Постанова

від 31.08.2011 по справі 2а-6639/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 р. № 2а-6639/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до ТзОВ аптека "Вітафол" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТзОВ аптека "Вітафол" заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 24049,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із ч. 8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхувальник, ТзОВ аптека "Вітафол" (ЄДРПОУ №20845739) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, регулює Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року .

Статтею 1 цього Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 цього ж Закону платниками єдиного податку є застраховані особи та страхувальники.

Статтею 4 названого Закону визначено, що платниками єдиного податку, є, зокрема, роботодавці-підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб; фізичні особи - підприємці; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України) та особи без громадянства, які працюють; особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді; військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також ч. 3 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платниками єдиного внеску вважаються платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного податку зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309.

Згідно довідки Управління №6421/04-19 від 10.05.2011 р., станом на 10.05.2011 р. заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. становить 24049,47 грн. і залишається непогашеною.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу №Ф-159 від 01.07.2011 р.

Статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається отримання (перерахування) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення ), то одночасно з таким отриманням (перерахуванням); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТзОВ аптека "Вітафол" на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 24049,47 грн. заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 02.09.2011 р.