Ухвала

від 04.10.2011 по справі 3/278

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

04 жовтня 2011 року № 3/278

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Яремій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про роз'яснення судового рішення у справі

За позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 доУправління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Державного казначейства України в місті Києві, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року № 3/278, залишеною без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 квітня 2011 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії, спрямовані на нарахування та забезпечення виплати недоотриманої ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії, спрямовані на нарахування та забезпечення виплати недоотриманої ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

30 серпня 2011 року Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано Заяву про роз'яснення рішення суду, в якій Відповідач просить роз'яснити постанову суду від 2 червня 2010 року у справі № 3/278 в частині визначення розмірів допомоги на оздоровлення.

Необхідність роз'яснення Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року № 3/278 представник Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації мотивує тим, що для Відповідача є незрозумілою постанова суду в частині того, в якому саме розмірі управління повинно нараховувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки в резолютивній частині постанови не вказано розмірів допомоги, кратних мінімальній заробітній платі для кожного з Позивачів.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідачі 2, 3 та 4 явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Виходячи з вимог Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Суд звертає увагу на те, що роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Механізм, визначений статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, мають право на оскарження цього судового рішення.

Проаналізувавши доводи представника Відповідача 1 щодо необхідності роз'яснення судового рішення, Суд, враховуючи матеріали даної адміністративної справи, приходить до висновку, що підстави для роз'яснення судового рішення відсутні.

Суд акцентує увагу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на тому, що в мотивувальній частині Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року № 3/278 Судом було чітко зазначено, що «станом на час здійснення Позивачам виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, норма закону про Державний бюджет України втратила чинність, і застосуванню підлягали саме положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 9 липня 2007 року», «станом на час здійснення виплати Позивачам щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році була чинною стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції закону від 9 липня 2007 року, а тому, дії Відповідачів по виплаті у 2009 році щорічної допомоги на оздоровлення Позивачам на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними».

Крім того, в мотивувальній частині постанови Судом було чітко зазначено про те, що позивачі дійсно є постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 9 липня 2007 року визначено конкретні розміри (кратні мінімальній заробітній платі), які підлягають до виплат особам, які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому Відповідач 1 повинен нараховувати суму одноразової допомоги на оздоровлення, виходячи із конкретної категорії постраждалого, до якої віднесено кожного із позивачів.

Відтак, фактично подання даної заяви про роз'яснення судового рішення є формою зловживання Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації процесуальними правами в адміністративному процесі, оскільки обставинам, на які представник Відповідача 1 посилається як на незрозумілі, були предметом аналізу при розгляді даної адміністративної справи № 3/278 та їм надано належну та однозначну правову оцінку в мотивувальній частині судового рішення.

В контексті вищезазначеного Суд звертає увагу також і на те, що за результатами апеляційного перегляду Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року № 3/278 Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 квітня 2011 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 2 червня 2010 року № 3/278 було залишено без змін.

Таким чином, заявлені вимоги про роз'яснення постанови суду фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з мотивацією судового рішення, що суперечить принципам інституту роз'яснення судового рішення.

За таких обставин, розглянувши подану заяву, Суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 червня 2010 року складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (що також підтверджено висновками суду апеляційної інстанції), а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови.

Суд окремо акцентує увагу Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на тому, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки .

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України .

Крім того, Суд звертає увагу Відповідача 1 на те, що статтею 382 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 170 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В

В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про роз'яснення судового рішення -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська