Ухвала

від 19.11.2015 по справі 915/1451/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 листопада 2015 року Справа № 915/1451/15

м. Миколаїв

Кредитор: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Миколаїв, 54000, ід. номер НОМЕР_1.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс», 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, код ЄДРПОУ 33132663.

Ліквідатор: Прохоров Володимир Сергійович, АДРЕСА_2

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: ОСОБА_3, довіреність від 07.07.2014 № 192.

Від банкрута: Гусак О.М., довіреність від 16.11.2015.

Ліквідатор: Прохоров Володимир Сергійович.

Суть справи : про визнання кредиторських вимог

12.10.2015 кредитором було подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 6 754 462,26 грн.

Наявність зазначеної заборгованості кредитор підтверджує рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 року у справі № 490/12992/14-ц, згідно якого на користь ОСОБА_1 було присуджено до стягнення в солідарному порядку заборгованість у розмірі 4 461 368,88 грн., з яких 4 000 000,00 грн. основного боргу, 32 218,48 грн. - 3% річних, 221 150,40 грн. пені, 208 000,00 грн. втрат від інфляції та 1 887,90 грн. витрат по сплаті судового збору.

Крім того, кредитором донараховано 3% річних за період з 12.08.2014 по 09.09.2015 в сумі 129 205,48 грн. та втрати від інфляції за період з серпня 2014 по серпень 2015 в сумі 2 162 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2015 розгляд заяви кредитора було призначено на 05 листопада 2015 року о 14:30.

Ухвалою суду від 05.11.2015 розгляд заяви кредитора було відкладено на 19 листопада 2014 року о 10:00, кредитора зобов'язано надати суду докази, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 року у справі № 490/12992/14-ц стягнуто 3% річних за період з 06.05.2014 по 11.08.2014 та нараховані втрати від інфляції по липень 2014.

Ліквідатор у відповідності до наданого відзиву від 09.11.2015 року № М-23/2015 вимоги в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору визнано в повному обсязі та зазначено про включення їх до реєстру вимог кредиторів:

- 4 000 000,00 грн. основного боргу - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;

- 2370000,00 грн. збитків від інфляції - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;

- 161423,96 грн. три відсотки річних - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;

- 1887,90 грн. судових витрат - до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог;

- 221 150,40 грн. пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Представник кредитора у судовому засіданні підтримав заявлені ним грошові вимоги.

Представник банкрута у судовому засіданні погодився з обґрунтованістю заявлених кредитором вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив:

19.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, згідно умов якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 4 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути зазначену суму у строк 05 травня 2014 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним договором позики між ОСОБА_1 та ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» 19.10.2011 був укладений договір поруки.

07 травня 2014 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» вимогу про виконання зобов'язань за договором позики від 19.10.2011.

Проте взяті на себе зобов'язання ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» не виконав, суму позики не сплатив.

Зазначені обставини встановлені рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 року у справі № 490/12992/14-ц.

Приписами ст. 610 ЦК визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У відповідності до рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від « 13» січня 2015р. по справі № 490/12992/14-ц, яке набрало законної сили 26.01.2015р., стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Південь-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 4 461 368,88 грн., з яких 4 000 000,00 грн. основного боргу решта 32 218,48 грн. 3% річних, 221 150,40 грн. пені та 208000,00 грн. втрати від інфляції, а також судові витрати в розмірі 1 887,90 грн.

Як свідчать матеріали наданої копії позовній заяві ОСОБА_1 до ТОВ «Максимум-Південь-Плюс» та ОСОБА_5, яка розглядалась Центральним районним судом м. Миколаєва у справі № 490/12992/14-ц, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від «13» січня 2015р. присуджено до стягнення заборгованість за період, який був зазначений в позовній заяві та розрахунку до позовної заяви, а саме 3 % річних за період з 06.05.2014р. по 11.08.2014р. і втрат від інфляції по липень 2014р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене кредитором заявлені вимоги щодо визнання донарахованих 3% річних за період з 12.08.2014 по 09.09.2015 в сумі 129 205,48 грн. та втрат від інфляції за період з серпня 2014 по серпень 2015 в сумі 2 162 000,00 грн.

Враховуючи викладене, судом визнаються кредиторські вимоги ОСОБА_1 в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 6 533 311,86 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог, в сумі 221150,40 грн. пені - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 в сумі 6 754 462,26 грн. заборгованості та 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору, які відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 6 533 311,86 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог, в сумі 221150,40 грн. пені - до шостої черги задоволення кредиторських вимог..

2. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, банкрута та ліквідатора.

Суддя О.В.Ткаченко