Ухвала

від 16.11.2015 по справі 813/4563/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 р. Справа № 876/11829/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» та Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В C Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Промбудприлад» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000442201 від 20.06.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000442201 від 20.06.2014 року в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 7507 грн, а в решті відмовлено.

Не погодившись із постанову суду першої інстанції, її оскаржили сторони, які відповідно просять - приватне акціонерне товариство «Промбудприлад» скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю, а ДПІ у Франківському районі м. Львова скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та при цьому відмовити в позові в повному об'ємі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги платник податків покликається на ті обставини, що викладені в позовній заяві та, крім того зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги вирок Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2012 року у справі №1319/5265/2012, яким підтверджується факт фіктивного підприємництва ПП Волі.

Зворотня сторона вважає, що при проведенні перевірки використано акт № 827/15-2/31442493 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Західбудсервіс» (код ЄДРПОУ 31442493) щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за березень 2011 року від 11.04.2011 року.

Таким актом перевірки зафіксовано, що у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ДПІ у Франківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал» (код ЄДРПОУ 37398974), ТОВ «Крафт» (код ЄДРПОУ 37399009), ПП «Воллі» (код ЄДРПОУ 34-029609), іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року на виконання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.03.2014 року.

11.06.2014 року складено акт перевірки № 1146/13-05-22-01/31588943, яким зафіксовано порушення ПрАТ «Промбудприлад» п. 5.1., підп. 5.2.1 п. 5.2., підп.5.3.9 п. 5.3.ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4, ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, підп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 31226 грн, в тому числі за 1-й кв. 2011 року в сумі 8344 грн, за 2-й кв. 2011 року в сумі 22882 грн.

За результатами розгляду акта перевірки від 20.06.2014 р. податковим органо прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 000442201 від 20.06.2014 року за платежем податок на прибуток на суму 22882 грн. (за основним платежем).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Стосовно господарських операцій між позивачем та ПП «Західбудсервіс», судом встановлено наступне.

Між позивачем (замовник) та ПП «Західбудприлад» (виконавець) укладено договір № 2/03 від 05.04.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: ремонт туалетів 4-го поверху бізнес-центру по вул. Сахарова, 42 м. Львів, згідно з актами виконаних робіт. Загальна вартість робіт складає 39166 грн, в тому числі ПДВ в сумі 6528 грн.

На підтвердження виконання вказаного договору до матеріалів справи долучено: довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за квітень 2011 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року; виписки з особового рахунку за 10/05/2011 р. з призначенням платежу: сплата за поточний ремонт згідно дог. № 2/03 від 05/04/2011 на суму 39166 грн (в т.ч. ПДВ); картки рахунки: 6851: Контрагенти: ПП "Західбудсервіс" за 01.01.2011 року по 30.11.2011 року; податкову накладну № 0000223 від 29.04.2011 року на суму 39166 грн (в т.ч. ПДВ 6527,67 грн) .

Крім того, як пояснив представник позивача, наслідки яких бажали досягти позивач та ПП «Західбудсервіс» настали.

В акті перевірки зафіксовано, що заборгованість ПрАТ «Промбудприлад» перед ПП «Західбудсервіс» відсутня та відображено в бухгалтерському обліку відповідними проводками.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до приписів підп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону України не включаються до складу валових витрат витрати, зокрема, на: Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (чинний з 01.01.2011 року) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За вимогами п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При проведенні перевірки податковим органом використано акт перевірки від 11.04.2011р. № 827/15-2/31442493 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Західбудсервіс» (код ЄДРПОУ 31442493) щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за березень 2011 року від 11.04.2011 року.

Таким актом перевірки зафіксовано, що у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Колегія суддів відхиляє покликання податкового органу на акт перевірки контрагента позивача від 11.04.2011р. № 827/15-2/31442493 щодо неспроможності ПП «Західбудсервіс» виконувати підрядні роботи за договором №2/03 від 05.04.2011 р., оскільки відповідач не довів, які саме трудові ресурси та основні засоби необхідні для виконання цих робіт, а також не довів, хто саме їх виконував, якщо не зазначене підприємство, і на яких умовах, якщо не на тих, які передбачені відповідним договором.

Разом з тим, що стосується позивача, то податковий орган взагалі не висловлював сумнівів в його не спроможності виконувати господарські операції.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій позивачем з ПП «Західбудсервіс» відомості про останнього знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Водночас, у разі доведення вироком суду події злочину і вини посадових осіб під час здійснення господарських операцій з ПП «Західбудсервіс», податковий орган може вимагати перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. На даний момент, достовірних фактів, які б не викликали сумніву в суду в реальності робіт немає.

Проаналізувавши зазначене суд вважає, що наведені в акті перевірки дані щодо ПП «Західбудсервіс» є субєктивним припущенням податкового органу про неможливість здійснювати господарські операції з ПрАТ «Промбудприлад».

Стосовно господарських операцій між ПрАТ «Промбудприлад» та ПП «Воллі», то судом вірно встановлено наступне.

ПрАТ «Промбудприлад» на підтвердження господарських операцій з ПП «Воллі» представлено договір № 2/06 від 02.06.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконання наступних будівельних робіт: ремонт фоє та коридору бізнес центру по вул. Сахарова, 42 м. Львів, згідно актів виконаних робіт. Загальна вартість робіт складає 41198 грн; договір № 5/05 від 05.05.2011 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання наступних робіт: ремонт фоє коридору бізнес-центру по вул. сахарова, 42 м. львів, згідно актів виконаних робіт. Загальна вартість робіт складає 39018 грн.

В підтвердження виконання ПП «Воллі» наведених в договорах робіт надано довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року; акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року; довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; акти 3 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2011 року; виписки особового рахунку за 11.07.2011 року; за 06.06.2011 року; картки рахунку 6851: Контрагенти: ПП «Воллі» за 01.01.2011 року - 30.11.2011 року; податкові накладні № 136 від 30.06.2011 року; № 117 від 30.05.2011 року; фото звіт про виконані роботи.

Даючи оцінку наведеним документам, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги вирок Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року, який набрав законної сили за яким директора ПП "Воллі" визнано виним у вчиненні злочинів, визначених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 358 КК України.

Цим вироком, зокрема, встановлено те, що директор ПП "Воллі" визнав винним себе в співучасті у фіктивному підприємництві, з використанням суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та співучасті у використанні завідомо підроблених документів, визнав повністю, щиро розкаявся, дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення, яке полягало, зокрема у фіктивному підприємництві протягом квітня - вересня 2011 року.

Вказаним вироком, беззаперечно встановлено той факт, що протягом квітня - вересня 2011 року ПП «Воллі» підприємницької діяльності не здійснювало, а відтак не могло виконувати роботи на виконання угод, укладених з ПрАТ «Промбудприлад», оскільки їх виконання припадає саме на цей період.

Зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом не мали реального характеру, а, відтак, позивач безпідставно відобразив в податковому обліку господарські операції із цим контрагентом.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих ПП «Воллі» податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту чи витрат, які включаються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

У зв'язку з наведеним, враховуючи наявні матеріали справи та зважаючи на доведеність нереальності та безтоварності господарських операцій між ПрАТ «Промбудприлад» та ПП «Воллі», колегія суддів приходить до висновку про безпідставність формування позивачем витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова в частині нарахування податкового зобов'язання позивачу за результатами господарських операцій з ПП «Західбудсервіс» в сумі 7507 грн є протиправним як необґрунтоване, а в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за результатами господарської діяльності з ПП «Воллі» в сумі 15375 грн є відповідно правомірним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» та Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 р. у справі № 813/4563/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 17.11.2015р.