Постанова

від 16.11.2015 по справі 922/3803/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р. Справа № 922/3803/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя

ОСОБА_1, суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 24.02.2015р.,

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреністю від 07.10.2015р.,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_5 підприємства "Новомиколаївське", с. Нова Миколаївка (вх. 4361 Х/2), на рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. у справі № 922/3803/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга плюс", м.Харків,

до відповідача ОСОБА_5 підприємства "Новомиколаївське", с. Нова Миколаївка,

про стягнення 319191,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_5 підприємства В«НовомиколаїськеВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агроліга ПлюсВ» 319191,76 грн. пені та 6383,85 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є вірним та відповідає нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

ПП "Новомиколаївське" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. у справі №922/3803/15 скасувати, у задоволенні позовних вимог ТОВ В«Агроліга ПлюсВ» до ПП В«НовомиколаївськеВ» про стягнення штрафних санкцій відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем обов'язків за договором, а саме самовивозу товару, крім того, апелянт зазначає, що на адресу відповідача не надходило вимоги одночасного отримання і суми вартості товару, і передачі товару з метою його самовивозу покупцем, зазначене виключає правові підстави для стягнення з постачальника суми пені.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. 14293 від 19.10.2015р.), в якому просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 19.10.2015р. оголошено перерву до 26.10.2015р.

Від апелянта надійшли пояснення (вх. 14569 від 26.10.2015р.) по суті апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи на 16.11.2015р.

У судовому засідання 16.11.2015р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.10.2014р. між ТОВ "Агроліга плюс" (покупцем) та ПП "Новомиколаївське" (постачальником) укладений договір поставки № 2110П.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2014 р. в порядку та на умовах договору.

Відповідно до п. 2 договору обсяг кожної партії продукції згідно даного договору визначається у специфікаціях до даного договору; ціна за одну тонну продукції визначається у специфікаціях до даного договору; загальна сума договору складається з сум окремих партій продукції, визначених у специфікаціях до даного договору, згідно з якими була поставлена продукція, протягом дій даного договору.

Відповідно до п. 1 специфікації №1 до договору купівлі-продажу №2110П від 21.10.2014р. сторони узгодили найменування продукції - насіння соняшника врожаю 2014 року, строк поставки до 31.12.2014р., кількість - 300т., загальною вартістю 1350000,00грн.

Пунктом 4 специфікацією встановлено умови поставки - самовивоз транспортом покупця.

Позивачем видано довіреність № 54 від 22.10.2014р. на ім'я директора ТОВ "Агроліга плюс" ОСОБА_6 на отримання 300 тон соняшника від ПП "Новомиколаївське" (а.с. 112).

У відповідності до платіжного доручення від 23.10.2014р. №383 позивач перерахував на рахунок відповідача 300000,00грн. за соняшник (а.с. 59).

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме в частині поставки продукції, тому на думку суду, є всі підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання в розумінні ст. 612 Цивільного кодексу України, отже, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до специфікації №1 від 21.10.2014р. (а.с. 27), яка є невід'ємною частиною договору поставки від 21.10.2014р. №2110П (п. 6 специфікації), строк поставки продукції - насіння соняшника врожаю 2014 року до 31.12.2014р. у кількості 300 т зі ціною 4500 грн. вартістю 1350000,00грн. (п. 1 специфікації).

Відповідно до п. 4 специфікації №1 від 31.10.2014р. умови поставки - самовивоз транспортом покупця.

Від ТОВ «Агроліга плюс» на адресу ПП «Новомиколаївське» надійшла заявка на відвантаження від 24.10.2014р. №24/1 з зазначенням машин, які будуть здійснювати перевезення (а.с. 130).

На виконання п. 4.4. договору поставки від 21.10.2014р. №2110П щодо обов'язку постачальника (відповідач - ПП «Новомиколаївське») надати покупцю (позивачу) товарно-транспортну накладну (форми №1-ТН). До матеріалів справи долучена товарно-транспортна накладна від 25.10.2014р. №25/1.

У вищезазначеній товарно-транспортній накладній зазначений предмет договору поставки - соняшник, який повинен бути відправлений автомобілем НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом АЕ04-12ХО, замовником якого є ТОВ «Агроліга плюс», вантажовідправником - ПП «Новомиколаївське», вантажоодержувач - ТОВ «Агроліга плюс», відпуск за довіреністю вантажоодержувача - № 54 від 22.10.2014р., виданою ОСОБА_6 (а.с. 132).

На зворотньому боці вищезазначеної товарно-транспортної накладної вказано найменування вантажу, а також зазначення прізвища та ініціалів особи, яка здала вантаж, з її підписом та скріпленням печаткою, а також водій з зазначенням прізвища та ініціалів з його підписом.

А також надано товарно-транспортну накладну від 25.10.2014р. №25/2, в якій також зазначено предмет договору поставки - соняшник, який повинен бути відправлений автомобілем НОМЕР_2 з причіпом/напівпричіпом АЕ65-07ХО, замовником є ТОВ «Агроліга плюс», вантажовідправником - ПП «Новомиколаївське», вантажоодержувач - ТОВ «Агроліга плюс», відпуск за довіреністю вантажоодержувача - № 54 від 22.10.2014р., виданою ОСОБА_6 (а.с. 131).

На зворотньому боці вищезазначеної товарно-транспортної накладної вказано найменування вантажу, а також зазначення прізвища та ініціалів особи, яка здала вантаж, з її підписом та скріпленням печаткою, а також водій з зазначенням прізвища та ініціалів з його підписом.

У відповідності до книги вагаря (реалізації с/г продукції) ПП Новомиколаївське» 2014 рік внесені дані про зваження автомобілів НОМЕР_1 та Сканія АЕ29-61НС, вага яких відповідає вазі, зазначеної у товарно-транспортних накладних, а також призначення вантажу зазначено ТОВ «Агроліга плюс» (а.с. 133-135).

Як вбачається з книги складського обліку ПП «Новомиколаївське» за 2014 рік, 25.10.2014р. видано ТОВ «Агроліга плюс» за документами № 25/1, №25/2 соняшник загальною масою 65520 кг (а.с. 138).

З вищевикладеного вбачається, що постачальник - відповідач виконав всі дії, необхідні для належного виконання договору поставки від 21.10.2014р. №2110П та специфікації №1 від 21.10.2014р. до даного договору.

Крім того, даною специфікацією умовою поставки зазначено самовивіз товару транспортом покупця. Дана специфікація підписана сторонами, скріплена печатками та зауваження відсутні. Крім того, дана специфікація є частиною договору та має силу договору, отже, є обов'язковою для виконання. Однак, позивачем не було надано доказів виконання умови договору поставки насіння соняшника шляхом самовивозу в кількості, зазначеній в специфікації до договору поставки. Вказана обставина не була предметом дослідження судом першої інтанції, та їй не було надано відповідної правової оцінки при прийнятті судом оскаржуваного рішення.

Таким чином, посилання позивача на той факт, що відповідачем не здійснено поставки соняшника у кількості 300 тонн за ціною 1350000 грн. у строк до 31.12.2014р. є безпідставними. Отже, прострочення відповідачем поставки товару, що є предметом договору поставки від 21.10.2014р. не підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкції за прострочення поставки продукції є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, як таких, що не підтверджені належними доказами, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили позицію позивача, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. у справі № 922/3803/15 слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 підприємства "Новомиколаївське", с. Нова Миколаївка, задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015р. у справі № 922/3803/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга Плюс» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 65, офіс 325, р/р 26000052325774 в ПАТ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533) на користь ОСОБА_5 підприємства «Новомиколаїське» (64721, Харківська область, с. Нова Миколаївка, р/р 26003135419 в АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_6» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35598282) 3192,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постави складено 18.11.2015р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко