Ухвала

від 26.10.2015 по справі 2а-1870/673/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/79698/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012

у справі №2а-1870/673/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр»

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення, видані Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією: форми «Р» №0000252341 від 25.07.2011, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 154612,00 грн.; форми «Р» №000242341 від 25.07.2011, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 34084,00 грн.; форми «В4» №0000262341 від 25.07.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 71261,00 грн..

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 18.04.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 18.04.2011, за результатами якої складено акт 15.07.2011 № 914/2350/31368876.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги : п. 5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2. та абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням вимог ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 123690,00 грн., а саме: за 2010 рік в сумі 123690,00 грн., (в т. ч. за 2 кв. 2010 року в сумі 123690,00 грн.); п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1, 2 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення за червень 2010 року, на суму 71261,00 грн., та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 27266, 80 грн., а саме: за червень 2010 року в сумі 27266,80 грн., а також завищено залишок від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року на суму 26669,00 грн.

За висновками податкового органу завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту обумовлено нікчемністю правочинів між ТОВ «Аструм ЛТД» та ТОВ «Промислова компанія «Квінтекс», оскільки на момент проведення перевірки у підприємства контрагента ТОВ «Промислова компанія «Квінтекс» в ланцюгу до виробника відсутні трудові, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення відповідного виду діяльності, не встановлено факту передачі товару (надання послуг, виконання робіт) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку ТОВ «Аструм ЛТД».

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000252341, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток на 154612,00 грн.. та №000242341, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 34084,00 грн.; № 0000262341, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 71261,00 грн..

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт отримання товару позивачем від ТОВ «Аструм ЛТД» підтверджується: копіями накладних від 08.06.2010 № 0608, від 11.06.2010 № 0611, копіями податкових накладних від 08.06.2010 № 0608, від 11.06.2010 №0611.

Згідно копій нарядів-замовлень на виготовлення готової продукції, технологічних звітів про використання сировини та матеріалів на виробництво аерофотоплівки Т-25Л, Т-42Л, накладних на відпуск матеріалів на виробництво виготовлення аерофотоплівки Т-25Л, Т-42Л здійснено ТОВ «Аструм ЛТД» на замовлення ТОВ «Кедр».

Факт використання цього товару в своїй господарській діяльності, а саме його продаж (аерофотоплівки типу 25 Л ч/б, типу 42 ч/б) IM «AVIA SIS» Srl (республіка Молдова) на загальну суму 36847,00 доларів США через Глухівську митницю 11.06.2010 підтверджується копією ВМД № 8010000008/2010/000968, копією накладної на відвантаження № 0611 від 11.06.2010 на суму 1524,00 грн., копією довіреності №709 від 11.06.2010 ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» на ім'я ОСОБА_3, копією податкової накладної № 0611 від 11.06.2010.

Обставини постачання ТОВ «Аструм ЛТД» товарів позивачу були предметом судового розгляду постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 у справі 2а-1870/6686/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012, підтверджено реальність здійснених ТОВ «Аструм ЛТД» поставок та правомірність формування ТОВ «Кедр» податкового кредиту за червень 2010 року.

Крім того, наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

Постановою Шосткинського міськрайсуду Сумської області від 14.11.2011 по справі № 1-452/11 щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи відносно директора ТОВ «Аструм ЛТД» ОСОБА_4, звинуваченого за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 203-1 КК України встановлено, що фактів укладення нікчемних правочинів між ТОВ «Аструм ЛТД» і ТОВ «Кедр» під час розслідування кримінальної справи відносно директора ТОВ «Аструм ЛТД» ОСОБА_4 не було виявлено.

Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, у справі не встановлено.

Позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.?

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, за якими позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, не спростовано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун