Ухвала

від 12.11.2015 по справі 814/3511/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3511/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В. за участю: секретаряРазінкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК-СТРОЙ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НИК-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року -,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ник-Строй» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 03.11.2014 року №0020342208, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34 746,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ник-Строй», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ник-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Трейд-Маркет БМ» за період квітень - травень 2014 року, контрагентами-постачальниками за період червень 2014 року та контрагентами-покупцями, результати якої викладено в акті перевірки від 10.10.2014 року № 793/14-03-22-08/38694625.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 27 797 гривень за червень 2014 року.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що Товариством не підтверджено реальність господарських операцій з придбання будівельних матеріалів та послуг у контрагентів-постачальників ТОВ «Трейд-Маркет БМ», ТОВ БК «Транс Інвест», ПП ТК «Асторія» за квітень-червень 2014 року.

Таких висновків ДПІ податковий орган дійшов у зв'язку з не підтвердженням Товариством реальності відображених у податковій звітності господарських операцій, встановленням факту їх безтоварності та на підставі отриманих з інших ДПІ актів перевірок, зокрема, акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 02.07.2014року №99/14-04-22-02/38950892 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейд-Маркет БМ» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий-травень 2014 року», акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року №2187/26-55-22-03/39113417 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК «Траст Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року», акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014 року № 2096/26-55-22-07/38866261 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ТК «Асторія» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року».

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно, з урахуванням положень чинного податкового законодавства України, отже підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Згідно п. 198.1ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України ).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 ПК України ).

Згідно із ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції вважати, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів, підтверджені належним чином оформленими документами.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2014 року між позивачем та ТОВ «Трейд-Маркет БМ» було укладено договір поставки № 1м, відповідно до умов якого ТОВ «Трейд-маркет БМ» зобов'язувалось поставити на адресу позивача будівельні матеріали.

Крім цього, між ТОВ "Ник-Строй" та ТОВ "Трейд Маркет БМ" було укладено договори підряду від 10.04.2014 року №4/1, №4/2, 4/3, від 14.04.2014 року № 4/4, 4/5, згідно яких ТОВ "Трейд Маркет БМ" зобов'язувалось виконати роботи по замивці внутрішньої поверхні резервуарів, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів,1, та договір підряду від 24.03.2014 року №3/03, згідно якого ТОВ "Трейд Маркет БМ" зобов'язувалось виконати роботи по обстеженню рибозахисного пристрою на насосній станції ПГТ ім. Шевченка.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій та законності формування податкового кредиту позивачем надано видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, копії актів виконаних робіт з передачі будівельних матеріалів, акти виконаних робіт щодо обстеження рибозахисного пристрою на насосній станції ПГТ ім. Т. Г.Шевченка, замивці внутрішньої поверхні резервуарів, в яких зазначено лише об'єкт обслуговування, місцезнаходження об'єкту та сума господарської операції.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що акти виконаних робіт щодо обстеження рибозахисного пристрою на насосній станції ПГТ ім. Т. Г.Шевченка, замивці внутрішньої поверхні резервуарів, за відсутності інформації щодо витрат на працю, механізми, за допомогою яких виконувались надані послуги, на товарно-матеріальні цінності, якщо такі були використані при виконанні робіт, середнього розряду фахівців, які виконували роботи, не підтверджують фактичного виконання цих робіт виконавцем.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, за договорами від 10.04.2014 року №№ 4/1, 4/2, 4/3 виконавець - ТОВ "Трейд Маркет БМ" зобов'язувалось виконати роботи по замивці внутрішньої поверхні резервуарів № 107, 119, 120. Згідно актів виконаних робіт від 26.05.2014 року роботи за вказаними договорами виконані в повному обсязі та належним чином, вартість робіт складала 97 000 грн. за кожен резервуар.

Однак 14.04.2014 року між позивачем та його контрагентом укладено договір підряду № 4/4, згідно якого ТОВ "Трейд Маркет БМ" зобов'язалось виконати роботи з замивки внутрішньої поверхні резервуарів №№108,109 та з дозамивки внутрішньої поверхні резервуарів № № 107, 119, 120. Згідно акту виконаних робіт від 26.05.2014 року ці роботи також виконані в повному обсязі та належним чином, їх вартість складає 294 000 грн.

Тобто, в один і той же день, а саме, 26.05.2015 року, контрагент позивача - ТОВ "Трейд Маркет БМ" виконує роботи по замивці резервуарів № 107, 119, 120, замовник приймає ці роботі без зауважень, а потім виконавець ще раз виконує ті ж самі роботи, або частину робіт, про що складається новий акт.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу, що за умов складання сторонами акту прийняття виконаних робіт за договорами від 10.04.2014 року №№ 4/1, 4/2, 4/3, виконання цих самих робіт у той самий день є економічно необґрунтованим, а відтак, свідчить про те, що фактично ці роботи не проводились, отже включення Товариством сум на оплату цих послуг до складу податкового кредиту є безпідставним.

Що стосується господарських операцій щодо придбання у ТОВ "Трейд Маркет БМ" будівельних матеріалів за договором поставки від 07.04.2014 року № 1М , колегія суддів зазначає наступне.

Як в ході проведення перевірки, так і в суді першої інстанції позивач зазначав, що придбані у цього контрагента будівельні матеріали були передані субпідрядникам - ПП БК "Атріум-Сервіс", ПП "Євроальянсбуд", ТОВ Б-КФ "Аркада", ПП "Київбудтранс-Сервіс" для виконання будівельно-монтажних робіт безпосередньо на складі постачальника - ТОВ "Трейд Маркет БМ".

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт передачі цих матеріалів від продавця ТОВ "Трейд Маркет БМ" до покупця ТОВ «Ник Строй».

Надані Товариством під час перевірки акти передачі позивачем будівельних матеріалів за договорами субпідряду виконавцям будівельно-монтажних робіт, на думку колегії суддів, не можуть бути належними доказами щодо придбання Товариством цих матеріалів у вказаного контрагента та використання їх у власній господарській діяльності.

До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, в цих актах відсутні відомості щодо місцезнаходження складу постачальника, на якому відбувалася передача будівельних матеріалів, перевізника цих матеріалів, при тому, що відповідно до п.3.3 договору від 07.04.2014 року № 1М зобов'язання постачальника з поставки продукції вважаються виконаними з моменту передачі продукції уповноваженому представнику покупця (самовивіз) або перевізнику вантажу, що підтверджується датою, зазначеною в накладній.

Позивачем в ході розгляду судової справи не надано доказів, ким безпосередньо отримувався товар, ким саме та яким чином вивозився товар зі складу ТОВ "Трейд Маркет БМ", адже в договорах субпідряду відсутні відомості про досягнення домовленостей між позивачем та субпідрядниками щодо доставки будматеріалів.

Поряд з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, в ході перевірки було встановлено, що контрагент позивача - ТОВ "Трейд Маркет БМ" у червні 2014 року не декларувало взаємовідносин з ТОВ "Ник-Строй", у нього відсутні необоротні активи, у тому числі власні або орендовані приміщення, які б слугували місцем зберігання та передачі будівельних матеріалів контрагентам-покупцям, а згідно поданого до податкового органу звіту форми 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року на підприємстві працювала 1 особа - директор, а за цивільно- правовими договорами - 0 осіб.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про те, що матеріалами справи не підтверджується реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ "Трейд Маркет БМ", тому висновок суду першої інстанції про законність нарахування Товариству податкових зобов'язань та штрафних санкцій за цими господарськими операціями є вірним та обґрунтованим.

Також судом першої інстанції встановлено, що 07.05.2014 року між позивачем та ТОВ БК "Траст Інвест" укладено договір поставки будматеріалів №7, відповідно до якого останнє зобов'язалось поставити на адресу позивача товар у строки, в обсягах та за переліком згідно заявок покупця. Відповідно до п.3.3 договору зобов'язання постачальника з поставки продукції вважаються виконаними з моменту передачі продукції уповноваженому представнику покупця (самовивіз) або перевізнику вантажу, що підтверджується датою, зазначеною в накладній.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем надано, окрім договору, копії податкової та видаткової накладних та акти передачі будівельних матеріалів субпідряднику ТОВ Б-КФ "Аркада".

Як зазначалося вище, зазначені акти не можуть бути належними доказами щодо придбання позивачем цих матеріалів у вказаного контрагента та використання їх у власній господарській діяльності, адже вони не підтверджують факт передачі цих матеріалів від продавця ТОВ "Траст Інвест" до покупця ТОВ «Ник Строй» та використання їх позивачем у власній господарській діяльності.

За відсутності доказів, ким безпосередньо отримувався товар, ким саме та яким чином вивозився товар зі складу ТОВ "Траст Інвест", зазначена господарська операція не може вважатися реально здійсненою, отже, вона є безтоварною.

До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, в ході перевірки було встановлено, що контрагент позивача - ТОВ "Траст Інвест" у червні 2014 року не декларувало взаємовідносин з ТОВ "Ник-Строй", у нього відсутні необоротні активи, у тому числі власні або орендовані приміщення, які б слугували місцем зберігання та передачі будівельних матеріалів контрагентам-покупцям, а звіт форми 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року це Товариство до податкового органу не подавало.

Щодо відносин позивача з ПП ТК "Асторія" колегія суддів зазначає наступне.

15.04.14 року між ТОВ "Ник Строй" та ПП ТК "Асторія" укладено договір підряду №15/04-14 по пошуку та поселенню працівників.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем надано акти виконаних робіт від 27.06.2014 року, згідно яких ПП ТК "Асторія" виконала свої зобов"язання з пошуку та забезпечення тимчасового місця проживання в м. Южний, а також з транспортування робітників Замовника, в повному обсязі.

Поряд з цим, в ході перевірки встановлено, що ПП ТК "Асторія" до податкового органу звіт форми 1-ДФ за ІІ квартал 2014 року не подавало, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Крім цього, з аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що у червні 2014 року зазначене Підприємство закуповувало різноманітні товарно-матеріальні цінності, а реалізовувало транспортні послуги, за відсутності транспортних засобів.

Зазначені обставини, на думку судової колегії, свідчать про те, що зазначена господарська операція також не мала реального характеру.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом повною мірою встановлено та доведено, що відомості, які містяться в наданих до перевірки документах, є недостовірними та суперечливими, а встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про неможливість реального здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт та послуг, відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК-СТРОЙ» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НИК-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: /підпис/І.П. Косцова Судді: /підпис/І.О.Турецька /підпис/Л.В. Стас