Ухвала

від 03.11.2015 по справі 2а-10077/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р. Справа № 131230/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» звернулось до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яким просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.04.2011 року № 865 «Про результати позапланової перевірки ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» (НР №0827-п від 10.09.2003 року)».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» допустило порушення вимог ліцензії в частинах «Загальна концепція добору програм для ретрансляції», і «Територія розповсюдження програм» та Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в зв'язку з чим відповідач прийняв правомірне рішення про застосування санкцій у вигляді прийняття рішення про звернення до суду про анулювання ліцензії. Водночас суд зазначив, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище порушення вимог законодавства, позивач не навів, а його доводи на обґрунтування позовних вимог спростовуються встановленими обставинами справи та наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок перевіряючих про порушення умов ліцензії в частині території надання програмної послуги є безпідставним, оскільки селище Жовтневе є складовою частиною м. Нововолинськ. Також позивач зазначає, що трансляція двох програм з універсальної послуги «Полісся TV» і ТзОВ «Володимир-Волинське агентство телевізійного мовлення «Володимир» є технічно неможливою, про що він інформував Національну раду. Отже, враховуючи, що спірні санкції є адміністративно-господарськими, вони можуть застосовуватись лише у випадку вчинення суб'єктом господарювання певного правопорушення, що в даному випадку відсутнє. Крім того, на думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач порушив порядок застосування санкцій, визначений ч. ч. 6, 12 ст. 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки на адресу підприємства не направляли жодні рішення про оголошення попередження і стягнення штрафу, в зв'язку з чим у нього були відсутні правові підстави застосовувати такий вид санкцій, як подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як встановив суд, 10.03.2011 року посадові особи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення провели позапланову перевірки дотримання ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» законодавства України та умов ліцензії, за результатами якої складено акт №1(І)ПП/Вл/ПС/.

На підставі даного акта Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення від 27.04.2011 року № 865, яким визнано порушення підприємством умов ліцензії в частинах «Загальна концепція добору програм для ретрансляції» та «Територія розповсюдження програм», а також Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а саме: ч. 9 ст. 39 Закону (провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм); ч. 9 ст. 23 Закону (ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію); п. «а» ч. 1 ст. 59 Закону (телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватись законодавства України та вимог ліцензії), а також вирішено звернутися до суду про анулювання ліцензії ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка», м. Львів, НР №0827-п від 10.09.2003 року.

Щодо суті зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог законодавства колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, зокрема, що відповідно до виданої ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» ліцензії від 10.09.2003 року НР №0827-п територія розповсюдження програм згідно з Додатком 5 - м. Нововолинськ, а ліцензії провайдера програмної послуги чи ліцензії на право мовлення у селищі Жовтневе організація не отримувала.

Відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

Згідно з ч.7 ст. 27 цього Закону ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.

Колегія суддів погоджується з твердженнями позивача про помилковість зазначеного висновку Національної ради, оскільки відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 року Нововолинськ було визнане містом обласного підпорядкування з селищем Жовтневе, а також Статутом територіальної громади м. Нововолинська, затвердженого рішенням Нововолинської міської ради від 20.12.2007 року № 17/6.2, передбачено, що селище Жовтневе є складовою частиною міста Нововолинська.

Також в акті вказано, що в результаті моніторингу програм багатоканальної мережі зафіксовано, що без дозволу Національної ради ретранслюються два канали - «Первый канал всемирная сеть» та безліцензійний канал «Львівська жінка» і водночас не ретранслюються дві програми із універсальної послуги - «Полісся ТV» та ТзОВ «Володимир-Волинське агентство телевізійного мовлення «Володимир».

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм. Для розповсюдження програм універсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними телерадіоорганізаціями.

А згідно з п. «а» ч. 1 ст. 59 цього Закону телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії.

Позивач стверджує, що в даному випадку в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки трансляція «Полісся TV» і ТзОВ «Володимир-Волинське агентство телевізійного мовлення «Володимир» є технічно неможливою, про що він інформував Національну раду.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що штраф, застосований відповідачем, є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст. ст. 238, 239, 241 Господарського кодексу України.

Також позивач посилається на положення ст. 218 цього Кодексу, якою передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, однак учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності є доведення ним факту вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

У спірному випадку ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» лише стверджує про технічну неможливість трансляції каналів «Полісся TV» і ТзОВ «Володимир-Волинське агентство телевізійного мовлення «Володимир», однак не надало належних і достатніх доказів на підтвердження цього факту, а також доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів для забезпечення трансляції цих каналів чи вирішення даного питання в інший спосіб.

Також колегія суддів враховує, що це ж порушення Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вже ставила в вину позивачу, що підтверджується наданими позивачем копіями рішень про результати попередніх перевірок ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка».

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено та підтверджено факт порушення ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка» вимог ч. 9 ст. 39 та п. «а» ч. 1 ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», тому застосування до нього Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення оскаржуваним рішенням передбачених законодавством санкцій є підставним і правомірним.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 72 цього Закону, Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження, стягнення штрафу, подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Відповідач надав суду копії рішення про результати попередніх позапланових перевірок ПП «Радіоорганізація «Львівська жінка», а саме від 28.04.2010 року № 685, від 04.03.2009 року № 388 та від 12.11.2008 року № 1970, якими до позивача застосовано санкції у вигляді попередження, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, свідчить про систематичне порушення останнім вимог законодавства у сфері телерадіомовлення, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, застосування до позивача оскаржуваним рішенням такого виду санкцій, як подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення є обґрунтованим.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі № 2а-10077/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Радіоорганізація «Львівська жінка» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 09.11.2015 року