Ухвала

від 17.11.2015 по справі 810/5607/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/1003/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

у справі № 810/5607/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 18.04.2014 № 0000842201 та № 0000852201.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інтерпластика» за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, складено акт від 31 березня 2014 року №137/22-03/30728887, в якому встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму - 201 764,00 грн.; пп. пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього у сумі 1 008 820,00 грн.

На підставі акта перевірки, 18.04.2014 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000842201, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 008 820,00 грн.; №0000852201, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 201 764,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтерпластика», на виконання умов договору поставки, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, витягами з журналів, транспортними накладними, актами про розбіжність.

Посилання податкового органу на акт №2060/2240/37091182 від 30.05.2013 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтерпластика»», під час складання якого використано акт Дергачівської МДПІ Харківської області ДПС «Про проведення документальної виїзної перевірки контрагента ТОВ «Інтерпластика» - ТОВ «ТЗП «Торгсервіс»», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Крім того, як свідчать матеріали справи, у період з 30.08.2012 по 31.10.2012 відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 07.11.2012 № 425/22-01/30728887, згідно із висновками якого, перевіряючими було, зокрема, досліджено фінансово-господарські операції з ТОВ «Інтерпластика» за період, що співпадає з періодом, який перевірявся у березні 2014 року та зроблено висновок про фіктивність укладених між позивачем та ТОВ «Інтерпластика» правочинів.

Однак, зазначені спростовані рішенням ДПС України від 29.03.2013 № 4185/6/10-245, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 0001462300, № 0001472300, № 0001482300 та № 0001492300, прийняті на підставі висновків акта від 07.11.2012 № 425/22-01/30728887, скасовані з підстав їх незаконності та необґрунтованості.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 18.04.2014 № 0000842201 та № 0000852201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль