Постанова

від 11.11.2015 по справі 911/4431/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 911/4431/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі Іващенко М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Виндюк І.Г. (довіреність від 27.12.2014 № 03/КАМ/Ю)

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон"

на ухвалу господарського суду Київської області від 01.09.2015 про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 13.01.2015

у справі № 911/4431/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 1509030,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі № 911/4431/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та постановою Вищого господарського суду від 05.08.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон" 1504950 грн. основного боргу, 165369,16 грн. пені та 33487,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

19.08.2015 року до Господарського суду Київської області від відповідача (боржника) надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 року до 31.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2015 відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі № 911/4431/14 до 01.03.2016.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове рішення, відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про відстрочення виконання рішення відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що заявником не надано доказів того, що виконання рішення суду призведе до зриву виробничих процесів на підприємстві відповідача. Також апелянт вказує, що заявником не надано жодних доказів настання фінансової нестабільності на підприємствах відповідача, що могло б негативно вплинути на обов'язок виплати заробітної плати працівникам. Скаржник вважає, що відповідачем не доведено існування великого розміру дебіторської заборгованості та не надано доказів того, що вказана заборгованість є критичною для підприємства, що унеможливлює виконання договірних зобов'язань. Скаржник зазначає, що боржник вводить в оману суд щодо блокування суми ПДВ на рахунках Держказначейства, оскільки ця сума розміщена на спеціальному рахунку підприємства в Держказначействі для акумулювання кредиту по сплаті податку на додану вартість. Апелянт зауважує, що довідками відповідача щодо зобов'язань перед фінансовими установами підтверджується відсутність заборгованості відповідача, а тому фінансовий стан підприємства є стабільний.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.10.2015 у складі колегії суддів: головуючий суддя Федорчук Р. В., судді: Лобань О. І., Майданевич А. Г.

Ухвалою суду від 30.10.2015 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 11.11.2015.

06.11.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо судової практики та позивач подав клопотання про відшкодування судових витрат в частині надання правової допомоги на суму в розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання 11.11.2015 не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2015 заперечив проти поданої апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегією суддів встановлено наступне.

Посилаючись на те, що рішенням суду стягнуто значну суму заборгованості та неустойки, які підприємство не спроможне погасити відразу, а вжиття заходів примусового виконання судового рішення може призвести до негативних для підприємства наслідків, відповідач, керуючись приписами статті 121 ГПК України, звернувся до господарського суду м. Києва із заявою про відстрочку виконання рішення.

Задовольняючи вказану заяву відповідача частково, та відстрочивши виконання рішення суду, місцевий господарський суд зазначив, що врахував матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд встановив, що примусове виконання судового рішення призведе до значного погіршення фінансового стану боржника, в той час, як стягувач не обґрунтував такого ж ступеня незадовільності свого фінансового стану та співрозмірних негативних наслідків тимчасовим відстроченням виконання рішення.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, чого відповідачем не доведено.

Таким чином, питання щодо відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, місцевий господарський суд повинен був врахувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд всіх наведених вимог не врахував.

Так, господарський суд м. Києва прийняв до уваги факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України.

Як вбачається із заяви про відстрочку виконання рішення суду в даній справі, відповідач посилається на відсутність коштів в розмірі, необхідному для одночасного задоволення вимог стягувача, що пов'язане з його тяжким фінансовим становищем.

До суду першої інстанції в обґрунтування доводів заяви відповідачем було надано довілку щодо чисельності працівників ТОВ «Комплекс Агромарс», витяг з системи електронного адміністрування ПДВ № 8 від 31.03.2015, ухвали про порушення провадження у справах, договір про надання фінансових послуг № 43/11 від 07.02.2011, довідку про оплату кредиту № 2697/08 від 06.08.2015, кредитний договір № 114-КД/10-119/КАМ-10 від 16.08.2010, довідку про оплату кредиту № КІЕ054.4/1105 від 14.08.2015, генеральний кредитний договір № 1-3 від 20.06.2014 з додатками, довідку про оплату кредиту № 128-28304/15 від 18.08.2015.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність документів, що свідчать про фінансовий стан боржника.

Разом з тим, скаржником не було надано суду доказів неможливості виконання вказаного рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, відповідачем не було надано банківських довідок, виписок про стан рахунків, інших належних доказів щодо відсутності грошових коштів у необхідній кількості, дійсно важкого фінансового стану, неприбутковості підприємств відповідача.

Відповідач не довів наявності джерел, з яких зможе погашати заборгованість до 31.12.2016, які заходи будуть вжиті щодо накопичення активів підприємства боржника.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що позивач повинен проводити розрахунки з працівниками підприємства та наголошує про існування судових спорів в частині стягнення невиплаченої заробітної плати. Внаслідок недоотримання та своєчасного проведення розрахунків за надані послуги відповідачу позивач може припинити свою комерційну діяльність.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду вбачається, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, чого відповідачем не доведено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для відстрочки виконання рішення господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі № 911/4431/14, наведені заявником, не є тими виключними обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, які б свідчили про необхідність відстрочки виконання судового рішення.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для надання відстрочки виконання рішення суду в даній справі.

З огляду на вищевикладене, господарський суд Київської області при винесенні оскаржуваної ухвали невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи щодо встановлення наявності (відсутності) підстав для відстрочки виконання рішення суду, внаслідок чого ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Вимога позивача про покладення на відповідача 6000,00 грн. оплати послуг адвоката, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 6000,00 грн., позивач надав договір № 1509/1/15 від 15.09.2015 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Барановим В. Л., квитанцію № 1509/1/15 від 15.09.2015 на суму 6000,00 грн.

Відповідно до умов договору № 1509/1/15 від 15.09.2015 про надання правової допомоги замовник доручає, а адвокат в порядку та на підставі ст.ст. 19,26 та 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 40 ЦПК України, ст. 44 КПК України, ст. 28 ГПК України, ст. 56 КАС України, ст. 271 КУпроАП зобов'язується надавати необхідну допомогу замовнику в його правовідносинах зі всіма без винятку органи державної влади та управління України, органами місцевого самоврядування, господарюючими суб'єктами всіх форм власності, представляти його інтереси в судах апеляційної інстанції, передбачених ЗУ «Про судоустрій в Україні», діяти від імені та в інтересах замовника протягом виконавчого провадження.

Проте, з вказаного договору суд апеляційної інстанції не вбачає, що зазначений договір укладений між позивачем та адвокатом саме на надання правової допомоги по справі № 911/4431/14, а тому апеляційний суд не приймає квитанцію № 1509/1/15 від 15.09.2015 на суму 6000,00 грн., як доказ оплати адвокатських, послуг пов'язаних з розглядом справи № 911/4431/14.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача щодо покладення на відповідача 6000,00 грн. оплати послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 85, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон" на ухвалу господарського суду Київської області від 01.09.2015 у справі № 911/4431/14 задовольнити.

2. Ухвалу господарського Київської області від 01.09.2015 у справі № 911/4431/14 скасувати.

3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 13.01.2015 у справі № 911/4431/14.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перший легіон" 1218,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич