ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
13 листопада 2015 року м. Київ К/800/44572/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Моторний О.А.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2015
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015
у справі № 817/1819/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, у зв'язку з порушенням вимог ч. 5 ст. 213 КАС України (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору) залишено без руху, відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 06.11.2015.
Проте, станом на день винесення даної ухвали, недоліки зазначеної касаційної скарги не усунуті.
Так, в межах строку, наданого для усунення недоліків касаційної скарги, відповідачем надіслано клопотання, в якому податковий орган зазначає про відсутність коштів, передбачених бюджетом на сплату судового збору, у зв'язку із чим просить відстрочити сплату судового збору.
Оскільки, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, а, отже не є підставою і для відстрочення його сплати, суд приходить до висновку, що клопотання податкового органу задоволенню не підлягає.
Крім того, 12.11.2015 судом зареєстровано клопотання Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про продовження терміну, наданого для усунення недоліків касаційної скарги з додатком до нього - копією платіжного доручення № 1298 від 05.11.2015 про сплату судового збору в розмірі 219,24 грн.
Однак, наданий документ про сплату судового збору не може бути прийнятий судом з наступних підстав.
Відповідні документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі, таким чином, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Крім того, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 (редакція діє з 01.09.2015), за подання до адміністративного суду касаційної скарги суб'єктом владних повноважень, юридичною особою на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не менше 120 відсотків від 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 120 відсотків від 5 розмірів мінімальних заробітних плат.
Предметом спору у даній справі є скасування податкової вимоги від 04.12.2014 № 1544-25 про стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 32 305,80 грн.
Отже, сплачена сума судового збору є меншою, ніж передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду у справі з майновими вимогами, а саме 2 192,40 грн.
З урахуванням неналежного платіжного доручення, а також того, що ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк на усунення недоліків було встановлено до 06.11.2015, а клопотання про його продовження надійшло до суду 12.11.2015, суд приходить до висновку, що недоліки зазначеної касаційної скарги не усунуті.
Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ч. 6 ст. 108 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 108, 165, 214 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 235-238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного О.А. Моторний
суду України
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2015 |
Оприлюднено | 18.11.2015 |
Номер документу | 53537473 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні