі - ТОВ «Грааль М», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області, відповідач-2), Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач-3) про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернігові ДПС щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 №0012921510; визнання неправомірними дій ДПС у Чернігівській області про прийняття рішення від 31.01.2013 №234/10/10-215 про результати розгляду скарги; визнання неправомірними дій Міністерства доходів і зборів України щодо прийняття рішення від 01.03.2013 №3247/6/10-2215 про результати розгляду скарги; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.11.2012 №0012921510, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств визначено штраф у розмірі 10%, що складає 1809,58грн.; скасування рішення ДПС у Чернігівській області від 31.01.2013 №234/10/10-215 про результати розгляду скарги; скасування рішення Міністерства доходів і зборів України від 01.03.2013 №3247/6/10-2215 про результати розгляду скарги.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 15.08.2013, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.11.2012 №0012921510. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 02.09.2013 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.10.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема пункту 57.1 статті 57 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Чернігові ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Грааль М» за результатами якої відповідачем-1 складено акт від 19.11.2012 №565/15-124 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 №0012921510, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за затримку 1 (одного) календарного дня сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 18095,80грн. визначено штраф у розмірі 10%, що складає 1809,58грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, внаслідок порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 18095,80грн., граничним терміном сплати якого є 19.02.2012 . Натомість ТОВ «Грааль М» самостійно визначену суму грошового зобов'язання було сплачено лише 20.02.2012 .

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що платіжним дорученням від 17.02.2012 №660, ТОВ «Грааль М» в п'ятницю 17.02.2012 до установи банку було передано грошові кошти у розмір 18095,80грн. В свою чергу установою банку проплату за вищевказаним платіжним дорученням на рахунок Управління Державної казначейської служби, як розпорядника бюджетних коштів, було проведено лише 20.02.2012 (перший робочий день після вихідних днів).

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності у ТОВ «Грааль М» податкового боргу з податку на прибуток з підстав несвоєчасного надходження сплаченої позивачем суми цього податку до бюджету.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексам, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2011 передбачено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Дата валютування, згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжних систем.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку - з дати списання коштів з рахунка та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника у разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

За приписами пункта 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження

Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіжним дорученням №660, ТОВ «Грааль М» в п'ятницю 17.02.2012 до установи банку було передано грошові кошти у розмір 18095,80грн., а тому 17.02.2012 є датою валютування, починаючи з якої кошти, переказані позивачем отримувачу, переходять у його власність.

Таким чином, позивачем сплачено податкове зобов'язання в межах граничного строку.

З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування податку на прибуток обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань у цих сумах припинився, а тому нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 у справі №825/940/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв