Рішення

від 10.11.2015 по справі 908/4684/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 Справа № 908/4684/15

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43

адреса для листування : 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 66

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Золота осінь", 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, буд. 66 "а"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, 72311, АДРЕСА_1

про стягнення 291 142,99 доларів США

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Юнаш А.Б., довіреність від 19.01.15 б/н

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 07.10.15 б/н

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 07.10.15 № 4132

СУТЬ СПОРУ:

25.08.15 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (надалі ПАТ "ОТП Банк") про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Золота осінь" (далі ТОВ "Золота осінь") 291 142,99 доларів США, з яких: 276 236,36 доларів США - основний борг та 14 906,63 доларів США - заборгованість за нарахованими відсотками.

25.08.15 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ "ОТП Банк" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.08.15 судом порушено провадження у справі № 908/4684/15, якій присвоєно № провадження 17/110/15, судове засідання призначено на 09.09.15. Також, цією ухвалою судом долучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1. У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 25.08.15 судом відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ОТП Банк" від 13.08.15 про забезпечення позову у справі № 908/4684/15.

За заявою представника позивача розгляд справи 09.09.15 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Ухвалою від 09.09.15 судом у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача та третьої особи відкладено розгляд справи на 21.09.15.

За заявою представників сторін розгляд справи 21.09.15 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Ухвалою від 21.09.15 судом у зв'язку з неявкою в судове засідання третьої особи чи її представника відкладено розгляд справи на 19.10.15.

В судовому засіданні 19.10.15 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про залучення до участі у справі в якості третьої сторони фізичну особу - громадянина ОСОБА_4 (72311, АДРЕСА_2).

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Представник відповідача підтримав заявлене третьою особою клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки фізична особа ОСОБА_4 не є стороною ані кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007, ані договору поруки від 19.04.07 № SR-SME200/084/2007/2, за якими заявлено вимоги у цій справі, суд не вбачає правих підстав для залучення ОСОБА_4 до участі у справі № 908/4684/15 в якості третьої особи. У зв'язку з чим, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_1 через необґрунтованість.

В судовому засіданні 19.10.15 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із оголошенням перерви до 22.10.15.

Клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи та про залучення до участі у справі в якості третьої сторони громадянина ОСОБА_4 (72311, АДРЕСА_2) судом в судовому засіданні 19.10.15 не розглядались оскільки останні не підписані уповноваженим представником третьої особи.

Ухвалою від 19.10.15 судом відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ "Золота осінь" до ПАТ "ОТП Банк" про визнання поруки припиненою.

Розгляд справи 22.10.15 здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.10.15 судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи про об'єднання справи № 908/4684/15 та справи № 908/4682/15 в єдину справу. Вказані клопотання обґрунтовані тим, що обидві справи стосуються однорідних правовідносин та в них беруть участь одні й ті самі особи.

Згідно з ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (ч. 1). Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами (ч. 2).

Відмовляючи у задоволенні наведених вище клопотань відповідача та третьої особи суд виходить з того, що позовні вимоги у справі № 908/4684/15 та у справі 908/4682/15 про стягнення заборгованості заявлені позивачем на підставі різних договорів, а саме: у справі № 908/4684/15 за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 та договором поруки від 19.04.07 № SR-SME200/084/2007/2; у справі № 908/4682/15 за кредитним договором від 24.04.07 № СМ-SME200/085/2007 та договором поруки від 24.04.07 № SR-SME200/085/2007/2.

Таким чином, справа № 908/4684/15 та справа № 908/4682/15 не пов'язанні між собою підставами виникнення та поданими доказами. А тому, об'єднання цих справ лише перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення справ по суті спору.

В судовому засіданні 22.10.15 судом оголошувалась перерва до 26.10.15.

Ухвалою від 26.10.15 за клопотання представника відповідача та третьої особи судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 10.11.15, розгляд справи відкладено на 04.11.15.

В судовому засіданні 04.11.15 судом оголошувалась перерва до 10.11.15.

Представником відповідача та третьої особи заявлені клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи, якими останні просять суд призначити судову бухгалтерську експертизу у справі № 908/4684/15 проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6). На час проведення експертизи представник відповідача та третьої просить суд зупинити провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Позивач проти призначення судової бухгалтерської експертизи у справі № 908/4684/15 заперечив.

Розглянувши наведені вище клопотання представника відповідача та третьої особи судом відмовлено у їх задоволенні з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України унормовано, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч. 1). Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі (ч. 2).

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки з'ясування і встановлення фактичних обставин справи № 908/4684/15, що входять до її предмета доказування, не потребують спеціальних знань, судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи про призначення судової бухгалтерської експертизи у цій справі через необґрунтованість. Як наслідок, відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі на час проведення судової бухгалтерської експертизи.

Також, в судовому засіданні 10.11.15 судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи про зупинення розгляду справи № 908/4684/ 15 (проти яких заперечив позивач) до вирішення в господарському суді м. Києва справи за позовом ТОВ "Золота осінь" до ПАТ "ОТП Банк" про визнання поруки припиненою.

Представник відповідача та третьої особи обґрунтовував заявлені клопотання тим, що 02.11.15 до господарського суду м. Києва було подано позовну заяву ТОВ "Золота осінь" до ПАТ "ОТП Банк" про визнання поруки припиненою. У зв'язку з чим представник відповідача та третьої особи вважає, що об'єктивний розгляд справи № 908/4684/15 неможливий без вирішення справи в господарському суді м. Києва про припинення поруки.

Відмовляючи у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи суд виходив з того, що за приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до вищенаведеної процесуальної норми пов'язаність справ полягає в тому, що рішення ін. суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предмету позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи, що господарський суд Запорізької області в ході розгляду справи № 908/4684/15 не є обмеженим у своїй юрисдикції щодо розгляду і вирішення цієї справи по суті спору, судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі № 908/4684/15 до вирішення в господарському суді м. Києва справи № 910/28248/15 за позовом ТОВ "Золота осінь" до ПАТ "ОТП Банк" про визнання поруки припиненою.

У засіданні суду 10.11.15, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін та третьої особи роз'яснено про час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримував заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зазначав наступне. 19.04.07 між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SME200/084/2007 на виконання якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 699 597,10 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника. Однак, зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 утворилась заборгованість в сумі 291 142,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.04.15 складає 6 479 208,76 грн. Також, позивач пояснював, що 19.04.07 між позивачем та ТОВ "Золота осінь" був укладений договір поруки № SR-SME200/084/2007/2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007. На адресу ТОВ "Золота осінь" було направлено досудову вимогу від 26.06.15 № 200-12-4-7/1131 про дострокове погашення кредитної заборгованості. Разом з тим, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 22, 509, 526, 553, 554, 610-612, 1049 ЦК України просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві (письмових поясненнях) проти позовних вимог заперечив повністю з наступних підстав. Як пояснював відповідач, зміст кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 містить фінансові зобов'язання Позичальника перед Банком, які збільшують вартість кредиту, а відповідно і зобов'язання Поручителя, про які Поручителю не було повідомлено. Так, п. 1.3.5. розділу 2 кредитного договору містить положення про сплату Позичальником комісії, а п. 1.4.1.3.1. частини 2 кредитного договору передбачена плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії цього договору підлягає корегуванню після перебігу 11 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи першої частини (траншу). Невідповідність зазначених умов, на думку відповідача, є самостійною підставою визнання кредитного договору таким, по якому сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору. Також, умови договору про сплату кредиту та процентів за користування кредитом у валюті кредиту не відповідають положенням ч. 1 ст. 192 ЦК України, за якими законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Отже, на думку відповідача, ПАТ "ОТП Банк" порушив вимоги Інструкції Національного Банку України «Про правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупна вартість кредиту». Відповідач зазначав, що в договорі поруки жодним чином не вказується письмова згода поручителя відповідати за виконання кредитних зобов'язань позичальника у разі зміни процентної ставки по кредиту, якою буде збільшено обсяг зобов'язань Поручителя. Крім того, всупереч п. 5.1. договору поруки, кредитор не направляв Поручителю жодних повідомлень про зміну (збільшення) процентної ставки за користування кредитом чи про зміну інших істотних умов кредитного договору. 19.01.09 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору, яким були внесені зміни до умов кредитного договору, що збільшували розмір кредитних зобов'язань Позичальника (та відповідно Поручителя) по кредитному договору. Цей додатковий договір, як пояснював відповідач, було укладено через 10 днів після вступу в законну силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачалось, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідач звертає увагу суду, що Поручитель не давав свого письмового погодження на зміну (збільшення) кредитних зобов'язань по кредитному договору відповідно до зазначених пунктів додаткового договору. Отже, як стверджував відповідач, з 02.04.12 Банком в односторонньому порядку було підвищено плаваючу ставку FIDR на 0,50% процента, що в свою чергу збільшило кредитні зобов'язання по кредитному договору. При цьому, відповідач вказував, що жодних повідомлень від Банку про зміну процентної ставки та збільшення розміру кредитних зобов'язань по кредитному договору не отримував та жодних погоджень з цього приводу не надавав. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що у суду є всі підстави для визнання поруки припиненою. Крім того, на думку відповідача, з наданого в якості доказу розрахунку заборгованості не можливо визначити, яка сума відсотків була нарахована та сплачена Позичальником загалом та за кожен період окремо, та чи відповідає ця сума умовам кредитного договору. Також, з наданого розрахунку неможливо встановити чи змінювався розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами при зміні плаваючої ставки FIDR і якщо змінювався, то за який період, в якому розмірі і чи відповідає розмір змін нарахованих процентів за користування кредитом довідці про зміну плаваючої ставки FIDR. Враховуючи викладене, відповідач ставить під сумнів правильність складання розрахунку заборгованості та достовірність зазначених в ньому даних. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позовних вимог ПАТ "ОТП Банк" відмовити повністю.

Представник третьої особи у письмовому запереченні проти позовних вимог заперечив повністю зазначаючи, що умови договору не відповідають положенням ч. 1 ст. 192 ЦК України, за якими законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Вказує, що позичальнику та поручителю не надано жодних роз'яснень щодо умов кредитування, нарахування процентів за користування кредитом, правил зміни фіксованої та плаваючої процентної ставки тощо. Не було роз'яснено переваги та недоліки плаваючої процентної ставки, ануїтентних платежів та платежів, що зменшуються. Всупереч вимогам чинного законодавства кредитним договором було встановлено приховані комісійні платежі за відкриття кредитного і розрахункового рахунку, а також комісія за видачу кредиту, та інші фінансові зобов'язання, які збільшують вартість кредиту, а відповідно і зобов'язання Поручителя, про які поручителю не було відомо. Крім того, вважає, що в кредитному договорі зазначені явно дискримінаційні умови щодо зміни процентної ставки та внесено положення про те, що позичальник і поручитель наперед погоджуються на всі дії Банку щодо зміни умов кредитування навіть без повідомлення про такі зміни. Жодних повідомлень від Банку про зміну процентної ставки та збільшення розміру кредитних зобов'язань по кредитному договору не отримував та жодних погоджень з цього приводу не надавав. Цей додатковий договір, як пояснював відповідач, було укладено через 10 днів після вступу в законну силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачалось, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. З огляду на наведене, представник третьої особи просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.07 між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (стаття 1 Статуту ПАТ "ОТП Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 23.07.09 № 54) (Банк) і громадянкою України ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № СМ-SME200/084/2007, який складається з 2 (двох) частин, які нероздільно пов'язані між собою. Цей договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього договору) (п. 1 ч. 1 договору).

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1.1. ч. 2 кредитного договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 699 597,10 доларів США, а Позичальник прийняв зобов'язання належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.

Згідно з п. 1.1.1. ч. 2 кредитного договору, для облікових цілей Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок, де обліковується заборгованість Позичальника за кредитом.

Погашення заборгованості за кредитом та процентами може здійснюватись Позичальником через транзитний або поточний рахунки у Банку (п. 1.1.2. ч. 2 кредитного договору).

Пунктом 2 ч. 1 кредитного договору передбачено, що перший транш кредиту становить 149 597,10 доларів США, наступні транші - в розмірі не менше 5% від розміру кредиту; цільове використання кредиту: перший транш - на погашення поточної заборгованості Позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги; наступні транши - на споживчі цілі; річна база нарахування процентів - 360 днів у році; дата остаточного повернення кредиту - 19.04.17; комісія за дострокове виконання боргових зобов'язань: а) 2% від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань протягом першого року з моменту отримання кредиту/першого траншу; б) 1% від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, починаючи з другого року з моменту отримання кредиту/першого траншу до повного виконання боргових зобов'язань.

За умовами п. 3 ч. 1 кредитного договору, сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (фіксований відсоток + FIDR). Фіксований відсоток - 4,7% річних (є незмінним на весь строк дії кредитного договору). FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно Банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні Банку (як в Головній конторі, так і в філіях/представництвах /відділеннях Банку) на інформативних стендах. На момент укладення цього договору FIDR становить 7,5% річних.

Відповідно до п. 1.4.1.2. ч. 2 кредитного договору, у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього договору).

Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу), якщо інше не передбачено цим договором (п. 1.4.1.3. ч. 2 кредитного договору).

Плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії цього договору, підлягає коригуванню після перебігу 11 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу) (п. 1.4.1.3.1. ч. 2 кредитного договору).

Пунктом 1.4.1.3.2. ч. 2 кредитного договору передбачено, що плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь-яких договорів до цього договору.

Згідно з п. 1.4.1.4. ч. 2 кредитного договору, проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та включаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст. 1.5. цього договору.

За змістом п. 1.5.1. ч. 2 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до цього договору) шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватись Позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах встановлених цим договором (п. 1.11.1. ч. 2 кредитного договору).

Додатковими договорами від 19.01.09 № 1, від 18.03.14 № 2 та від 29.09.14 № 3 до кредитного договору сторони домовились викласти Графік платежів в новій редакції (Додаток № 1 до цих додаткових договорів).

Пунктом 2.1.2. додаткового договору від 29.09.14 № 3 до кредитного договору визначено, що проценти нараховуються у день сплати процентів, що визначається у Графіку платежів (Додаток № 1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов п. 2.1.2.1. цього додаткового договору та інших положень кредитного договору.

Умовами п. 2.1.2.1. додаткового договору від 29.09.14 № 3 до кредитного договору встановлено, що повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів буде здійснюватись шляхом сплати Позичальником Ануїтентних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною цього додаткового договору (Додаток № 1) та шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Зазначений в Графіку платежів розмір процентів та/чи розмір платежів (при сплаті Позичальником Ануїтентних платежів), та/чи кількість платежів може/уть змінюватись у випадку/ах дострокового погашення боргових зобов'язань, зміни розміру процентної ставки, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором та цим додатковим договором, без укладання Графіку платежів в новій редакції. В такому разі Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку платежі, що розраховуються Банком виходячи із діючого розміру процентної ставки, залишку непогашеної частини кредиту та інших платежів, якщо такі матимуть місце за кредитним договором та цим додатковим договором (п. 2.1.2.1.3 додаткового договору від 29.09.14 № 3 до кредитного договору).

Відповідно до Додатку № 1 до додаткового договору від 29.09.14 № 3 до кредитного договору, відсоткова ставка становить 12,70% (FIDR+4,7%).

Пунктом 2.1.3.2. додаткового договору від 29.09.14 № 3 до кредитного договору сторони узгодили, що незважаючи на інші положення кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за кредитним договором чи іншими укладеними з Банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому, зобов'язання Позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання Позичальником відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено Позичальником протягом 60 календарних днів з дати отримання вимоги.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата договору), включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід'ємну частину цього договору), і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі (п. 7.3. кредитного договору).

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України (ЦК України), за кредитним договором банк або ін. фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1.7.1. кредитного договору, Банк здійснює видачу кредиту Позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами Позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування кредитного рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в Банку. Кожний наступний транш надається Позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов спірного кредитного договору, ПАТ "ОТП Банк" надало ОСОБА_1 кредитні кошти в загальній сумі 699 597,10 доларів США.

Факт видачі кредиту підтверджується наявним в матеріалах цієї справи меморіальними валютними ордерами від 19.04.07 № 1 на суму 149 597,10 доларів США, від 25.04.07 № 2 на суму 550 000 доларів США та не заперечувався представником третьої особи в ході розгляду цієї справи.

Пунктом 1.6.1. кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених ст. 1.5. цього договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали господарської справи № 908/4684/15 свідчать, що Позичальник (ОСОБА_1) взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконала, заборгованість за основною сумою кредиту та зі сплати процентів за користування кредитом в строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1) у повному обсязі не сплатила, чим порушила умови кредитного договору.

Так, за розрахунком позивача, заборгованість Позичальника (ОСОБА_1) за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 за основною сумою кредиту складає 276 236,36 доларів США, що еквівалентно 6 147 470,85 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 21.04.15 та по процентах за користування кредитом за період з 19.11.14 по 20.04.15 становить 14 906,63 доларів США, що еквівалентно 331 737,91 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 21.04.15.

Досудовою вимогою за вих. від 27.04.15 № 200-12-4-7/715 про погашення заборгованості за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007, що наявна в матеріалах цієї справи, позивач вимагає від ОСОБА_1 дострокового виконання боргових зобов'язань, а саме: протягом 60 календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити на рахунок ПАТ "ОТП Банк" 276 236,36 доларів США суми кредиту та 14 906,63 доларів США суми відсотків за користування кредитом.

Докази погашення ОСОБА_1 (Позичальником) наведеної вище заборгованості за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 в матеріалах справи № 908/4684/15 відсутні.

Вказана обставина не заперечувалась в ході розгляду цієї справи ні представниками сторін, ні ОСОБА_1

Статтею 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1). Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2).

Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Як встановлено судом, 19.04.07 в забезпечення виконання прийнятих на себе ОСОБА_1 (Позичальником) зобов'язань за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (стаття 1 Статуту ПАТ "ОТП Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 23.07.09 № 54) (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Золота осінь" (Поручитель) укладено договір поруки № SR-SME200/084/2007/2 з додатковими договорами до нього.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору поруки, Поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його боргових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати Боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк, як встановлено у кредитному договорі.

Зокрема, порукою забезпечуються вимоги Кредитора щодо:

а) повернення основної суми кредиту наданого Боржнику. Боржник зобов'язаний повернути Кредитору повну суму отриманих Боржником кредитних коштів не пізніше 19.04.17. На дату укладання цього додаткового договору сума кредиту складає 699 597,10 доларів США.

б) сплата процентів за користування кредитом. Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в кредитному договорі (п.п. а), б) п. 2.1. договору поруки в редакції додаткового договору від 29.09.14 № 2).

Відповідно до п. 2, 2.1. договору поруки в редакції додаткового договору від 29.09.14 № 2, на дату укладання цього додаткового договору розмір боргових зобов'язань, забезпечених порукою становить 699 597,10 доларів США. В разі зміни, в т.ч. збільшенні розміру боргових зобов'язань та/чи інших зобов'язань Боржника за кредитним договором після укладення цього договору, такі зобов'язання забезпечуються порукою в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору, а цей пункт договору вважається попередньою згодою Поручителя на зміну умов кредитного договору.

Умовами п. 2.3.1. договору поруки визначено, що Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення кредитного договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

За змістом п.п. 3.1., 3.2. договору поруки, у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Кредитором протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Кредитора, який буде повідомлено Поручителю додатково.

Згідно з п. 3.4. договору поруки, обов'язок Поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від Кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі. Для дійсності вимоги Кредитор не зобов'язаний надавати Поручителю підтвердження невиконання боргових зобов'язань Боржником.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором (п. 4.1. договору поруки).

З матеріалів справи вбачається, що досудовою вимогою за вих. від 26.06.15 № 200-12-4-7/1131 про погашення заборгованості за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007, ПАТ "ОТП Банк" на підставі п. 3.1. договору поруки пропонує ТОВ "Золота осінь" достроково виконати боргові зобов'язання Позичальника за кредитним договором у повному обсязі та протягом 3-х календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість на рахунок ПАТ "ОТП Банк" в сумі кредиту в розмірі 276 236,36 доларів США та 14 906,63 доларів США відсотків за користування кредитом.

Вказана вище досудова вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 26.06.15, що підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченою копією Реєстру поштових відправлень, відправлених з рекомендованим повідомленням.

Факт отримання вказаної досудової вимоги відповідачем не заперечувався сторонами.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 в сумі 276 236,36 доларів США основного боргу по кредиту та 14 906,63 доларів США процентів за користування кредитом за період з 19.11.14 по 20.04.15 або спростування їх розміру відповідачем у цій справі не надано.

Факт наявності вище наведеної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову .

Відповідно до положень п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п. 4 ч.1 ст. 55 ГПК України).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України, у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).

Як вбачається з відбитку штемпеля на конверті, в якому надійшла до суду позовна заява ПАТ "ОТП Банк" за вих. від 13.08.15 № 200-12-4-7/1421, позовні матеріали були направлені позивачем на адресу господарського суду - 20.08.15.

Отже, і ціна позову в національній валюті повинна визначатись з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, станом на 20.08.15.

Разом з тим, зміст позовної заяви ПАТ "ОТП Банк" за вих. від 13.08.15 № 200-12-4-7/1421 свідчить, що позивачем визначено ціну позову в національній валюті України з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти станом на 21.04.15 , що, в свою чергу, не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 55 ГПК України.

За приписами ч. 3 ст. 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Судом враховано, що станом на день подання позову у цій справі до суду (20.08.15) офіційний курс гривні до долару США, визначений Національним банком України, становив 22,066173 грн. за 1 долар США (повідомлення НБУ від 20.08.15 долучено до матеріалів справи).

Отже, ціна позову в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову повинна становити 6 095 479,31 грн. (6 095 479,31 грн. = 276 236,36 доларів США х 22,066173 грн.) основного боргу по кредиту та 328 932,28 грн. (328 932,28 грн. = 14 906,63 доларів США х 22,066173 грн.) заборгованості з процентів за користування кредитом за період з 19.11.14 по 20.04.15.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ "ОТП Банк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 276 236,36 доларів США, що еквівалентно 6 095 479,31 грн. основного боргу по кредиту та 14 906,63 доларів США, що еквівалентно 328 932,28 грн. процентів за користування кредитом за період з 19.11.14 по 20.04.15. В іншій частині вимоги судом відхиляються через необґрунтованість.

Судом визнаються безпідставними доводи відповідача про підвищення Банком в односторонньому порядку плаваючої ставки FIDR оскільки, як встановлено вище судом, розділом 1.4. кредитного договору сторони передбачили, що плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу).

Також, суд виходить з того, що оскільки додатковий договір від 29.09.14 № 2 до договору поруки був укладений між сторонами та підписаний в той же день , що і додатковий договір від 29.09.14 № 3 до кредитного договору між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, в якому сторони (Банк та Позичальник) передбачили повернення частини кредиту та сплати процентів шляхом сплати Позичальником ануїтентних платежів, що визначені у графіку платежів (додаток № 1 до додаткової угоди від 29.09.14 № 3) та визначили процентну ставку в розмірі 12,70% (FIDR+4,7%), то ТОВ "Золота осінь", підписуючи додатковий договір від 29.09.14 № 2 до договору поруки, надало згоду на: - зміну зобов'язання щодо умов повернення суми кредиту та процентів шляхом сплати ануїтентних платежів; - встановлення процентної ставки в розмірі 12,70% (FIDR+4,7%).

Зазначене вище підтверджується підпунктом б) п. 2.2. додаткового договору від 29.09.14 № 2 до договору поруки, згідно з яким Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами , наданими згідно з кредитним договором в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в кредитному договорі.

Судом відхиляються посилання відповідача на порушення Банком вимог «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.07 № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25.05.07 за № 541/13808.

Так, положення вказаних вище Правил регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у т.ч. наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.

Згідно з п.п. 22, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, що була чинною на момент укладення кредитного договору від 24.04.07 № СМ-SME200/085/2007 ), споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Частиною 1 ст. 11 вказаного вище Закону унормовано, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Як встановлено судом у тексті цього рішення, цільовим використанням кредитних коштів, наданих Позичальнику (ОСОБА_1) за кредитним договором від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 є перший транш - на погашення поточної заборгованості Позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги; наступні транші - на споживчі цілі (п. 2 ч. 1 кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007).

Оскільки зміст кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 із додатковими договорами 1, 2, 3 та з додатками до них містять положення визначені пунктом 3 (вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору) Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затв. постановою Правління Національного банку України від 10.05.07 № 168), а також враховуючи:

- підписання між банком та ОСОБА_1 кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 та додаткових договорів до нього,

- користування ОСОБА_1 кредитними коштами банку за цим кредитним договором з додатковими договорами до нього на протязі тривалого часу (понад 8 років),

судом визнаються необґрунтованими посилання представника відповідача та третьої особи на те, що банк перед укладенням кредитного договору не надав споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту (пункт 2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затв. постановою Правління Національного банку України від 10.05.07 № 168).

Також, розглядаючи справу по суті спору суд виходить з того, що нормами ст. 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня (ч. 1). Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

Частина 3 ст. 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.

Відповідно до частини 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Таким чином, положення ч. 2 ст. 533 ЦК України та ч. 2 ст. 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Наявні в матеріалах цієї справи належним чином засвідчені копії банківських ліцензій від 08.11.06 № 191 та від 08.07.09 № 191, а також дозволи за № 191-1, видані Національним банком України свідчать, що ПАТ "ОТП Банк" надано право на здійснення операцій з валютними цінностями.

За таких обставин, доводи відповідача щодо невідповідності умов кредитного договору від 19.04.07 № СМ-SME200/084/2007 нормам ч. 1 ст. 192 ЦК України суд визнає безпідставними та не приймає до уваги.

Таким чином, твердження відповідача, викладені у відзиві (письмовому поясненні) на позовну заяву, в т.ч. щодо збільшення розміру кредитних зобов'язань без згоди Поручителя, спростовуються наявними в матеріалах цієї справи доказами. У зв'язку з чим, відхиляються судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 72 461,93 грн. покладається на відповідача.

Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…) після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувача (…).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 4 5 , 4 6 , 22, 27, 33, 34, 41, 49, 69, 79, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золота осінь" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 23850729) на користь публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166, р/р 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) - 276 236 (двісті сімдесят шість тисяч двісті тридцять шість) доларів США 36 центів США, що еквівалентно 6 095 479 (шість мільйонів дев'яносто п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 31 коп. основного боргу по кредиту, 14 906 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шість) доларів США 63 центів США, що еквівалентно 328 932 (триста двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 28 коп. процентів за користування кредитом та 72 461 (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 93 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.11.15.

Суддя В.Л. Корсун