Рішення

від 03.11.2015 по справі 921/844/15-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2015 р.Справа № 921/844/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

розглянув справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46022

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в особі Тернопільської дирекції Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", пр. Ст. Бандери, 33, м. Тернопіль, 46020

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне агропромислове підприємство "МАЯК", с. Серединці, Зборівський район, Тернопільська область

про зобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № б/н від 06.07.2015 р.), ОСОБА_3 - представник (довіреність № б/н від 06.07.2015 р.)

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється. В судовому засіданні 03.11.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", в особі Тернопільської дирекції (відділення « 11) ПАТ "Терра Банк" про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФО-П ОСОБА_1 (п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ТЕРРА БАНК» МФО 380601 іпн. НОМЕР_1) на рахунок ПАП «Маяк» (р/р26003288968 в АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО380805 код ЄДРПОУ 30812067).

В своїх обґрунтуваннях позовних вимог позивач посилається на протиправність відмови відповідача виконати платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 року, та просить в судовому порядку зобов'язати відповідача вчинити дії по виконанню платіжного доручення № 25 від 24.12.2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФО-П ОСОБА_1 (п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ТЕРРА БАНК» МФО 380601 іпн. НОМЕР_1) на рахунок ПАП «Маяк» (р/р26003288968 в АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО380805 код ЄДРПОУ 30812067).

Ухвалою суду від 26.08.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в судовому засіданні на 08.09.2015 року. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне агропромислове підприємство "Маяк".

Ухвалою суду від 08.09.2015 року розгляд справи відкладався до 06.10.2015 року.

Відповідачем 06.10.2015 року через канцелярію суду подано відзив (вх. № 21190 від 06.10.21015 р.) на позовну заяву, згідно якого проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою суду від 06.10.2015 року розгляд справи відкладався до 20.10.2015 року.

Ухвалою суду від 20.10.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та розгляд справи відкладався до 03.11.2015 року.

Представники позивача в судове засідання призначене на 03.11.2015 року з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання призначене на 03.11.2015 року не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст. 64, 77, 87 ГПК України.

Разом з тим, відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову через його безпідставність.

Третя особа явки повноважного представника у судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст. 64,77,87 ГПК України.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача та третьої особи без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

12.09.2012 року між публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Тернопільська дирекція (відділення № 11) (далі по тексту - Банк/відповідач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту Клієнт/позивач) укладено Договір банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 (далі по тексту - Договір).

19.11.2012 року між публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та ФО-П ОСОБА_1 укладено Договір № 1 про внесення змін до договору банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 від 12.09.2012 року, яким п. 5.11 Тарифів на розрахунково-касове обслуговування було викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні (980), в іноземній(них) валюті(тах): Гривня (980) відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, на підставі заяви Клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку.

Згідно з п. 2.1. Договору розрахунки за Рахунком здійснюються у межах залишків коштів на Рахунку на підставі розрахункових, документів, наданих Клієнтом у Банк і оформлених згідно із вимогами Національного банку України.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунково-касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого Банком, крім вихідних та святкових днів. Тривалість операційного часу Банку встановлюється внутрішніми правилами. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня; за наявності технічних можливостей Банку, з оплатою згідно із Тарифами Банку.

Згідно з п. 2.4. Договору обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

21 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 518 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних". На підставі вищевказаної постанови, виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці, з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року продовжена на один місяць, до 22.12.2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014 року № 831 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК». Відповідно до зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 року № 159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Згідно платіжного доручення № 1078 від 24.12.2014 року з рахунку ПАП «Маяк», р/р 26003288968 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067 були перераховані кошти в сумі 200 055,60 грн. на рахунок ФО-П ОСОБА_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ТЕРРА БАНК» МФО 380601, іпн. НОМЕР_1.

Вказане підтверджується також випискою з особового рахунку ФО-П ОСОБА_1 № НОМЕР_2.

Листом від 24.12.2014 року № 13 позивач звернувся до ПАТ «Терра Банк», в якому просив повернути помилково перераховані згідно платіжного доручення № 1078 від 24.12.2014 року кошти в сумі 200 055,60 грн. Разом з листом позивачем подано до ПАТ «Терра Банк» платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФО-П ОСОБА_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «ТЕРРА БАНК», МФО 380601, іпн. НОМЕР_1 на рахунок ПАП «Маяк», р/р26003288968 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067.

Листом від 17.02.2015 року № 17.02.2015/4-Вих за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Терра Банк» Ірклієнка Ю.П. на адресу позивача відповідач повідомив, що вимога ФО-П ОСОБА_1 не може бути виконана, у зв'язку з тим, що її виконання порушує вимоги ч. 6. ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки повернення коштів клієнта банку є дією, спрямованою на задоволення його вимог як кредитора банку шляхом спрямування належних йому коштів, що розміщені на рахунку в ПАТ «Терра Банк», на користь третьої особи.

Порушення ПАТ «Терра Банк» обов'язку по перерахуванню коштів згідно платіжного доручення № 25 від 24.12.2014 року, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про зобов'язання виконати платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 року.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до змісту п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором банківського рахунка.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року продовжена на один місяць, до 22.12.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Проте, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації (п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Як встановлено судом, кошти на рахунок позивача надійшли 24.12.2014 року, тобто після введення тимчасової адміністрації ПАТ «Терра Банк» (22.08.2014 р.). Тому банк зобов'язаний був виконати вимогу позивача щодо перерахування цих коштів.

Суд критично оцінює посилання відповідача на п. 2.3. розділу V Положення

про виведення неплатоспроможного банку з ринку, відносно того, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію не має права здійснювати будь-які операції з активами та зобов'язаннями неплатоспроможного банку (зокрема здійснювати зарахування зустрічних вимог (у тому числі однорідних), договірне списання, перерахування коштів на інші рахунки, у тому числі в межах одного банку (крім перерахування коштів клієнтів, вимоги яких акцептовані Фондом, для їх обліку на балансовому рахунку вимог кредиторів)), крім визначених Законом. Так як цей же п. 2.3. Положення передбачає, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Зарахування коштів на рахунок позивача відбулося 24.12.2014 року, що свідчить про здійснення ПАТ "ТЕРРА БАНК" в цей день банківських операцій. Враховуючи те, що зарахування коштів на рахунок позивача і подання ним платіжного доручення про їх перерахування відбулося в межах одного банківського дня (24.12.2014 р.), тому відповідач був зобов'язаний здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення № 25 від 24.12.2014 року.

Разом із цим, ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення "кредитор банку" міститься у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Вимога позивача до відповідача не є майновою вимогою, а є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме перерахувати кошти з рахунку позивача, відкритого у відповідача, на інший банківський рахунок, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічної правової позиції щодо поняття «вкладник» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснення операцій з переказу коштів юридичних осіб під час тимчасової адміністрації, дійшов і Вищий Господарський суд України, зокрема у Постановах від 09.12.2014 року у справі № 910/9233/14, від 18.12.2014 року у справі №910/11139/14.

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги

Відповідно до ст.ст. 44. 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 509, 526, 530, 599, 629, 1066, 1074, 1089 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 12, 32, 33, 34, 35 43, 44, 49, 69, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" виконати платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 р. про перерахування коштів у розмірі 200 055 грн. 60 коп. з рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ТЕРРА БАНК", МФО 380601, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок Приватного агропромислового підприємства "Маяк" (р/р 26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", бульвар Дружби Народів, 28В, м. Київ (код ЄДРПОУ 24425738) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46022 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.2015 року.

Суддя Боровець Я.Я.