Постанова

від 11.11.2015 по справі 923/1384/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 рокуСправа № 923/1384/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г. суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства база відпочинку "Арабатська стрілка" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 у справі№923/1384/13 Господарського суду Херсонської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САНТА" доКомунального підприємства база відпочинку "Арабатська стрілка" третя особаХерсонська обласна рада проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за участю

- позивача:Циганок Р.М. (довіреність від 10.11.2015),

В С Т А Н О В И В:

12.11.2014 на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 28.10.2014, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТА" (далі - позивач) задоволено частково, зобов'язано Комунальне підприємство базу відпочинку "Арабатська стрілка" (далі - відповідач) звільнити земельну ділянку площею 1 га, яка знаходиться у користуванні позивача із земель Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, від належних відповідачу нерухомих об'єктів, а саме: будиночки для відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12; вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінія інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі невстановленої потужності; стягнуто з відповідача на користь позивача 573,50 грн. судового збору, було видано відповідні накази.

09.04.2015 відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення до набрання законної сили вироку суду по кримінальному провадженню №12014230140002135 по факту службового підроблення службовими особами позивача офіційних документів - внесення завідомо недостовірної інформації до проекту землеустрою, розробником якого виступав позивач, щодо наявності капітальних будівель на земельній ділянці площею 1,0 га, що була надана позивачу в оренду. В заяві зазначено, що вказані нерухомі об'єкти визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015 (суддя Нікітенко С.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Аленін О.Ю., Жеков В.І.), у задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким заяву про відстрочення виконання судового рішення від 28.10.2014 задовольнити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.10.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТА" (далі - позивач) задоволено частково, зобов'язано Комунальне підприємство базу відпочинку "Арабатська стрілка" (далі - відповідач) звільнити земельну ділянку площею 1 га, яка знаходиться у користуванні позивача із земель Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, від належних відповідачу нерухомих об'єктів, а саме: будиночки для відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12; вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінія інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі невстановленої потужності; стягнуто з відповідача на користь позивача 573,50 грн. судового збору.

Вказане рішення 11.11.2014 набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось і на виконання його судом було видано відповідні накази.

В обґрунтування заяви відповідач послався на постанову начальника СВ Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області від 25.03.2015 про визнання речовими доказами та їх залучення до матеріалів кримінального провадження №42014230140000002 від 07.02.2014 будиночків відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12, вбиральних зазначених літерами XVIII, ІХХ та ліній інженерної споруди - повітряних ліній електропередач, від яких рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.10.2014 передбачалось звільнити земельну ділянку позивача.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у задоволенні заяви мотивував тим, що постанова від 25.03.2015, відповідно до якої об'єкти нерухомості відповідача, про які йшла мова в рішенні Господарського суду Херсонської області від 28.10.2014, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, не є тією винятковою обставиною, яка б свідчила про неможливість виконання рішення суду, а згідно з вказаним рішенням відповідач зобов'язаний лише звільнити земельну ділянку від об'єктів нерухомості, а не знищити їх.

Однак із висновками судів повністю погодитись не можна виходячи із наступного

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

У п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 роз'яснено, що: підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; при цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення; проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути не лише обставини, пов'язані із станом чи становищем конкретної особи, а й інші обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як встановлено судами майно, від якого на виконання рішення суду належить звільнити земельну ділянку, у кримінальному провадженні №42014230140000002 визнано речовими доказами та залучено до матеріалів кримінального провадження.

Згідно статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1). Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2).

Відповідно до положень статті 98 наведеного кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 100 цього кодексу передбачає зберігання речових доказів.

Положеннями статті 2 вказаного кодексу визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

За приписами статей 25, 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконання судового рішення здійснюється самостійно боржником, або примусово державним виконавцем на наступний день після закінчення відповідних строків.

Отже за обставин справи, що склалися, щодо одного і того ж майна встановлено різні правові механізми щодо вчинення процесуальних дій, які ускладнюють виконання рішення суду, тому судами неправильно застосовано положення статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо строку відстрочки виконання рішення суду касаційна інстанція виходить із положень статті 219 Кримінального процесуального кодексу України щодо двохмісячного строку досудового розслідування, статті 318 цього кодексу про те, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, статті 376 кодексу про те, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду із нарадчої кімнати, і головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження, статті 395 вказаного кодексу про те, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: 1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; 2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення; 3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, статті 398 кодексу про те, що апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження, статті 405 кодексу про те, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою, а також враховуючи положення статті 369 наведеного кодексу, яка передбачає, що судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження може викладається як у формі вироку, так і у формі ухвали, отже вірогідність відстрочки виконання рішення до набрання законної сили вироку суду, як про це просив заявник, достеменно не випливає із наведених норм права, тому виходячи із вказаних положень законодавства у їх сукупності суд касаційної інстанції вважає можливим відстрочити виконання рішення суду на строк до 11.05.2016 включно.

Оскільки відповідно до приписів статті 111 9 частини 1 пункту 3 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд лише з підстав порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, але таких обставин судом касаційної інстанції не встановлено, суд касаційної інстанції перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши судові рішення прийняти нове.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.2, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства база відпочинку "Арабатська стрілка" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015 у справі №923/1384/13, скасувати.

Заяву Комунального підприємства база відпочинку "Арабатська стрілка" задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 28.10.2014 у справі №923/1384/13 до 11.05.2016 включно.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський