Рішення

від 28.10.2015 по справі 905/1932/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2015 Справа № 905/1932/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Південкомбанк", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал", м. Донецьк

про стягнення 334 053 819,65 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача - Бойко Ю.М. - представник за довіреністю № 97 від 21.09.2015р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Донецьк, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал", м. Донецьк, із позовом про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у сумі 170 000 000 грн., поточної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 3 506 250 грн., простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 59 346 527,70 грн. та пені у сумі 101 201 041,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 94К-01Ю від 20.12.2012р.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору з додатковими угодами до нього, копії виписок по особовим рахункам.

Слухання справи відкладалось, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

22 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання (Вх. № 11949/15) про долучення до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та банківських виписок по особовому рахунку. Суд долучає до матеріалів справи вказані документи.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, витребувані судом документи та відзиву на позовну заяву не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Південкомбанк" (надалі по тексту - кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал" (надалі по тексту - позичальник або відповідач) укладений кредитний договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 94К-01Ю (надалі по тексту - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, в редакції додаткової угоди №20 від 31.03.2014 до кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 170 000 000 грн., кінцевий строк дії кредитної лінії - до 19.12.2014р., ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, зі сплатою з 20.12.2012р. до 17.03.2014р. (включно) - 27,5% річних; з 18.03.2014р. - змінювана розрахована за наступною формулою: процентна ставка = український індекс ставок з депозитами фізичних осіб по депозитах у гривні строком на 12 місяців + 8,48% річних. Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб по депозитах у гривні строком на 12 місяців становить 19,02% річних.

Згідно з п.2.1 кредитного договору, видача кредиту на цілі, визначені п.1.1 цього договору, проводиться шляхом зарахування на поточний рахунок №26002022193001 на підставі письмової заяви позичальника.

З пункту 2.2 кредитного договору вбачається, що моментом (днем) надання кредиту вважається день зарахування кредиту на поточний рахунок №26002022193001.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору, моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок №20633022193001 кредитора грошових коштів на повну суму кредиту.

Кредитор нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості позичальника перед кредитором. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з першого по останнє число місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п. 2.5 та 2.6 кредитного договору).

З пункту 2.7 кредитного договору вбачається, що нарахування щомісячної комісії здійснюється за методом "факт/360". При розрахунку комісії враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

У пункті 2.8. кредитного договору зазначається, сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок ПАТ КБ "Південкомбанк".

Згідно з 3.3.5. кредитного договору, кредитор зобов'язаний повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п.1.1 договору.

Відповідно до п. 8.3. цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Кредитний договір №94К-01Ю від 20.12.2012р. та укладені в його межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується виписками по особовим рахункам позивача.

На час прийняття рішення у справі доказів про сплату відповідачем суми кредиту в розмірі 170 000 000грн., поточної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 506 250 грн. та простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 59 346 527,70 грн. до суду не надано.

Відповідач частково виконував умови договору кредиту та сплачував позивачу кредит та проценти за користування кредитом.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (ч.2 ст.105 ЦК України).

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти не повернув, плату за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач не надав суду, до прийняття рішення у справі, доказів погашення суми заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 170 000 000грн., а також поточної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 3 506 250 грн. та простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 59 346 527,70 грн. доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доказами, що містяться у справі, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня за прострочення виконання зобов'язань за період з 20.06.2015 по 27.08.2015 у сумі 101 201 041,95грн.

Згідно п.4.2 кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором. А також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання позичальником умов, встановлених п.п.3.3.5 цього договору, кредитор має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасного сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, юридичними особами, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до зазначено розпорядження, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, включено м.Донецьк.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053», дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053 зупинено.

Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Законом України «Про Кабінет Міністрів України» не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України на зупинення своїх розпоряджень та, крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р фактично призводить до зупинення дії положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання на території проведення антитерористичної операції, суд приходить до висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р.

Також, судом прийнято до уваги, що Наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Донецька область визначена як район проведення антитерористичної операції.

Виходячи з наведеного вище, а також, враховуючи припис ч.7 ст. 4 ГПК України, відповідно до якої забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення пені з відповідача, у зв'язку із тим, що пеня нарахована після 14 квітня 2014 року, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню частково. повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал", м. Донецьк, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94К-01Ю від 20.12.2014р. у сумі 334 053 819,65 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд.117А-3, код ЄДРПОУ 37216376) на корить Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, 33-А, код ЄДРПОУ 19358767) заборгованість за кредитним договором №94К-01Ю від 20.12.2012р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 170 000 000грн., поточної заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом в сумі 3 506 250грн. та простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 59 346 527,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Капітал" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд.117А-3, код ЄДРПОУ 37216376) на користь Державного бюджету України 73 080грн. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.10.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2015р.

Суддя Л.Д. Подколзіна