ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
19 листопада 2015 року Справа № 915/1451/15
Кредитор: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Миколаїв, 54000, ід. номер НОМЕР_1.
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс», 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, код ЄДРПОУ 33132663.
Ліквідатор: Прохоров Володимир Сергійович, АДРЕСА_2
про банкрутство боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс».
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від кредитора: ОСОБА_4, довіреність від 07.07.2014 № 192.
Від банкрута: Гусак О.М., довіреність від 16.11.2015.
Ліквідатор: Прохоров Володимир Сергійович.
Суть спору: про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс».
Представник кредитора у судовому засіданні підтримав заявлені ним грошові вимоги та просив затвердити наданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів.
Представник банкрута у судовому засіданні погодився з обґрунтованістю заявлених кредитором вимог та просив затвердити наданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів.
Ліквідатор у судовому засіданні також клопотав затвердити реєстр вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ «Максимум-Південь-Плюс», суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2015 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс» було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс».
У відповідності до постанови Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Прохорова Володимира Сергійовича, а також постановлено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
На виконання вимог постанови суду від 09.09.2015 року за № 22512 10.09.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Протягом місяця після публікації оголошення до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог звернувся кредитор - ОСОБА_1 з вимогами на суму 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Розглянувши заявлені кредиторські вимоги, господарський суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 12.10.2015 року про визнання кредиторських вимог в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наявність зазначеної заборгованості кредитор підтверджує рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 року у справі № 490/12992/14-ц, згідно якого на користь ОСОБА_1 було присуджено до стягнення в солідарному порядку заборгованість у розмірі 4 461 368,88 грн., з яких 4 000 000,00 грн. основного боргу, 32 218,48 грн. - 3% річних, 221 150,40 грн. пені, 208 000,00 грн. втрат від інфляції та 1 887,90 грн. витрат по сплаті судового збору.
Крім того, кредитором донараховано 3% річних за період з 12.08.2014 по 09.09.2015 в сумі 129 205,48 грн. та втрати від інфляції за період з серпня 2014 по серпень 2015 в сумі 2 162 000,00 грн.
Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву від 09.11.2015 року № М-23/2015 вимоги в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору визнано в повному обсязі та зазначено про включення їх до реєстру вимог кредиторів:
- 4 000 000,00 грн. основного боргу - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;
- 2370000,00 грн. збитків від інфляції - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;
- 161423,96 грн. три відсотки річних - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;
- 1887,90 грн. судових витрат - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;
- 221 150,40 грн. пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив:
19.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був укладений договір позики, згідно умов якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути зазначену суму у строк 05 травня 2014 року.
В забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним договором позики між ОСОБА_1 та ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» 19.10.2011 був укладений договір поруки.
07 травня 2014 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» вимогу про виконання зобов'язань за договором позики від 19.10.2011.
Проте взяті на себе зобов'язання ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» не виконав, суму позики не сплатив.
Зазначені обставини встановлені рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 року у справі № 490/12992/14-ц.
Приписами ст. 610 ЦК визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
У відповідності до рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від « 13» січня 2015р. по справі № 490/12992/14-ц, яке набрало законної сили 26.01.2015р., стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 4 461 368,88 грн., з яких 4 000 000,00 грн. основного боргу решта 32 218,48 грн. 3% річних, 221 150,40 грн. пені та 208000,00 грн. втрати від інфляції, а також судові витрати в розмірі 1 887,90 грн.
Як свідчать матеріали наданої копії позовній заяві ОСОБА_1 до ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» та ОСОБА_6, яка розглядалась Центральним районним судом м. Миколаєва у справі № 490/12992/14-ц, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від «13» січня 2015р. присуджено до стягнення заборгованість за період, який був зазначений в позовній заяві та розрахунку до позовної заяви, а саме 3 % річних за період з 06.05.2014р. по 11.08.2014р. і втрат від інфляції по липень 2014р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене кредитором заявлені вимоги щодо визнання донарахованих 3% річних за період з 12.08.2014 по 09.09.2015 в сумі 129 205,48 грн. та втрат від інфляції за період з серпня 2014 по серпень 2015 в сумі 2 162 000,00 грн.
Враховуючи викладене, судом визнаються кредиторські вимоги ОСОБА_1 в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 6 533 311,86 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог, в сумі 221150,40 грн. пені - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.
У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.
Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення ліквідатора, господарський суд вважає, що реєстр необхідно затвердити.
Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс» на загальну суму 6 756 898,26 грн., в тому числі:
вимоги першої черги:
1) ОСОБА_1 у розмірі 2 436,00 грн.
вимоги четвертої черги:
1) ОСОБА_1 в сумі 6 533 311,86 грн.
вимоги шостої черги:
1) ОСОБА_1 у розмірі 221 150,40 грн.
2. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, банкрута, ліквідатора.
Суддя О.В. Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2015 |
Оприлюднено | 26.11.2015 |
Номер документу | 53686285 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ткаченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні