Рішення

від 24.03.2011 по справі 22ц-4317/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа № 22ц-4317/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 37

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м. Дніпропетровськ колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Городничої В.С., Повєткіна В.В.

при секретарі: Качур Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадщину, визнання права власності на ? частину квартири, визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою, -

В с т а н о в и л а :

У вересні 2009року ОСОБА_2 звернулася з позовом, який уточнила в ході розгляду справи(а.с.61-68), до ОСОБА_3 про усунення від права на спадщину, визнання права власності на ? частину квартири, визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою.

Позивачка зазначала, що 29 грудня 1977року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, який зі своєю матір*ю ОСОБА_5 проживав в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1.

17 лютого 2000року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приватизували вказану квартиру. Оскільки з ОСОБА_5 та її дочкою ОСОБА_3, яка проживала поруч в квартирі №255, не склались добрі стосунки, вона залишилась проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1.

У 2005році чоловік ОСОБА_4, який був тяжко хворим, мав намір нотаріально оформити договір дарування їй, позивачці, своєї частки квартири, проте ОСОБА_5, утримуючи правовстановлюючі документи на квартиру, відмовилась їх видати.

За захистом порушеного права ОСОБА_4 звертався до суду з відповідним позовом, але за станом здоров'я не міг з'явитись за викликами в суд, у зв'язку з чим позов залишено без розгляду.

20.06.2006року ОСОБА_4 помер, у грудні 2006року померла ОСОБА_5

В кінці червня 2006року подала до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, у вересні 2007року отримала відмову нотаріуса в оформленні спадщини з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на квартиру. Разом з тим їй стало відомо, що ОСОБА_3 пред'явила нотаріусу правовстановлюючі документи на спірну квартиру при оформленні спадщини після смерті матері ОСОБА_5 згідно її заповіту.

Вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 умисно утримували правовстановлюючі документи на квартиру та таким чином чинили ОСОБА_4 перешкоди розпорядитись належною йому частиною квартири та оформити договір дарування. Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не тільки ухилялись від надання допомоги тяжко хворому ОСОБА_4, але й жорстоко побили його.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у користуванні спірною квартирою, ОСОБА_2 просила:

визнати встановленим факт умисної протидії в 2006році ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у здійсненні ОСОБА_4 дарування їй належної йому ? частини квартири АДРЕСА_1;

усунути їх від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4;

визнати встановленим факт права приватної власності на ? частину вказаної квартири в 2000році за ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4;

визначити порядок користування спірною квартирою: виділити їй в користування кімнату житловою площею 17,4кв.м з балконом, ОСОБА_3 - виділити в користування кімнату житловою площею 10,4кв.м та кладочку, в загальному користуванні залишити кухню, ванну, туалет, коридор;

усунути з боку ОСОБА_3 перешкоди по користуванню, розпорядженням та користуванням належної їй на праві власності в порядку спадкування за законом ? частини спірної квартири шляхом вселення в квартиру та реєстрації в ній(а.с.61-68).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано встановленим факт права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4.

В іншій частині позову відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів. Просить залишити без змін рішення суду в частині визнання встановленим факту права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1977року(а.с.52).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 лютого 2000року, виданого міськвиконкомом на підставі розпорядження за №3/358-2000, зареєстрованого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстрі за №431п-393-151, власниками двокімнатної квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4П.(а.с.38).

20 червня 2006року помер ОСОБА_4, 15 січня 2007року померла ОСОБА_5Д.(а.с.41,160).

З заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавців до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів(а.с.79), ОСОБА_3 - у зв'язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житло на квартиру не визначена частка у спільній власності(а.с.160).

Відповідно до ч.2,5 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Перевіряючи доводи ОСОБА_2, якими вона обґрунтовувала вимоги про усунення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від спадщини після смерті ОСОБА_4, суд встановив, що ОСОБА_3 не входить в коло спадкоємців після смерті брата ОСОБА_4, за адресою спірної квартири не проживала. Мати ОСОБА_4, який помер у віці 60 років(а.с.41), ОСОБА_5, яка померла 15 січня 2007року - в силу похилого віку та стану здоров*я не могла завдати йому фізичного болю.

Допитані у судовому засіданні свідки не підтвердили факт ухилення вказаних осіб від надання допомоги спадкодавцеві та факт побиття останнього.

Крім того, згідно довіреності ОСОБА_4 від 02 березня 2005року ОСОБА_2 мала право звернутися до відповідної установи з приводу отримання дублікату свідоцтва про право власності на квартиру, реєстрації останнього в Дніпропетровському МБТІ та отримати витяг про реєстрацію(а.с.50), проте ніяких дій по вказаній довіреності не вчиняла.

Таким чином, перевіривши доводи та заперечення сторін, суд, не встановивши доказів про наявність обставин, які згідно вказаної норми закону є підставою для усунення від права на спадкування, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині заявлених вимог.

Що стосується вимог про визнання права власності на ? частину квартири, визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою, то у зв'язку зі спором щодо розміру частки у спадковому майні, який не визначено у передбаченому законом порядку, то такі вимоги є передчасними, а тому суд обґрунтовано відмовив в їх задоволенні.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення в зазначеній частині не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні не спростовують висновки суду про безпідставність та недоведеність позову.

Разом з тим, визнавши встановленим факт права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4, суд всупереч вимогам ст.ст.3,27-31 ЦПК України вирішив питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.

Встановивши наявність спору з приводу спадкового майна після смерті ОСОБА_4, померлого 20 червня 2006року, а саме щодо частки у спірній квартирі, суд не взяв до уваги, що обраний ОСОБА_2 спосіб захисту спадкового права, наведений у позовній заяві, не передбачено ст.16 ЦК України, яка регулює питання та способи захисту цивільних прав та інтересів.

Наведені обставини свідчать, що в зазначеній частині вимог суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, такі порушення згідно п.3,4 ст.309 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення. У зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним вийти за межі доводів апеляційної скарги, судове рішення в частині визнання встановленим факту права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 скасувати, на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову в зазначеній частині.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 08 грудня 2010 року в частині визнання встановленим факту права власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 скасувати. ОСОБА_2 в задоволенні позову в зазначеній частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -