Постанова

від 12.11.2015 по справі 910/2957/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Справа№ 910/2957/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Діденко М.В., довіреність № 3884-О від 30.09.13,

відповідача: Бахрушин А.М., довіреність б/н від 08.07.15,

Ночка І.П., довіреність б/н від 07.07.15.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вектор"

на рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 р.

у справі №910/2957/15-г (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Приватного підприємства "Вектор"

про зобов'язання визнати грошові вимоги в розмірі 8 552 752, 84 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Вектор" (далі - відповідач) про зобов'язання визнати грошові вимоги в розмірі 8 552 752,84 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г позов задоволено частково. Зобов'язано ліквідаційну комісію Приватного підприємства "Вектор" (03035, м. Київ, вул. Урицького, б. 41; ідентифікаційний код 31520838) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50; ідентифікаційний код 14360570) в розмірі 7 272 780 (сім мільйонів двісті сімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 12 коп. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства "Вектор" (03035, м. Київ, вул. Урицького, б. 41; ідентифікаційний код 31520838) та реєстру кредиторів Приватного підприємства "Вектор" (03035, м. Київ, вул. Урицького, б. 41; ідентифікаційний код 31520838). В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Вектор" (03035, м. Київ, вул. Урицького, б. 41; ідентифікаційний код 31520838) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50; ідентифікаційний код 14360570) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Вектор" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вектор" без задоволення.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2008 року між ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" та ПП "Вектор" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № VL 884 (далі - кредитний договір), відповідно до якого позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 1 455 000,00 грн.

Згідно з п. 2.2.2 кредитного договору ПП "Вектор" зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом в строки, передбачені кредитним договором.

Пунктом А3 кредитного договору встановлено, що строк повернення кредиту 10.06.2009 року.

Положеннями п. 6.1 кредитного договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору при порушенні позивальником (відповідачем) будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п. п. 2.25, 4.4, 4.5, 4.6, позивальник сплачує банку (позивачу) пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Позивальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,17% від встановленого ліміту кредитування, зазначеного в п. А2, розрахунок якої здійснюється щоденно і нараховується у день сплати процентів (яким є 25 число кожного поточного місяця) (п. А.10 кредитного договору).

При порушенні ПП "Вектор" будь-якого зобов'язання щодо погашення кредиту він сплачує позивачу 54% річних від суми розміру не погашеної заборгованості (п. А7 кредитного договору).

Згідно з п. 5.2 кредитного договору при порушенні п. п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.9, 7.1 кредитного договору, позичальник виплачує банку за кожний випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Пунктом 5.4 кредитного договору сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 5.1, 5.2, 5.3 кредитного договору здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано позичальником.

Відповідно до п. 2.2.7 кредитного договору відповідач зобов'язаний надавати позивачу не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіти та ін).

Пунктом 5.7. кредитного договору передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки, пені, штрафів за кредитним договором встановлюються сторонами у 5 років.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як було встановлено судом першої інстанції, що звертаючись з даним позовом до суду позивач просив суд зобов'язати відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 8 552 752,84 грн.:

1 455 000,00 грн. заборгованості за кредитом,

6 515,10 грн. заборгованість з винагороди (комісії),

3 765 481,27 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом,

2 743 756,47 грн. пені,

582 000,00 грн. штрафу.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 18.04.12. у справі № 22-42/2012 стягнуто з відповідача на користь позивача за кредитним договором № VL 884 від 11.06.08. станом на 07.10.09.:

1 455 000,00 грн. заборгованості за кредитом,

6 515,10 грн. заборгованість з винагороди (комісії),

461 176,27 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом,

137 410,86 грн. пені.

Відповідно, обставини, встановлені у справі № 22-42/2012, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, як вказане рішення відповідачем не виконано, позивач продовжував нараховувати відповідачу заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеню за період з 05.01.10. по 28.07.14., та штраф за 20 звітних кварталів, а саме:

3 304 305 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом,

2 606 345,61 грн. пені,

582 000,00 грн. штрафу (за 20 звітних кварталів).

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Приватне підприємство "Вектор" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 24.06.10., що було опубліковано в бюлетні державної реєстрації № 152 (12) від 25.06.10.

Відповідачу про вимоги позивача відомо з огляду на те, що заявою від 20.11.14. позивач просив розглянути вимоги позивача в розмірі 8 552 752,84 грн., визнати їх та включити до проміжного ліквідаційного балансу. Зазначену заяву позивачем відповідачу було направлено 27.11.14. листом з описом вкладення та отримано відповідачем 23.12.14. у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач не надав позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, а доказів іншого матеріали справи не містять. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

При цьому, враховуючи приписи ст. 105 ЦК України відповідач повинен був надати таку відповідь в строк не пізніше 22.01.15. включно.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач є кредитором для відповідача.

Крім того, з приписів ст. 112 ЦК України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення.

Відповідно з 27.01.15 року почав обліковуватись передбачений приписами ст. 112 ЦК України місячний строк на звернення позивача з даним позовом до суду.

В свою чергу, позивач звернувся з даним позовом до суду 06.02.15 року (відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті).

Крім того, зважаючи на наявність станом на 24.06.10 року заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" було для Приватного підприємства "Вектор" явним (відомим) кредитором.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачу було відомо про вимоги кредитора, тому з врахуванням дати направлення кредиторської вимоги, часу поштового обігу та приписи ст. 530 ЦК України, встановлений ст. 112 ЦК України місячний строк на звернення до суду позивачем пропущений не був, як і не був пропущений строк позовної давності з врахуванням дати набрання законної сили рішення у справі №22-42/2012.

Колегією суддів було враховано період нарахування пені, штрафу, заборгованості по відсоткам, умов кредитного договору та враховуючи дату набрання постановою апеляційного суду міста Києва у справі № 22-42/2012 законної сили, суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами про зобов'язання визнати грошові вимоги в розмірі 8 552 752,84 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів станом на момент звернення до суду першої інстанції не сплив.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 7 272 780,12 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 1 279 972,72 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів судом першої інстанції було відмовлено, оскільки було здійснено перерахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені, штрафу та встановлено, що за пред'явлений до стягнення період з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 379 582,00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 251 095,89 грн. пені, 582 000,00 грн. штрафу, що разом із сумами, стягнутими рішенням апеляційного суду міста Києва від 18.04.12. у справі № 22-42/2012 становить 7 272 780,12 грн.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г, тому апеляційна скарга Приватного підприємства "Вектор" не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 року у справі №910/2957/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вектор" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов