Постанова

від 16.11.2015 по справі 804/14699/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 р. Справа № 804/14699/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача:Кривошеїної І.О. представника відповідача: ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмашпоставка" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС" (далі - ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС»), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 24 вересня 2015 року № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт,послуг)на суму 98821,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 24 вересня 2015 року № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 9081,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а також висновки, які викладені в акті перевірки, з урахуванням відповіді Відповідача на заперечення, протиправними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, які були надані посадовим особам Відповідача в ході проведення позапланової виїзної перевірки, та не відповідають нормам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» та Конституції України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, зазначивши, що всі первинні документи по господарським операціям, що перевірялись, оформлені належним чином, товар використано підприємством для власних потреб, а встановлені податковою інспекцією порушення з боку контрагентів не повинні мати негативних наслідків для позивача.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що за результатами перевірки підприємства позивача встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Укртрансстандарт, ТОВ "Укрмашпоставка", з огляду на ненадання товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, довіреностей на отримання товару та журналів реєстрації перепусток. Крім того, у судовому засіданні представник відповідача зазначила, що зазначений висновок також ґрунтується на інформації комп'ютерних баз даних, автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та реєстру отриманих податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі по тексту - СДПІ або Відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) за жовтень 2014 року та ТОВ «Укрмашпоставка» за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт № 91/28-01-42-03-10-05393079 від 11.09.2015 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Євраз Баглійкокс» (код ЄДРПОУ 05393079) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Укртрансстандарт» (код ЄДРПОУ 36841596) за жовтень 2014 року та ТОВ «Укрмашпоставка» за грудень 2014 року». г

В акті № 91/28-01-42-03-10-05393079 від 11.09.2015 року (надалі по тексту - акт перевірки), а саме в розділі 4 «Висновок» Відповідачем зазначено, що «перевіркою встановлено порушення:

1. п. 138.2 cm. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток 2014 рік на суму 6 054грн.

2. п.п 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження рядка 18 декларації на загальну суму 65881грн., в т.ч.

- жовтень 2014 року на суму 22 107грн.;

- грудень 2014 року на суму 43 774грн., що призвело до заниження рядка 25 на загальну суму 65881грн., в т.ч.

- жовтень 2014року на суму 22 107грн.;

- грудень 2014 року па суму - 43 774грн.».

ПАТ «Євраз Баглійкокс» направлено 16.09.2015 року заперечення № 2048 від 15.09.2015 року на акт перевірки, що підтверджується штампом СДПІ про отримання.

23.09.2015 року Позивачем отримано лист СДПІ від 21.09.2015 року № 8503/28-01- 42-03-14 «Про розгляд заперечень», в якому зазначено, що висновки перевіряючих стосовно порушень є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту № 91/28-01-42-03-05393079 від 11.09.2015 року, з урахуванням заперечень Позивача та відповіді на заперечення, Відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Даними податковими повідомленнями - рішеннями Відповідачем було визначено Позивачу наступні грошові зобов'язання, а саме:

- форми «Р» від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму - 98 821,50грн., з яких сума - 65 881,00грн. - основного платежу, сума - 32 940,50грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

- форми «Р» від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму - 9 081,00грн., з яких сума - 6 054,00грн. основного платежу, сума - 3 027,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На адресу Позивача податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 24.09.2015 року № НОМЕР_2, форми «Р» від 24.09.2015 року № НОМЕР_1 надійшли 28.09.2015 року, що підтверджується вхідним номером реєстрації кореспонденції ПАТ «Євраз Баглійкокс».

Правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 є предметом спору по даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Укртрансстандарт», ТОВ «Укрмашпоставка» з огляду на дефектність оформлених паперових носіїв.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Укртрансстандарт» (Постачальник), 24.04.2015 року укладено договір купівлі - продажу № 04-47/14. Відповідно до додатку № 3 від 02.10.2014 року, який є невід'ємною частиною зазначеного договору, ТОВ «Укртрансстандарт» здійснило поставку товару (підкладка костильного скріплення до залізничних колій типу Р65(Д65) ТОСТ 8194-75, типу Р50 (Д50) ТОСТ 12135-75, костиль для залізничної широкої колії 16x16x165) на умовах поставки: СРТ склад ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» в редакції «Інкотермс 2010».

Отримання в жовтні 2014 року товару (підкладка Д-65, підкладка Д-50, костиль колійний 16x16x165) підтверджено видатковими накладними № РН-0000234 від 15.10.2014 року, № PH-0000242 від 22.10.2014 року, оформленими відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», товарно - транспортними накладними № 151014 від 15.10.2014 року, № 221014 від 22.10.2014 року.

ТОВ «Укртрансстандарт» виписано рахунки - фактури № СФ-0000397 від 15.10.2014 року, СФ-0000411 від 22.10.2014 року, податкові накладні № 287 від 15.10.2014 року на суму - 79 156,50грн., в т.ч. ПДВ - 13 192,75грн., № 297 від 22.10.2014 року на суму - 53 485,00грн., в т.ч. ПДВ - 8 914,17грн.

Оприбуткування Позивачем на складі поставленого товару підтверджується прибутковими ордерами № 292, № 293 тип. ф. М- 4, оформленими відповідно до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Видача у виробництво товару підтверджується накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип.ф. М-11- № 9662 від 19.11.2014 року, № 9664 від 15.10.2014 року, № PH-0000242 від 22.10.2014 року, оформленими відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», товарно - транспортними накладними № 151014 від 15.10.2014 року, № 221014 від 22.10.2014 року.

ТОВ «Укртрансстандарт» виписано рахунки - фактури № СФ-0000397 від 15.10.2014 року, СФ-0000411 від 22.10.2014 року, податкові накладні № 287 від 15.10.2014 року на суму - 79 156,50грн., в т.ч. ПДВ - 13 192,75грн., № 297 від 22.10.2014 року на суму - 53 485,00грн., в т.ч. ПДВ - 8 914,17грн.

Оприбуткування Позивачем на складі поставленого товару підтверджується прибутковими ордерами № 292, № 293 тип. ф. М- 4, оформленими відповідно до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Видача у виробництво товару підтверджується накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип.ф. М-11- № 9662 від 19.11.2014 року, № 9664 від 19.11.2014 року, № 2427 від 24.12.2014 року, № 37 від 10.02.2015 року, № 63 від 27.02.2015 року, № 2508 від 19.03.2015 року, № 2511 від 21.03.2015 року, № 2529від року, № 2592 від 05.05.2015 року, № 2594 від 08.05.2015 року, №2596 від 08.05.2015 року, №2648 від 15.06.2015 року, № 2646 від 12.06.2015 року, №2645 від 08.06.2015 року, №2644 від 11.06.2015 року, №2663 від 24.06.2015 року, № 2664 від 16.06.2015 року.

Використання у власній господарській діяльності товару підтверджується актами виконання робіт по капітальному ремонту в коксівному цеху в листопаді 2014 року, відомістю № 1 виконання робіт в грудні 2014 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в лютому 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 2 виконання робіт в лютому 2015 року по технічному обслуговуванню в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в березні 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в березні 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в квітні 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в травні 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 2 виконання робіт в травні 2015 року по технічному обслуговуванню в залізничному цеху, відомістю № 1 виконання робіт в червні 2015 року по поточному ремонту в залізничному цеху, відомістю № 2 виконання робіт в червні 2015 року по технічному обслуговуванню в залізничному цеху.

Крім того, між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Укрмашпоставка» (Постачальник), 05.03.2014 року було укладено договір купівлі - продажу № 03-06/14. Відповідно до додатків № 4 від 08.10.2014 року, № 6 від 04.12.2014 року, № 7 від 15.12.2014 року, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, ТОВ «Укрмашпоставка» здійснило поставку товару (штанга планерна зварна, редуктор ЦД2-40, редуктор РМ-350, мотор - редуктор МПз2-40, мотор - редуктор МП02-15Щ, муфта зубчаста) на умовах поставки: СРТ склад Покупця.

Отримання в грудні 2014 року товару підтверджено видатковими накладними № РН-0000086 від 16.12.2014 року, № РН-0000088 від 19.12.2014 року, № РН-0000089 від 19.12.2014 року, оформленими відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», товарно - транспортними накладними № 16 від 16.12.2014 року, № 71 від 19.12.2014 року, №70 від 19.12.2014 року.

ТОВ «Укрмашпоставка» виписано рахунки - фактури № СФ-0000108 від 16.12.2014 року, СФ-0000110 від 19.12.2014 року, № СФ-0000111 від 19.12.2014 року, податкові накладні № 15 від 16.12.2014 року на суму - 99 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 16 500,00грн., № 17 від 19.12.2014 року на суму - 59 559,60грн., в т.ч. ПДВ - 9 926,60грн., №18 від 19.12.2014 року на суму - 104 084,02грн., в т.ч. ПДВ - 17 347,34грн.

Оприбуткування Позивачем на складі поставленого товару підтверджується прибутковими ордерами № 360, № 361, № 362, № 371 тип. ф. М- 4, оформленими відповідно до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Видача у виробництво товару підтверджується накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів тип.ф. М-11- № 9804 від 16.01.2015 року, №33803 від 22.12.2014 року, № 17008 від 17.03.2015 року, № 9868 від 21.01.2015 року, № 2114 від 07.04.2015 року, № 9869 від 21.01.2015 року, № 9806 від 16.01.2015 року.

Використання у власній господарській діяльності товару підтверджується відомістю № 1 виконання робіт в січні 2015 року по поточному ремонту в коксівному цеху, відомістю № 7 виконаних робіт цехом по енерго та водозабезпеченню в грудні 2014 року по поточному ремонту обладнання в цеху по ЕНтаВЗ, відомістю № 1 виконаних робіт в січня 2015 року по поточному ремонту в коксівному цеху, відомістю № 2 виконаних робіт в січні 2015 року по технічному обслуговуванню в коксівному цеху, відомістю № 1 виконаних робіт в березні 2015 року по модернізації в вуглепідготовчому цеху, відомістю виконаних робіт в квітні 2015 року по поточному ремонту в коксівному цеху.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Отже, факт укладення цих договорів та їх виконання сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, письмовими поясненнями ТОВ «Укртрансстандарт» тощо.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

До того ж, в обґрунтування нереальності зазначених господарських операцій відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки на письмовий запит перевіряючого про надання документів від 28.08.2015 №1 службовою запискою від 31.08.2015 №1947 за підписом Генерального директора ОСОБА_4 ПАТ «Євраз Баглійкокс» відмовлено в наданні: сертифікатів якості (походження) на отриманий товар; товарно-транспортних накладних; довіреностей на отримання товару; журналів реєстрації перепусток.

З таким висновком суд погодитись не може, оскільки товарно-транспортні накладні - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку їх на шляху переміщення, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте, наявність належних первинних документів свідчить про здійснення самих господарських операцій. Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезень, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 року по касаційній скарзі № К/9991/27587/12.

Крім того, відповідно до договорів здійснено поставку товару на умовах поставки: СРТ склад ПАТ «ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС» в редакції «Інкотермс 2010», тобто за умовами договорів, за якими здійснювалися спірні операції перевезення товару здійснюють контрагенти позивача, а тому всі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо них контрагентів, а не щодо покупця товару (позивача). Отже, відсутність у позивача таких накладних не може бути доказом нереальності спірних господарських операцій.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року по справі № 0670/11814/11.

Щодо не надання сертифікатів якості, довіреностей на отримання товару та журналів реєстрації перепусток, суд зазначає, що Чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо придбаного товару. Обов'язковій сертифікації підлягає продукція, вказана в наказі Держспоживстандарту України №28 від 01.02.2005. Для продукції, не вказаної в переліку, існує схема добровільної сертифікації. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Сертифікат якості стосується тільки якості поставленого товару та необхідні тільки для пред'явлення претензії щодо неякісного товару, у разі коли Покупець за договором виявляє невідповідність якості товару, який вказаний в специфікаціях (додатках) до договору. Сертифікат якості товару не може підтверджувати та фіксувати факт здійснення тієї чи іншої господарської операції, а стосується виключно якості товару. Крім того, Податковим кодексом України не передбачено права платника податків на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість виключно при обов'язковій наявності сертифікатів якості на товар, довіреностей на отримання товару та журналів реєстрації перепусток. Крім того, під час судового розгляду встановлено факт, що в ході проведення перевірки головному державному ревізору - інспектору Богомолу І.С. було надано журнал реєстрації транспортних засобів, якими було поставлено товар на склад ПАТ «Євраз Баглійкокс», що свідчить про викладення в акті перевірки неправдивих даних.

Щодо тверджень відповідача про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань ТОВ «Укрмашпоставка», юридична адреса якого місто Алчевськ Луганської області, а також з урахуванням інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби, суд зазначає, що такі висновки зроблені податковим органом на підставі даних податкової звітності підприємства-контрагента, а не на підставі фактичного дослідження його виробничих потужностей. Крім того, підприємство могло для поставки товару використовувати орендовані складські приміщення, транспортні засоби, устаткування тощо, або постачати товар, придбаний у іншого підприємства. Таким чином, висновки відповідача про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань ТОВ «Укрмашпоставка», - є передчасними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що отримані від зазначеного контрагенту товари були реально обліковані підприємством. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності наданих послуг, у суду немає.

Таким чином, доводи відповідача в акті перевірки про заниження податку на прибуток 2014 рік на суму 6 054грн.та заниження рядка 18 декларації на загальну суму 65881грн., в т.ч. жовтень 2014 року на суму 22 107грн.; грудень 2014 року на суму 43 774грн., не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Отже, суд вважає висновки в акті перевірки про нереальність правочинів необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Виходячи із системного аналізу зазначених положень податкового законодавства, обставин справи, пояснень сторін суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Суд також зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи Міністерства доходів і зборів) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятих рішень належним чином не довів.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем судових витрат у розмірі 1618,54 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмашпоставка"- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 24 вересня 2015 року № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт,послуг)на суму 98821,50 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 24 вересня 2015 року № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 9081,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57, ЄДРПОУ 39736283) судові витрати в розмірі 1618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень 54 копійки на користь Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. ім. В.В.Щербицького, 1, ЄДРПОУ 05393079).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2015 року

Суддя ОСОБА_1