Ухвала

від 12.11.2015 по справі 820/11151/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/53123/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Садовод»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року

у справі № 820/11151/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Садовод»

до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка Іллі Леонідовича,

треті особи: Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держземагентства у Харківській області,

про скасування рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Садовод» (далі - ПрАТ «Садовод») звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л., в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л. № 8842910 від 09 грудня 2013 року у державній реєстрації права власності держави на земельні ділянки;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченка І.Л. № 88843061 від 09 грудня 2013 року у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок;

- зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» здійснити заходи по державній реєстрації права власності держави в особі Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Кадастровий № 6321480500:02:000:0050 площею 0,7972 га;

- зобов'язати Реєстраційну службу Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області одночасно із здійсненням заходів по реєстрації прав власності держави на земельну ділянку здійснити заходи по державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» та договору оренди землі № 31 від 27 грудня 2012 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області щодо оренди земельної ділянки Кадастровий № 6321480500:02:000:0050 площею 0,7972 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року, залишеною без змін, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що державний реєстратор безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на земельну ділянку та у державній реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі того, що із заявою звернулася неналежна особа, оскільки на момент прийняття розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» належним розпорядником земельної ділянки була районна державна адміністрація, а вказане розпорядження вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку. Крім того, зазначає, що чинне законодавство не передбачає прийняття від імені держави нового рішення щодо передачі земель в оренду, в разі, якщо таке рішення вже приймалось органами, які були уповноважені розпоряджатись землями до 01 січня 2013 року. Процедура прийняття такого рішення відсутня, як і відсутні підстави звернення позивача до органів земельних ресурсів за новим рішенням.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що ПрАТ «Садовод» звернулось до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди на земельну ділянку кадастровий номер № 6321480500:02:000:0050 площею 0,7972 га, розташовану за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, за Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області.

Одночасно з документами для державної реєстрації похідного права на земельну ділянку ПрАТ «Садовод» до Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області подано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 27 серпня 2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради ПрАТ «Садовод» для державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності держави на земельні ділянки, до складу яких входить і земельна ділянка з кадастровим номером № 6321480500:02:000:0050 площею 0,7972 га.

09 грудня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченком І.Л., керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 (далі - Порядок реєстрації), прийнято рішення за № 8842910 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: державна, розмір частки: 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, кадастровий номер 6321480500:02:000:0050, за суб'єктом Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області у зв'язку з тим, що із заявою звернулась неналежна особа, а повинен звернутись уповноважений відповідний центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальні органи.

Крім того, 09 грудня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області Марченком І.Л., керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16, 23 Порядку реєстрації, прийнято рішення за № 8843061 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: с/рада Андріївська, Великобурлуцький район, Харківська область, кадастровий номер 6321480500:02:000:0050, за суб'єктом ПрАТ «Садовод» у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Позивач, вважаючи зазначені рішення державного реєстратора незаконними, звернувся до суду з даним позовом про їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державним реєстратором правомірно відмовлено ПрАТ «Садовод» у реєстрації права власності на підставі того, що із заявою повинен звернутись уповноважений орган з питання реєстрації права власності за державою України для вірного внесення відомостей щодо органу державної влади, який здійснює управління майном на даний момент. Також, зазначив, що оскільки по земельній ділянці з кадастровим номером 6321480500:02:000:0050 не зареєстроване право власності на нерухоме майно, відповідачем правомірно відмовлено ПрАТ «Садовод» у реєстрації іншого речового права - права оренди на підставі пп. 5 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Ч. 4 вказаної статті передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ч. 1 ст. 24 вказаного закону передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, п.п. 3 та 5 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 16 вказаного закону, у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

У п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (який набрав чинності з 1 січня 2013 року) державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Зазначеним законом внесено зміни і у ЗК України, зокрема ст. 122 викладено в новій редакції, де ч. 4 встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 (далі - Положення) Держземагентство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до п. 4 Положення Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні та інше.

З наведеного вбачається, що починаючи з 01 січня 2013 року відповідно до ст. 122 ЗК України та Положення повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність або користування є виключною компетенцією Держземагентства та його територіальних органів.

Як вірно встановлено судами, спірні рішення державного реєстратора мотивовані тим, що із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа та заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ч. 9 ст. 15 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 4 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ПрАТ «Садовод» надало реєстраційній службі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2012 року № 265 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Андріївської сільської ради АТ «Садовод» для проведення одночасно з державною реєстрацією похідного речового права (права оренди) реєстрацію права власності держави на зазначені земельні ділянки.

Вказаним розпорядженням позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 520,3066 га, в тому числі: багаторічні насадження - 411,0184 га, ріллі - 103,2493 га, пасовища - 6,0389 га за рахунок земель запасу, земель сільськогосподарського призначення та сільськогосподарські угіддя на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Доказів того, що ПрАТ «Садовод» зверталося до ГУ Держземагентства, яке є територіальним органом Держземагентства, з питання реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за Державою Україна, позивач не надав.

З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що спірні рішення державного реєстратора відповідають вимогам закону та обґрунтовано прийняті з тих підстав, що із заявою має звернутися відповідний центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин або його територіальний орган, а заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Аналогічного висновку, який має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 244 2 КАС України, дійшов Верховний Суду України у своїх рішеннях від 16 вересня 2015 року у справах №№ 21-214а15, 21-262а15.

За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили ПрАТ «Садовод» у задоволенні позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Садовод» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: